Пасажиропотік через український кордон на тижні з 28 грудня до 3 січня впав на 22,7% порівняно з попереднім тижнем – до 508 тис. Як свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook, насамперед, це пов’язано з різким спадом в останній день старого року та перший нового, коли потік становив відповідно лише 42 тис. та 26 тис., тоді як перед Різдвом він сягав 133-136 тис. осіб на день.
Кількість перетинів на виїзд знизилася з 325 тис. до 273 тис., тоді як на в’їзд впала сильніше – з 332 тис. до 235 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, за тиждень знизилася зі 117 тис. до 93 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами – з 471 до 418.
Як вказує Держприкордонслужба, цієї неділі скупчення транспортних засобів на виїзд з України на кордоні з Польщею спостерігається в пунктах пропуску «Краковець» – 50 легкових автомобілів і 25 автобусів, «Устилуг» – 20 авто і «Шегині» – 9 автобусів.
На кордоні з Угорщиною найбільша черга в ПП «Лужанка» – 20 авто, тоді як у «Тисі» та «Косино» – по 5 машин, а на кордоні зі Словаччиною в ПП «Угород» накопичилося 10 авто.
Сумарні показники перетину кордону людьми в новорічний тиждень вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхали 251 тис., а в’їхали 224 тис., потік машин становив 90 тис. Торік у цей тиждень пасажиропотік знизився на 18,4%, тоді як наступного тижня зріс на 6,7%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте потім знову відновилося і сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як із початку третього року – ще на 229 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на 2024 рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України 2024 року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, що залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на 2025 рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 грудня 2024 року оцінювали в 6,254 млн, а загалом у світі – у 6,814 млн, що на 28 тис. більше, ніж на 18 листопада.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень 2024 року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень.
Італія має складну і багаторівневу систему оподаткування, що включає податки для фізичних і юридичних осіб, а також різні непрямі податки. Розглянемо основні аспекти податкової системи Італії на кінець 2024 року – початок 2025 року.
Податки для фізичних осіб:
Податки для юридичних осіб:
В Італії є також цікавий приклад стимулювання входження в італійське резидентство – фіксований податок для нових резидентів. Іноземці, які переїжджають до Італії, можуть скористатися спеціальним режимом, сплачуючи фіксований податок у розмірі €100 000 на рік на закордонні доходи, що звільняє їх від стандартного прибуткового податку.
2024 року в Італії було проведено податкову реформу, спрямовану на спрощення системи та зниження податкового навантаження для певних категорій громадян. Зокрема, було переглянуто ставки IRPEF і запроваджено додаткові пільги для сімей з дітьми. Італія має угоди про уникнення подвійного оподаткування з більш ніж 100 країнами, що дає змогу уникнути подвійного оподаткування доходів для резидентів і нерезидентів.
Податкова система Італії характеризується прогресивними ставками і безліччю різних податків і зборів. Під час планування переїзду або ведення бізнесу в Італії рекомендується ретельно вивчити актуальні податкові зобов’язання і, за необхідності, звернутися за консультацією до професійних податкових консультантів.
Джерело: http://relocation.com.ua/niuansy-systemy-opodatkuvannia-italii/
Сербія запустила нову програму для підтримки бізнесу та залучення інвестицій, розглянемо деякі з них: 1 Фінансові пільги: Уряд збільшить обсяги пільгового кредитування та субсидій для підприємців. У фокусі – IT, сільське господарство, екотехнології та інші ключові галузі.
2 Менше бюрократії: У 2025 році запрацює єдина цифрова платформа для реєстрації бізнесу та оформлення дозволів. Це прискорить процес відкриття компанії та отримання посвідки на проживання для іноземних засновників.
3 Допомога регіонам: Особливий пріоритет – розвиток провінції. Власники бізнесу, готові відкрити філії за межами Белграда, зможуть розраховувати на додаткові гранти.
Що кажуть експерти:
◦ Торгово-промислова палата Сербії вважає, що давно чекали спрощення процедур.
◦ Аналітики закликають продовжувати реформи судової та правової систем, щоб серйозні інвестори охочіше приходили в країну.
Чому це важливо для релокації: Нова програма – чудовий привід звернути увагу на Сербію. Менше формальностей і вигідніші умови для бізнесу = реальний стимул для переїзду.
ДП “Ліси України” на аукціонних торгах четвертого кварталу 2024 року реалізувало 2,39 млн куб. м лісоматеріалів, за підсумками кварталу відвантажило 2,24 млн куб. м лісоматеріалів і довело відсоток виконання договорів до 94%, повідомив генеральний директор держпідприємства Юрій Болоховець у фейсбуці.
“Українська енергетична біржа (УЕБ) заявила про 90% рівень виконання контрактів. Насправді цей показник ще вищий. Адже в разі відмови покупця від законтрактованої продукції ми виставляємо ресурс на торги повторно. Тож фактичний відсоток реалізації з боку ДП “Ліси України” перевищує 94%”, – уточнив він.
Болоховець додав, посилаючись на дані біржі, що за комунальними лісгоспами цей показник становить 75%, за іншими лісокористувачами – 41%.
Він нагадав, що 2023 року відсоток виконання договорів з боку ДП “Ліси України” був менше ніж 90%.
За його інформацією, зі 150 тис. куб. м невідвантаженого обсягу 80 тис. куб. м становлять військові поставки. Якщо раніше військові обирали переважно менш затребувану бізнесом круглу деревину невеликих діаметрів (15-19 см, 20-24 см) для перекриття бліндажів, то останнім часом активно замовляють і продукцію великих діаметрів (30-34 см, 35-39 см), призначену для виготовлення пиломатеріалів для облаштування траншей. Військовому замовленню приділяється першорядна увага, пояснив СЕО.
Він також наголосив, що заготівельники працюють в умовах дефіциту кадрів, бригади не заброньовані, працівників мобілізують, іноді масово, і тому підрядник з об’єктивних причин не завжди може вчасно забезпечити потрібний обсяг заготівлі.
Крім того, санітарна рубка з тих чи інших причин може не пройти процедуру погодження.
“Нашим регіональним філіям поставлено завдання в таких випадках мінімізувати негативні наслідки для покупців. На рівні центрального апарату працює “гаряча лінія”: по кожній проблемній ситуації обов’язково має бути знайдено рішення, яке влаштує клієнта компанії”, – резюмував гендиректор.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її межах уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Північний гірничо-збагачувальний комбінат (Північний гірничо-збагачувальний комбінат (Північний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, 2024 року спрямував на капітальний ремонт залізничного устаткування і техніки 122 млн грн.
Згідно з інформацією комбінату, нещодавно на ПівнГЗК після капремонту розпочав роботу оновлений двосекційний магістральний тепловоз 2ТЕ10М. Він перевозить гірничу масу в Первомайському кар’єрі.
Тепловоз понад три роки капітально ремонтували фахівці Даугавпольського локомотиворемонтного заводу. На двох секціях до паспортних параметрів оновили всі ключові вузли та агрегати. Оновлено експлуатаційні характеристики та ресурс усіх агрегатів техніки, що надасть змогу продовжити термін служби локомотивів ще на шість років.
Відремонтований локомотив обкатали на вивезенні гірничої маси. До теперішнього часу за одну ходку техніка вже перевозить 1,1 тис. тонн руди.
“В умовах численних обмежень і викликів війни одним із пріоритетів у компанії залишається підтримка працездатності техніки. Особливо це стає актуальним на тлі збільшення бізнес-планів. Комбінат продовжує оновлювати рухомий склад, щоб забезпечити надійність та ефективність транспортування гірничої маси. Досвід співпраці підприємств компанії з латвійськими ремонтниками починається з 2017 року і триває завдяки високій якості проведених робіт”, – пояснює начальник УЗТ ПівнГЗК Володимир Назаренко.
ПівнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4116-IX про зміни до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор і лотерей. Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, карта законопроєкту була направлена для підпису президентом України 9 грудня 2024 року і повернута з підписом 3 січня 2025 року.
Відповідно до закону, до 1 квітня 2025 року замість КРАІЛ буде створено новий уповноважений орган і визначено міністерство, яке формуватиме політику у сфері грального бізнесу та лотерей.
Законом також впроваджується механізм обмеження доступу до нелегальних гральних вебсайтів/мобільних застосунків, забороняється реклама азартних ігор (окрім винятків: на ТБ і радіо в нічний час, у медіа для осіб, старших за 21 рік, на платформах і пошукових системах із цільовою аудиторією, старшою за 21 рік).
Крім того, забороняється пропозиція або відшкодування витрат для участі в азартних іграх, вчинення телефонних дзвінків, надсилання повідомлень невизначеному колу осіб і пропозиція безоплатних бонусів замість внесення ставки та прийняття ставок у кредит або з подальшою оплатою.
У самій рекламі забороняється участь військовослужбовців, волонтерів, популярних осіб, а також використання тематики, пов’язаної з війною.
Закон також забороняє отримання ліцензії особами, які є власниками або посадовими особами гральних компаній, що мають податковий борг або борг зі сплати ліцензій, спонсорство, окрім спонсорства у спорті.
Згідно з ухваленим законом, розрахунки під час проведення азартних ігор здійснюватимуться винятково в грошовій формі через поточні рахунки в банках, а використання інших платіжних послуг забороняється.
Підкреслюється, що завдяки закону лотереї підпадають під більшість обмежень грального бізнесу: вимоги до репутації посадових осіб, податкового боргу, відносин із країною-агресором, виключно банківські розрахунки.
Що стосується ліцензій на проведення державних лотерей, то її дозволяється отримувати іноземним суб’єктам із відповідним досвідом.
У законі також уточнюються норми щодо обов’язкового використання РРО гральним бізнесом, норми щодо неможливості отримання ліцензії особами, пов’язаними з країною-агресором, а саме – забороняється використання їхніх брендів, встановлюються ліміти на витрати та час гри, а також обов’язкові перерви.
Завдяки закону впроваджуються «контрольні закупівлі» під час перевірок із відеофіксацією.
Як повідомлялося, 4 грудня 2024 року Рада в другому читанні й у цілому 239 голосами підтримала законопроєкт №9256д про посилення контролю на гральному ринку та ліквідацію комісії Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ).
За словами віцепрем’єра з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністра цифрової трансформації Михайло Федорова, суть закону – реорганізувати КРАІЛ і прибрати з процесу видачі ліцензій людський фактор. Далі цифровізувати ліцензії, щоб видача була автоматичною за чіткими критеріями та розпочати впровадження системи онлайн-моніторингу.
До цього, 29 березня 2024 року, військовослужбовець 59-ї бригади ЗСУ Павло Петриченко зареєстрував петицію з проханням до президента звернути увагу на шкоду, яку онлайн-казино та лудоманія (залежність від азартних ігор) завдають українській армії та суспільству. Уже до вечора того ж дня петиція набрала понад 26 тис. голосів. Президент України доручив главам СБУ, Держспецзв’язку та Мінцифри, а також секретарю РНБО зібрати аналітику з приводу роботи онлайн-казино і вже наступного тижня запропонувати своє рішення.
За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, така ситуація пов’язана з бездіяльністю КРАІЛ, яка була створена три роки тому. Він вважає, що регулятор не розробив правила відповідальної гри окремо як для організаторів, так і для гравців та організував «вибірковий контроль у найкращих корупційних традиціях», а не тотальний контроль щодо виконання організаторами вимог щодо обмеження доступу до азартних ігор осіб, занесених до Реєстру самообмежень.
