Кабінет Міністрів за ініціативою Міністерства цифрової інформації (Мінцифра) надав операторам інструменти для боротьби зі спам-дзвінками та нав’язливою рекламою, повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації (Мінцифри) Михайло Федоров.
«Українці більше не отримуватимуть спам-дзвінки… Згодом оператори блокуватимуть спам, рекламу та потенційно шахрайські дзвінки. Ці зміни вводитимуться поступово, щоб дати час операторам на технічні доопрацювання», – написав Федоров у телеграм-каналі в п’ятницю.
Як випливає з повідомлення, зміни передбачені постановою №761 «Про затвердження правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг», яку уряд схвалив 25 червня 2025 року.
“Бізнес повинен укласти договір з оператором і зареєструвати номери, з яких може дзвонити. Якщо ні – дзвінки з цих номерів можуть бути заблоковані автоматично. Вже скоро оператор зможе блокувати номер за зверненням користувача в разі спам-дзвінка”, – пояснив віце-прем’єр.
Федоров також анонсував ряд змін. Зокрема, найближчим часом користувачі зможуть переглядати в особистому кабінеті всі свої витрати, а також вимикати контент-послуги самостійно, без запиту до оператора.
«Відтепер швидкість інтернету повинна бути прописана в угоді. Якщо оператор обіцяє 100 Мбіт/с, а ви отримуєте 40 – це вже порушення договору. І якщо реальна швидкість нижча – можете подати скаргу в НКЕК або звернутися до суду», – запевнив Федоров.
За його словами, українці, які проживають у зоні бойових дій, не втратять зв’язок через несплату послуг, їх SIM-карти не блокуватимуть. Під час першого входу в мережу буде надаватися безкоштовний пакет зв’язку.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує надати кредит до EUR50 млн ТОВ “Нова пошта” з групи компаній (ГК) Nova для фінансування частини програми капітальних інвестицій на 2025-2026 роки з приділенням першочергової уваги підвищенню операційної ефективності та підтримці стратегії розвитку компанії в Україні в умовах війни.
“… включає у себе вдосконалення фізичної інфраструктури, оптимізацію та розширення мережі, модернізацію IT-систем, покращення енергоменеджменту та відновлення людського капіталу”, – перераховує банк на своєму сайті елементи стратегії розвитку “Нової пошти”.
Зазначається, що кредит буде мультивалютним з можливістю вибірки коштів у гривні та євро і складатиметься з двох траншів: транш 1 на суму EUR35 млн буде зарезервований з моменту підписання, транш 2 на суму EUR15 млн банк резервуватиме виключно на власний розсуд.
Загальна вартість проєкту, згідно із повідомленням, становить EUR69,1 млн.
ЄБРР нагадує, що “Нова пошта” є провідним приватним оператором поштового та кур’єрського зв’язку в Україні, який має мережу з понад 12 тис. відділень і 27 тис. поштоматів та близько 34 тис. працівників. Щомісяця компанія надає послуги понад 11 млн клієнтів в Україні.
Даний проєкт, який пройшов стадію фінального огляду та очікує затвердження, можливо ще у червні, є п’ятим в історії стосунків ГК Nova та ЄБРР.
Зазначається, що у рамках існуючого кредиту в травні 2025 року компанія повідомила банку про заплановане скорочення близько 2900 працівників, що становить менше 10% від загальної чисельності. ЄБРР підкреслює, що аналіз цього процесу скорочення підтвердив, що клієнт дотримується передбачених кредитною угодою умов таких колективних звільнень, надав детальний опис процесу скорочення, має ефективну систему подання та розгляду скарг та належним чином реагує на них без жодних судових справ, а також має ефективний процес взаємодії з профспілкою, яка поінформована про масштабний план реструктуризації, що впливатиме на працівників протягом усього 2025 року.
Як повідомлялося, ЄБРР у серпні минулого року надав кредит EUR70 млн ГК Nova для фінансування інвестиційної програми на 2024 рік.
Згідно із фінансовим звітом “Нової пошти” за перший квартал 2025 року, її чистий консолідований дохід зріс на 20,7% порівняно із першим кварталом минулого року – до 14 млрд 333,2 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 21,4% – до 567,7 млн грн. Кінцевими бенефiцiарними власниками компанії є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Як зазначало рейтингове агентство “Стандарт рейтинг”, станом на початок квітня цього року “Нова пошта” за загальної кредиторської заборгованості 13,51 млрд грн використовувала окрім довгострокових кредитів банків ресурси, залучені від випуску облігацій двох серій – Е та серії F по 1 млрд грн кожна.
Ринок ячменю в Україні демонструє потенціал до зростання, на ринку спостерігається напруження через обмежену пропозицію, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Аналітики зазначили, що станом на 23 червня 2025 року експорт ячменю становив понад 6 тис. тонн.
“Це очікуваний наслідок низького рівня залишків на завершенні сезону. Обсяг для експорту наразі обмежений, що й стримує активність на зовнішніх ринках”, — зауважили експерти.
Вони нагадали, що на півдні України стартувала збиральна кампанія, де врожайність на перших полях була невисокою і коливалася в межах 1,15–2,5 т/га.
“З урахуванням погодних викликів, що супроводжували озимі культури з лютого, нинішні показники врожайності виглядають як цілком прогнозовані. Середній рівень врожайності ячменю по Україні, ймовірно, становитиме близько 3 т/га”, — прогнозують аналітики.
Вони констатували, що на внутрішньому ринку зростає активність з боку трейдерів, зокрема у зв’язку з наближенням перших відвантажень у портах. Однак пропозиція з боку виробників залишається стриманою, що створює дефіцит на спот-ринку. Це призводить очікуваного зростання цін на культуру.
“На кінець червня сезонна модель показує умовні ціни на ячмінь в діапазоні $196–200 за тонну, тоді як виробники орієнтуються на $200–205. З урахуванням обмеженої пропозиції це цілком реалістична перспектива найближчих тижнів”, — резюмували в “Пуск”.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у рамках впровадження європейських підходів до регулювання фінансового ринку реалізує запуск електронної фінансової звітності у форматі XBRL,
Як пояснює банкір Альона Шевцова цей проект реалізований у межах проєкту EU FAAR за підтримки Представництва ЄС в Україні, у тісній співпраці з Міністерством фінансів та Національним банком України.
Як нагадала Альона Шевцова, у 2020–2024 роках за участі європейських експертів було створено українську Таксономію UA МСФЗ XBRL — набір електронних файлів, який дозволяє компаніям подавати фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів у єдиному цифровому форматі. Це — технічна, але критично важлива основа прозорої взаємодії між бізнесом, державою, банками та інвесторами.
Як повідомили в НКЦПФР, щоб повноцінне функціонування нової системи реалізоване за допомогою Центру збору фінансової звітності — єдиного державного хабу для приймання та зберігання звітності компаній за міжнародними стандартами.
Також налагоджено роботу безкоштовного програмного продукту iXBRL Report, що дає змогу підприємствам самостійно формувати електронну звітність.
«Важливим показником досягнень України у впровадженні європейських стандартів, у тому числі у банках, стала публікація фінансової звітності українських компаній на платформі XBRL International — це не просто технологічне оновлення, а справжній прорив у цифровізації звітності та інтеграції до європейської фінансової системи» – зазначає Альона Шевцова.
НКЦПФР, Мінфін, НБУ та банки продовжують спільно працювати над подальшим розвитком електронної звітності. А вже з 2026 року Комісія планує повний перехід на використання звітності лише у форматі XBRL, поданої через Центр збору.
Також за словами Альони Шевцової, реалізовано програму підвищення кваліфікації фахівців НКЦПФР, що забезпечує сталість і подальший розвиток XBRL-інфраструктури в Україні.
Нагадаємо, в Україні кілька днів тому офіційно розпочала роботу Асоціація українських операторів грального бізнесу (АУОГБ), яка декларує себе як незалежна саморегулівна організація, що об’єднала провідних ліцензованих операторів індустрії.
“Пріоритет асоціації, яка об’єднала білих (легальних) операторів ринку, — чесний прозорий бізнес, блокування російських нелегальних онлайн-казино в Україні та запуск разом державним агентством “ПлейСіті” нових стандартів роботи індустрії гемблінгу”, – зазначив адвокат Сергій Гриник.
На думку адвоката, галузь потребує переосмислення, повного перезавантаження та абсолютно нових підходів у веденні ігорного бізнесу. Асоціація стає єдиним голосом легального ігорного бізнесу в країні і на міжнародній арені.
Зростання цін на енергоносії в результаті конфлікту на Близькому Сході може послабити економічне зростання єврозони і таким чином згладити інфляцію, заявив заступник голови Європейського центрального банку (ЄЦБ) Луїс де Гіндос.
“Виникнення ірано-ізраїльського конфлікту додає певної невизначеності динаміці цін на нафту, – наводить його слова The Wall Street Journal. – Динаміка цілком може мати згладжуючий вплив на зростання економіки в єврозоні. Тому важливо пильно стежити за розвитком подій у реальному секторі економіки як за індикатором перспектив інфляції”.
За словами де Гіндоса, підвищення мит на європейський експорт до США напевно сповільнить інфляцію в валютному блоці, в тому числі тому, що воно послабить економічне зростання.
«Підвищені мита очікуються навіть у разі успіху двосторонніх переговорів», – зазначив заступник голови.ЄЦБ у червні знизив ключову ставку і дав зрозуміти, що наближається до завершення циклу пом’якшення грошово-кредитної політики. У травні інфляція в єврозоні була нижчою за цільові 2%.
Однак коментарі де Гіндоса свідчать про те, що ставку, можливо, доведеться знизити додатково, щоб утримати інфляцію в районі 2%, пише WSJ.
Джерело: http://relocation.com.ua/rising-energy-prices-could-weaken-economic-growth-in-europe/
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками діяльності у 2024 році наростила витрати на охорону довкілля на своїх підприємствах на 2% порівняно з попереднім роком – до $170 млн, йдеться у презентації “Метінвесту” на Barclays ESG Emerging Markets Corporate Day, опублікованій на Ірландській фондовій біржі у середу.
Згідно з нею, група у 2024р збільшила інвестиції в проекти енергоефективності більш ніж на 50% до 2023 року, витративши близько $17 млн.
В документі констатується, що група отримала вигоду від діяльності Чорноморського коридору, відкритого у другій половині 2023 року: це допомогло підвищенню використання потужностей та відкриттю ефективного доступу до віддалених ринків, що, у свою чергу, сприяло операційним та фінансовим результатам.
Разом з тим, діяльність групи на “Покровськвугіллі” була призупинена через зміну умов на передовій, дефіцит енергопостачання та безпекову ситуацію.
У презентації зазначається, що глобальне цінове середовище залишалося нестабільним на тлі постійної невизначеності, зумовленої торговельною напруженістю у США, а також іншими геополітичними та економічними факторами.
“Метінвест” наголосив, що зі змінами в ланцюгах поставок, активи за межами України адаптувалися до нових обставин. Переробні заводи в Італії та Великій Британії тепер зосереджуються на своїх місцевих ринках, практично без українських поставок. Завод у Болгарії продовжує використовувати українську сировину. Американські шахти коксівного вугілля збільшили свої поставки на українські коксохімічні заводи.
Згідно з презентацією, “Метінвест” і в умовах війни послідовно виконує свої екологічні зобов’язання, надаючи пріоритет управлінню енергетичною безпекою для забезпечення стабільної роботи своїх активів. Так, група придбала дизельні генератори та розпочала встановлення газопоршневих установок. Вона також планує розгорнути сонячні електростанції для посилення енергетичної автономності на своїх виробничих об’єктах в Україні, а критичні ремонти продовжують утримувати викиди пилу та газів на рівні нижче допустимих значень.
Окрім того Півничний ГЗК розпочав проект зі згущення відходів збагачення, спрямований на зменшення обсягу шламу, що відправляється до хвостосховища.
Викиди в повітря зросли на 5% через зростання виробництва на Північному ГЗК та “Каметсталі”. Споживання води зросло на 6% після запуску додаткового блоку на теплоелектроцентралі “Каметсталі”. Група переробляла та повторно використовувала 92% води, споживаної з усіх джерел.
Обсяг утворених відходів зріс на 10%, що відображає більше використання потужностей на Північному ГЗК. Майже всі відходи були безпечними, переважно розкривні породи та хвости від виробництва залізної руди.
У презентації констатується, що “Метінвест” залишається відданим майбутньому своєї “зеленої” сталі та продовжує вивчати можливості для переходу до вуглецевої нейтральності, зосереджуючись на покращенні якості залізорудної продукції на ПівнГЗК, оскільки її магнетитові руди добре підходять для огрудкування; ПівнГЗК вже здатний виробляти 2,3 млн тонн високоякісних окатишів на рік, які використовуються в технології прямого відновлення заліза. Також проводяться дії з будівництва нового, сучасного заводу з виробництва “зеленої” сталі в Італії у партнерстві з Danieli із запланованою річною потужністю 2,7 млн тонн гарячекатаної сталі з низьким рівнем викидів вуглецю.
Шлях декарбонізації українських активів “Метінвесту” буде визначено після завершення активної фази війни та оцінки її впливу.
Станом на кінець 2024 року скоригована чисельність персоналу групи становила 40,535 тис. осіб (без урахування працівників з призупиненими трудовими відносинами), що на 13% менше, ніж у попередньому році. Станом на кінець 2024 року близько 6000 працівників служили в силах оборони України, що становить 15% від скоригованої чисельності.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
