Використання штучного інтелекту для управління інженерними системами будівель може знизити їхнє загальне енергоспоживання на 22% порівняно з традиційними системами управління, свідчать результати нового дослідження Schneider Electric.
Дослідження «AI for Climate: Quantifying the Energy and Carbon Impact of Building Optimization» компанія представила 21 вересня в рамках Climate Week NYC 2026. Його результати показують, що штучний інтелект може використовувати вже наявні дані про роботу будівлі для автоматичного управління енергоспоживанням та скорочення експлуатаційних витрат.
Зокрема, застосування штучного інтелекту для оптимізації систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (HVAC) за допомогою інтелектуальної системи управління будівлею забезпечує додаткову економію енергії від 7,2% до 12,7%.
У окремих змодельованих сценаріях загальна економія перевищувала 200 МВт·год енергії на рік на одну будівлю, а скорочення викидів сягало майже 60 тонн CO₂-еквіваленту. За розрахунками Schneider Electric, обсяг запобіганих викидів більш ніж у 100 разів перевищував вуглецевий слід самої AI-системи.
За чинних комерційних тарифів на ринках, використаних у дослідженні, потенційна економія витрат становила від 13,6 тис. до 49,3 тис. доларів щорічно на одну будівлю. Конкретний фінансовий ефект залежить від країни, вартості енергії, типу будівлі, кліматичних умов та існуючої системи управління.
Дослідження проводилося з використанням енергетичного моделювання будівель, результати якого перевірялися на реальних пілотних проєктах. Аналіз охоплював різні сценарії експлуатації об’єктів у США, Австралії та Індії.
Штучний інтелект аналізує одразу кілька типів інформації — фактичне завантаження приміщень, прогноз погоди, стан і продуктивність обладнання та інші експлуатаційні показники. На основі цих даних алгоритми можуть у реальному часі коригувати роботу систем опалення, вентиляції та кондиціонування.
«Майбутнє управління будівлями визначатиметься тим, наскільки ефективно організації зможуть об’єднувати та використовувати дані, які раніше перебували в ізольованих системах. Рівень штучного інтелекту, інтегрований у існуючі бізнес-системи, здатний перетворювати складність на інтелект, а інтелект — на дії, одночасно скорочуючи викиди, витрати та підвищуючи ефективність», — зазначив виконавчий віце-президент Schneider Electric з програмного забезпечення та послуг Панкадж Шарма.
Окремим результатом дослідження стала потенційна ефективність AI не лише для великих комерційних комплексів. Schneider Electric зазначає, що істотний ефект можуть отримати будівлі площею менше 100 тис. квадратних футів, або близько 9,3 тис. кв. м.
Раніше впровадження складних систем енергоменеджменту на відносно невеликих об’єктах нерідко обмежувалося вартістю та необхідністю утримувати спеціалізований персонал. Використання ШІ дозволяє автоматизувати частину процесів і зробити інтелектуальне управління енергією доступним для ширшого кола об’єктів.
Для України підвищення енергоефективності будівель має додаткове значення через пошкодження енергетичної інфраструктури та необхідність одночасно відновлювати житловий, комерційний та громадський фонд.
«Для України питання енергоефективності сьогодні — це вже не лише питання вартості електроенергії чи декарбонізації. Це питання сталого розвитку. Кожен кіловат-годину, який будівля може не спожити без погіршення умов для людей, знижує навантаження на енергетичну систему. Штучний інтелект дає можливість перейти від звичайного обліку споживання до його активного управління — враховувати завантаженість приміщень, погоду, режим роботи обладнання та автоматично обирати найефективніший сценарій», — зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
За його словами, особливо перспективним такий підхід може бути для об’єктів із високим і відносно складним енергоспоживанням.
«В Україні ми бачимо великий потенціал у лікарнях, університетах, адміністративних та офісних будівлях, торгових центрах, готелях і промислових об’єктах. Але ще важливішою є можливість одразу застосовувати сучасні системи управління під час реконструкції та нового будівництва. Якщо цифрову інфраструктуру та енергоефективність закладати ще на стадії проєктування, ми можемо створювати будівлі, які спочатку споживають менше енергії і при цьому краще адаптуються до змін навантаження та умов роботи», — підкреслив Бубнов.
На думку Schneider Electric Україна, поширення інтелектуальних систем управління будівлями потенційно може принести користь не лише окремим власникам нерухомості. Скорочення та більш гнучке управління споживанням великої кількості об’єктів здатне зменшувати навантаження на енергосистему в періоди пікового попиту.
При цьому результати міжнародного дослідження не можна автоматично переносити на кожен український об’єкт. Реальний потенціал економії залежить від стану будівлі, інженерного обладнання, режиму експлуатації, кліматичних умов та ступеня автоматизації.
У компанії зазначають, що під час відновлення пошкоджених об’єктів доцільно впроваджувати цифрові системи управління ще на етапі проєктування. У такому разі енергоефективність стає частиною інженерної інфраструктури будівлі з моменту її введення в експлуатацію, а не окремою подальшою модернізацією.
Schneider Electric працює у сфері енергетичних технологій, електрифікації, автоматизації та цифровізації будівель, промисловості, дата-центрів, інфраструктури та електричних мереж. Компанія працює у понад 100 країнах світу.
Schneider Electric, Бубнов, БУДІВЛЯ, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, УКРАЇНА, штучний інтелект
Франко-українська торгово-промислова палата (CCIFU) за підсумками генеральної асамблеї та голосування сформувала новий склад ради директорів, повідомила палата.
У палаті зазначили, що в нинішній складний період залучення енергії, компетенцій і доброї волі учасників є особливо важливим для підтримки її діяльності.
До нового складу ради директорів CCIFU увійшли: Руслан Акімов (Stellantis), Бертран Барр’є (Jeantet), Михайло Бубнов (Schneider Electric), Тетяна Шевроле (Global Distribution Ukraine), Грегуар Датте (Forvis Mazars), Лоран Дюпюш (Ukrsibbank BNP Paribas Group), Марта Труш (Auchan Ukraine), Анна Запталова (Yves Rocher Ukraine).
Франко-українська торгово-промислова палата заснована у 1994 році як Асоціація «Французька ділова спільнота в Україні», а у 2011 році приєдналася до міжнародної мережі французьких торгово-промислових палат.
На сьогодні палата об’єднує понад 120 компаній – французьких та українських – і позиціонує свою місію як активізацію французької бізнес-спільноти та супровід компаній, які планують експортувати, розвиватися або розміститися в Україні.
Серед ключових напрямів – ділові сервіси та підтримка проєктів учасників, розвиток партнерств, а також ініціативи, пов’язані з відбудовою. Директоркою CCIFU є Мод Жозеф.
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» отримав сучасне промислове обладнання від Schneider Electric для створення багатофункціональних стендів, що імітують роботу систем автоматизації технологічних процесів. Комплекси призначені для підготовки студентів за напрямами «Автоматизація», «Комп’ютерно-інтегровані технології» та «Робототехніка», повідомили в ХПІ.
За даними вишу, поставка включає програмовані логічні контролери нового покоління, операторські панелі, релейні пристрої, індикатори та інші засоби промислової автоматизації, що дозволить відпрацьовувати навички проектування і тестування систем управління в умовах, наближених до реального виробництва.
Додатково викладачам і студентам надано академічний доступ до програмного пакету SEE Electrical Expert від IGE+XAO для розробки електричних схем і документації. ХПІ повідомляє про проходження профільного навчання роботі з ПЗ у вересні 2025 року.
Як заявив генеральний директор Schneider Electric в Україні Михайло Бубнов: «Для нас важливо, щоб українські студенти працювали з тим же обладнанням і програмним забезпеченням, що й інженери на сучасних заводах. Ці стенди дозволяють відпрацьовувати повний цикл підготовки інженера-автоматника — від проектування схем і програмування ПЛК до пусконалагодження та діагностики. Ми продовжимо підтримувати університетські лабораторії та навчальні програми, тому що це пряме вкладення в кадровий резерв для відновлення промисловості».
Schneider Electric — глобальний постачальник рішень для енергоменеджменту та промислової автоматизації з чисельністю близько 160 тис. співробітників і партнерською мережею в більш ніж 100 країнах. У 2024 році виручка групи склала близько €38 млрд, у третьому кварталі 2025 року — €10 млрд із зростанням на 9% органічно. Компанія відзначає стійкий попит з боку дата-центрів і промислової автоматизації.
SEE Electrical Expert — професійне ПЗ для проектування електроустановок, що розвивається групою IGE+XAO, яка надає навчальні та академічні програми для вищих навчальних закладів.
НТУ «ХПІ» — один з найстаріших технічних університетів України, заснований у 1885 році. За даними вишу, в структурі — 10 освітніх і наукових інститутів, 103 кафедри і понад 15 тис. студентів. Університет стабільно входить до топ-5 українських вишів у рейтингах QS.
Електротехнічна компанія “Шнайдер Електрик Україна” (Schneider Electric Україна, Київ), яка минулого року підписала меморандум з Міністерством освіти і науки України, планує 2025 року навчити 1 млн людей основам енергоменеджменту, повідомив генеральний директор Михайло Бубнов.
“Пріоритети компанії на 2025 рік включають досягнення цілей сталого розвитку, зокрема підтримку 1000 провідних постачальників у скороченні вдвічі викидів CO₂”, – сказав він в бліц-інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
За його словами, Schneider Electric розглядає Україну як стратегічно важливий ринок, а середньострокова стратегія компанії передбачає впровадження цифрових рішень для оптимізації енергоспоживання, зниження витрат та забезпечення енергонезалежності як на рівні бізнесу, так і в побуті.
“Одним із ключових наших завдань є створення умов для широкого впровадження “розумних” технологій. Ми віримо, що кожне домогосподарство в Україні може стати незалежним у виробництві та споживанні енергії шляхом інтеграції таких рішень, як розумні трансформатори чи міні-вітрогенератори”, – зазначив Бубнов.
Він уточнив, що в рамках свої стратегії Schneider Electric Україна активно співпрацює з професійно-технічною освітою, та взяла зобов’язання модернізувати навчальну базу професійних закладів. Окрім постачання навчальних електростендів та інших технічних засобів, компанія також створила інноваційний демонстраційно-навчальний хаб та працює над розробкою інтегрованих навчальних курсів, які включають актуальні знання з енергоменеджменту, автоматизації та цифрових технологій.
Гендиректор уточнив, що наразі Schneider Electric Україна – багатофункціональне підприємство, що включає комерційні підрозділи в Києві, Дніпрі, Львові, Одесі та Миколаєві, склад обладнання та комплектуючих у Києві, центр сервісно-інформаційної підтримки, конструкторське бюро, авторизовані навчальні центри та службу підтримки. В компанії працює близько 100 співробітників, і вона також має розгалужену мережу дистриб’юторів, магазинів і спеціалізованих партнерів по всій Україні.
Бубнов додав, що найближчим часом компанія планує розширити лінійку продуктів, орієнтованих на розвиток відновлюваних джерел енергії, зокрема сонячних та вітрових електростанцій, а також продовжить розвивати інфраструктуру зарядних станцій для електромобілів.
Згідно із даними YouControl, за 9 місяців 2024 року Schneider Electric Україна збільшила виручку на 12,7% – до 1 млрд 352,24 млн грн, тоді як її чистий прибуток скоротився вдвічі – до 154,56 млн грн.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/economic/1045984.html
