Після підписання Україною та США угоди про співпрацю у сфері мінеральних ресурсів, увага світової спільноти прикута до потенціалу України у видобутку рідкоземельних елементів (РЗЕ). Ці елементи є критично важливими для сучасних технологій, включаючи виробництво електромобілів, вітрових турбін та оборонної техніки. Однак, експерти застерігають від надмірного оптимізму щодо швидкої реалізації цього потенціалу.
Володимир Хаустов, вчений секретар Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, заслужений економіст України та кандидат технічних наук, поділився своїм баченням щодо перспектив видобутку РЗЕ в Україні.
“Україна дійсно має певні запаси рідкоземельних елементів, але більшість з них були досліджені ще за радянських часів, і ці дані потребують актуалізації. Крім того, значна частина потенційних родовищ знаходиться в районах, що наразі перебувають під контролем Росії або поблизу зони бойових дій”, — зазначив Хаустов.
Експерт також наголосив на технологічних та інфраструктурних викликах, пов’язаних із видобутком та переробкою РЗЕ.
“Навіть якщо ми зможемо отримати доступ до цих родовищ, постає питання їхньої економічної доцільності. Видобуток РЗЕ — це складний і дорогий процес, який потребує сучасних технологій та значних інвестицій. На сьогодні Україна не має необхідної інфраструктури для повного циклу видобутку та переробки цих елементів”, — пояснив він.
Варто зазначити, що, за даними досліджень, лише одне з шести відомих родовищ РЗЕ в Україні — Новополтавське в Запорізькій області — має підтверджені запаси і відкрите для ліцензування. Однак, навіть це родовище вимагає інвестицій у розмірі близько 300 мільйонів доларів для повноцінного освоєння.
Крім того, глобальний ринок переробки РЗЕ наразі домінує Китай, який контролює близько 90% світових потужностей з очищення та переробки цих елементів. Це створює додаткові виклики для країн, які прагнуть розвивати власне виробництво РЗЕ.
“Щоб Україна могла стати конкурентоспроможною на світовому ринку РЗЕ, необхідно не лише розробити родовища, але й створити повний ланцюг доданої вартості — від видобутку до переробки та виробництва кінцевої продукції. Це вимагає стратегічного планування, значних інвестицій та часу”, — підкреслив Хаустов.
У підсумку, хоча Україна має потенціал у сфері видобутку рідкоземельних елементів, реалізація цього потенціалу потребує комплексного підходу, значних ресурсів та часу. Експерти закликають до обережного оптимізму та стратегічного планування для досягнення успіху в цій галузі.
Більш детально про перспективи видобутку рідкоземів в Україні можна дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=UHeBfpywpQc&t
Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, Володимир Хаустов, ЕКСПЕРТ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, рідкоземельні_елементи, рідкоземи, ЭКОНОМИКА
Україна станом на 12 травня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 37,064 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,796 млн тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України.
Згідно повідомлення, станом на 17 травня минулого року загальний показник відвантажень становив 44,214 млн тонн, у тому числі у травні – 2,856 млн тонн.
У розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці – 14,467 млн тонн (у травні – 564 тис. тонн), ячменю – 2,286 млн тонн (19 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 19,755 млн тонн (1,206 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 16 травня оцінюється в 61,9 тис. тонн (у травні – 3,3 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 57,6 тис. тонн (3,2 тис. тонн).
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) за січень-квітень 2025 року застрахувало зовнішньоекономічні контракти 33 українських підприємств, забезпечивши таким чином 5,35 млрд грн майбутньої експортної виручки, повідомляється на сайті Минекономіки.
При цьому підкреслюється, що за аналогічній період минулого року обсяг підтриманого експорту становив 1,7 млрд грн.
“Таке зростання свідчить про те, що бізнес бачить ефективність цього інструменту захисту. Страхування експортних контрактів дало виробникам можливість знизити ризики неплатежів і отримати доступ до банківського фінансування. Це допомагає компаніям масштабувати виробництво і виходити на нові ринки”, – зазначив заступник міністра економіки України Андрій Телюпа.
Найактивніше за цей час експорт страхували компанії з Львівської (1,37 млрд грн), Хмельницької (1,31 млрд грн) та Волинської (1,12 млрд грн) областей. Українські підприємства експортували меблі, продукти харчування, деревину, вироби з деревини та продукти переробки овочів і фруктів до Польщі, Нідерландів, Литви, Естонії, Великої Британії та інших країн.
Найбільшими партнерами ЕКА серед банків у цей період стали: Кредитвест Банк – 109 млн грн виданих кредитів, Ощадбанк – 92,5 млн грн, Укргазбанк – 90 млн грн.
Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств та банків. Агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також інвестиційні кредити від воєнних ризиків.
В умовах воєнного часу банківський сектор залишається основним джерелом залучення додаткового фінансування в АПК України, у тому числі для модернізації виробництва, оновлення парку с/г техніки та розвитку переробки. Про це розповів керівник альтернативних каналів продажів, Агро Фабрика, АТ «ОТП БАНК» Павло Гузирь під час міжнародної конференції Black Sea Grain. Kyiv – 2025, організованої компанією УкрАгроКонсалт.
У панельній дискусії «Гострі кути ти зигзаги в регулюванні аграрного експорту 2024-2026» експерт Банку взяв участь разом із заступником міністра аграрної політики та продовольства України Оксаною Осьмачко, головою представництва Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні Оленою Волошиною та представниками аграрного ринку.
«Безумовно банківський сектор займає лідерську позицію серед джерел додаткового фінансування для агросектору. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України торік банки профінансували український аграрний бізнес на 100 млрд грн. При цьому 52% було видано банками з іноземним капіталом. ОТП БАНК як один із лідерів фінансування аграріїв пропонує широкий вибір програм для бізнесу. Всі наші програми ми умовно поділяємо на два великих напрямки: поповнення оборотного капіталу та інвестиційне кредитування. Перший − дозволяє залучити кошти на поточні цілі, у тому числі для закупівлі засобів для проведення посівної, закупівлі зерна та іншої агросировини для трейдингу і переробки, експортно-імпортних операцій тощо. У межах цього напрямку Банк надає фінансування за умовами програми «Доступні кредити 5-7-9», стандартних ставок фінансування в гривні і валюті, партнерських компенсаційних програм, торгового факторингу та документарних операцій. Другий напрям включає в себе програми для залучення фінансування на оновлення парку сільськогосподарської техніки, вантажного транспорту, модернізацію елеваторного обладнання, а також на розвиток переробних потужностей. Також ОТП БАНК є лідером серед банків по фінансування агровиробників під фінансові аграрні розписки. Наразі Банк бере активну участь у запровадженні нового фінансового інструменту – аграрних нот, які в Україні впроваджує IFC за підтримки Швейцарської Конфедерації», – сказав П. Гузирь.
Він додав, що українські аграрії все більше цікавляться банківськими програмами та активно залучають кредитування під різноманітні цілі. Зокрема, ОТП БАНК спостерігає зростання інтересу від бізнесу у залученні коштів в енергоефективні рішення, які забезпечують енергонезалежність підприємств. Банк реалізує спеціальну програму у межах якої кредитує бізнес для встановлення сонячних електростанцій, генераторів, когераційних установок та іншого енергоефективного обладнання. Ця програма також передбачає до 15% кешбеку від суми фінансування за підтримки Європейського Банку Реконструкції та Розвитку.
Разом з цим, ОТП БАНК надає фінансування строком до 7 років агропідприємствам на купівлю землі сільськогосподарського призначення. «Аграрії активно цікавляться цією кредитною програмою. Наразі Банк розглядає декілька десятків запитів від сільгосптоваровиробників, які прагнуть отримати фінансування для купівлі с/г землі в різних регіонів України», – зазначив П.Гузирь.
Він зауважив, що ОТП БАНК також є учасником державних програм підтримки агросектору, зокрема програми «Зроблено в Україні», яка передбачає до 25% компенсації вартості сільськогосподарської техніки від вітчизняного виробника. «Ця програма має шалений успіх серед українських аграріїв. Думаю, що її в будь-якому разі потрібно продовжувати та розширювати. «Зроблено в Україні» – це успішний приклад підтримки вітчизняного виробника з боку держави, адже це стимулює виробництво як сільськогосподарської продукції так і аграрної техніки та обладнання», – наголосив П.Гузирь.
Більше про програми фінансування агробізнесу від ОТП БАНК читайте у колонці Павла Гузиря для Agravery: https://agravery.com/uk/posts/author/show?slug=bankivske-kredituvanna-ak-osnovne-dzerelo-dla-zalucenna-dodatkovih-kostiv-v-agrosektor-v-umovah-vijni
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-release/1072303.html
16 травня 2025 року в Стамбулі розпочалися перші за більш ніж три роки прямі переговори між делегаціями України та Росії, спрямовані на пошук шляхів припинення конфлікту, що триває.
Зустріч проходить у палаці Долмабахче за посередництва Туреччини та за участю високопоставлених представників США.
Українську делегацію очолює міністр оборони Рустем Умеров. До складу також входять заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, заступник голови Служби безпеки України Олександр Поклад та інші високопоставлені представники силових і дипломатичних відомств.
Російську сторону представляє помічник президента Володимир Мединський. До складу делегації також входять заступник міністра закордонних справ Михайло Галузін, директор Головного управління Генерального штабу (ГУГШ) Ігор Костюков та інші офіційні особи.
Перед початком двосторонніх переговорів відбулися тристоронні зустрічі: спочатку між Туреччиною, США та Україною, а потім між Туреччиною, Росією та Україною. У переговорах також беруть участь міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан і державний секретар США Марко Рубіо.
Реакції та очікування
Президент України Володимир Зеленський висловив розчарування у зв’язку з відсутністю на переговорах президента Росії Володимира Путіна, заявивши, що російська делегація «не має повноважень для прийняття рішень». Він підкреслив, що Україна націлена на досягнення 30-денного припинення вогню, тоді як Росія наполягає на більш широких переговорах, включаючи питання територіальних поступок і відмови від прагнення до членства в НАТО.
Сполучені Штати та європейські країни підтримують ініціативу щодо встановлення 30-денного перемир’я. Президент США Дональд Трамп заявив, що значний прогрес можливий тільки за умови його особистої зустрічі з президентом Путіним.
Міжнародна підтримка
Китай висловив підтримку прямим переговорам між Росією та Україною, закликавши всі сторони до досягнення справедливої та стійкої мирної угоди.
Туреччина, в особі президента Реджепа Тайіпа Ердогана, продовжує відігравати активну роль у посередництві між сторонами конфлікту, надаючи майданчик для переговорів і сприяючи діалогу.
Незважаючи на низькі очікування, початок переговорів у Стамбулі розглядається як важливий крок до можливого мирного врегулювання.
ПУМБ став першим банком в Україні, який випустив банківську гарантію для забезпечення участі клієнта в аукціоні з продажу електричної енергії, що проводиться на платформі Української енергетичної біржі ( ТОВ «УЕБ»).
Сьогодні на таких аукціонах до 50% суми гарантійного внеску, що забезпечує виконання зобов’язань покупця за двостороннім договором купівлі-продажу, може бути надано у вигляді банківської гарантії.
Цей інструмент покликаний підвищити надійність виконання укладених договорів та зменшити ризики для генеруючих компаній. Покупці, у свою чергу, отримують можливість ефективніше управляти своїми фінансами, не відволікаючи весь обсяг коштів з обігу.
Банківські гарантії приймаються виключно від банківських установ, які пройшли акредитацію відповідно до вимог Регламенту організації та проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії на ТОВ “УЕБ”.ПУМБ не лише одним з перших отримав статус акредитованого банку, а й став першим в Україні, хто фактично надав таку гарантію для аукціону з продажу електроенергії.
Банк провів комплексну підготовчу роботу, аби надати учасникам ринку можливість повноцінно скористатися новим механізмом забезпечення виконання своїх зобов’язань за укладеними угодами.
Нагадаємо, що Українська енергетична біржа (ТОВ “УЕБ”) є товарною біржею, яка є організатором електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, а також є організатором біржових торгів на ринках природного газу та інших біржових товарів.
Станом на 01.04.2025 ПУМБ входить в ТОП-3 банків України за розміром портфеля банківських гарантій і надалі продовжує розвивати цей напрям. Загальний обсяг гарантій наразі становить 8,9 млрд грн — це найвищий показник за весь час роботи банку з гарантійними інструментами.
ПУМБ надає надає широкий спектр банківських гарантій: тендерні, гарантії виконання договору, повернення авансу, платіжні, митні, забезпечення кредиту, виконання гарантійних зобов’язань тощо. У разі потреби, Банк підтверджує свої зобов’язання за документарними інструментами через розгалужену мережу іноземних банків-партнерів.
