Сталеливарна компанія ArcelorMittal скоротила чистий збиток і збільшила виручку в IV кварталі, а її EBITDA перевищила прогнози аналітиків.
Як повідомляють у пресрелізі компанії, у жовтні-грудні 2024 року її чистий збиток становив $390 млн, або $0,51 на акцію, проти збитку в $2,97 млрд, або $3,57 на акцію, у порівнянному періоді попереднього року. Без урахування разових факторів прибуток склав $0,52 на акцію проти $1,18 роком раніше.
Коригування прибутку враховує одноразові податкові витрати, пов’язані зі зміною податкової ставки в Люксембургу (у розмірі $0,4 млрд), а також формування резерву у зв’язку з податковими розглядами ($0,2 млрд).
EBITDA компанії у четвертому кварталі зросла на 13%, до $1,65 млрд з $1,45 млрд роком раніше, тоді як консенсус-прогноз аналітиків, представлений раніше самою компанією, передбачав її збільшення до $1,53 млрд.
Виручка ArcelorMittal у звітному кварталі підвищилася до $14,7 млрд з $14,6 млрд у четвертому кварталі 2023 року.
Виробництво сталі в четвертому кварталі збільшилося до 14 млн тонн з 13,7 млн тонн роком раніше, а постачання сталі – до 13,5 млн тонн проти 13,3 млн тонн.
Компанія очікує, що світове споживання сталі (без урахування Китаю) зросте на 2,5%-3,5% у 2025 році порівняно з 2024 роком.
Котирування акцій ArcelorMittal дорожчають на 3,5% на торгах у четвер.
Обсяги купівлі населенням України валюти у січні 2025 році перевищили обсяги її продажу на $1 млрд 479,8 млн, що на 34,1% перевищує показник січня-2024 та на 13,6% – грудня-2024 та є найбільшим показником за період з грудня 2012 року.
Згідно із даними НБУ на його сайті, порівняно із груднем продаж готівкової валюти скоротився на $157,1 млн, тоді як купівля всього на $63,4 млн – до $2 млрд 430,9 млн, наслідком чого стало зростання негативного сальдо до $1 млрд 290,3 млн.
Окрім того в січні цього року зменшився також продаж безготівкової валюти на $69,1 млн, тоді як її купівля збільшилася на $14 млн – до $460 млн, що призвело до збільшення негативного сальдо до $189 млн.
В той же час варто відзначити, що у першій половині січня, коли гривня слабшала, обсяги її купівлі були більшими, а під кінець місяця після укріплення національної валюти щоденне негативне сальдо скорочувалося, і лише в останній день місяця та на початку лютого знову було зафіксоване значне зростання попиту.
На ринку юросіб після стрибка купівлі клієнтами банків валюти в грудні до $8,41 млрд із $6,22 млрд у листопаді, в січні було зафіксовано зменшення купівлі до $5,56 млрд, що всього на 10% перевищує цей показник у січні минулого року.
В той же час продаж валюти клієнтами банків у січні цього року також суттєво впав – до $3,78 млрд з $4,96 млрд у грудні, що на 10% менше, аніж у січні минулого року.
Що стосується обсягу операцій між банками, то він також зменшився порівняно із груднем – з рекордних з початку війни $7,96 млрд до $6,12 млрд. Втім цей показник на 40,8% кращий за показник січня 2024 року.
Як повідомлялося, офіційний курс гривні у першій половині січня знизився з 42,0295 грн/$1 до нового історичного мінімуму 42,2841 грн/$1, але у другій половині місяця він укріпився до 41,8242 грн/$1.
Чистий продаж іноземної валюти Нацбанком на міжбанківському ринку в січні цього року зменшився до $3,75 млрд з досягнутого у грудні рекордного показника у $5,28 млрд, хоча це суттєво більше показника січня-2024 у $2,53 млрд.
Загалом обсяги купівлі населенням України валюти у 2024 році перевищили обсяги її продажу на $12,22 млрд, що в 2,5 раза, або на $7,43 млрд перевершило показник 2023 року, але завдяки масштабній зовнішній допомозі міжнародні резерви минулого року зросли до $43,8 млрд.
Офіційний курс гривні до долара США протягом 2024 року послабився на 10,6%, або на 4,02 грн, зокрема у грудні на 0,9%, або на 37 коп.
Купівельна спроможність європейців у 2024 році збільшилася на 3,9% і досягла 18,768 тис. євро на душу населення, повідомила дослідницька компанія GfK.
Загалом у Європі населенню торік було доступно близько 12,9 трлн євро, які можна було витратити на продукти харчування, оплату житла і комунальних послуг, страхування і пенсійні накопичення, відпочинок, мобільний зв’язок та інші покупки.
Одночасно показники наявного доходу суттєво різняться між 42 країнами, дані яких були проаналізовані GfK. Найвищі результати були відзначені в Ліхтенштейні, Швейцарії та Люксембургу, в той час як в Україні, Косово і Білорусі вони були найнижчими. У результаті різниця між доходами жителів Ліхтенштейну та України перевищує 24 рази.
Показники 16 із 42 держав перевищують середнє значення по регіону, в той час як у 26 країнах було зафіксовано рівень купівельної спроможності нижче середнього.
“Номінальне зростання купівельної спроможності в Європі становить 3,9%, що є значно помірнішим, ніж у два попередні роки. Однак одночасно темпи інфляції також уповільнилися”, – заявив експерт NIQ-GfK Маркус Франк, слова якого наводяться в повідомленні.
Трійка лідерів за рівнем купівельної спроможності не змінилася порівняно з попереднім роком: Ліхтенштейн – 70,18 тис. євро на душу населення (у 3,7 раза вище за середнє значення для всіх країн регіону), Швейцарія – 52,566 тис. євро (більше у 2,8 раза), Люксембург – 41,785 тис. євро (у 2,2 раза вище).
До десятки входять також Ісландія, Данія, Австрія, Велика Британія, Норвегія, Німеччина та Нідерланди. Водночас Британія додала відразу три позиції і посіла сьому сходинку. Нідерланди піднялися на 10-те місце торік із 12-го у 2023 році, відсунувши за межі десятки Ірландію, яка перемістилася на 12-те місце з 6-го.
В Україні, яка замикає рейтинг і з 24 лютого 2022 року продовжує протистояти повномасштабній військовій агресії Росії, наявні доходи населення становлять 2,878 тис. євро на людину (15% від середньоєвропейського показника).
Джерело: http://relocation.com.ua/purchasing-power-of-europeans/
Україна у січні наростило імпорт свинини, сукупні обсяги якого перевершили зовнішні закупівлі за жовтень-грудень 2024 року, повідомила асоціація “Свинарі України” (АСУ) з посиланням на попередні дані митної статистики.
“Протягом першого місяця року Україна імпортувала близько 323 тонн свинини, що більш ніж удвічі перевищує сукупні обсяги продукції завезеної за жовтень-грудень минулого року, а також у січні 2024-го. Хоча пожвавлення імпортної активності відбулося, наразі імпортний потік не такий активний, щоб помітно вплинути на кон’юнктуру внутрішнього ринку”, — зауважили у галузевому об’єднанні.
Аналітики привернули увагу, що підвищення цікавості гравців українського ринку м’яса до імпортної сировини призвело до підвищення внутрішніх цін на свинину.
“Середня ціна закупівлі живця свиней забійних кондицій у січні зросла на 5,5% порівняно з груднем, що є нетиповою для зимового періоду “поведінкою” цін, адже стало відповіддю ринку на зменшення внутрішньої пропозиції. Ціни на європейську свинину, навпаки, продовжили типове для сезону зниження. Тож хоча середня митна вартість кілограма завезеної свинини була вищою ніж фіксували протягом минулого року ($2,84 проти $2,52 за кг без ПДВ у середньому за 2024 рік), низка м’ясопереробних підприємств скористалася можливістю таким чином оптимізувати витрати на сировину”, – зазначили експерти.
Вони нагадали, що імпортні надходження свинини історично відіграють роль важеля впливу на внутрішні ціни, проте наразі його обсяги не чинять тиску на котирування, адже більшість представників м’ясопереробки наразі не відчувають притоку імпортної сировини.
Обсяги експорту м’яса свиней у січні трохи поступилися імпорту, склавши 295 тонн. Окрім основних ринків збуту (ОАЕ, Гонконг, Малайзія, Ліберія) на початку року відновилися поставки свинини до Грузії, констатували в АСУ.