Україна в січні-вересні поточного року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 33,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 221,599 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період знизився на 45,9% – до $88,978 млн.
Україна за дев’ять місяців 2023 року експортувала 2,750 тис. тонн коксу, що нижче за аналогічний період минулого року на 25,6%. У грошовому вираженні він скоротився на 34,4% – до $647 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (86,81%), Колумбії (10,23%) і Чехії (2,01%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,856 тис. тонн, у грошовому виразі на 97,6% – до $1,011 млн. Основний експорт здійснювали в Угорщину (42,63% поставок у грошовому виразі), Грузію (37,69%) і Туреччину (17,41%).
Україна 2022 року імпортувала 359,192 тис. тонн коксу і напівкоксу, що на 54,5% менше порівняно з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 50,3% – до $174,499 млн. Імпорт здійснювали переважно з РФ (43,43% поставок у грошовому вираженні, до війни), Польщі (30,07%) і Чехії (13,15%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів перебуває на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні.
Канадський уряд запровадив нову тимчасову міграційну програму для українців, яка дає змогу отримати дозвіл на постійне проживання в країні, повідомляє прес-служба Міністерства імміграції Канади.
Прийом заявок на участь у програмі буде відкрито 23 жовтня.
Скористатися нею зможуть громадяни України, близькі родичі яких мають канадське громадянство або статус постійного жителя Канади. Згідно з програмою, близькими родичами вважаються діти, батьки, бабусі й дідусі, подружжя, а також брати й сестри.
Програма також дає змогу подати заявку громадянам третіх країн, якщо їхні дружина або чоловік мають українське громадянство, але не можуть виїхати з України або ж загинули чи зникли безвісти.
Наразі інформації щодо термінів розгляду заявок та ціни подачі немає, однак вона з’явиться 23 жовтня.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-вересні 2023 року випустив продукції на суму 397,8 млн грн, що на 6,5% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, у натуральному вираженні випуск гофротари зріс на 18% – майже до 17 млн кв. м, тарного картону – на 22,4%, до 12,1 тис. тонн, паперу – на 9,6%, до 3,3 тис. тонн.
Зокрема, у вересні комбінат наростив випуск паперу і картону на 4,7% до вересня-2022 – до 1,7 тис. тонн, гофротари на 10,3% – до 1,83 млн кв. м. Порівняно із серпнем поточного року випуск паперу та картону зменшився на 20%, гофротари – на 6,5%.
ЖЦБК має у своєму розпорядженні потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обкладочний папір) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону та гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, отримані від основних галузевих підприємств, за дев’ять місяців в Україні випущено 405,3 тис. тонн паперу та картону (на 9,8% більше, ніж за той самий період 2022 року), і 379,6 млн кв. м картонних ящиків (на 17,7% більше).
Жидачівський ЦБК у 2022 році випустив товарної продукції на 510,8 млн грн, що на 23,1% більше, ніж роком раніше, чистий прибуток зріс на 67,5% – до 41,76 млн грн.
В Україні запрацює Кліматичний офіс, відкритий за підтримки Європейського союзу та Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI), повідомило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Згідно з його повідомленням у Facebook у суботу, Кліматичний офіс у рамках Міжнародної конференції “United for Justice. United for Nature”, що проходила 20-21 жовтня в Києві, відкрили очільник Міндовкілля України Руслан Стрілець, єврокомісар Віргініюс Сінкявічюс і федеральний міністр довкілля, охорони природи, ядерної безпеки та захисту споживачів Німеччини Штеффі Лемке.
Зазначається, що він підтримуватиме уряд України в реалізації кліматичної політики, допомагатиме регіонам і бізнесу в реалізації проєктів із декарбонізації та адаптації, а також стане інструментом залучення “зелених” фінансів на післявоєнне відновлення України. Крім того, вказується, що саме офіс буде одним із ключових стейкхолдерів, які сприятимуть налагодженню співробітництва України за статтею 6 Паризької угоди і приєднанню до міжнародного вуглецевого ринку, та займатиметься розвитком системи торгівлі викидами в Україні.
За словами Стрільця, наведеними в повідомленні, це остання ланка, яка завершить розбудову кліматичного управління в Україні.
“Сьогодні проводиться титанічна робота, щоб наша країна стала членом Європейського Союзу і перебувала в межах CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism – ІФ-У). Уже наступного року плануємо запустити пілотну національну систему торгівлі викидами (СТВ). Ми дамо можливість виробникам спробувати здійснити операції на ринку СТВ і зрозуміти, як цей ринок працює”, – пояснив Стрілець один із напрямів роботи офісу.
За словами міністра, у 2025 році мають запровадити карбонові сертифікати, що дасть змогу Україні та її виробникам реалізувати надлишкові обсяги СО2, які не було емітовано.
“У 2026 році система торгівлі викидами запрацює в Україні повноцінно. Поки що нам потрібно провести верифікацію всіх наявних даних і показати світу наш потенціал щодо вільних квот. Ми готові ділитися вільними викидами і робити свій внесок у світовий кліматичний трек. Нашій країні важлива підтримка партнерів, і ми справді її відчуваємо від самого початку нашої боротьби за справедливість і мир”, – наголосив очільник Міндовкілля.
Як повідомлялося, в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” на початку жовтня міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець заявив, що вважає за необхідне ухвалення закону про національну ВТВ уже наступного року, щоб запровадити її 2025 року й у такий спосіб уникнути перешкод для українського експорту, пов’язаних із початком дії з 1 січня 2026 року CBAM.
“Якщо ми створимо свою національну ВТВ, яка буде повністю відповідати європейській, зокрема й ціна на викиди CO2, або інтегруємо нашу ВТВ з європейською, то CBAM нам абсолютно не страшний. Тому, що ми будемо вже в цьому CBAM всередині його кордонів. Тепер ті, хто захоче постачати продукцію нам, будуть платити. Фактично наше завдання – пересунути кордон СВАМ і опинитися всередині цього проєкту”, – сказав Стрілець.
Міжнародна кліматична ініціатива (IKI) – інструмент Федерального міністерства довкілля, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMU) з міжнародного фінансування пом’якшення наслідків зміни клімату та збереження біорізноманіття.
Інститут довкілля Стокгольма (SEI) запускає проєкт із розроблення для України дорожньої карти досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, повідомив керівник команди з екологічної політики та стратегії інституту Бернардас Падегімас.
“Почнемо активно працювати над проєктом, будемо обговорювати його на різних рівнях. Мета – допомогти Україні досягти кліматичної нейтральності через “зелений” перехід і відновлення”, – сказав Падегімас на міжнародній конференції високого рівня United for justice United for Nature в Києві.
За його словами, розробка проєкту фінансується урядом Швеції.
Згідно з представленою ним презентацією, дорожня карта, зокрема, має бути розроблена до червня 2025 року.
Як зазначив Падегімас, далі на основі дорожньої карти передбачається “напрацювання низки конкретних проєктів за участю конкретних донорів”, і цей процес планується завершити в березні 2026 року.
Падегімас зазначив, що розроблення дорожньої карти для України базуватиметься на принципах “зеленого” переходу, ухвалених у Європі, а сама вона міститиме цілі України та механізми їх досягнення в коротко-, середньо- і довгостроковій перспективі.
Він додав, що до розроблення карти буде залучено чимало експертів, зокрема, у напрямі “зеленого” розвитку.
Як повідомлялося, глава Офісу президента Андрій Єрмак, виступаючи на міжнародній конференції “United for justice. United for nature”, заявив, що український план відновлення довкілля, яке постраждало внаслідок повномасштабної російської агресії, має бути відображений у відповідній резолюції Генеральної асамблеї ООН.
Як зазначив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець на цій самій конференції, правоохоронці розслідують понад 2,5 тис. злочинів проти довкілля внаслідок воєнної агресії РФ, загальні збитки екології становлять на сьогодні EUR55 млрд.
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) у січні-вересні поточного року знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 28,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,8 тис. тонн.
За даними підприємства, у вересні шахта “Покровська” виробила 35 тис. тонн руди, “Криворізька” – 35 тис. тонн, “Козацька” – 25 тис. тонн і “Тернівська” – 40 тис. тонн, загалом на комбінаті у вересні виробництво становило 135 тис. тонн.
Як повідомлялося, КЗРК у 2022 році знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 32,8% порівняно з попереднім роком – до 2,888 млн тонн.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У складі КЗРК чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Родіна”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім. Орджонікідзе, потім ім. Леніна).
Компанії Starmill Limited належить 99,88% акцій комбінату.
Раніше повідомлялося, що певною часткою в КЗРК володіє група СКМ, тоді як група “Метінвест” жодного стосунку до КЗРК не має. При цьому група СКМ є тільки інвестором, а оперативний контроль на комбінаті здійснює група “Приват”.
