Інфраструктуру державних реєстрів Міністерства юстиції України відновлено після масштабної кібератаки росіян, усі реєстри знову готові до роботи, повідомляє пресслужба міністерства в телеграм-каналі.
«Росіяни не досягли своєї мети. Ми крок за кроком відновили ключові реєстри для нотаріусів, потім ДРАЦС, ЄДР, і ось завершено роботу з відновлення останньої частини реєстрів. Фінальний крок – актуалізація даних, внесених за час відновлення, чим уже займаються фахівці виконавчої служби та приватні виконавці. Ще раз наголошу, дані українців не були втрачені», – заявила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністр юстиції України Ольга Стефанишина.
Зазначається, що для запобігання подібних інцидентів у майбутньому запроваджуються системні зміни.
Так, Мін’юст припинив співпрацю з керівником ДП «Національні інформаційні системи». Кримінальне провадження, яке було відкрито одразу ж після атаки, триває. Уперше було проведено аудит НАІС. Також триває службове розслідування.
Також робляться кроки, спрямовані на посилення захисту.
«Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №11290. Це важливий крок. Буде створено професійну мережу фахівців із кібербезпеки в усіх державних установах, де обробляють важливі дані українців. Це буде частина того самого «Пентагону для державних реєстрів». Але це лише частина плану з посилення», – вказується в повідомленні.
Крім того, буде посилено міжнародне співробітництво.
«Кіберзагрози не мають кордонів, тому ми активно залучаємо досвід та експертизу країн-партнерів», – наголосила Стефанишина.
Вона подякувала співробітникам НАІС, СБУ, Держспецзв’язку та Нацполіції, які надавали допомогу у відновленні інфраструктури та забезпеченні майбутнього захисту.
Як зазначають у міністерстві, уже відновили роботу Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний реєстр обтяжень рухомого майна, Автоматизована система виконавчого провадження, Електронний реєстр апостилів, Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту, Автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність», а також Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
Наразі триває актуалізація даних, тому доступ нотаріусів та державних реєстраторів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обмежений, а також до внесення актуалізованих даних про обтяження державними та приватними виконавцями. Разом з цим поновлюється низка електронних інформаційних взаємодій з державними органами, що використовують обмін даними з вищезазначеними реєстрами у своїй діяльності, насамперед з ДПС, МВС, ДМС, ПФУ, Мінцифри, Держгеокадастром, ДПСУ та іншими.
Також найближчим часом на порталі та в застосунку «Дія» буде відновлено доступ до онлайн-послуг, пов’язаних із зазначеними реєстрами.
“Нова пошта” долучилася до програми преференцій “Плюси” в мобільному застосунку “Армія+” для військовослужбовців, що передбачає можливість для них відправляти й отримувати вантажі до 30 кг за 1 гривню у відділеннях прифронтових областей: Сумської, Харківської, Донецької, Запорізької та Херсонської, повідомляє Міністерство оборони України в понеділок.
“Нова пошта”, так само, як і військові, розуміє – кожна секунда зараз на вагу золота. Особливо в доставці цінних, необхідних і символічно важливих речей для захисників і захисниць. Генератор, “мавік” або навіть милий серцю дитячий малюнок. Головний принцип “Плюсів” – бути теплим, людяним сервісом для військових. І цей принцип стовідсотково збігається з принципами “Нової пошти”. Тому ми раді, що вони доєдналися до нашої програми”, – зазначила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко.
Щоб скористатися послугою, достатньо згенерувати штрихкод у застосунку й показати його оператору відділення, який активує пропозицію, повідомляють у телеграм-каналі Міноборони.
Програма “Плюси” в мобільному застосунку “Армія+” для військовослужбовців на основі співпраці з бізнесом, надає їм низку преференцій у повсякденному житті. Зокрема, до програми в грудні 2024 року долучилися “Укрзалізниця”, презентувавши спеціальний резерв квитків для військових, й “Укрнафта”, надавши знижки на пальне та 30% на меню АЗК.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у 2024 році скоротив випуск товарної продукції на 13,7% порівняно з 2023 роком – до 455,3 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Згідно з даними, наданими асоціацією агентству “Інтерфакс-Україна“, у натуральному вираженні випуск гофротари знизився на 12,7% – до 19,9 млн кв. м, паперу – на 11,2%, до 3,8 тис. тонн, тарного картону майже на 30% – до 10,9 тис. тонн.
При цьому в грудні-2024 комбінат скоротив випуск гофроящиків на 7% до грудня-2023 і до листопада-2024 – до 1,5 млн кв. м, паперу і картону відповідно наростив на 13,6% і знизив на 1,7% – до 1,17 тис. тонн.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, отримані від основних галузевих підприємств, за 2024 рік в Україні випуск картонних ящиків зріс на 12,3% до 2023 року – до 590,1 млн кв. м, паперу та картону – на 3,1%, до 601 тис. тонн (зокрема, виробництво картону знизилося на 0,7%, до 463,5 тис. тонн, паперу зросло на 18,2%, до 137,5 тис. тонн).
ЖЦПК має у своєму розпорядженні потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обкладочний папір) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону та гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Має повний цикл виробництва: від переробки технологічної сировини до виробництва готової гофропродукції та литої тари.
Комбінат у 2023 році випустив продукції на 527,6 млн грн – на 3,3% більше, ніж у 2022 році. За даними проєкту Clarity-project, того ж року ЖЦБК наростив чистий прибуток на 51,2% до 2022 року – до 63,14 млн грн за зростання чистого доходу на 5,6% – до 563,55 млн грн.
Україна протягом 2024 року транспортувала південною гілкою нафтопроводу “Дружба” близько 11,36 млн тонн російської нафти, скоротивши транзит порівняно з минулим роком на 16%.
“Це найнижче значення щонайменше з 2014 року, а ймовірно – і за всю історію незалежності України – з 1991 року”, – повідомила ексміністр енергетики України Ольга Буславець у фейсбуці наприкінці минулого тижня.
За її інформацією, найбільше російської нафти 2024 року було поставлено в Угорщину – понад 4,7 млн тонн, що практично відповідає обсягам постачань 2023-го. Крім того, до Словаччини було транспортовано 3,9 млн тонн нафти (-15%) і до Чехії – 2,7 млн тонн (-35%).
Як повідомлялося, Україна в липні 2024 року посилила санкції проти російського “ЛУКОЙЛу”, фактично заборонивши транзит нафти, що надходить до Центральної Європи через українську ділянку нафтопроводом “Дружба”. Компанія була великим постачальником сировини і в Угорщину (близько третини імпорту в країну), і у в Словаччину (40-45%).
Водночас у вересні угорська MOL Group оголосила про укладення угоди з постачальниками нафти з РФ і операторами трубопроводів для забезпечення її транспортування трубопроводом “Дружба” через Білорусь і Україну в Угорщину і Словаччину. Як повідомила MOL Group, компанія взяла на себе право власності на відповідні обсяги сирої нафти на кордоні Білорусі та України.
Також у вересні офіційний представник ЄК Олоф Гілл заявив, що після заборони Україною транзиту нафти “ЛУКОЙЛ” для Угорщини та Словаччини Єврокомісія (ЄК) швидко вжила всіх необхідних кроків для вирішення цієї проблеми. Він зазначив, що “ЛУКОЙЛ” – не єдиний постачальник нафти для Угорщини та Словаччини”.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз, у 2024 році випустило продукцію на 1 млрд 333 млн грн, що на 5,1% більше за аналогічний показник 2023 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, таким чином, компанія за підсумками року закріпила позитивну динаміку обсягу виробництва, до якої перейшла за підсумками дев’яти місяців.
У натуральних показниках компанія за минулий рік на 5,8% скоротила випуск картонної продукції – до 24,9 тис. тонн, тоді як паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції наростила майже на 10% – до 8,7 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках знизився на 5,5%, склавши 5,79 млн од.
Водночас у грудні компанія наростила випуск паперу та картону на 14,7% до грудня-2023, але знизила на 19,3% до листопада-2024 – до 2,3 тис. тонн.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”, молочна компанія “Галичина”.
Україна 2024 року наростила експорт товарів на 15% до $41,7 млрд, водночас агроекспорт приніс країні половину 50% обсягу експортної виручки в $20,9 млрд, ідеться в огляді економіки України під час війни, який щомісяця проводить Центр економічних стратегій спільно з German Economic Team (GET).
Аналітики звернули увагу, що гірничо-металургійний комплекс 2024 року отримав $6,9 млрд (17%) експортної виручки, харчова промисловість – $3,7 млрд (9%), машинобудування – $3,6 млрд (9%). Одночасно експорт цукру 2024 року досяг 750 тис. тонн і приніс виробникам $420 млн, що стало найвищим показником з 1997 року, коли в Україні почали вести статистику.
До десятка експортних продуктів, які принесли Україні максимальні валютні надходження, увійшли соняшникова олія і кукурудза – по $5,1 млрд, пшениця – $3,7 млрд, залізна руда – $2,8 млрд, сталь і прокат – $2, 4 млрд, насіння ріпаку – $1,8 млрд, соєві боби і шрот – по $1,3 млрд, деревина і лісоматеріали – $1,1 млрд, м’ясо птиці – $1 млрд, меблі – $0,8 млрд, сталеві труби і ячмінь – по $0,6 млрд, чавун – $0,5 млрд.
Водночас загальний імпорт 2024 року зріс на 11% і досяг $70,7 млрд, зазначили експерти.
За їхньою інформацією, основними імпортними товарами торік були нафта і нафтопродукти – $6,8 млрд (10%), легкові автомобілі – $4,4 млрд (6%), фармацевтика – $2,0 млрд (3%), мобільні телефони – $1,3 млрд (2%), добрива – 1,2 млрд (2%) і дрони – 1,1 млрд (2%).
