Фактичні закупівлі золота Китаєм у поточному році можуть у рази перевищувати офіційно декларовані обсяги і вже стали одним з ключових драйверів рекордного зростання цін на дорогоцінний метал, пише Financial Times з посиланням на аналітиків і дані ринку.
Згідно з офіційною статистикою Народного банку Китаю, в 2025 році регулятор придбав лише близько 25 тонн золота, при цьому в окремих місяцях приріст запасів становив приблизно 2 тонни. Однак аналітики Société Générale, оцінюючи торгові потоки великих злитків і дані імпорту, вважають, що реальний обсяг покупок Пекіна може досягти до 250 тонн за рік, тобто більше третини сукупного попиту світових центробанків. За їхніми оцінками, фактичні закупівлі можуть в десять і більше разів перевищувати офіційно розкриті цифри.
Директор Японської асоціації ринку дорогоцінних металів Брюс Ікемізу заявив, що учасники ринку в цьому році «практично не вірять офіційним статистичним даним, особливо по Китаю», і оцінює поточні золоті резерви країни майже в 5 тис. тонн – приблизно вдвічі вище рівня, який китайська влада повідомляє публічно.
За даними FT і експертів, значна частина покупок здійснюється непрозоро – через Державне управління з іноземної валюти (SAFE), суверенний фонд China Investment Corporation та інші структури, які не зобов’язані публікувати деталізовану звітність щодо запасів золота. Це ускладнює оцінку реального масштабу операцій і посилює невизначеність на ринку.
Аналітики відзначають, що приховане нарощування золота пов’язане зі стратегією дедоларизації. «Китай купує золото в рамках своєї стратегії зниження залежності від долара», – наводить преса слова Джеффа Каррі, стратега Carlyle. Золото розглядається як інструмент хеджування валютних і геополітичних ризиків, в тому числі на тлі напруженості у відносинах з США.
За оцінками Всесвітньої ради з золота, за останнє десятиліття частка золота в міжнародних резервах країн за межами США зросла приблизно з 10 до 26 відсотків, що зробило метал другим за значимістю резервним активом після американського долара. Масштабні покупки центробанків допомогли підняти ціну золота вище 4 300 дол за тройську унцію, відзначають FT і галузеві видання.
Китай при цьому залишається найбільшим у світі виробником і споживачем золота, забезпечуючи близько 10% світового видобутку, що дозволяє Пекіну збільшувати резерви не тільки за рахунок імпорту, але і через внутрішній ринок.
