Імпорт товарів в Україну у січні-травні 2025 року досяг $31,3 млрд, що більше показників аналогічного періоду 2024 року на 13,8%, проте експорт залишився на рівні показників аналогічного періоду минулого року – $16,9 млрд ($16,8 млрд в 2024р.), повідомили у Державній митній службі України.
“Оподаткований імпорт склав $23,8 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-травні 2025 року склало $0,51/кг”, – йдеться в публікації у Телеграм-каналі органу в п’ятницю.
Останні три місяці лідери серед країн-імпортерів залишаються незмінними: Китай – $6,5 млрд, Польща – $2,9 млрд і Німеччина – $2,6 млрд.
Другий місяць поспіль до трійки лідерів країн-експортерів входять Польща – на $2 млрд, Туреччина – на $1,4 млрд, Італія – на $1 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-травні 2025 року товарів 68% склали машини, устаткування та транспорт – $11,9 млрд (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 75,6 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів), продукція хімпромисловості – $5,2 млрд (відповідно 41 млрд грн та 15%), а також паливно-енергетичні – $4 млрд (72,6 млрд грн та 27%).
До трійки найбільш експортованих з України товарів традиційно ввійшли продовольчі товари – $9,7 млрд метали та вироби з них – $1,9 млрд, машини, устаткування та транспорт – $1,5 млрд.
Як зазначили в ДМС, за 5 місяців 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 121,6 млн грн.
За підсумками 2024 року Україна виробила 7,1 млн тонн чавуну, з яких 1,3 млн тонн було поставлено на експорт. Видиме споживання чавуну зросло до 5,8 млн тонн, що на 21% більше порівняно з 2023 роком (4,8 млн тонн).
У світовому рейтингу нетто-експортерів чавуну Україна піднялася на 10-е місце з результатом 3,4 млн тонн, тоді як у 2023 році посідала 12-е місце з 2,2 млн тонн.
Попри позитивну динаміку у виробництві та експорті чавуну, Україна зберігає позиції поза межами топ-20 експортерів сталі — статус, який втратила після 2021 року, коли експортувала 15,7 млн тонн металопродукції та була на 10-му місці у світі.
Україна у 2024 році наростила видиме споживання сталі (apparent steel use) на 5,9% порівняно з 2023 роком — до 3,6 млн тонн з 3,4 млн тонн. У розрахунку на одну особу споживання становило 95 кг (проти 93,4 кг у 2023-му). Це суттєво нижче за середній глобальний показник — 214,7 кг/особу.
За даними Worldsteel, Україна у 2024 році виробила 7,6 млн тонн сталі (у 2023-му — 6,2 млн тонн), посівши 22-е місце у світовому рейтингу. Незважаючи на зростання, українські компанії не увійшли до списку 50 найбільших світових виробників стали, тоді як у 2014–2021 роках у ньому була присутня група “Метінвест”.
Серед світових лідерів з виробництва сталі у 2024 році залишилися China Baowu Group (130,09 млн тонн), ArcelorMittal (65 млн тонн), Ansteel Group (59,55 млн тонн), Nippon Steel (43,64 млн тонн) та HBIS Group (42,28 млн тонн).
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що в Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур і 7,7 млн га технічних культур.
“Аграрії завершують четверту весняну посівну під час повномасштабної війни. Засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Ми досягли рівня минулого року. Найвищі темпи сівби в Полтавській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській та Сумській областях”, – написав Шмигаль в телеграм-каналі.
За його словами, особливість цьогорічного сезону — збільшення площ під ярою пшеницею, площа посіву якої станом на сьогодні становить майже 220 тис. га, що зумовлено попитом з боку переробних підприємств та експортерів.
“Також засіяно 7,7 млн га технічних культур, з яких переважає соняшник — 4,9 млн га та соя 2,3 млн га”, – розповів прем’єр.
Шмигаль підкреслив, що загалом засіяних площ достатньо, щоб забезпечити внутрішні продовольчі потреби та сформувати експортний потенціал.
Американська інвесткомпанія Brookfield Asset Management вкладе до 95 млрд шведських крон ($9,87 млрд) у дата-центр для штучного інтелекту в шведському Стренгнесе поблизу Стокгольма, йдеться в повідомленні компанії.
Об’єкт розташується на ділянці площею близько 3,77 млн кв. футів (350 тис. кв. м). Будівництво займе 10-15 років.
Шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон привітав плани Brookfield, написавши в соцмережі X, що дата-центр буде одним з найбільших у своєму роді в Європі.
У лютому стало відомо, що Brookfield планує інвестувати 20 млрд євро в будівництво центрів обробки даних і розвиток ШІ-інфраструктури у Франції в наступні п’ять років.