Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) в рамках цьогорічної програми капітальних ремонтів розпочав роботи з оновлення основного сталеплавильного обладнання на одному з ключових об’єктів – конвертері №1.
Згідно із пресрелізом у понеділок, цьогоріч першочергова увага підприємства зосереджено на оновленні енергетичного устаткування, насамперед комплексу газовідвідного тракту конвертера, де значну частину обладнання буде замінено на нове, зокрема фурмові та допоміжні кесони. Також буде замінено статор і ротор електродвигуна нагнітача димососних газів газовідвідного тракту.
Уже виконано роботи з ремонту корпусу конвертера. Серед важливих етапів капремонту – цілковита заміна вогнетривкого футерування конвертера. Зараз старі вогнетриви вже демонтовано.
За словами заступника начальника конвертерного цеху з інжинірингу “Каметсталі” Андрія Зуєва, комплексні завдання усіх служб конвертерного цеху, а також ЦРМУ та ЦРУ, охоплюють не тільки оновлення ключового устаткування першого конвертера, а й ретельну ревізію та ремонт усіх інфраструктурних об’єктів агрегату: машини подачі кисню, вертикального тракту подачі сипучих матеріалів, циркуляційних насосних установок, спеціального рухомого складу – шлаковозів, сталевозів тощо.
“На кожному з цих об’єктів виконуються ремонтні втручання за механічним, енерго- та електронапрямами, що дозволить після завершення капітального ремонту забезпечити надійну та ефективну роботу конвертера №1”, – констатував він.
“Каметсталь” входить до групи “Метінвест”.
Перший український міжнародний банк (ПУМБ, Київ) у січні-березні 2025 року отримав 1,55 млрд грн чистого прибутку, що на 27,2%, або 0,58 млрд грн менше, ніж у першому кварталі 2024 року.
Згідно зі звітністю банку, прибуток до оподаткування у першому кварталі 2025 року склав 2,07 млрд грн, що на 27,2%, або 0,77 млрд грн менше, ніж у відповідному періоді 2024 року.
Чистий процентний дохід ПУМБУ за звітний період зріс на 11,5%, або на 0,41 млрд грн – до 3,96 млрд грн, чистий комісійний дохід – на 2,9%, до 0,53 млрд грн, тоді як чистий прибуток від операцій з інвалютою зменшився на 8,2% – до 0,20 млрд грн.
В той же час збиток від зменшення корисності у першому кварталі цього року склав 0,26 млрд грн проти прибутку 0,36 млрд грн за відповідний період минулого року, а операційні витрати банку збільшились на 30,2% – до 2,4 млрд грн.
Серед іншого зазначається, що окрім витрат на утримання програмного забезпечення, які включаються до операційних витрат, також за три перші місяці 2025 року банку були надані послуги з розробки та підтримки програмного забезпечення пов’язаною особою на суму 381 млн грн, які були визнані нематеріальним активом, порівняно із 190 млн грн за три місяці 2024 року.
Загальні активи ПУМБ з початку року знизились на 3,3%, або 6,16 млрд грн – до 180,43 млрд грн, загальна сума зобов’язань – на 4,5%, або 7,36 млрд грн – до 157,0 млрд грн.
В той же власний капітал банку збільшився на 5,1%, або 1,2 млрд грн – до 23,4 млрд грн, з нього нерозподілений прибуток досяг 13,09 млрд грн.
Зазначається, що 30 квітня збори акціонерів прийняли рішення про спрямування з 3,94 млрд грн чистого прибутку за 2024 рік 197,12 млн грн до резервного фонду, а решту залишити нерозподіленим.
За даними Нацбанку України, на початок 2025 року за розміром загальних активів ПУМБ посідав 6-те місце (186,5 млрд грн) серед 61-го банку, що діяли в країні.
Державний ПриватБанк (Київ) у січня-березні 2025 року отримав 16,9 млрд грн чистого прибутку, що на 21,9%, або 3,0 млрд грн більше, ніж рік тому, коли чистий прибуток складав 13,9 млрд грн.
Прибуток банку до оподаткування становив 22,3 млрд, що на 19,1%, або 3,5 млрд грн більше за перший квартал 2024 року.
Згідно зі звітністю, чистий процентний дохід ПриватБанку порівняно з першим кварталом 2024 року зріс на 16,4% – до 18,49 млрд грн, тоді як чистий комісійний – на 4,9%, до 6,64 млрд грн.
Чистий прибуток від операцій з інвалютою за звітний період збільшився на 11,8% – до 1,46 млрд грн. Окрім того ще 0,40 млрд грн принесла переоцінка іноземної валюти, тоді як у першому кварталі 2024 року її результат був негативним – 0,90 млрд грн.
Водночас витрати на виплати працівникам зросли на 29,6% – до 3,64 млрд грн, інші операційні та адмінвитрати – на 11,1%, до 2,65 млрд грн.
Кошти на рахунках фізичних осіб за перший квартал 2025 року збільшилися на 1,6%, або на 7,3 млрд грн., – до 612,8 млрд грн, разом з тим кількість клієнтів-фізосіб скоротилася з 18,32 млн до 18,2 млн.
Зазначається, що чистий кредитний портфель ПриватБанку за січень-березень зріс на 5 млрд грн – до 117,8 млрд грн, кількість бізнес-клієнтів банку збільшилася з 910 тис. до 918 тис.
Банк повідомив, що у першому кварталі провів масштабне оновлення Privat24, у тому числі були розширені можливості доступності для всіх категорій клієнтів. В результаті число його користувачів зросло з 13,76 млн до 13,9 млн.
У той же час загальні активи ПриватБанку за перший квартал 2025 року у порівнянні з минулим кварталом зменшились на 1,1%, або на 8,6 млрд грн, до 752,8 млрд грн.
Окрім того, за квартал кількість відділень ПриватБанку скоротилася на три – до 1160, банкоматів – на 11, до 6,847 тис., тоді як терміналів та POS-терміналів зросла відповідно на 19 та більше 10 тис. – до 10,439 тис. та 326,12 тис.
За даними Національного банку України, ПриватБанк станом на початок цього року займав перше місце за загальними активами (947,13 млрд грн, або 25,3%) серед 61-го банку.
АТ “Дніпровський стрілочний завод” (ДнСЗ, Дніпро), великий український виробник стрілочних переводів для магістральних залізничних колій, у січні-березні 2025 року збільшив чистий прибуток у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 113,18 млн грн.
Згідно зі звітом про фінрезультати компанії на її сайті, чистий дохід від реалізації за цей період зріс на 21,7% – до 415,36 млн грн.
Від операційної діяльності ДнСЗ отримав 135,82 млн грн прибутку (у 2,1 раза більше), а валовий прибуток становив 155,13 млн грн (+61,2%).
Заснований у 1916 році, ДнСЗ нині випускає різні типи стрілочних переводів для магістрального і промислового транспорту, метрополітенів, а також елементи верхньої будови колії.
Підприємство має повний цикл виробництва продукції, зокрема власне конструкторське бюро.
Завод завершив 2024 рік із консолідованим чистим прибутком 540,41 млн грн, що на 6% більше за аналогічний показник 2023 року, з якого 78% (420 млн грн) направив на виплату дивідендів. Консолідована виручка зросла на 77% – до 1 млрд 790 млн грн.
Неконсолідований чистий прибуток, за даними звіту компанії на її сайті, збільшився на 6,7% до 544,22 млн грн за зростання виручки на 31,1% до 2 млрд 346 млн грн.
Доля експорту у 2024 році склала 5,6%, продукція відвантажувалась до Грузії, Азербайджану, Молдови, Болгарії, Німеччини та країн Балтії.
Адміністрація президента США Дональда Трампа готова заплатити по $1 тис. у вигляді винагороди нелегальним іммігрантам, які вирішать добровільно покинути країну, повідомляє в понеділок міністерство внутрішньої безпеки США.
«Самостійна депортація« – оптимальний, максимально безпечний і такий, що вимагає мінімальних витрат спосіб покинути США, уникнувши арешту, якщо ви перебуваєте в країні нелегально», – наводить міністерство слова глави відомства Крісті Ноем.
«Міністерство пропонує оплатити проїзд і виплатити винагороду через мобільний додаток CBP Home за повернення додому. Кожен нелегальний іммігрант, який скористався цим додатком для самодепортації, після підтвердження в ньому факту повернення на батьківщину, отримує винагороду в розмірі $1 тис.», – йдеться також у прес-релізі.
Associated Press зазначає, що в рамках посилення міграційної політики адміністрація Трампа кардинально оновила додаток, розроблений за попереднього глави держави Джо Байдена. Додаток
Прикордонно-митної служби США CBP One, що надавав доступ до різних сервісів відомства для в’їзду в країну і отримання притулку, тепер називається CBP Home і покликаний «допомогти іммігрантам повернутися на батьківщину», зазначає агентство.
В останні місяці американський президент в рамках боротьби з нелегальною імміграцією ввів серію жорстких заходів. Зокрема, він схвалив ініціативи щодо активізації депортації нелегалів з території США. Трамп незабаром після інавгурації оголосив про введення режиму НС на кордоні з Мексикою.
У зв’язку із повномасштабним вторгненням росії та її прагненням до продовольчого шантажу, транспортувати зернові і олійні культури з України до інших держав стало надзвичайно важко. Питання логістики з 2022 року довелося суттєво переглянути задля пошуку шляхів та варіантів безпечнішого відправлення. Попри жаливі обставини, створені російською федерацією, українці забезпечують продовольчу безпеку багатьом країнам, і зокрема європейським.
Загалом у березні 2025 року Київ експортував 4,7 мільйони тон зернових і олійних культур та продуктів їхньої переробки. Це на 7% більше показників за попередній місяць.
«Яким чином Україна транспортує зерновій та олійні культури, а також продукти їхньої переробки? Левова частка – припадає на морські порти Одеської області. Ця цифра становить 4 мільйони тон. Залізницею – 300 тис. т, через річкові порти Дунаю – 200 тис. т. І також експортується автомобільними транспортом. Обсяг сягає 100 тис. т», – зазначив аналітик ринку зернових Олександр Кореніцин.
Обсяги експорту зернових культур, олійних культур та продуктів їхньої переробки, млн т
Розглянемо ціни на основні сільськогосподарські культури, які експортує України на світові ринки. У квітні 2025 року вартість пшениці (Франція, FOB) становила 244 USD/т. Зазначимо, це на 3 USD більше, ніж у березні поточного року, і на 29 USD дорожче, ніж за аналогічний період 2024 року. Ціна на пшеницю (Україна, 2-ий клас, CPT) у квітні 2025 року становила (центральні області) – 211 USD/т, що на 4 USD більше, ніж у березні 2025, і на 75 USD подорожчала протягом року. У портах вартість склала 229 USD/т, що на 7 USD вище, ніж за попередній місяць, та на 65 USD дорожче, ніж у квітні 2024-го, згідно з даними International Grains Council.
Щодо кукурудзи (США, FOB), то ціна станом на квітень 2025-го – 211 USD/т. Ця сума на 4 USD вища за попередній місяць та на 19 USD більша, ніж у квітні 2024 року. Ціна на кукурудзу (Україна, CPT) – центральні області – 206 USD/т, таким чином вона зросла на 11 USD протягом місяця і на 89 USD – протягом року; порти – 222 USD, що на 12 USD більше, ніж у березні 2025, та на 78 USD вища, ніж у квітні 2024-го.
Як зазначив Олександр Кореніцин, вартість ячменю (Франція, FOB) склала 229 USD у квітні 2025 року, що на 1 USD менше, ніж у березні поточного року, та на 26 USD більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ціна на ячмінь (Україна, CPT): центральні області – 195 USD, що на 8 USD дорожче, ніж у березні 2025 року та на 102 USD вище, ніж у квітні 2024 року; порти – 215 USD (ціна піднялася на 5 USD за місяць і на 85 USD – протягом року).
«Ще одна важливо для України та світу культура, про яку слід зазначити, – це соняшник. Ціна на його насіння в ЄС (Rotterdam, FOB) у квітні цього року склала 730 USD/т. Спостерігається збільшення ціни протягом останнього місяця – на 7 доларів, а також збільшення протягом року – на 273 долари. Тим часом, вартість насіння соняшника (Україна, CPT) для центральних областей склала 537 USD/т. Ціна зросла на 10 USD за місяць і на 221 долар за рік. Для портів – вартість складає 512 доларів за тону, що на 6 доларів більше, ніж попереднього місяця і на 194 долари більше, ніж минулого року», – повідомив експерт Олександр Кореніцин.
Додамо, вартість соняшникової олії (Україна, FOB) у квітні склала 1 140 доларів за тону. Слід зазначити, що серед ключових факторів, які можуть дестабілізувати подальші ціноутворення на світовому ринку та впливати на продовольчу безпеку в Європі та світі – це воєнні дії росії на території України.
експорт зернових, ЄВРОПА, ЛОГІСТИКА, обсяг, Олександр Кореніцин, олійні культури, повномасштабне вторгнення росії, порти Одеси, УКРАЇНА, ЦІНИ
