Оператор мобільного зв’язку “Київстар” відзначає необхідність участі держави в реалізації покриття мобільним зв’язком залізниць.
“Це складне питання, в якому багато залежить від позиції держави. Я не вірю в те, що це може бути комерційно виправданий проект. Відповідно, це залежність від участі в ньому держави… Це просто величезні інвестиції. У нас там немає оптоволоконної мережі, тобто необхідно буде будувати практично нові сегменти”, – заявив президент “Київстару” Олександр Комаров на зустрічі з журналістами 26 травня.
За його словами, і прем’єр-міністр, і міністр цифрової трансформації з розумінням ставляться до позиції “Київстару” щодо того, що покриття мобільним зв’язком усієї протяжності залізниць неможливо вирішити виключно за рахунок інвестицій мобільного оператора.
Водночас головний експерт зі спектральної стратегії “Київстару” Ігор Єрещенко наголосив, що в міру покриття 4G-мережею населених пунктів, покриття залізничного полотна також збільшуватиметься. Проте доки не буде вирішено питання фінансування, добитися 100%-го покриття силами виключно операторів не вдасться.
Він також заявив, що раніше за 2024-2025 рр. вирішення питання 100%-го покриття мобільним зв’язком мережі залізниць в Україні очікувати не варто.
Адміністрація президента США Джо Байдена запросила на 2022 фінансовий рік $58,5 млрд на забезпечення діяльності держдепу і його цілей, свідчить опублікований американським зовнішньополітичним відомством у п’ятницю документ.
“Бюджет на 2022 й фінансовий рік просить $58,5 млрд на держдеп і Агентство США з міжнародного розвитку”, – йдеться в опублікованому повідомленні.
Зазначається, що це на 10% вище, ніж підсумковий бюджет держдепу в 2021-му фінансовому році.
“Ці ресурси дозволять нам просувати зовнішню політику адміністрації від імені американського народу. Це (ця сума – ІФ) також відображає важливість, яку адміністрація визначає для глобального лідерства США і того факту, що дипломатія і розвиток є життєво важливими засобами для просування інтересів США”, – випливає з повідомлення.
Згідно з документом, на витрати в європейському регіоні і Євразію пропонується виділити загалом $665,8 млн, які, зокрема, підуть на “зміцнення стійкості країн до іноземного зловмисного впливу і просування євроатлантичної інтеграції, протистояння викликам з боку Росії і КНР, що зростають”.
Так, $88 млн з цієї суми планується виділити на “підтримку демократизації Грузії, її економічного розвитку і створення стійкості до протистояння зловмисного впливу з боку Кремля”. Крім того, на допомогу Україні підуть $255 млн для посилення її “здатності протистояти російській агресії”. Для протидії “російському впливу і дезінформації” на Західних Балканах потрібно, згідно з документом, $106 млн.
На Центральну Азію адміністрація запросила $123 млн, з них $31,4 млн повинні бути виділені на американську допомогу Узбекистану, а $19 млн – на допомогу Таджикистану.
Запропоновані в п’ятницю адміністрацією США проекти федеральних бюджетів відомств на 2022 рік будуть передані на розгляд до Конгресу. Підсумкові затверджені варіанти бюджетів можуть помітно відрізнятися від початкового варіанту.
Державне агентство автомобільних доріг України (“Укравтодор”) та американська Bechtel Corporation підписали меморандум про взаєморозуміння для співпраці в реалізації проекту будівництва обхідної дороги навколо Києва (КОД), повідомило Міністерство інфраструктури України на своїй Facebook-сторінці в п’ятницю.
“Київська обхідна дорога є одним із ключових об’єктів президентської програми “Велике будівництво”, адже її будівництво дозволить розв’язати наболілі транспортні проблеми столиці та покращити міжнародне автомобільне сполучення. Спільна робота “Укравтодору” та одного з лідерів інфраструктурних проектів у світі дасть змогу знайти оптимальні технічні та фінансові рішення для втілення проекту”, – наводить прес-служба слова міністра інфраструктури Олександра Кубракова.
Зазначено, що цей проект передбачає спорудження півкільця загальною протяжністю близько 150 км. Це допоможе вивести транзитні потоки руху транспортних засобів за межі Києва та з’єднає ключові автодороги М-07 Київ – Ковель, М-06 Київ – Чоп, М-05 Київ – Одеса і Н-01 Київ – Знам’янка. Далі об’єднає автомобільні дороги Н-08 Бориспіль – Маріуполь та М-03 Київ – Харків та обхід Броварів.
З кінця 2020 року “Укравтодор” розпочав розробку проектної документації, включно із землевідведенням, для ділянок проходження КОД: перша ділянка – від М-07 Київ – Ковель – Ягодин до М-06 Київ – Чоп протяжністю 18,1 км; друга – від М-06 Київ – Чоп до М-05 Київ – Одеса (35,2 км); третя – від М-05 Київ – Одеса в Н-01 Київ – Знам’янка протяжністю 22,9 км; четверта – будівництво мостового переходу через р. Дніпро з підходами до Н-01 Київ – Знам’янка та Гора – Рогозів (25,7 км); п’ята – від Гора – Рогозів до М-03 Київ – Харків (9,7 км).
Нині, за даними Мінінфраструктури, три ділянки вже проектують, ще стосовно однієї тривають тендерні процедури.
Bechtel Overseas Corporation – світовий лідер з інжинірингу, закупівель та будівництва. 22 роки поспіль посідає перше місце в рейтингу Engineering News, входить до списку 400 найбільших підрядників США.
Компанію було засновано 1898 року, наразі є найбільшою будівельною компанією в США з проектами в 160 країнах на семи континентах.
Bechtel спеціалізується на інфраструктурі, ядерній, безпековій та екологічній галузях, оперує на ринку нафти, металургії, газу та хімікатів. Надає послуги на всіх етапах: від планування та інвестицій і до запуску й експлуатації.
27 травня відбулася церемонія нагородження XII Всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття».
Щорічно почесною премією нагороджують жінок України, які гармонійно поєднують успіхи в особистому і професійному житті на користь суспільства.
Цьогоріч переможницею в категорії «Рейтинг» стала ведуча телеканалу «НАШ» Анна Степанець.
«Я частинка що уособлює спільну перемогу нашого телеканалу, бо ми є великим творчим океаном, який змінює цю дійсність, цю реальність. Телеканал дозволяє творити. І ця премія доказ того,що зараз в суспільстві є запит на справжню журналістику, не на ретрансляцію фактів, а на справжнє створення об’єктивної картини світу. Бо журналіст має дати інформацію- які причини пов’язані з наслідками. Чому відбувається та чи інша подія. І я щаслива отримати цю премію! », — ділиться враженням Анна Степанець
Анна ведуча кількох проектів телеканалу “НАШ”: “Межа”, “Вечір. П’ятниця” та “Смотрящіє”. Анну Степанець неодноразово запрошували до країн Європи з лекціями та семінарами про політичну ситуацію в Україні. Вона також представляла Україну в програмі Держдепартаменту США для лідерів медіа з усього світу, займалася програмами факт-чекинг та інформаційної безпеки.
Журналістка цікавиться політичним та суспільним життям не тільки тому, що це її робота. Процеси, що відбуваються в суспільстві, цікавили її завжди, і це дає їй можливість аналізувати події сьогодення. Для сучасної України, та й для світу загалом, на думку Анни, нині є характерним страх усвідомити правду та зізнатися собі в тому, що відбувається насправді. Спілкуючись з гостями в студії, Анна Степанець намагається показати глядачеві справжнє обличчя свого співрозмовника, особливо коли йдеться про політиків.
Колектив телеканалу «НАШ» вітає Анну з нагородою. Бажаємо їй здоров’я, творчого натхнення, успіху та вдячних глядачів!
Регіональна філія “Південно-Західна залізниця” АТ “Укрзалізниця” (УЗ) оголосила тендер на будівництво Дарницького залізнично-автомобільного мосту в Києві через Дніпро, повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
Згідно з даними у системі Prozorro, очікувана вартість робіт – 1,2 млрд грн.
“Дарницький міст – це ще одна невтішна сторінка в історії української інфраструктури. 10 років цей об’єкт перебував у замороженому статусі. Нагадаю, що більшість довгобудів у нашій країні виникають із двох причин: перша – це системна корупція, а друга – небажання та неспроможність взаємодіяти між різними органами влади. У 2021 році ця ситуація зміниться. Наша команда знає як успішно, а головне результативно, працювати з великими проектами. Мільйони українців вже побачили це на власні очі”, – написав Кубраков на своїй сторінці у Facebook у четвер увечері.
Він зазначив, що першочергове завдання – отримати якісний результат без зайвих ризиків, тому на об’єкт буде залучений незалежний технагляд. За словами міністра, міжнародний технагляд вже залучався на схожому проекті – на будівництві мостів через Дніпро в Запоріжжі.
Кінцевий термін подачі пропозицій – 11 липня 2021 року.
Початок аукціону заплановано на 16 серпня 2021 року.
Як зазначається на сайті Міністерства інфраструктури, у цьому проекті, зокрема, йдеться про добудову автомобільних з’їздів на лівому березі Дніпра. На правому березі автодорожня розв’язка виходить на Наддніпрянське шосе – тут готовність 100%. На лівому березі міст веде до розв’язки на Дніпровській набережній, а також включає дорогу вздовж залізничних колій через Харківський шляхопровід у напрямку станції Дарниця на лівому березі. На з’їзді на Дніпровську набережну виконані всі необхідні підготовчі роботи: зведено 16 опор із 21, змонтована третина всіх металоконструкцій прогонових будов.
“Відсутність усього комплексу розв’язок та освітлення стали причиною того, що транспорт не може використовувати Дарницький мостовий перехід, як це передбачено проектом. У результаті виникає дисбаланс транспортних потоків: сусідні мости – Південний та Міст ім. Патона – значно перевантажені, тоді як Дарницький має суттєвий резерв пропускної здатності. При чому, цей мостовий перехід має шість смуг руху, по три у кожному напрямку і його пропускна здатність – 35 тисяч автомобілів на добу”, – роз’яснює відомство.
Як повідомлялося, “Укравтодор” і “Укрзалізниця”, на балансі якої перебуває міст, на початку березня 2021 року підписали меморандум про добудову цього об’єкта.
Заступник голови Офісу президента, координатор президентської програми “Велике будівництво” Кирило Тимошенко тоді також зазначив, що “Укравтодор” готовий у стислі терміни завершити будівництво Подільсько-Воскресенського моста, якщо київська влада погодиться передати йому цей проект зі свого балансу.
Кібербезпеку в держсекторі марно обговорювати у відриві від реальних завдань, які можна вирішити, адже всі ключові заходи залишаться в руках держави. Корисний івент має відповідати трьом важливим вимогам: рішення посильних завдань, наявність спікерів-учасників процесу, повнота розбору проблеми з орієнтацією на суб’єктів ІБ.
Форум кібербезпеки 2021 саме такий.
Що це?
Форум — це майданчик для зустрічі і обміну думками фахівців, які перебувають по різні сторони питання: представників бізнесу, постачальників рішень в якості спікерів, а також ІБ-фахівців з держструктур і сфери енергетики як учасників.
Навіщо це?
Мета Форуму — дати сторонам розуміння проблем і завдань один одного, а також окреслити очікування і зміни, які чекають на них в майбутньому.
Як ми це зробимо?
За два дні:
• Доповіді спікерів, на яких вони будуть розкривати свою сторону проблематики. Ви дізнаєтеся, як змінюються атаки, який вплив SOC на сферу ІБ, які активності і проекти вже реалізовані в цій темі, які є завдання на законодавчому рівні і чим небезпечна неповна і застаріла законодавча база. Також ви дізнаєтеся, як виглядають рішення, що відповідають викликам часу і здатні реагувати на існуючі та майбутні атаки. В рамках першого дня вас чекають дві панельні дискусії на глобальні теми Форуму: енергетика і державний сектор.
• Кіберполігон — день для технічних фахівців галузі. Експерти в ІБ покажуть сценарії можливих кібератак, які зловмисники можуть здійснювати на рівні кінцевих точок, мережі, пошти та ін. Ми покажемо наживо, як можна швидко виявляти і реагувати на ці атаки. Йтиметься про технології, рішеннях, підходи та архітектуру ІБ. Цей досвід допоможе вам оцінити існуючі ризики безпеки для організації і зрозуміти, які підходи і технології потрібні для їх зниження до прийнятного рівня.
Хто там буде?
— Євген Владіміров — заступник міністра по цифровому розвитку, цифровий трансформації і діджиталізаціі, Міненерго.
— Олександр Галущенко — провідний інспектор, Апарат Ради національної безпеки і оборони України.
— Андрій Кузьміч — Начальник Державного центру кіберзахисту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України.
— Євген Єнтіс — Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Державна митна служба України.
— Роман Боярчук — Голова правління, Міжнародний університет кібербезпеки.
— Василь Цвєтков — начальник центру кіберзахисту, Державне підприємство «Галузевий центр цифровізації і кібербезпеки».
— Наталія Рєпіна — Комерційний директор, Дата-центр «Парковий».
Коли, де, почім?
Форум пройде онлайн 02-03 червня. Участь в івенті безкоштовна за умови попередньої реєстрації. Квитки, деталі, питання і контакти ви знайдете за посиланням: https://bit.ly/3wgh3kN
