Україна з початку 2024-2025 маркетингового року станом на 27 листопада експортувала 17,764 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 3,365 млн тонн було відвантажено в поточному місяці, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України. Згідно з повідомленням, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 12,693 млн тонн, зокрема в листопаді – 3,453 млн тонн.
У розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано пшениці – 8,73 млн тонн (у листопаді – 989 тис. тонн), ячменю – 1,841 млн тонн (142 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0,2 тис. тонн), кукурудзи – 6,886 млн тонн (2,205 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 27 листопада оцінюється в 30,5 тис. тонн (у листопаді – 5 тис. тонн), зокрема пшеничного – 27,8 тис. тонн (4,5 тис. тонн).
Компанія DIM ввела в експлуатацію будинок VITA 2.1 в еко-комплексі Park Lake City в Підгірцях Київської області, він став уже третім об’єктом, введеним в експлуатацію від початку 2024 року, повідомили у пресслужбі компанії. Як уточнили агентству «Інтерфакс-Україна», 26 листопада 2024 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала Сертифікат готовності житлового будинку, що підтверджує відповідність об’єкту проєктній документації та готовність його до експлуатації. Отримання цього документа свідчить про надійність DIM, яка, незважаючи на складний економічний час, готова брати на себе зобов’язання перед інвесторами та гарантовано їх виконувати.
Будинок VITA 2.1 загальною площею 3678,1 кв. м складається з двох секцій на чотири поверхи, у ньому 30 квартир загальною житловою площею 2619,87 кв. м.
Park Lake City – сучасний заміський комплекс бізнес-класу нової формації на майже 2 тис. квартир, створюється на території понад 80 га. Компанія DIM продовжує будівництво восьми будинків VITA 2 екокомплексу бізнес-класу Park Lake City, завершення їхнього будівництва заплановано у 2025-2026 роках.
Група компаній DIM заснована 2014 року, спеціалізується на повному циклі девелопменту, включно з проєктуванням, будівництвом та управлінням нерухомістю. За цей час компанія ввела в експлуатацію 15 будинків у вісім ЖК, загалом 3640 квартир, побудувала понад 332,7 тис. кв. м житлових і комерційних площ. На стадії будівництва – шість житлових комплексів категорії «комфорт+» і «бізнес-клас»: «Метрополіс», Park Lake City, Lucky Land, А136 Highlight Tower, Olegiv Podil, The One.
Президент Єврокомісії заявила, що середні витрати на оборону в Європі становлять 1,9% ВВП, тоді як у Росії – 9%.
Голова виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн закликала до збільшення витрат на оборону в Європі протягом наступних п’яти років, оскільки за її команду проголосувала незначна більшість депутатів Європарламенту.
Схвалення Європарламентом кандидатури нового керівника ЄС з мінімальною перевагою відкриває шлях до початку п’ятирічного терміну повноважень фон дер Ляєн та обраних нею 26 єврокомісарів, які розпочнуть свою роботу в неділю.
Перед ЄС стоять гострі виклики, включаючи війну в Україні, повернення Дональда Трампа і кліматичну кризу, і все це на тлі поглиблення побоювань економічного занепаду, коли фон дер Ляєн розпочинає свій другий термін.
Напередодні голосування вона заявила депутатам Європарламенту, що «щось не так у цьому рівнянні», коли Росія витрачає до 9% ВВП на оборону, тоді як середньоєвропейський показник становить 1,9%.
«Війна вирує на кордонах Європи, і ми повинні бути готові до того, що нас чекає попереду, працюючи пліч-о-пліч з НАТО», – сказала вона депутатам Європарламенту. «Наші витрати на оборону повинні збільшитися», – сказала вона, закликавши до зусиль, спрямованих на розвиток європейської оборонної промисловості і спільних оборонних проектів.
Фон дер Ляєн сказала, що Європа стоїть перед складним вибором, який вимагає «величезних інвестицій в нашу безпеку і наше процвітання».
Депутати Європарламенту 370 голосами проти 282 проголосували за затвердження посадовців, запропонованих Урсулою фон дер Ляєн у вересні – найбільш правого складу в сучасній історії ЄС – після політичної угоди між лідерами правоцентристської Європейської народної партії, соціалістами та лібералами-центристами. Це був найвужчий розрив з тих пір, як Європарламент отримав повноваження затверджувати виконавчу владу ЄС у 1990-х роках, і він розділив політичні групи по всьому спектру Європарламенту.
За це проголосувало 51,3% від загальної кількості 720 депутатів Європарламенту, або 53,7% присутніх у палаті.
П’ятнадцять з 27 нових комісарів, включаючи саму фон дер Ляєн, є членами або союзниками правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП), ще два комісари представляють націоналістичні та ультраправі сили. До складу комісії, що йде, входили 10 членів ЄНП і один, пов’язаний з націоналістичною партією, яка виступає проти ЄС.
Голосування підводить риску під запеклою боротьбою, яка загрожувала перспективам віце-прем’єр-міністра Іспанії Терези Рібери та міністра Європи Італії Раффаеле Фітто, які тепер стануть віце-президентами Європейської комісії.
Призначення Рібери було затримано запеклою партійною суперечкою через смертоносні повені у Валенсії. Правоцентристська Народна партія Іспанії проголосувала проти, а соціалісти та інші ліві депутати Європарламенту виступили проти Фітто, колишнього християнського демократа, оскільки він зараз є членом партії «Брати Італії» Джорджіа Мелоні.
Націоналістична група Європейських консерваторів і реформістів, четверта за чисельністю група з 78 депутатів Європарламенту, розкололася: «Брати Італії» Мелоні та бельгійська сепаратистська партія «Фламандські сепаратисти» проголосували за комісію, тоді як польська партія «Право і справедливість» проголосувала проти.
Група Зелених, яка налічує 53 депутати Європарламенту, також розділилася, але її співлідери вирішили підтримати комісію фон дер Ляйєн. Їхня підтримка була закріплена в понеділок, коли фон дер Ляєн заявила, що «зелені» є «частиною проєвропейської більшості в Європарламенті», одночасно оголосивши про призначення колишнього зеленого євродепутата Філіпа Ламбертса на посаду радника з питань кліматичних цілей ЄС.
Про призначення Ламбертса, колишнього керівника IBM, вже було відомо, і лідери Зелених наполягали на тому, що саме простягнута фон дер Ляйєн рука допомоги їхній групі, а не саме призначення, вплинуло на їхню позицію. Співлідер Зелених Бас Ейкхаут заявив, що це «брехня», що призначення Ламбертса визначило їхнє рішення, зазначивши, що важливим фактором була мова фон дер Ляйєн, яка «дуже чітко показала, де вона стоїть політично».
У середу фон дер Ляєн заявила депутатам Європарламенту, що вона завжди буде «працювати з центру» і пообіцяла «дотримуватися курсу» щодо Європейської зеленої угоди, флагманської політики ЄС, спрямованої на подолання кліматичної кризи. Але в її промові більше уваги було приділено зміцненню європейської економіки та оборони, без жодної згадки про клімат або ескалацію кризи, з якою стикається європейська природа. Під час її останнього мандату ЄС відмовився від планів щодо обмеження використання пестицидів після масових протестів фермерів і скоротив плани щодо зменшення забруднення та захисту середовища проживання.
У відповідь на доповідь, опубліковану раніше цього місяця колишнім прем’єр-міністром Італії Маріо Драгі, який різко попередив, що Європа ризикує «повільним і болісним занепадом», фон дер Ляєн пообіцяла «компас конкурентоспроможності», спрямований на подолання інноваційного розриву зі США і Китаєм, прискорення декарбонізації та конкурентоспроможності Європи, а також посилення безпеки, включаючи забезпечення постачання критично важливої сировини.
На тлі зростаючої тривоги щодо європейської автомобільної промисловості фон дер Ляєн оголосила, що очолить «стратегічний діалог» щодо майбутнього європейських автовиробників. Багато хто в ЄНП та праві критики засуджують цілі ЄС щодо поступової відмови від двигунів внутрішнього згоряння до 2035 року, оскільки європейські автовиробники відстають від китайських конкурентів у перегонах за розробку електромобілів.
Усі 26 комісарів пройшли тригодинні слухання в Європейському парламенті в листопаді, але вперше за більш ніж 20 років жоден з них не був відхилений через свою компетентність або європейські зобов’язання.
Тривалий процес підкреслив, що слухання перетворилися на політичну боротьбу в дедалі більш фрагментованому правому парламенті, а не на справжню оцінку діяльності чиновників.
Роберта Метсола, президент Європейського парламенту, заявила, що голосування за комісію в середу продемонструвало, що «центр утримався». За її словами, парламент потребуватиме «різних типів більшості для різних типів законодавства, але без центру ви не зможете працювати».
Китай планує досягти рівня проникнення мережі зв’язку 5G серед індивідуальних користувачів до кінця 2027 року до понад 85%, ідеться в плані дій, розробленому міністерством промисловості та інформатизації КНР спільно з іншими 11 відомствами. Через три роки на кожні 10 тис. осіб припадатимуть 38 базових станцій 5G. При цьому на частку 5G припадатиме 75% мобільного інтернет-трафіку, а кількість підключених до 5G терміналів «інтернету-речей» перевищить 100 млн.
Рівень проникнення 5G у великих і середніх промислових компаніях досягне 45% до кінця 2027 року, повідомляється в документі, який наводить агентство «Сіньхуа».
План міністерств націлений, зокрема, на активне сприяння широкомасштабному розвитку додатків 5G, популяризацію і застосування інформаційних технологій нового покоління.
За даними міністерства промисловості та інформатизації, на кінець вересня кількість базових станцій 5G у країні становила близько 4,09 млн одиниць, кількість абонентів мобільного зв’язку 5G – 981 млн. Рівень проникнення 5G серед індивідуальних користувачів майже сягнув 70% при загальному населенні країни близько 1,4 млрд осіб.
Банки за січень-жовтень 2024 року завезли в Україну еквівалент $12,88 млрд готівкової валюти, що на 81,4% перевищує показник за аналогічний період минулого року, свідчить статистика Національного банку України (НБУ). Ввезення готівкової валюти за десять місяців 2024 року є рекордним показником із 2013 року, більшим він був тільки за 10 місяців 2012 року – еквівалент $16,81 млрд. Зокрема, за жовтень банки ввезли в Україну еквівалент $1,68 млрд порівняно з $1,30 млрд у вересні та $1,09 млрд.
За даними статистики, на долари США і євро в жовтні припало відповідно 68,3% і 31,6% усієї ввезеної готівкової валюти, а за 10 місяців – відповідно 73,7% і 26,1%.
Поставки доларів у жовтні збільшилися порівняно з вереснем незначно – з $1,08 млрд до $1,15 млрд, тоді як ввезення євро підскочило майже вдвічі – з $229,6 млн до $531,7 млн.
Як повідомлялося, від початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 9,2%, або на 3,50 грн – до 41,5035 грн/$1, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 13,5%, або на 4,93 грн. Тим часом готівковий долар від початку поточного року подорожчав на близько 2,93 грн під час купівлі – до 41,68 грн/$, і на близько 2,33 грн під час продажу – до 41,75 грн/$.
Гірничо-металургійна група «Метінвест» готова інвестувати в Європу і розширювати свою присутність на ринку, включно з виробництвом сталі, і зараз перебуває в процесі злиття та поглинання деяких європейських металургійних активів, повідомив керівник офісу генерального директора групи Олександр Водовез на Європейському бізнес-саміті, що відбувся в Брюсселі.
«Ми ведемо переговори з кількома європейськими компаніями про прихід в Україну. Зараз ми перебуваємо в процесі злиття і поглинання деяких європейських металургійних активів, адже володіємо величезною ресурсною базою і хочемо використовувати її належним чином», – сказав топ-менеджер.
За словами керівника офісу СЕО «Метінвесту», до війни група зі штатом близько 120 000 осіб формувала приблизно 5% ВВП України. А з початком повномасштабного вторгнення компанія втратила майже 50% підприємств, зокрема в Маріуполі та Авдіївці. Зараз у «Метінвесті» близько 60 000 співробітників, які працюють в Україні, Італії, США, Болгарії та Великій Британії. Близько 9000 працівників компанії служить у ЗСУ, близько 1000 співробітників загинули. Підприємства групи працюють під загрозою обстрілів – частина потужностей розташована всього за 10 км від лінії фронту.
Водовіз наголосив на важливості виходу на ринок ЄС, особливо в умовах, коли Україна бореться з російською агресією.
«Україна володіє найбільшою ресурсною базою на європейському континенті. І ми можемо запропонувати Європі доступ до цих ресурсів. Натомість ми хочемо отримати доступ до європейських технологій і фінансової системи для реалізації проєктів як в Україні, так і в ЄС. Але нам не потрібні дармові гроші – ми готові конкурувати. Готові бути частиною економічного суспільства Європи і хочемо, щоб цей процес вступу завершився якомога швидше», – констатував керівник офісу СЕО “Метінвесту”.
При цьому він уточнив, що головна перепона для України на шляху до євроінтеграції – війна: «Ми не можемо просто заплющити очі на війну, але в нашого уряду є домашнє завдання – пройти через усі процедури вступу до Євросоюзу: моніторинг, застосування законів тощо». Топ-менеджер підкреслив, що євроінтеграція України посприяє забезпеченню стратегічної автономії європейської металургійної промисловості від РФ.
