Жовчнокам’яна хвороба — це одна з найпоширеніших патологій органів травлення. За даними ВООЗ, до 10% населення світу стикається з цією проблемою, а в Україні частота захворювання серед дорослих сягає 12–15%. При цьому, жінки хворіють удвічі-тричі частіше за чоловіків через гормональні особливості, вагітність та вплив інших чинників. До утворення каменів у жовчному міхурі особливо схильні люди старше 40 років, ті, хто мають генетичну схильність, ожиріння або цукровий діабет.
На жаль, ЖКХ часто проходить безсимптомно, що ускладнює ранню діагностику. Зазвичай захворювання виявляють випадково під час ультразвукових досліджень, але в разі прогресування можливі серйозні ускладнення, які потребують негайного втручання.
Чому з’являються камені, які існують способи лікування та чим загрожує ігнорування проблеми — розповідає Олександр Федосенко, лікар хірург вищої категорії, завідувач хірургічного відділення МЦ “Лелека“.
Чому утворюються камені?
Камені в жовчному міхурі формуються через порушення обміну речовин, коли баланс компонентів жовчі змінюється. Основними видами каменів є:
До факторів ризику належать:
Як розпізнати проблему?
У більшості випадків жовчнокам’яна хвороба протікає безсимптомно, а камені виявляються випадково під час ультразвукового обстеження органів черевної порожнини. Проте в окремих ситуаціях пацієнти можуть помітити:
Гострі інтенсивні болі можуть свідчити про розвиток ускладнень, таких як гострий холецистит, і потребують негайної медичної допомоги.
Як лікувати жовчнокам’яну хворобу?
Єдиним ефективним методом лікування ЖКХ є хірургічне видалення жовчного міхура. Золотим стандартом є лапароскопічна холецистектомія — мінімально інвазивна операція, яка виконується через невеликі проколи в черевній стінці. Цей метод забезпечує швидке відновлення пацієнтів, які можуть бути виписані вже наступного дня.
Водночас ігнорування проблеми може призвести до серйозних ускладнень, таких як:
Щоб знизити ризик розвитку жовчнокам’яної хвороби:
Жовчнокам’яна хвороба — це не вирок, а нагадування про важливість здорового способу життя та своєчасного звернення до лікаря. Дбайте про своє здоров’я та пам’ятайте: будь-якій хворобі запобігати, ніж лікувати.
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг, Дніпропетровська область) Групи Метінвест проводить капітальний ремонт залізничних колій, інвестувавши в нього понад 28 млн грн.
За інформацією комбінату, до кінця року ремонтні бригади планують оновити майже 1,5 км залізничних колій.
Уточнюється, що Центральний ГЗК має розгалужену систему залізничних шляхів, загальна довжина яких сягає 270 км. Цього року, крім поточного утримання та ремонту, фахівці колійно-дільничного цеху управління залізничного транспорту ЦГЗК проводять капітальний ремонт низки колій і стрілочних переводів.
«Залізниці є важливою складовою виробничої логістики, оскільки більшість вантажів на комбінат доставляється залізничним транспортом, і запорукою ефективних перевезень є, в першу чергу, стан колій. Цієї осені ми проводимо масштабні роботи з капітального ремонту майже 1,5 км колії. Зокрема, це дозволить забезпечити безпеку і надійність руху на маршрутах доставки руди з кар’єрів і Колачевського рудника на дробильну фабрику, а також для перевезення інших вантажів для виробничих потреб», – зазначив начальник управління залізничного транспорту Центрального гірничо-збагачувального комбінату Олександр Муха.
Центральний ГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничо-збагачувальної сировини в Україні. Спеціалізується на видобутку та виробництві залізорудного концентрату і окатишів.
ЦГЗК входить до Групи Метінвест, основними акціонерами якої є компанія «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група «Смарт-Холдинг» (23,76%). Керуюча компанія Групи Метінвест – ТОВ «Метінвест Холдинг».
Українки відомі не лише своїм відданим та трепетним ставленням до родини, але й силою духу, особливо нині, у надважкі для нашої країни часи. Очевидно, що материнство під час війни вимагає від жінки і сміливості, і значно більше внутрішнього ресурсу. Адже стикаються з неймовірною кількістю викликів й переживань. Проте, українки, як ніколи усвідомлюють, що даруючи нові життя, вони продовжують свій власний рід та зберігають українську націю. Тож не дивно, що 2024 став ще одним роком, коли серед тисяч маленьких українців ми побачили й чимало зіркових немовлят.
Варто відзначити, що попри складну ситуацію та воєнні ризики, вони залишаються в Україні та обирають народжувати тут. Зазвичай, для появи на світ своїх малюків селебрітіз найчастіше обирають приватні пологові будинки. Найпопулярніший серед них є медичний центр, пологовий будинок “Лелека” у Києві. У цьому закладі проводять пологи будь-якого ступеня складності, використовують сучасні та інноваційні підходи до всіх процесів та забезпечують максимальний рівень безпеки, турботи кожній пацієнтці. До речі, це перший та єдиний госпітальний медзаклад в Україні, який отримав найпрестижнішу міжнародну акредитацію JCI, що свідчить про високу якість медичних послуг та міжнародне визнання.
Розповідаємо про кількох українських зірок, для яких 2024-й рік ознаменувався прекрасною подією – у когось народився первісток, комусь поталанило вітати в сім’ї другу дитину, а деякі знаменитості стали багатодітними батьками.
Відома українська співачка кримськотатарського походження втретє стала мамою в травні 2024 року – у неї з чоловіком Бекіром народився ще один синочок. Щасливі батьки назвали хлопчика Алім-Сеїт Бекір. Старшим синам Джамали – Еміру та Селіму – 6 та 4 роки. Всі діти співачки з’явився на світ у медичному центрі, пологовому будинку “Лелека”
Сім’я української акторки й телеведучої Лілії Ребрик та хореографа Андрія Дикого цьогоріч також стала багатодітною. У березні знаменитість народила третю доньку, яку назвали Аделіна. Лілія та Андрій виховують ще двох старших доньок – в 11-річну Діану та 6-річну Поліну.
Відома українська блогерка і twerk-танцівниця у червні вперше стала мамою. У день пологів Марія показала зворушливі чорно-білі кадри з чоловіком і дитиною. Дівчинку, яка, до речі, народилась вагою 4 кг, назвали Мая.
Дружина колишнього віцепрем’єра України, бізнесмена Сергія Тігіпка також народила донечку у червні цього року. Подружжя також виховує трьох спільних синів – Сергія, Станіслава та Олександра. Багатодітне подружжя назвало дівчинку Юліанна. “Юліанна. Безмежна подяка медичному центру “Лелека”, що допомогли стати ще щасливіше,” — так Алла прокоментувала народження доньки у своїх соціальних мережах.
Вибір пологового будинку – це одне з найважливіших рішень для майбутніх батьків. Зіркова родина чи ні, а безпечні та комфортні умови — запорука вдалих пологів, здоров’я та гарного самопочуття мами та малюка.
Державне управління ринкового регулювання (SAMR) прискорює розробку і створення єдиної національної платформи розкриття кредитної інформації, йдеться в повідомленні на сайті регулятора. Запуск цієї системи очікується наприкінці цього року або на початку наступного року.
Суб’єкти підприємницької діяльності зможуть зареєструватися на платформі через електронну ліцензію на ведення комерційної діяльності. Крім кредитного статусу вони зможуть отримати дані, зокрема, про штрафи і порушення, про незаконну і недостовірну інформацію.
У разі зміни кредитної історії компанії зможуть подати заявку на поліпшення кредитного рейтингу («відновлення кредиту»).
«Розроблення та побудова єдиної платформи сприятиме подальшій оптимізації механізму «відновлення кредиту», наданню суб’єктам підприємництва ефективніших і зручніших послуг, а також зіграє позитивну роль у стимулюванні суб’єктів підприємництва до відновлення своєї кредитної історії та сприяння якісному розвитку», – ідеться в повідомленні SAMR.
За п’ять років із фракції «Слуга народу» вийшов 41 депутат, 21 із них склали мандат і ще 20 перейшли до інших фракцій і груп, чисельність фракції за цей час скоротилася з 254 до 233 членів, ідеться в дослідженні руху «Чесно» за підсумками роботи Верховної Ради IX скликання.
«За результатами виборів 2019 року «Слузі народу» вдалося завести в Раду рекордні 254 депутати – 124 списочники та 130 мажоритарників, які вперше в історії українського парламентаризму утворили монокоаліцію. Формально «слугам» досі вдається зберегти більшість у парламенті, адже фракція досі має понад 226 членів у складі. І це незважаючи на те, що за п’ять років фракцію залишив 41 нардеп», – йдеться в повідомленні руху “Чесно” на сайті в середу.
У повідомленні наголошується, що частина депутатів вийшли з фракції у зв’язку з переходом на посади, частина – через гучні корупційні скандали або незгоду окремих нардепів із лінією партії.
Троє «слуг» – спочатку лідер списку Дмитро Разумков і Руслан Стефанчук, а після рокіровки – Олександр Корнієнко – увійшли до керівництва парламенту, тож формально вийшли з фракції і стали позафракційними. Але після відкликання Разумкова з посади спікера наприкінці 2021 року він не повернувся у фракцію: так перший номер списку «Слуга народу» залишився позафракційним.
Тоді ж Разумков оприлюднив список депутатів нового міжфракційного об’єднання «Розумна політика», до якого увійшов, зокрема, 21 «слуга», утім, формально залишаючись членами фракції. Тоді зі «Слуги народу» було виключено лише двох представників групи Разумкова – Людмилу Буймістер та скандального одеського мажоритарника Артема Дмитрука. Через кілька тижнів із фракції вийшов ще один член МФО Разумкова Роман Соха.
Через внутрішні розбіжності у грудні 2019-го зі «Слуги народу» також вигнали мажоритарників Ганну Скороход та Антона Полякова, які згодом перейшли до групи «За майбутнє». Тоді ж із фракції виключили й нардепа Романа Іванісова через наявність інформації про судимість депутата за зґвалтування.
Автори дослідження нагадують, що майже за рік із фракції виключили Гео Лероса, який критикував президента, а також звинуватив главу ОП Андрія Єрмака та його брата в торгівлі посадами. Останнім гучним «розлученням» став вихід із фракції Мар’яни Безуглої. Через кілька днів після цього фракцію з третьої спроби також покинула Юлія Яцик.
Зазначається, що чимало «слуг» покинули фракцію на тлі гучних скандалів, пов’язаних із корупцією. Зокрема, з лав «Слуги народу» виключили київського мажоритарника Олександра Юрченка, якого НАБУ підозрює в хабарництві. У 2022-му з фракції вийшов Олег Воронько, щодо якого тоді відкрили провадження за підробку документів.
А 2023 року зі «Слуги народу» було виключено Миколу Тищенка після його поїздки до Таїланду, Богдана Торохтія через відпочинок за кордоном під час воєнного стану та Анатолія Гунька, якого спіймали на хабарі.
Покинули фракцію і троє нардепів, підозрюваних у держзраді. Так, навесні 2021 року «слуги» вигнали мажоритарника Олександра Дубінського через внесення його до санкційного списку США. А за кілька місяців із фракції виключили ще одного мажоритарника Євгена Шевченка, який публічно підтримував білоруського диктатора Олександра Лукашенка. У 2022 році «Слуга народу» також виключила нардепа-колаборанта Олексія Ковальова, який від початку вторгнення активно допомагав росіянам на окупованій Херсонщині.
«Примітно, що шестеро скандально відомих «слуг» зрештою опинилися в групі «Відновлення України», рятуючи об’єднання проросійських депутатів від можливого розпаду. Так, у грудні 2023 року, коли до групи долучився Анатолій Гунько, в ній знову стало 17 депутатів, що є мінімально допустимою кількістю (адже для існування депутатської групи до її складу має входити не менше депутатів, ніж у найменшу фракцію Ради)», – наголошується в дослідженні.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Реєстрації нових комерційних автомобілів (вантажних і спеціальних) у листопаді 2024 року зросли майже на 6% порівняно з тим самим місяцем 2023 року – до 1089 тис. од., повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
За даними асоціації, порівняно із жовтнем поточного року попит на такі авто зріс незначно – на 1% (або на 7 авто).
Лідерство на ринку впевнено утримує марка Renault – 233 од., друге місце зберіг Citroen з реєстрацією 143 авто. На третє місце (з четвертого в жовтні) перемістився Mercedes-Benz (100 од.), далі розмістилися MAN (89 од.) і Scania (59 од.).
Як повідомлялося, у листопаді 2023 року п’ятірку лідерів ринку нових комерційних авто формували марки Renault (241 од.), Peugeot (74 од.), Ford (72 од.), Mercedes-Benz (71 од.) і MAN (67 од.), а загалом ринок зріс проти листопада-2022 більш ніж удвічі – до 1031 од.
За даними “Укравтопрому”, загалом у січні-листопаді поточного року український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили понад 11,5 тис. нових машин, що на 14% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Як повідомлялося, у 2023 році, за даними “Укравтопрому”, реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів зросли на 65% проти 2022 року – до 11,3 тис. од.
