Проведення виборів в Україні під час активної фази бойових дій є неможливим з безпекових і правових причин, однак підготовка до перших повоєнних виборів має початися заздалегідь, оскільки країні доведеться вирішити комплекс питань, пов’язаних із голосуванням військових, українців за кордоном, внутрішньо переміщених осіб і мешканців деокупованих територій, заявили учасники пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
Голова правління Інституту української політики Олексій Усачов зазначив, що тема виборів давно перебуває в центрі суспільної дискусії, а останні місяці лише посилили відчуття політичної активізації. За його словами, враження про підготовку до можливих швидких виборів підсилюється і через активізацію Центральної виборчої комісії, і через роботу парламентських груп над можливими змінами виборчого законодавства.
«Питання виборів, імовірних виборів, треба розглядати через призму двох площин — їхньої необхідності і їхньої можливості. Тому що війна — це той процес, який триває в Україні. Також треба нагадати, що жодні вибори в Україні за всі роки незалежності не проводилися в умовах активної фази військових дій», – наголосив Усачов.
Водночас він застеріг від спроб переписувати правила під політичну кон’юнктуру. На його думку, однією з хронічних проблем української виборчої системи залишається прагнення кожної нової влади адаптувати законодавство під власні інтереси, а це створює додаткові ризики для довіри до майбутнього виборчого процесу.
«Головний недолік системи виборів в Україні — це постійна зміна законодавства під кожні вибори, під кожну владу, тобто підтягування законодавства під ті потреби, які політики для себе визначили у своїй політичній кар’єрі. І це є великою небезпекою», – сказав Усачов.
Окремо він звернув увагу на необхідність технологічного захисту волевиявлення. За словами Усачова, Україна вже має інструменти цифрової ідентифікації, однак будь-які технологічні рішення можуть працювати лише за умови високого рівня довіри, професійного адміністрування та унеможливлення політичних маніпуляцій.
«Головне, щоб політики не жонглювали своїми можливостями і не намагалися вже тепер через електронні системи фальсифікувати вибори і підтягувати голоси під себе. Захист голосів і захист громадян під час голосування, безпека громадян — це важливий пріоритет», — зазначив він.
Віцепрезидент ГО “Конгрес самоврядування України” Іван Фурсенко, у свою чергу, наголосив, що навіть після припинення бойових дій країна не зможе перейти до виборчого процесу миттєво. За його словами, у професійних комунікаціях фігурує мінімальний орієнтир у три місяці після зупинення бойових дій, однак цього часу, на його переконання, недостатньо.
«Попередньо мінімальний термін, який озвучується, — це три місяці після зупинення бойових дій. Але на моє глибоке переконання, в тримісячний термін провести вибори абсолютно ніяк неможливо. Цього потрібно принаймні пів року», – додав Фурсенко.
Він пояснив, що ключовими викликами залишаються організація голосування за кордоном, участь військовослужбовців і відсутність повної визначеності щодо виборчої інфраструктури. Фурсенко нагадав, що до повномасштабної війни голосування за кордоном переважно проводилося на базі дипломатичних і консульських установ, однак нині кількість українців у європейських країнах настільки велика, що цього ресурсу вже недостатньо.
«Навіть у Польщі, Чехії, Німеччині потрібно відкривати нові виборчі дільниці. Яким чином їх відкрити, ми не розуміємо, тому що законодавство окремих країн забороняє проводити вибори інших держав на території недипломатичних установ. Якщо ця робота не буде зроблена, ми позбавимо велику кількість громадян України їхнього конституційного права обирати і бути обраними, а це зменшить легітимність усього виборчого процесу», — підкреслив він.
Ще одним блоком проблем, за словами Фурсенка, є участь у виборах військовослужбовців — як у ролі виборців, так і потенційних кандидатів. Він зазначив, що для цього потрібні окремі правові механізми, які одночасно гарантуватимуть право голосу і не руйнуватимуть логіку оборони держави.
Голова правління ВГО “Стоп корупції” Ігор Бондарчук заявив, що в регіонах уже помітні ознаки політичної активізації, яку можна трактувати як підготовку до потенційної виборчої кампанії. За його словами, окремі політики повернулися до активнішої роботи на округах, а громадянське суспільство має уважно відстежувати, чи не перетворюється ця активність на приховану агітацію з використанням адміністративного або фінансового ресурсу.
«Ми бачимо певну трансформацію, коли політичні сили почали працювати активніше, і бачимо піар-супровід, який відбувається довкола цього. Це є першим маркером. Тому важливі не просто обговорення, а контроль і в деяких моментах законодавче врегулювання», – сказав Бондарчук.
Він наголосив, що громадський сектор має бути готовим до моніторингу зловживань уже на старті майбутнього виборчого процесу. За його словами, мережа організації “Стоп корупції” в регіонах дає змогу оперативно отримувати сигнали про потенційне використання тіньових коштів, адмінресурсу та інших непрозорих механізмів політичної роботи.
«Наша організація налічує 98 територіальних підрозділів по всій Україні, тому ми можемо в реальному часі отримувати інформацію з кожного регіону. З нашого боку питання більше у викритті і зупиненні зловживань, які вже зараз відбуваються», – зазначив Бондарчук.
Голова “Ліги енергетичного розвитку України” Олександр Голіздра також висловився проти проведення виборів під час війни, наголосивши, що ключовою умовою стійкості країни нині залишається суспільна солідарність. На його думку, повноцінна виборча конкуренція під час війни неминуче послаблює цю солідарність, однак це не скасовує потреби вже зараз готувати зміни до законодавства.
«Вибори у військовий час неможливі, бо одна з головних тем нашої боротьби проти ворога – це солідарність. А яка солідарність може бути, коли політичні сили і кандидати персонально конкурують між собою? Але це не відміняє того, що потрібно готувати зміни до законодавства», — сказав Голіздра.
Окремо він наголосив на потребі посиленого громадського контролю, якщо країна все ж таки піде шляхом більшої цифровізації виборчих процедур. На його переконання, мова має йти не про разовий нагляд, а про професійну і системну участь громадських організацій, волонтерських мереж і підготовлених спостерігачів у розробці та контролі нових процедур.
Підсумовуючи дискусію, учасники зійшлися на тому, що Україна не має готової моделі для автоматичного перенесення чужого досвіду, оскільки війна створила безпрецедентні умови для держави і виборчої системи. Водночас вони наголосили, що відкладати підготовку до повоєнних виборів також не можна: держава, парламент, ЦВК, громадянське суспільство, журналісти й міжнародні партнери мають уже зараз напрацьовувати рішення, які дозволять провести вибори легітимно, безпечно і з максимально широким залученням громадян.
ВИБОРИ В УКРАЇНІ, ІВАН ФУРСЕНКО, ІГОР БОНДАРЧУК, ОЛЕКСАНДР ГОЛІЗДРА, ОЛЕКСІЙ УСАЧОВ
