Люди з другою групою крові (A) можуть мати дещо вищий ризик ішемічного інсульту у віці до 60 років, тоді як у людей із першою групою крові (O) цей ризик може бути нижчим. Про це пише ScienceAlert із посиланням на дослідження, опубліковане в науковому журналі Neurology.
Дослідження ґрунтується на метааналізі 48 генетичних робіт із Північної Америки, Європи та Азії. До вибірки увійшли 16 927 людей, які перенесли інсульт, і 576 353 людини без інсульту. Вчені порівнювали генетичні особливості людей із раннім інсультом, тобто до 60 років, із даними людей, у яких інсульт стався в більш пізньому віці, а також із контрольною групою.
Після коригування за статтю та іншими факторами дослідники встановили, що люди з другою групою крові (A) мали на 16% вищий ризик раннього інсульту порівняно з людьми з іншими групами крові. У людей із першою групою крові (O) ризик, навпаки, був на 12% нижчим.
Крім того, дослідження показало, що люди з третьою групою крові (B) мали приблизно на 11% вищий ризик інсульту порівняно з контрольною групою без інсульту. На відміну від другої групи (A), де зв’язок був особливо помітний саме для раннього інсульту, підвищений ризик для третьої групи (B) відзначався незалежно від віку.
Четверта група крові (AB) також входила до аналізу, однак в опублікованих висновках дослідження вона не виділена як головний самостійний фактор ризику раннього інсульту. Основний акцент автори зробили на вищій імовірності раннього інсульту у людей із другою групою (A), нижчому ризику у людей із першою групою (O) та додатковому зв’язку третьої групи (B) із загальним ризиком інсульту.
Автори підкреслюють, що ці дані не повинні викликати паніку. Підвищення ризику є помірним, а сама група крові не означає, що в людини обов’язково станеться інсульт. Дослідники вважають, що зв’язок може бути зумовлений механізмами згортання крові — роботою тромбоцитів, станом судинної стінки та циркулюючими білками, які впливають на утворення тромбів.
Важливий висновок роботи полягає в тому, що зв’язок групи крові з інсультом виявився сильнішим саме для ранніх інсультів, ніж для інсультів у більш літньому віці. Це може допомогти вченим краще зрозуміти, чому інсульти у молодих дорослих трапляються дедалі частіше і які додаткові біологічні фактори можуть відігравати роль, окрім тиску, куріння, діабету, холестерину, ожиріння та способу життя.
Для системи охорони здоров’я такі дослідження важливі не як привід запроваджувати масовий скринінг за групою крові, а як крок до точнішої профілактики. Якщо подальші роботи підтвердять механізм зв’язку, лікарі зможуть краще визначати групи ризику серед молодих пацієнтів і уважніше оцінювати поєднання спадкових факторів зі звичними факторами ризику.
