Нідерланди, Данія та Ісландія посіли перші три місця у світовому рейтингу пенсійних систем Marsh CFA Institute Global Pension Index 2026. Дослідження охопило 55 пенсійних систем, які представляють близько 66% населення світу. Україна та Сербія до переліку оцінених країн не увійшли, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на офіційний звіт, оприлюднений 20 жовтня.
Нідерланди зберегли лідерство з результатом 85,8 бала зі 100 можливих. Данія отримала 84,1 бала, піднявшись із третього місця на друге, а Ісландія посіла третю позицію з 84,0 бала.
До шістки країн із найвищою оцінкою A також увійшли Сінгапур (82,0 бала), Ізраїль (81,9 бала) та Австралія (80,6 бала). Остання вперше досягла найвищої категорії, покращивши результат із 77,6 бала у 2025 році.
Наступні позиції посіли Чилі (79,2 бала), Швеція (78,8), Фінляндія (77,6) та Норвегія (77,0). Швейцарія з результатом 73,6 бала опинилася на 11-му місці.
Рейтинг, оприлюднений вісімнадцятий раз, оцінює не лише розмір пенсій, а й здатність пенсійних систем забезпечувати стабільні доходи громадян у довгостроковій перспективі. Методологія передбачає понад 50 показників, об’єднаних у три категорії: адекватність пенсійного забезпечення (40% загальної оцінки), довгострокова стійкість (35%) та якість управління й регулювання (25%).
Нідерланди отримали 87,7 бала за адекватністю, 82,6 бала за стійкістю та 87,2 бала за якістю управління. Високі результати забезпечує поєднання державних пенсій із професійними накопичувальними програмами та значними активами пенсійних фондів.
Данія продемонструвала найвищий у світі показник довгострокової стійкості — 84,8 бала. Ісландія отримала за цим критерієм 84,3 бала. Водночас середнє значення глобального пенсійного індексу зросло на 1,1 бала порівняно з минулим роком.
Дослідження виявило суттєву різницю між поточним рівнем пенсій і фінансовою спроможністю підтримувати його в майбутньому. Франція отримала 85,0 бала за адекватністю, але лише 49,3 бала за стійкістю. В Іспанії відповідні показники становили 83,0 та 33,0 бала. Ще нижчі результати за стійкістю зафіксовано в Італії (27,0) та Австрії (23,9).
Серед країн Центральної та Східної Європи Хорватія отримала 66,1 бала, Польща — 58,4 бала. Німеччина посіла 25-те місце з 67,9 бала. США набрали 61,6 бала, Китай — 60,6, Японія — 58,0. Найнижчу загальну оцінку отримала Аргентина — 43,7 бала.
Відсутність України в дослідженні не дозволяє визначити її місце у світовому рейтингу або безпосередньо порівняти надійність української пенсійної системи з оціненими країнами. Водночас результати демонструють важливість диверсифікації пенсійних доходів, розвитку накопичувальних механізмів та ефективного управління активами.
Окрему увагу автори приділили старінню населення, зниженню народжуваності та збільшенню тривалості життя. У 2026 році методологію розширили, включивши оцінювання достатності пенсійних доходів для людей віком 80 років.
Для України ці виклики посилюються наслідками війни, трудовою міграцією та демографічними змінами. Досвід країн-лідерів свідчить, що пенсійна реформа має враховувати не лише підвищення поточних виплат, а й фінансову стабільність системи протягом наступних десятиліть.
