Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Поставки українського зерна відстають від торішніх

Україна станом на 11 червня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 39,256 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 884 тис. тонн було відвантажено від початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.

Згідно із повідомленням, станом на 12 червня минулого року загальний показник відвантажень оцінювався в 48,381 млн тонн, у тому числі 1,449 млн тонн у червні.

При цьому з початку поточного сезону експортовано пшениці – 15,184 млн тонн (у 2023/2024 МР – 17,839 млн тонн), ячменю – 2,312 млн тонн (2,437 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1,6 тис. тонн), кукурудзи – 21,169 млн тонн (27,57 млн тонн).

Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 11 червня оцінюється в 66,7 тис. тонн (у 2023/24 МР – 94,6 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 62,3 тис. тонн (89,3 тис. тонн).

«Кіровоградобленерго» оголосило тендер на ОСАГО

АТ «Кіровоградобленерго» 11 червня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (ОСАГО).

Як повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro, очікувана ціна придбання послуг становить 900 тис. грн. Останній день подання заявки на участь – 19 липня. Переможцем аналогічного тендеру рік тому була СК «ВУСО».

, ,

Хліб в Україні може подорожчати на 20% до кінця 2025 року – думка

Всеукраїнська асоціація пекарів (ВАП) припускає подорожчання хліба в країні на 20% до кінця 2025 року, проте це навряд чи підірве бюджет української сім’ї, заявив в інтерв`ю агентству “Інтерфакс-Україна” її очільник Олександр Тараненко.

“Не здивуюся, якщо так станеться. Все до того йде”, – сказав він.

Говорячи про 20%-ну перпективу підвищення цін на хлі, Тараненко розповів, що наразі відпускна ціна 1 кг хліба з хлібзаводу становить трохи більше 40 грн. При цьому маржа супермаркетів на хлібі за різними маркетинговими механізмами подеколи досягає 30%, хоча законодавчо не має перевищувати 10%.

“Не будемо брати вітчизняну статистику – вона не відповідає дійсності через наявність “тіньового” ринку та інші нюанси. Об’єктивно зараз українець споживає 150-200 г хліба щодня, тобто на місяць – близько 5 кг. Отже, щомісяця громадянин України витрачає на хліб 200-210 грн. Якщо ціна за рік збільшиться на 20%, то людина витрачатиме щомісяця на хліб на 40 грн більше. Так, для наших пенсіонерів та інших малозабезпечених верств населення 40 грн – це гроші. Проте говорити, що 40 грн на місяць підірвуть бюджет української сім’ї, мабуть, було б перебільшенням”, – підкреслив експерт.

Серед причин продорожчання хлібу він назвав зростання цін на всі складові товару – борошно, дріжджі, жири, цукор. До них також додаються вартість електроенергії, логістика, а також вимога держави для підприємств, критично важливих для економіки та з правом бронювати персонал, підвищити зарплати до 20 тис. грн.

“З вирахуванням податків на руки люди отримають 16 тис. грн. До цього середня зарплата в нашому бізнесі становила 13-15-16 тис. грн незалежно від підприємства. Згодьтеся, невисока зарплата. Але коли хтось каже, що пекарі наживаються, це зовсім не так. Підвищення зарплати навіть на 20-30% – це суттєве збільшення витрат виробника при тому, що дохідну частину наростити не можемо”, – пояснив фахівець і додав, що рентабельність хлібного бізнесу наразі становить трохи вище нуля, а часто по деяких сортах хліба – нижче нуля.

Тараненко навів дані Держстату, згідно з якими в Україні зареєстровано понад 3 тис. виробників хліба.

“Нехай не всі вони сьогодні працюють з різних причин, але навіть якщо з них працює дві тисячі, то теоретично уявити, що всі змовилися і мають надприбутки, – це нісенітниця”, – відкинув думку про наявність галузевої змови щодо підвищення цін на хліб в Україні очільник ВПП.

“Укрграфіт” наростив збиток на 81%

ПрАТ “Український графіт” (“Укрграфіт”, Запоріжжя) за підсумками січня-березня поточного року наростив чистий збиток на 80,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 65,870 млн грн з 36,466 млн грн.

Згідно з проміжним звітом компанії, чистий дохід за цей період скоротився на 1,6% – до 296,640 млн грн.

Нерозподілений прибуток підприємства на кінець березня становив 3 млрд 599,831 млн грн.

“Укрграфіт” завершив 2024 рік із чистим збитком 202,447 млн грн, тоді як у 2023 році збільшив чистий прибуток у 2,34 рази порівняно з 2022 роком – до 122,920 млн грн.

“Укрграфіт” – провідний виробник в Україні графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів електричних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футерувальних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.

За даними Національного депозитарію України (НДУ) на перший квартал 2025 року, компанії Intergraphite Holdings Company Limited (Мальта) належать 23,9841% ПрАТ, компанії C6 Safe Group Limited (Кіпр) – 72,0394%.

Статутний капітал ПрАТ – 233,959 млн грн, номінал акції – 3,35 грн.

,

Узбекистан залишається найбільшим продавцем золота у світі

Згідно з квітневим звітом Всесвітньої золотої ради (World Gold Council), Узбекистан знову став світовим лідером за обсягами продажу золота.

У квітні 2025 року сукупні закупівлі золота центральними банками по всьому світу склали 12 тонн, що на 12% менше, ніж у березні, і суттєво нижче середнього показника за останні 12 місяців (28 тонн). Це вже другий місяць поспіль, коли фіксується зниження обсягів закупівель.

Експерти WGC вважають, що зменшення попиту може бути пов’язане з рекордними цінами на золото, зафіксованими на початку року. Хоча центробанки зазвичай дотримуються довгострокової стратегії, зростання вартості золота могло тимчасово знизити інтерес до активних закупівель.

Найбільшу покупку у квітні здійснив Національний банк Польщі, збільшивши свої резерви на 12 тонн — до 509 тонн. Це перевищило обсяги Європейського центрального банку, у якого 507 тонн. Загалом з початку року Польща закупила 61 тонну золота.

Серед інших помітних покупців — центробанки Чехії (+3 тонни), Китаю (+2 тонни), Туреччини (+2 тонни), Киргизстану (+2 тонни), Казахстану (+1 тонна) та Йорданії (+1 тонна).

На тлі загальної обережності на ринку золота Центральний банк Узбекистану продовжив розпродаж своїх резервів: у квітні було реалізовано ще 11 тонн. Таким чином, третій місяць поспіль республіка утримує позицію найбільшого продавця дорогоцінного металу. З початку року обсяги золотих резервів скоротилися на 26 тонн — до 356 тонн.

Узбекистан зберігає статус найбільшого експортера золота у 2025 році.

Станом на 1 травня загальний обсяг золотовалютних резервів країни досяг $49,25 млрд, що еквівалентно 15 місяцям імпорту. При цьому валютні резерви перевищують $11 млрд.

,

“Метінвест” автоматизував 95% процесів за допомогою ШІ

Гірничо-металургійна група “Метінвест” трансформує свої бізнес-процеси за допомогою штучного інтелекту (ШІ) через автоматизацію, використання дронів й залучення цих інструментів у фінансовій сфері.

“У 2020 році ми могли автоматизувати близько 70% процесів, а 30% залишалося недоступними через обмеженість технологій. Сьогодні цей показник зріс до 95%. Це відкриває зовсім інші можливості, і ми активно рухаємося в цьому напрямку”, – сказав керівник команди з розроблення R&D продуктів “Метінвест Діджитал” Антон Іщенко на XIII Щорічному форумі фінансових директорів України в Києві.

За його словами, за п’ять років роботи з інтелектуальної автоматизації процесів впроваджено понад 500 рішень на різних технологіях, що дало змогу автоматизувати близько 200 тисяч годин роботи – еквівалент приблизно 100 штатних співробітників.

Він зазначив, що сучасна інтелектуальна автоматизація у “Метінвесті” ґрунтується на поєднанні RPA (роботизації рутинних операцій), low-code платформ (швидке розроблення рішень без складного кодування), Process та Task Mining (аналіз процесів для виявлення неефективностей) і ШІ (автоматизація складних завдань та оброблення даних у реальному часі).

Однією з головних інновацій є активне залучення співробітників до процесу автоматизації. У “Метінвесті” працівники самостійно записують свої бізнес-процеси та робочі дії за допомогою Task Mining, Power Automate і SAP Scripts. Це дає змогу формувати якісні та структуровані вимоги до автоматизації з перших рук, зменшувати навантаження на бізнес-аналітиків, а також пришвидшує перехід від ідеї до готового рішення. Зібрані дані та процеси аналізуються автоматизовано з використанням ШІ, після чого швидко трансформуються в робочі автоматизовані сценарії. Тож витрати часу й ресурсів на розроблення й впровадження знижуються на десятки відсотків. В умовах обмеженості бюджетів бізнесу цей підхід став вкрай важливим, підкреслив Іщенко.

Результатом такої практики є створення корпоративної платформи Application Warehouse – централізованого сховища універсальних застосунків для автоматизації типових бізнес-процесів у різних підрозділах компанії. Це значно підвищує доступність цифрових інструментів: нові рішення швидко впроваджуються, поширюються серед співробітників і не потребують розроблення з нуля для кожного завдання. Нині платформою користується близько тисячі співробітників.

“Ми продовжуємо інвестувати в дослідження та розвиток, щоб створювати бізнес-цінність і залишатися серед лідерів цифрової трансформації”, – резюмував Іщенко.

У свою чергу фінансова директорка групи Юлія Данкова вказала на комплексне впровадження технологій комп’ютерного зору (Computer Vision) та інтелектуального оброблення документів (Intelligent Document Processing) у фінансові та виробничі процеси компанії. За її словами, сучасні рішення на базі Computer Vision дають змогу миттєво зчитувати, аналізувати та класифікувати документи з різних джерел – від сканерів до корпоративної пошти – без потреби попереднього навчання.

З 2023 року “Метінвест” використовує власну інтелектуальну систему оброблення документів myOCR. Платформу, яка щомісяця обробляє до 40 тисяч сторінок документів, зокрема й конфіденційних, впроваджено на семи великих підприємствах групи. Вона заощаджує близько 20 тис. годин робочого часу на рік та інтегрована з універсальним перекладачем з іноземних мов на українську. Містить модулі ідентифікації штампів, підписів, контекстуального аналізу, класифікації документів, звірки даних та їхнього вилучення. А головним її ядром виступають передові моделі ШІ.

“Наприклад, підприємство проводить операцію імпортування з італійського заводу – автоматизований процес приймає пакет документів італійською та англійською мовами, звіряє їх із даними облікової системи, формує та додає до пакета аутентичний переклад українською, переносить до системи зберігання електронних документів. Для фінансових підрозділів це стало справжнім проривом у швидкості та зручності документообігу”, – констатувала фіндиректор.

CFO додала, що в компанії запровадили єдине рішення для систем комп’ютерного зору SPAIS. Ця система допомагає виявляти порушення безпеки на виробництві – наприклад, перебування працівників у небезпечних зонах або без засобів індивідуального захисту. Під час фіксації порушення програма сигналізує про це та зберігає дані у відповідних системах. Таке рішення вже використовується на кількох українських підприємствах групи. Також SPAIS допомагає виявляти пошкодження на виробництвах “Метінвесту” за допомогою дронів.

Ще одне рішення з родини систем комп’ютерного зору на підприємствах “Метінвесту”, яке пройшло пілотне тестування і впроваджується для промислового застосування, – автоматичний контроль якості слябів.

Данкова наголосила, що активи групи працюють суто на перевірених, нескомпрометованих ліцензійних системах. Пріоритетними технологіями в цій сфері визнано рішення Microsoft, а також власні розробки, що базуються на технологічному стеку Microsoft.

,