Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

ДТЕК отримав оновлену техніку Hazemag від Corum Group

Машинобудівники “ДТЕК Енерго” вперше капітально відремонтували ґрунтопіддирочну машину EL160LS, і передали її “ДТЕК Шахтоуправління Дніпровське”, повідомляє машинобудівна Corum Group.

“Це новий для нас тип техніки, тож проєкт став справжнім викликом. Але усе виконано в чітко визначені строки та відповідно до технічних вимог”, – йдеться на сторінці компанії у Facebook.

Згідно з повідомленням, машина отримала нове вибухобезпечне електрообладнання власної розробки, сертифіковане за українськими стандартами.

Машина має 300-літровий ківш, двигун потужністю 55 кВт. Її маса – 9,5 тонн, поворот стріли ±30°, вона працює на ухилах до 22°.

За інформацією з відкритих джерел, ґрунтопіддирочна машина EL160LS – виробництва німецької компанії Hazemag. Призначена для вирівнювання ґрунту гірничої виробки, а також для завантаження розпушеної гірської маси на стрічковий або скребковий конвеєр.

Corum Group – провідний виробник гірничо-шахтного обладнання в Україні, входить до складу “ДТЕК Енерго” – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі енергохолдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова. Машинобудівні активи ДТЕК Енерго включають Дружківський машзавод (релокований в Дніпро), харківський завод “Світло шахтаря” та Першотравенський РМЗ.

 

, , ,

В Києві відбувся форум, організований компанією MC-Bauchemi

11 липня 2025 року в Києві відбувся форум, організований компанією MC-Bauchemie. Він зібрав фахівців з виробництва, проектування, випробування та сертифікації бетону й залізобетонних виробів, а також представників інших зацікавлених організацій: великих підрядників, виробників цементу, щебеню, лабораторного обладнання; консультаційних компаній і навіть німецько-української торгово промислової палати.

Програма була насичена, а розмови — предметні й влучні: все крутилося навколо адаптації європейських норм, довговічності конструкцій, та впровадження новітніх технологій в Україні. Захід відкрив Артем Приймаченко, директор української філії MC-Bauchemie, який наголосив на важливості синхронізації українських стандартів із європейськими нормами — не лише як кроку до гармонізації, а як інструменту для підвищення якості й довговічності інфраструктурних об’єктів.

Однією з ключових тем форуму була тема оцінки відповідності бетонної продукції згідно ЗУ «Про надання будівельної продукції на ринку», який імплементує положення європейського Регламенту 305, та закладає підґрунтя для вільного обігу будівельної продукції на ринку. Саме в цьому блоці виступила Людмила Кріпка, виконавчий директор Асоціації «Укрцемент». У своїй доповіді вона розповіла про досвід цементної галузі щодо впровадження стандартів EN та складання декларацій виробником. Людмила детально окреслила виклики, з якими стикаються українські виробники під час адаптації до вимог Регламенту, зокрема — щодо маркування, підтвердження відповідності та впровадження системи оцінки технічних характеристик продукції.

Окрему увагу Людмила Кріпка приділила темі цільового застосування різних класів цементів згідно EN у дорожньому будівництві, а саме,  впровадження технології укоченого бетону (RCC) в Україні.

Упродовж форуму учасники мали змогу заглибитися в технічні аспекти:

  • випробування бетону за європейськими нормами,
  • довговічність за експозиційними класами згідно EN 206,
  • ремонт та підсилення залізобетонних конструкцій за EN 1504.

Всі ці питання мають критичне значення у повоєнній відбудові, де на перший план виходить надійність, довговічність та відповідність продукції сучасним вимогам.

Фінальним акордом стала панельна дискусія, яка зібрала провідних експертів галузі. Обговорювались гострі питання виробників бетонної продукції, зокрема:

  • складність впровадження європейських стандартів в умовах подвійної нормативної бази (національної та європейської),
  • відсутність актуальних методик випробувань у багатьох НД,
  • труднощі з підтвердженням відповідності продукції та висока вартість створення та впровадження ДСТУ EN.

Під час обговорення неодноразово звучала думка, що відбудова України — це не лише питання матеріалів, а й системності у підходах до нормотворення, оцінки відповідності та технічного супроводу.

Форум чітко продемонстрував: українська галузь готова до змін, але потребує підтримки на рівні стандартизації, навчання кадрів та системної взаємодії з цовв.

MC-Forum 2025 став черговим підтвердженням того, що цементно-бетонна галузь України — не лише гнучка до нововведень, а й активна в євроінтеграційних процесах. Завдяки таким гравцям як Асоціація “Укрцемент”, компанія MC-Bauchemie, та фахівцям з технічним бекграундом — секторальний перехід до європейських норм відбувається системно, із розумінням усіх технічних нюансів.

 

,

Міжнародні перекази — тепер одразу на гривневі рахунки в застосунку ПУМБ

ПУМБ постійно вдосконалює сервіси в мобільному застосунку, щоб користування банком було простим і зручним. Відтепер клієнти можуть зараховувати валютні міжнародні перекази одразу на гривневі рахунки або картки — з автоматичним обміном валюти під час зарахування.

 Як це працює:

Зарахувати переказ на гривневий рахунок можна всього в кілька кліків:

  1. Відкрийте застосунок ПУМБ і перейдіть у розділ «Платежі»
  2. Оберіть пункт «Міжнародні перекази»
  3. Виберіть потрібну систему: MoneyGram, Ria, IntelExpress або PrivatMoney
  4. Введіть дані переказу, слідуючи підказкам інтерфейсу
  5. Оберіть рахунок або картку для зарахування
  6. Якщо це гривневий рахунок — ознайомтесь із курсом обміну та підтвердіть згоду

Гроші будуть зараховані миттєво — і одразу в гривні.

Які ще міжнародні перекази доступні в ПУМБ?

ПУМБ підтримує перекази коштів з 7 міжнародних систем:

  • Western Union
  • MoneyGram
  • Ria
  • TransferGo
  • IntelExpress
  • PrivatMoney
  • Payoneer

Без комісії від ПУМБ за зарахування в USD, EUR та UAH.
Перекази виплачуються миттєво. Для Western Union — протягом години.

ПУМБ створює сервіси, які дозволяють вам отримувати гроші зручно, швидко та без зайвих витрат — просто у мобільному застосунку.

Український парламент затвердив новий склад уряду

Верховна Рада за поданням новопризначеного прем’єр-міністра Юлії Свириденко затвердила новий склад Кабінету міністрів України. За призначення членів уряду на пленарному засіданні в четвер, яке проходило пакетом (крім міністра оборони та міністра закордонних справ, кандидатури яких вносить президент), проголосували 253 народних депутати.

Онлайн-трансляцію засідання українського парламенту в YouTube веде народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос»).
Зокрема, Михайла Федорова підвищили до першого віцепрем’єр-міністра України – міністра цифрової трансформації (раніше – віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації).

Новим віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції став колишній заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.

Керівником великого об’єднаного Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства став колишній перший заступник міністра економіки України Олексій Соболєв (до цього посаду міністра економіки обіймала Свириденко, міністра захисту навколишнього середовища – Світлана Гринчук, міністра аграрної політики – Віталій Коваль).

Ще одним новим чиновником став колишній перший заступник міністра фінансів Денис Улютін, він очолив об’єднане Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України (до цього посаду міністра соцполітики обіймала Оксана Жолнович, а міністра національної єдності – Олексій Чернишов).

Також є кілька чиновників, які залишилися в складі оновленого Кабміну, але на нових посадах, зокрема Герман Галущенко очолив Міністерство юстиції (раніше був міністром енергетики), а Світлана Грінчук очолила Міністерство енергетики (раніше була міністром захисту навколишнього середовища та природних ресурсів).

Крім того, віце-прем’єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба, міністр молоді та спорту Матвій Бедний, міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, міністр освіти і науки Оксен Лісовий, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко і міністр фінансів Сергій Марченко зберегли свої посади з попереднього уряду.

Крім того, у четвер за квотою президента мають призначити Дениса Шмигаля міністром оборони, через якого також будуть управлятися і стратегічні галузі промисловості (раніше обіймав посаду прем’єра), а також перепризначити міністра закордонних справ Андрія Сибігу.

Водночас сьогодні Рада не призначила нового міністра культури, тому що, як зазначав раніше голова фракції правлячої партії «Слуга народу» Давид Арахамія, консультації щодо кандидатур ще тривають.

Таким чином, посади в новому уряді не отримали: колишня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністр юстиції України Ольга Стефанишина (президент призначив її спеціальним уповноваженим президента України з питань розвитку співпраці з США, поки тривають узгодження її кандидатури на посаду посла в США), колишній віце-прем’єр-міністр – міністр національної єдності України Олексій Чернишов, колишній міністр Кабінету міністрів Олег Немчинов, колишня міністр соціальної політики Оксана Жолнович, колишній міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль (може повернутися на посаду голови Фонду державного майна України), колишній міністр культури і стратегічних комунікацій Микола Точицький (може стати постійним представником України в Раді Європи), колишній міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін (очолить «Укроборонпром») і колишній міністр оборони України Рустем Умеров (розглядається варіант призначення його секретарем Ради національної безпеки і оборони).

,

Новий прем’єр України Свириденко: беремо курс на самодостатність – військову, економічну, соціальну

Прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що уряд під її керівництвом бере курс на військову, економічну та соціальну самодостатність.

“Для мене велика честь очолити український уряд сьогодні. Наш уряд бере курс на самодостатність: військову, економічну та соціальну. Моя головна мета – реальні позитивні результати, які кожен українець відчує у своєму житті. Війна не дає права на зволікання. Ми повинні діяти швидко і рішуче. Наші пріоритетні кроки в перші 6 місяців – це якісне забезпечення армії, збільшення власного виробництва зброї та підвищення технологічності війська”, – написала Свириденко в мережі Фейсбук після призначення.

Вона додала, що уряд докладе всіх зусиль для підтримки українських підприємців, зокрема, потрібна комплексна дерегуляція, зупинка несанкціонованого тиску на бізнес, прискорення великої приватизації та подальше впровадження ефективних механізмів підтримки.

«Ми вже розпочали роботу над оптимізацією державного апарату і беремо курс на повний аудит витрат з метою їх скорочення. Ніякої політичної лояльності, тільки цифри і результати», – підкреслила вона.

 

, ,

Рада підтримала збільшення бюджету на закупівлю ліків на 3,1 млрд грн

Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт, який передбачає зміни до державного бюджету-2025 і збільшення фінансування централізованих закупівель ліків на 3,1 млрд грн.

Як повідомив голова парламентського комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування Михайло Радуцький у Телеграм-каналі, додаткові кошти потрібні для закупівлі ліків для людей з орфанними захворюваннями, вірусними гепатитами, ВІЛ-інфекцією, туберкульозом, онкологією та іншими критичними станами.

Раніше повідомлялося, що 1 липня уряд підтримав пропозицію збільшити фінансування закупівлі лікарських засобів за рахунок держбюджету на 3,1 млрд грн, що складає 36% додаткової потреби, в той час, як наприкінці травня депутати зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №13308, який передбачає можливість виділення додаткових коштів на централізовані медичні закупівлі на 8,624 млрд грн за рахунок коштів резервного фонду.

Загалом держбюджет-2025 передбачає виділення на закупівлю ліків 11,8 млрд грн, при цьому, за оцінками Міністерства охорони здоров’я потреба складає 19,8 млрд грн. Таким чином, передбачене фінансування покриває лише 59,4% потреби.

За умови збільшення фінансування на 3,1 млрд грн потреба буде покрита на 75%.

 

, ,