ПрАТ “Європейський страховий альянс” (Київ) у 2024 році зібрало 309,6 млн грн чистих премій, перевищивши обсяг за 2023 рік на 31,7%, а також збільшило на 20,5% обсяг валових премій – до 362,5 млн грн, йдеться в повідомленні агентства
“Стандарт-Рейтинг” про оновлення рейтингу фінансової стійкості (кредитний рейтинг) компанії за підсумками року за національною шкалою на рівні “uaAA”.
Зазначається, що надходження від фізичних осіб СК зросли на 28,04%, до 113,481 млн. грн, а від перестрахувальників, навпаки, знизилися на 31,3%, до 0,733 млн грн. Таким чином, за підсумками 2024 року юридичні особи продовжують переважати у клієнтському портфелі компанії.
Торік компанія виплатила клієнтам 169,7 млн грн, тобто на 36,9% більше, ніж роком раніше.
Згідно з даними РА, на початок 2025 року 46,8% зобов’язань компанії покривалося власним капіталом, а 3,99% – грошовими коштами та їхніми еквівалентами.
При тому компанія сформувала портфель фінансових інвестицій, який складається з ОВДП та банківських депозитів, в розмірі 106,565 млн грн, що позитивно впливає на забезпеченість страховика ліквідними активами. Тож станом на початок 2025 року ліквідні активи (грошові кошти, ОВДП та депозити банків) покривали 68,05% зобов’язань ПрАТ “Європейський страховий альянс”.
ПрАТ “Європейський страховий альянс” працює на страховому ринку України з 1994 року. Є членом ревізійної комісії МТСБУ, учасником угоди про пряме врегулювання збитків щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та членом Ради ядерного страхового пулу України.
Компанія здійснює 30 видів добровільного та обов’язкового страхування, між яких – страхування майна, автомобілів, відповідальності та особисте страхування.
Українські підприємства у січні-лютому поточного року збільшили споживання металопрокату на 50,47% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 556,7 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у вівторок, за цей період імпортовано 207,4 тис. тонн, або 37,26% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за 2 міс.-2025 метпідприємства виробили 957 тис тонн металопрокату (106,3% відносно аналогічного періоду 2024 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 607,7 тис. тонн, або 63,5%. В січні-лютому 2024 року частка експорту становила 77,9% (701,4 тис тонн при загальному виробництві металопрокату 900,2 тис т).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-лютому 2025 року становить 33,21%, що значно нижче показника січня-лютого 2024-го (47,46%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках зазначений період помітно перевищує показник торішніх січня-лютого (47,79% та 38,68% відповідно). Частка сортового прокату також помітно вища – 19,01% проти 13,86% відповідно.
Структура імпорту в січні-лютому 2025 цьогоріч, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим – 82,55% та 14,42% відповідно. В січні-лютому 2024 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним: відповідно, 85,05% та 13,67%.
“За 2 місяці 2025 року ємність внутрішнього ринку становила 556,7 тис. тонн металопрокату, з яких 207,4 тис. тонн, або 37,26% припадає на імпорт. В січні-лютому 2024 року ємність внутрішнього ринку була 370 тис. тонн, з яких 171,2 тис. тонн, або 46,27% імпортовано. Таким чином, в січні-лютому 2025 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня лютого-2024 року на 50,47%, з одночасним скороченням частки імпортної складової на 9,01%”, – констатується в пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у вказаний період цьогоріч, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (73,8%), іншої Європи (13,5%) та СНД (7,7%).
Серед металургійних імпортерів у січні-лютому 2025 року перше місце посіли інші країни Європи (56,6%), друге – ЄС-27 (24,5% ), третє – країни Азії (18,5%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Котирування ф’ючерсів на золото, які найактивніше торгуються, у середу оновили рекорд завдяки уникненню інвесторами ризику на тлі підвищеної геополітичної напруженості та ситуації навколо мит. Квітневі ф’ючерси на золото дорожчають на 0,1% під час торгів у середу і торгуються на рівні $3045 за унцію. При цьому під час сесії котирування досягали $3052,5 за унцію.
З початку року вартість золота зросла на 14,6%, за останні 12 місяців – на 34,1%.
Ізраїль завдав найсмертельнішого удару по Газі з моменту припинення вогню в рамках конфлікту з ХАМАС і попередив, що це «тільки початок», пише Trading Economics.
Тим часом американські мита, включно з 25-відсотковими зборами на сталь і алюміній, посилили напруженість у світовій торгівлі, а на початку квітня мають почати дію зустрічні мита Вашингтона на імпорт з країн, які оподатковують митами товари зі США.
«Планується ввести мита 2 квітня», – сказали в Білому домі.
«Якщо митні та немитні бар’єри не будуть зрівняні або мита США не будуть вищими, ці мита набудуть чинності», – цитує агентство Reuters висловлювання представника Білого дому.
Крім того, в середу підіб’є підсумки чергового засідання Федеральна резервна система (ФРС), яка поряд із рішенням щодо процентної ставки оприлюднить нові прогнози щодо економіки США.
Україна в січні- лютому експортувала дозованих або фасованих лікарських засобів для роздрібної торгівлі на суму $33,534 млн.
Як повідомила Державна митна служба (ДМС) у вівторок, експорт ліків для роздрібного продажу в Литву становить $7,764 млн, в Узбекистан – $6,799 млн, в Ірак – $2,901 млн.
Натомість, за даними ДМС, за цей самий час імпорт фасованих/дозованих лікарських засобів для роздрібної торгівлі склав $ 312,316 млн.
Зокрема, в січні-лютому Україна імпортувала ліків для роздрібного продажу з Німеччини на $60,618 млн, з Індії – на $26,157 млн, з Туреччини – на $24,284 млн.
І Росія, і Китай зацікавлені в налагодженні відносин зі Сполученими Штатами, заявив президент США Дональд Трамп в ефірі шоу The Ingraham Angle на Fox News у вівторок.
На запитання ведучої чи можна вірити, що Путін насправді цього хоче, в той час як на нього має вплив «його близький друг, президент Китаю Сі», Трамп відповів, що «у нас є наші власні дискусії з президентом Китаю Сі, і він також хоче домовитися і ми хочемо домовитися з ним. І ми це зробимо».
У зближенні Росії та Китаю Трамп звинуватив адміністрацію Барака Обами.
«Обама дійсно змусив їх бути разом через енергетику і погану енергетичну політику. І коли він зробив так багато різних речей, він примусив (їх) до шлюбу, який ніколи б не мав відбутися. Тому що він неприродний. І з однієї причини: Росія має величезну територію, багато землі, а Китай не має достатньо землі. У Росії набагато менше населення, ніж у Китаї. І це природно, це завжди була природна ворожа ситуація», – сказав Трамп.
«Можливо, зараз вони дружні, але ми будемо дружні з обома. Я думаю, що ми будемо дружніми з обома. Ми вкрай потрібні Китаю в плані торгівлі, але ми повинні вирівняти дефіцит», – додав він.
«Я думаю, що президент Сі хотів би досягти згоди, і я думаю, що Росія хоче досягти згоди зі Сполученими Штатами», – резюмував Трамп.
Індія в лютому 2025 року імпортувала золота на $2,338 млрд, ідеться в матеріалах міністерства торгівлі та промисловості країни. Це на 62% менше, ніж у лютому минулого року, і на 13% менше, ніж у січні поточного.
Загалом за 2 місяці року імпорт золота в Індію становив $5,025 млрд, що на 38% менше за результат відповідного періоду минулого року.
У 2024 році, за даними міністерства, Індія імпортувала 812 тонн золота на $58,096 млрд. Індія є одним із найбільших споживачів золота у світі, практично не виробляючи його сама.
