Україна і Туреччина підписали меморандум про посилення співпраці в туристичній галузі.
“Міжнародні домовленості варто оновлювати і розширювати. Це запорука сталого розвитку. Тим паче, коли підтримку з боку турецької сторони сьогодні наша країна відчуває особливо. Як і солідарність у геополітичних поглядах. До того ж пандемія постійно вносить власні корективи в стратегічний курс наших держав. ️Після обговорення можливих напрямів підписали меморандум про співпрацю”, – написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Telegram-каналі.
За його словами, документ передбачає: посилення туристичної безпеки, підвищення якості туристичних послуг та захисту прав туристів; ослаблення правил перетину кордону для поїздок громадян обох країн; запозичення турецького досвіду щодо поліпшення стандартів якості, зокрема у сфері сертифікації готелів та підвищенні сервісу; розширення присутності українських телеканалів у турецьких готелях; створення і просування аудіогідів українською та турецькою мовами на туристичних об’єктах, що сприятиме поглибленню культурних відносин.
Окрім того, після стабілізації ситуації з пандемією для безпечного збільшення туристичних потоків, передбачається розгляд створення нових чартерних і регулярних рейсів між Україною і Туреччиною.
“Для України вкрай важливо поглиблення галузевої співпраці з Туреччиною. Тому плідна співпраця між країнами у сферах туризму і культури триває”, – наголосив міністр.
Експорт зернових та олійних культур у 2020/2021 маркетинговому році (МР, вересень-серпень) становитиме 46,8 млн тонн, що на чверть менше, ніж у рекордному 2019/2020 МР.
Як повідомляється на сайті Української зернової асоціації (УЗА) в понеділок із посиланням на дані зернотрейдерів, граничний обсяг експорту цих культур поточного сезону не перевищить значень, зазначених у додатках до Меморандуму між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства й учасниками ринку.
УЗА уточнила, що темпи експорту зерна в нинішньому МР значно нижчі за торішні показники, що зумовлено кон’юнктурою світових ринків.
Асоціація очікує, що експорт пшениці поточного сезону не перевищить 16 млн тонн, що значно нижче обсягу зазначеного в додатку до Меморандуму в розмірі 17,5 млн тонн. Експорт кукурудзи поточного сезону не перевищить 22 млн тонн, що теж нижче граничного обсягу визначеного в додатку до Меморандуму – 24 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна з початку 2020/2021 МР експортувала 37,71 млн тонн зернових і зернобобових, що на 23,6% менше, ніж на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, дотепер експортовано 14,78 млн тонн пшениці, 18,19 млн тонн кукурудзи, 4,12 млн тон ячменю і 102,2 тис. тонн борошна.
У присутності президента України Володимира Зеленського відбулося вручення ліцензії на здійснення діяльності – експлуатацію ядерної установки “Сховище відпрацьованого ядерного палива” (СВЯП-2) на Чорнобильській атомній електростанції, повідомила прес-служба глави держави.
“Це знаковий крок для безпеки в Чорнобильській зоні, безпеки в Україні, безпеки в Європі та в цілому світі. Крок, який ми робимо сьогодні з безмежною вдячністю та шаною всім ліквідаторам аварії на ЧАЕС, а також з безмежною вірою та готовністю працювати заради безпечного, екологічного майбутнього наших дітей, наших наступних поколінь”, – наголосив Зеленський.
Він зазначив, що Україна робить усе можливе для зміцнення надійності й безпеки, щоб не допустити катастроф, таких як на ЧАЕС.
“Ми дуже раді, що на цьому шляху Україна не одна і має широку підтримку міжнародних партнерів. І сьогоднішній день – яскравий приклад і такої підтримки, і ефективності наших спільних дій. Сьогодні введено в експлуатацію нове сховище для відпрацьованого ядерного палива”, – сказав Зеленський.
Він наголосив, що правильне поводження з відпрацьованим ядерним паливом – це невід’ємна частина ядерно-паливного циклу і є першочерговим на всіх етапах. Нове сховище, на експлуатацію якого була видана ліцензія, є більш технологічним та безпечним і має термін експлуатації до 100 років.
Президент також нагадав, що реалізація цього спільного проекту України та її міжнародних партнерів тривала понад десять років, подякував усім, хто брав участь у будівництві сховища.
Виконувач обов’язків генерального директора Чорнобильської АЕС Валерій Сейда зазначив, що ліцензія на експлуатацію СВЯП-2 підтверджує, що на цьому об’єкті впроваджено сучасні технології, які повністю відповідають нормативам України і рекомендаціям Міжнародного агентства з атомної енергії.
“За кілька років цей напрям безпечного переміщення ядерного палива буде одним із найважливіших напрямків діяльності нашого підприємства”, – сказав він.
Сховище відпрацьованого ядерного палива “сухого” типу (СВЯП-2) призначене для прийому, підготовки до зберігання й безпосереднього зберігання протягом 100 років відпрацьованих тепловидільних збірок Чорнобильської АЕС. СВЯП-2 прийме на довгострокове зберігання зі старого сховища СВЯП-1 відпрацьоване ядерне паливо у кількості близько 22 тис. паливних збірок. Термін перевезення всього відпрацьованого ядерного палива – близько 10 років.
У грудні 2020 року завершено активну фазу “гарячих випробувань”, під час яких до СВЯП-2 перевезено 186 відпрацьованих тепловидільних збірок.
Роботи з будівництва СВЯП-2 профінансовано з міжнародного рахунку ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку, донором якого є Україна. Вартість проекту становить 448,2 млн євро.
Зеленський також поклав квіти до пам’ятника Героям Чорнобиля, який розміщується біля енергоблоку ЧАЕС, на якому у 1986 році стався вибух. У церемонії взяли участь прем’єр-міністр Денис Шмигаль і керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Присутні вшанували пам’ять загиблих ліквідаторів хвилиною мовчання.
Для отримання статусу курорту державного значення Трускавець має довести до ладу містобудівну документацію, повідомила прес-служба комісії з питань історико-культурної спадщини та туризму Львівської області.
“Статус курорту має бути чітко відображений у містобудівній документації. Мають бути затверджені охоронні зони об’єктів спадщини, і влада міста та забудовники мають їх дотримуватися та розуміти, яка це відповідальність – бути справжнім європейським курортом. На жаль, у Трускавці велика частина спадщини знищена, тому є особлива потреба рятувати та цінувати те, що є”, – наведено у повідомленні слова голови комісії Івана Щурка.
Комісія також рекомендувала місцевій владі Трускавця зберегти мінеральні джерела в комунальній власності.
Питання надання Трускавцю статусу курорту державного значення перенесено на наступне засідання комісії, зазначено у повідомленні.
У Києві лікарі вперше за 13 років здійснили трансплантацію кісткового мозку дорослому пацієнту від родича, повідомляє прес-служба Міністерства охорони здоров’я України.
“Вперше за останні 13 років українські лікарі пересадили кістковий мозок дорослій людині від родича. Пацієнтом став 18-річний Олександр Цимбалюк із Прикарпаття. Сьогодні, 23 квітня, після успішної операції його виписали з Київського центру ТКМ”, – зазначено в повідомленні в соцмережі Facebook.
Як повідомляється, у грудні 2020 року у пацієнта діагностували важку форму апластичної анемії. Єдиним варіантом лікування була трансплантація кісткового мозку. Донором став його 20-річний брат.
“Забір клітин відбувся 16 березня 2021 року в Національній дитячій спеціалізованій лікарні “Охматдит”. 17 березня після 13-річної перерви відбулася операція з трансплантації кісткового мозку дорослому пацієнту від донора. 23 квітня, на 36 день після операції, Олександра Цимбалюка виписали з Київського центру ТКМ”, – повідомляють у МОЗ.
Зазначається, що Київський центр трансплантації кісткового мозку – єдине місце в країні, де робили такі операції. З 2003 року їх зробили шість, останню – у 2008 році. Після цього через відсутність специфічного обладнання змушені були припинити. Відтоді дорослі українці з раком крові та апластичними анеміями, навіть маючи донора серед родичів, були змушені їхати за кордон.
У 2020 році коштом Міністерства охорони здоров’я України за кордон для трансплантації кісткового мозку відправили 138 дорослих пацієнтів. Вартість однієї операції становила понад 3,5 млн грн.
Наразі трансплантації в Україні повністю оплачує МОЗ. Вартість трансплантації кісткового мозку в Київському центрі ТКМ становила 1 млн 360 тис. грн.
Покращити умови вирощування енергетичних рослин як джерела біомаси – ціль законопроєктів, які розробило Держенергоефективності спільно з Міненерго, БАУ та стейкхолдерами.
Водночас підтримку цьому напряму висловили представники Парламенту. Так, У ВРУ зареєстровано два законопроєкти № 5227 та № 5228 від 12.03.2021 за ініціативи народного депутата Івана Шинкаренка.
«Вирощування енергетичних рослин – перспективний напрямок для України. Це шлях до швидшої декарбонізації, скорочення викидів парникових газів та енергетичної незалежності держави», – прокоментував Ярослав Демченков, заступник Міністра енергетики України з питань євроінтеграції під час онлайн-наради.
В Україні плантації енергетичних рослин станом на 2019 рік складали лише 6400 га. Проте в Україні налічується близько 4 млн га малопродуктивних та деградованих земель. Вони не є придатними для сільськогосподарських культур і часто залишаються незадіяними.
Як пояснив Костянтин Гура, в.о. Голови Держенергоефективності, вирощування енергетичних рослин на маргінальних землях є оптимальним рішенням, яке дозволить одночасно:
– отримувати прибуток з малопродуктивних земель та поступово відновлювати їх родючість без додаткових витрат бюджету;
– заміщувати імпортний газ місцевими видами палива;
– створювати нові робочі місця та збільшувати надходження до бюджетів всіх рівнів;
– сприяти декарбонізації процесу виробництва теплової енергії;
За словами Юрія Шафаренка, заступника Голови Держенергоефективності, максимальний потенціал заміщення газу завдяки вирощуванню енергетичних рослин та їх використанню для виробництва енергії становить в еквіваленті до 20 млрд м3 у рік. Зважаючи на той факт, що у 2020 р. Україна імпортувала майже 16 млрд м3 газу, питання використання енергорослин як джерела біомаси – актуальне як ніколи.
Тому розробленими законопроєктами передбачається:
– визначити термін «енергетичні рослини»;
– спростити процедуру та подовжити строк оренди землі;
– зменшити максимальний розмір орендної плати до 5% від нормативної грошової оцінки;
– надавати в оренду малопродуктивні земельні ділянки без аукціону.
