Міністерство охорони здоров’я порушує права громадян на медпослуги та перешкоджає входженню приватних клінік у єдиний медичний простір, вважають в Асоціації приватних медичних закладів України.
«МОЗ України не допускає до формування спроможної мережі та маршрутів надання медичної допомоги населенню заклади охорони здоров’я приватної форми власності, тим самим витісняючи їх з єдиного медичного простору. Наразі проводяться спроби створити штучну інфраструктуру медзакладів, які отримають пріоритетне та пільгове фінансування з державного та місцевого бюджетів, що не враховує потужність приватної медицини та перешкоджає її розвитку, а також порушує право пацієнтів на вибір медзакладу для отримання медичної допомоги», – заявила асоціація у відкритому листі на адресу державним органам.
На думку учасників ринку приватної медицини, такі дії перешкоджають впровадженню якісних прогресивних моделей надання меддопомоги, прозорих фінансових розрахунків і сприяють поширенню практики неформальних платежів для пацієнтів, потенціюючи розвиток корупційних схем у сфері охорони здоров’я.
«Систематично створюються штучні перепони для участі медзакладів приватної форми власності в програмі медичних гарантій через постійну зміну правил, норм та критеріїв можливості укладення договорів з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), що є суттєвою загрозою зміни курсу задекларованої реформи охорони здоров’я в Україні та створює ризики нераціонального витрачання коштів держбюджету на створення нових потужностей у державних медзакладах замість використання та залучення вже існуючих.
Учасники ринку приватної медицини зазначають, що приватні медзаклади «відтепер позбавлені рівноправної можливості закупівлі препаратів крові та можуть придбати їх винятково в разі наявності надлишків таких препаратів у центрах крові».
Також оператори ринку приватної медицини наголошують на «дискримінаційних нормах щодо медпрацівників, які працюють у приватних медзакладах».
Зокрема, в асоціації заявляють, що МОЗ, використовуючи адміністративний ресурс, активно просуває 100%-ву квоту можливості бронювання медпрацівників, які працюють саме в медзакладах держ- і комунальної власності, грубо порушує права приватних медзакладів щодо визнання їх критично важливими та запроваджує дискримінаційні норми.
«Така державна політика створює вкрай несприятливі умови для залучення інвестицій у приватну медицину, адже відсутність держгарантій, несприятливе середовище для розвитку бізнесу, слабкий захист інвестицій через створення дискримінаційних норм з боку влади прямо перешкоджатиме стабільній участі потенційних міжнародних та національних інвесторів і сприятиме формуванню негативного міжнародного іміджу нашої держави», – наголосили в асоціації.
Посол Республіки Сербія в Україні Андон Сапунджі вручив вірчі грамоти в Міністерстві закордонних справ України, підтвердили в Міністерстві закордонних справ Сербії.
Українське Міністерство закордонних справ повідомило, що Міщенко привітав Сапунджі з початком його місії в Україні, наголосив на поновленні роботи Посольства Сербії в Києві та висловив готовність до подальшого розвитку і зміцнення дружніх українсько-сербських відносин.
Міністерство закордонних справ Сербії 3 березня 2022 року, після початку нападу Росії на Україну, повідомило про тимчасове закриття Посольства Сербії в Україні з міркувань безпеки співробітників. Персонал продовжував виконувати свої обов’язки з Белграда до моменту, коли стали можливі умови для повернення.
Дипломатичні відносини на рівні посольств між Україною і Союзною республікою Югославія (СРЮ) були встановлені 15 квітня 1994 року.
ДП “Ліси України” за підсумками основних торгів лісоматеріалами на перший квартал 2025 року підписало контракти на 1,3 млрд грн, що є найбільш успішним результатом аукціонних торгів за два роки діяльності, повідомив гендиректор підприємства Юрій Болоховець на фейсбук-сторінці.
За його інформацією, з виставлених на продаж лотів було законтрактовано майже 90% круглих лісоматеріалів, що є рекордним показником. Середнє зростання цін – 31%. Найбільше (на 51%) подорожчала основна порода – сосна. Ціни на дрова промислового використання майже не змінилися. На аукціонах було викуплено переважно найдешевші позиції – 72% від виставленого на торги обсягу.
Болоховець звернув увагу, що в торгах брали участь на 10% більше учасників порівняно з аналогічними торгами минулого року.
“Зазначу, що лісоматеріали на перший квартал наразі лише законтрактовані. Яким буде відсоток виконання договорів з боку бізнесу, побачимо вже наступного року. У разі відмови ресурс буде виставлятися на додаткові торги”, – наголосив він.
Гендиректор “Лісів України” наголосив, що підприємство націлене на збільшення надходжень до державного бюджету, проте завжди готове до діалогу з ринком і зацікавлене у створенні умов розвитку української деревообробки.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Державний Укргазбанк (UGB, Київ) від початку 2024 року профінансував майже 90 енергетичних проєктів на загальну суму 1,8 млрд грн, повідомила директорка департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку Тетяна Корнієнко на Get festival business 12 грудня в Києві.
“Основну частину в розмірі 1,3-1,4 млрд грн становлять дві складові: сонячні станції та когенераційні установки”, – сказала вона.
Найбільшу частку в загальній сумі наданих кредитів посідає саме когенерація через високу вартість проєктів у цьому сегменті.
Також близько 20% загального розміру виданих кредитів становить купівля генераторів, що належить до дрібних проєктів.
“Ми кредитуємо майже всю лінійку обладнання, яке є в генерації. Це і генератори, і сонячні панелі, і когенерація, і вітрові станції. Ми готові взятися за будь-який проєкт”, – наголосила директор департаменту.
За її словами, банк має у своєму розпорядженні власний технічний офіс, що надає допомогу в аналізі проєктів і пошуку оптимальних рішень Також Укргазбанк має у своєму розпорядженні досить широку лінійку програм фінансування.
Як зазначила Корнієнко, однією з ключових вимог Укргазбанку до позичальників є наявність достатнього грошового потоку, що покриватиме погашення кредиту, зокрема й того потоку, який формуватиметься самим проєктом.
Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль і представники програми USAID “Врожай” передали перші 10 зерносушарок фермерам, які працюють на прифронтових територіях, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
“Перші передані 10 зерносушарок принесуть користь понад 100 фермерам. Це дасть їм змогу наростити виробництво, забезпечити правильне сушіння зерна та продавати продукцію з доданою вартістю в 15-20% у прифронтових регіонах”, – зазначив міністр.
За його інформацією, у рамках програми USAID “Врожай” аграріям також передадуть 7 тисяч зернових рукавів, що допоможе зберегти 1,4 млн тонн зерна. Ініціатива спрямована на подолання критичного дефіциту потужностей для зберігання зерна в Чернігівській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Сумській і Запорізькій областях і допоможе близько 300 фермерським господарствам площею від 1 тис. га до 10 тис. га.
Коваль нагадав, що в умовах війни, коли по всій прифронтовій території знищено зерносховища для довготривалого зберігання зерна, такі рукави стали справжнім порятунком для українських фермерів.
Міністр подякував Продовольчій і сільськогосподарській організації ООН (ФАО) та Агентству США з міжнародного розвитку (USAID), які за фінансової підтримки Урядів Канади, Японії та Сполучених Штатів Америки змогли реалізувати цю програму.
ДП «Ліси України» 2024 року інвестувало майже 400 млн грн у закупівлю нової протипожежної техніки, здійснило найбільше за останні роки висаджування лісів, а 2025 року понад 600 млн грн витратять на лісогосподарську техніку й устаткування для механізованого заготівлі. Як написав генеральний директор держпідприємства Юрій Болоховець у Facebook, за 2024 рік ДП «Ліси України» спрямувало понад 1 млрд грн на підтримку ЗСУ та 800 млн грн на соціальну підтримку.
Він зазначив, що незважаючи на відсутність опадів, аномальну спеку, замінування і постійні повітряні атаки, 2024 року площа пожеж була в рази меншою, ніж у середньому у 2015-2020 роках.
«Завдяки прибутковій роботі майже 400 млн грн інвестовано в мобільну сучасну техніку для швидкого реагування на загоряння», – наголосив Болоховець на підсумковій річній конференції.
Гендиректор підприємства розповів, що 2024 року було висаджено рекордну кількість сіянців нових дерев. «Ліси України» відкрили сім сучасних насіннєвих центрів, щоб наростити виробництво саджанців із закритою кореневою системою, які можна висаджувати майже весь рік.
Крім того, держпідприємство через нерентабельність відмовилося від переробки деревини, але дохід підприємства не знизився. Найбільший виклик наступних років – відмова від суцільних і перехід виключно на вибіркові рубки в Карпатах.
У рамках наявних екологічних вимог держпідприємство розглядає можливість збільшення заготівлю до 20 млн куб. метрів деревини на рік, а також має намір збільшити закупівлю техніки для механізованої заготівлі деревини.
Директор департаменту інвестицій ДП Віктор Бусько зазначив, що щорічний обсяг інвестицій ДП «Ліси України» становить приблизно 2 млрд грн. У 2024 році найбільше інвестицій було спрямовано в селекційно-насіннєві центри.
Директор департаменту IT-технологій Андрій Вороний додав, що пріоритетним напрямком 2025 року стане впровадження ERP-системи, яка дасть змогу автоматизувати та стандартизувати управління бізнес-процесами, отримувати достовірну та своєчасну інформацію.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт «Ліс у смартфоні», який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП «Ліси України» розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
