Середня ціна гектара землі у 2023 році, грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна разом з європейськими партнерами починає новий проект EU4Green Recovery East, спрямований на розвиток циркулярної економіки, сталого управління водними ресурсами та управління екологічними даними, повідомила міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
“Ініціатива охоплює країни Східного партнерства та допомагатиме їм просувати реформи. Триватиме вона чотири роки та має загальний бюджет 21,5 мільйона євро. Для України, яка стоїть на порозі масштабної відбудови, це широкі можливості та суттєва допомога”, – написала Гринчук в Facebook.
Вона вказала, що наразі спільно з ПРООН в Україні ведеться робота над законопроєктом “Про зелене відновлення”, який повністю узгоджується із Зеленою таксономією та досвідом ЄС. Він стане українською стратегією стійкої відбудови, підкреслила міністр.
“Крім того, EU4Green Recovery East – це можливості й для українського бізнесу підвищувати ефективність використання ресурсів та створювати нові робочі місця”, – додала вона.
Наразі вже зроблено перші кроки у підготовці робочого плану для адаптації заходів Програми до конкретних потреб України. Попереду – технічні зустрічі спеціалістів у відповідних сферах.
“Стратегічне партнерство з ЄС вже має свої результати, у тому числі і у сфері захисту довкілля. В часи війни – це наша підтримка та наш тил. Впевнена, що в часи відбудови України – це будуть наші спільні успіхи та досягнення”, – резюмувала Гринчук.
ДП “Гарантований покупець” оголосив аукціон з розподілу квоти підтримки потужності “інших видів” ВДЕ, під якими мається на увазі біо- та мала гідрогенерація.
Згідно з умовами аукціону, розміщеними на сайті ГарПока заявки на участь у ньому приймаються до 20.00 11 травня, сам аукціон буде проведений у системі Prozorro Продажі о 12.55 12 травня.
Строк надання підтримки становить 12 років після підтвердження введення в експлуатацію об’єкта, щодо якого переможець аукціону набув право на підтримку.
Максимальний розмір цінової пропозиції учасника – 12 євроцентів/1 кВт*год.
Як повідомлялося, інвестори проігнорували перший в 2025 році аукціон з розподілу квоти підтримки нової потужності на 33 МВт СЕС, який мав відбутися 13 березня.
Максимальний розмір цінової пропозиції учасника – 8 євроцентів/1 кВт*год. Термін підтримки – 12 років.
В інтерв’ю “Енергореформі” в кінці січня голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський зазначав, що розраховувати на успішне проведення у березні 2025 року “зеленого” аукціону, де буде розподілятися квота на будівництво 33 МВт СЕС, не доводиться, оскільки для СЕС дуже мала квота, за його словами, просто мізерні обсяги.
Кабінет міністрів України визначив загальну квоту підтримки “зеленої” енергетики на 2025 рік у розмірі 330 МВт: 250 МВт для вітроелектростанцій, 33 МВт – для сонячних станцій, а також 47 МВт – для станцій на інших видах альтернативних джерел енергії (крім енергії вітру, сонця, доменного та коксівного газів, і лише для мікро-, міні- та малих ГЕС).
У квітні 2025 року мають бути проведені аукціони на 100 МВт ВЕС, а в липні – ще на 150 МВт ВЕС.
“Зелені” аукціони вперше запроваджені 2024 року, але вони закінчилися провалом. На аукціон із СЕС 31 жовтня не було жодної заявки, на аукціон із ВЕС 29 листопада було подано тільки одну заявку (за даними Української вітроенергетичної асоціації, від компанії з турецькими інвестиціями ТОВ “Атлас Глобал Енерджі”). Таким чином, обидва аукціони визнано такими, що не відбулися. У жовтні-листопаді було визначено для підтримки приблизно лише 0,9 МВт малої гідроенергетики, ще 0,6 МВт залишалися під питанням.
АО “Укрзалізниця” (УЗ) у лютому 2025 року скоротила обсяги перевезення зернових вантажів в експортних напрямках до 2 363,1 тис. тонн, що на 496,3 тис. тонн, або на 17,4%, менше порівняно з січнем 2025 року, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи Валерій Ткачов на засіданні Офісу експортерів УЗ у середу.
За його інформацією, у напрямку портів у лютому 2025 року було перевезено 2 171,0 тис. тонн, що на 455,7 тис. тонн, або на 17,3%, менше проти січня цього року, через сухопутні прикордонні переходи – 192,1 тис. тонн (на 40,6 тис. тонн, або на 17,5%, менше).
“Порівняно з лютим 2025/2024 обсяги перевезень зернових вантажів в експортному сполученні зменшилися на 28,5% (на 941,1 тис. тонн)”, – акцентував представник УЗ.
Ткачов звернув увагу, що УЗ у січні-лютому 2025 року на експорт перевезла 5 222,5 тис. тонн зернових вантажів, що на 1 448,2 тис. тонн, або на 21,7%, менше проти аналогічного періоду 2024 року.
При цьому в напрямку портів за два місяці 2025 року було перевезено 4 797,6 тис. тонн, а через сухопутні переходи – 424,9 тис. тонн.
Відтак частка обсягів перевезень в експортному сполученні зернових вантажів у напрямку портів наразі становить 92%, сухопутних переходів – 8%.
Вірменія прийняла пропозиції Азербайджану за двома невирішеними статтями проєкту мирної угоди, що означає завершення переговорного процесу.
«Таким чином, мирна угода готова до підписання. Республіка Вірменія готова почати консультації з Азербайджанською Республікою щодо часу і місця підписання Угоди», – йдеться в тексті заяви, опублікованої на офіційній сторінці Міністерства закордонних справ Вірменії в четвер.
Єреван також зазначив, що запропонував зробити спільну заяву про узгодження документа, однак Баку «віддав перевагу односторонній заяві».
Раніше міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов повідомив, що Вірменія погодилася на останні поправки. За його словами, наступним кроком має стати вилучення з Конституції Вірменії пунктів, які Азербайджан розцінює як територіальні претензії, а також розпуск Мінської групи ОБСЄ.
За лютий поточного року група “Нафтогаз” сплатила 5,8 млрд грн податків, що на 9,4% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомила компанія у четвер.
Зокрема, до державного бюджету надійшло 5,2 млрд грн, тоді як у лютому-2024 ця сума становила 4,8 млрд грн. Водночас до місцевих бюджетів сплачено 530 млн грн (відповідно 506 млн грн).
“Попри всі виклики війни та постійні удари по енергетичній інфраструктурі “Нафтогаз” забезпечує енергетичну стійкість країни та підтримку національної економіки”, – заявив очільник групи Роман Чумак, слова якого наводяться у повідомленні.
Як повідомлялося, підприємства групи “Нафтогаз” за перший місяць 2025 року перерахували до держбюджету 5,2 млрд грн податків, що на 7,1% менше, ніж у січні 2024 року (5,6 млрд грн). Натомість порівняно з аналогічним періодом минулого року у січні на 14,5% зросла виплата податків до місцевих бюджетів – до 591 млн грн.
Підприємства групи “Нафтогаз” за результатами 2024 року сплатили до загального бюджету 88,6 млрд грн податків, з них 81,8 млрд грн – до державного бюджету, 6,8 млрд грн – до місцевих.
Окрім того, НАК “Нафтогаз України” у 2024 році виплатила державі 15,7 млрд грн дивідендів.
