Україна у 2024 році скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за окреслений період експорт чавуну в грошовому вираженні знизився на 6,1% – до $500,341 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (72,64% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%).
За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини (у січні, березні, травні, червні, липні, серпні, жовтні та листопаді імпорт був відсутній), тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн, експорт у грошовому вираженні скоротився на 26,2%, до $471,467 млн. Постачання здійснювали переважно до Польщі (51,91% постачань у грошовому вираженні), Іспанії (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022 році.
“ДТЕК ВДЕ” розпочала випуск вуглецевих кредитів, які може придбати бізнес для зменшення власного сліду вуглецю під час виготовлення продукції.
Як повідомляється на сайті компанії, одне з підприємств “ДТЕК ВДЕ” отримало сертифікацію на випуск вуглецевих кредитів від Міжнародного вуглецевого реєстру (International Carbon Registry, Ісландія). Згідно методології реєстру, один вуглецевий кредит в Україні відповідає зменшенню викидів на 1 тонну СO2 за рахунок виробництва 1,56 МВт-год енергії з ВДЕ.
Таким чином, вироблена підприємством протягом 2019-2023 років “чиста” електроенергія дала змогу уникнути викидів СО2 обсягом 880 тис. тонн.
“Нещодавно ми випустили перші гарантії походження, які може придбати український бізнес. Тепер, випускаючи вуглецеві кредити, виходимо на міжнародний рівень і закликаємо закордонний бізнес підтримати відновлення енергетики України. Адже кошти від продажу вуглецевих кредитів напряму йдуть на розвиток потужностей ВДЕ”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК ВДЕ” Олександр Селищев.
У компанії нагадали, що вуглецеві кредити міжнародні компанії можуть використовувати для отримання права на викиди парникових газів або компенсацію раніше вироблених викидів унаслідок своєї діяльності. Цей інструмент використовується для дотримання екологічних вимог і досягнення сталого розвитку, зокрема вуглецевої нейтральності.
Програма USAID з аграрного та сільського розвитку (“USAID Агро”) у 2024 році підтримала 1200 українських агровиробників, які за допомогою низки фінансових інструментів змогли отримати понад 1,14 млрд грн, повідомила пресслужба програми у фейсбуці.
“З початком повномасштабного вторгнення стало очевидно, що аграріям як ніколи потрібні фінансові продукти, які пропонує небанківський сектор: товарне кредитування, лізинг (зокрема зворотній лізинг і факторинг), агророзстрочка”, – зазначено в повідомленні.
У “USAID Агро” розповіли, що фермери 2024 року отримали понад 1 млрд грн у вигляді товарних кредитів на придбання насіння, добрив і засобів захисту рослин із відстрочкою оплати до збору врожаю від семи партнерських організацій – ТОВ “Адама Україна”, ТОВ “Укравіт”, ТОВ “Захід Агробізнес”, ТОВ “Макош”, ТОВ “Агроресурс”, ТОВ “Хімагро”, ТОВ “Агро Арена”. Розраховуватися за кредитом аграрії могли і грошима, і зерном. При цьому “тверда застава” в більшості випадків не була потрібна.
Аграрії також 2024 року в рамках роботи агророзстрочки WEAGRO, спеціалізованого онлайн-сервісу від фінансової компанії Activitis, отримали фінансування на 44 млн грн. Фермери без прямої взаємодії з фінансовою компанією отримували рішення про надання розстрочки протягом 30 хвилин, а оплату за договором – протягом двох годин.
Крім того, USAID Агро підтримало платформу “Цифровий лізинг у три кліки за три дні” від компанії “ЕСКА Капітал”, яка в рамках спільного проєкту профінансувала аграріїв майже на 100 млн грн.
“Унікальність цієї ініціативи – лізинг техніки до 15 років, зворотній лізинг, фінансування фермерів, які межують із зоною бойових дій; а також відсутність бюрократичних перепон і можливість оформлення договорів онлайн”, – нагадали в програмі.
У “USAID Агро” пообіцяли, що у 2025 році підтримуватимуть ці проєкти, а також підготують до запуску ще два. Йдеться про розвиток вторинного обігу товарних кредитів, а також фінансування агровиробників за допомогою аграрних нот.
Україна і Єгипет 2024 року наростили товарообіг агропродукцією до $1,4 млрд, що на 32%, ніж роком раніше, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль за підсумками зустрічі з новопризначеним послом Арабської Республіки Єгипет в Україні Баракатом Алі Еллейті.
Міністр уточнив, що основою українського експорту були кукурудза, пшениця, соєві боби, рослинна олія. Своєю чергою, Україна найбільше імпортує з Єгипту цитрусових, картоплю, плоди горіхів тощо.
«Сторони обговорили потенціал нарощування українсько-єгипетського співробітництва у сфері сільського господарства, а також питання скорочення відтермінування платежів українським експортерам за поставлений товар, скасування деяких торговельних обмежень і митних зборів, а також можливість створення українського продовольчого хабу на території Єгипту», – написав він у Telеgram.
Як підкреслив Коваль, співпраця між Україною та Єгиптом має бути взаємовигідною для обох країн.
Сторони домовилися створити спільну робочу групу, яка напрацює «дорожню карту» для вирішення поточних питань.
Приблизно 57% жителів Гренландії – самоврядної території Данії – підтримують ідею увійти до складу США, свідчать дані опитування Patriot Polling, які наводить у понеділок видання The Hill. Згідно з опитуванням, близько 37% жителів острова висловилися проти можливого приєднання до США, трохи більше 5% респондентів не змогли відповісти.
В опитуванні взяли участь 416 осіб, при тому що населення Гренландії становить майже 57 тис. осіб.
Центр вивчення громадської думки Patriot Polling уперше провів опитування за межами США. При цьому опитування відбувалося під час візиту до Гренландії минулого тижня Дональда Трампа-молодшого – сина обраного президента США Дональда Трампа.
Раніше Трамп висловив бажання включити Гренландію до складу США, оскільки це відповідало б національним інтересам Вашингтона. При цьому він не став виключати, що може піти на застосування військової сили для досягнення цієї мети. Це викликало занепокоєння в Данії та в інших країнах Європи. Влада Гренландії наголошувала, зі свого боку, що прагне в майбутньому незалежності від Копенгагена, але не для того, щоб увійти до складу США.
У Гренландії вже є військова база США. Острів вважається центральною ланкою в забезпеченні безпеки Арктики, стартовою точкою для морських шляхів через води регіону, територією, де залягають рідкоземельні метали та інші ресурси. Західні ЗМІ зазначають, що на острові є запаси графіту, міді, цинку, золота, алмазів, залізної руди, титану, ванадію, урану, до того ж геологорозвідувальні роботи проведено не повною мірою.
Українські підприємства у 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грудні було експортовано 31,612 тис. тонн брухту, у листопаді – 34,608 тис. тонн, жовтні – 24,549 тис. тонн, вересні – 24,767 тис. тонн, серпні – 28,287 тис. тонн, серпні – 28,567 тис. тонн, вересні – 28,549 тис. тонн, вересні – 24,767 тис. тонн. тонн, серпні – 28,425 тис. тонн, липні – 24,702 тис. тонн, червні – 22,161 тис. тонн, травні – 14,952 тис. тонн, квітні – 26,153 тис. тонн, березні – 20,907 тис. тонн, лютому – 23,194 тис. тонн, січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому вираженні вивезення металобрухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
Експорт металобрухту 2024 року здійснювався переважно до Польщі (81,80%), Греції (13,75%) і Німеччини (3,19%).
За весь минулий рік країна імпортувала 104 тонни металобрухту на $110 тис., тоді як 2023 року було завезено 1,075 тис. тонн на $411 тис. Ввезення здійснювали переважно з Туреччини (64,55% у грошовому вираженні), Британських Віргінських Островів (16,36%) і Панами (8,18%).
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він вказав, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет удесятеро більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
