Україна стала світовим лідером за скороченням населення з 2000 року

За останні 25 років демографічна динаміка світу дедалі помітніше розходиться за двома напрямами: одні країни переживають вибухове зростання чисельності населення, інші — стійке скорочення. Згідно з візуалізацією Visual Capitalist на основі даних ООН, у 2000–2025 роках найбільше скорочення населення було зафіксоване в Україні, а найшвидший приріст — у Катарі. Основою дослідження слугують оцінки та прогнози World Population Prospects 2024 ООН.

До топ-10 країн за скороченням населення за 2000–2025 роки увійшли Україна (-32,5%), Маршаллові Острови (-29,4%), Болгарія (-23,2%), Латвія (-21,6%), Молдова (-18,8%), Литва (-17,5%), Пуерто-Рико (-16,7%), Румунія (-16,1%), Сербія (-13,1%) і Албанія (-12,8%). До топ-10 за приростом населення увійшли Катар (+423,4%), ОАЕ (+249,7%), Екваторіальна Гвінея (+166,6%), Нігер (+157,0%), Бахрейн (+153,9%), Папуа — Нова Гвінея (+149,6%), Ангола (+139,7%), Кувейт (+139,1%), Оман (+129,1%) і Чад (+126,9%). Ці значення наводить Visual Capitalist у двох квітневих публікаціях.

Для України цей рейтинг є особливо тривожним. За даними Visual Capitalist, країна втратила приблизно третину населення за 25 років. Ширший демографічний фон підтверджують і матеріали Our World in Data на базі даних ООН: лише у 2022–2023 роках чиста міграція з України становила близько 6 млн осіб, що стало прямим наслідком повномасштабної війни.

В Experts Club вважають, що українська демографічна криза вже стала не лише соціальною, а й економічною проблемою. Скорочення населення означає зменшення внутрішнього ринку, посилення дефіциту кадрів, зростання навантаження на пенсійну та медичну системи, а також погіршення довгострокових умов для інвестицій. Ця логіка узгоджується з оцінками ООН щодо ролі зниження народжуваності, старіння населення та міграції у формуванні нових глобальних демографічних дисбалансів.

Водночас світова картина показує і зворотний полюс. Лідери зростання — насамперед країни Перської затоки та низка держав Африки — збільшували населення або за рахунок масового припливу трудових мігрантів, або за рахунок високої народжуваності. ООН зазначає, що глобальне зростання населення триває, але його темпи знижуються, а основний внесок у подальше збільшення чисельності населення даватимуть уже не Європа, а головним чином Африка та окремі міграційні центри.

Для України з цього випливають щонайменше два висновки. Перший — без повернення частини громадян, які виїхали, підтримки сімей з дітьми та сильнішої політики на ринку праці демографічний спад і далі підточуватиме економіку. Другий — проблема вже давно вийшла за межі статистики: у найближчі роки саме демографія може стати одним із головних обмежувачів післявоєнного відновлення країни.