Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками січня-вересня 2024 року скоротилася на 6,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 2 млн 962,3 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-вересні 2024 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків знизилася на 8,3% до минулого року – до 2,8 млн кв. м. Кількість заявлених на старті будівництва квартир у багатоквартирних будинках зменшилася на 12,2% і становила 30,9 тис.
Згідно з Держстатом, найбільше нового житла за дев’ять місяців заявлено у Львівській області: загальна площа нового будівництва житла становила 499 тис. кв. м (7 тис. квартир).
Істотні обсяги нового житла також задекларовано в Київській області – 494,8 тис. кв. м (11,9 тис. квартир), а також в Івано-Франківській – 317,8 тис. кв. м (5,3 тис. квартир), Закарпатській – 292 тис. кв. м (5,3 тис. квартир), Закарпатській – 292 тис. кв. м (5,3 тис. квартир). квартир), Закарпатській – 292,3 тис. кв. м (3,8 тис. квартир), Вінницькій – 236,3 тис. кв. м (4,1 тис. квартир), Хмельницькій – 141,6 тис. кв. м (2,3 тис. квартир) і Волинській областях – 140,7 тис. кв. м (3 тис.).
У Києві в січні-вересні 2024 року загальна площа нового будівництва житла становила 330,3 тис. кв. м (2,9 тис. квартир).
Держстат нагадує, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
Як повідомлялося, загальна площа нового будівництва житла у 2023 році скоротилася на 37% – до 4,2 млн кв. м, тоді як у 2022 році становила 6,67 млн кв. м, 2021 року – 12,7 млн кв. м.
Цього року українським садівникам нарешті вдасться заробити на яблуках, – ціни на цю продукцію піднялися не тільки в Україні, а й у всьому світі. Та й виноградарі, хоч отримали менший урожай, ціни за нього мали гарні.
Про фінал сезону яблук та винограду в Україні SEEDS розповів Тарас Баштанник, Президент Української Плодоовочевої Асоціації.
– У багатьох українців цього року яблука не дуже вродили, подейкують, що це і є основною причиною високих цін на ці фрукти. Чи це так?
– В Україні цього року врожай яблук якраз-то непоганий. Раз за багато років українські виробники яблук хоч щось, та й зароблять.
Але дешевих яблук немає і не буде. Всім відомо, що ціна на яблучний концентрат піднялась втричі, через це піднялася ціна і на звичайне яблуко. А ціна на концентрат піднялася, тому що неврожай і проблеми з апельсинами, в перчу чергу в Бразилії.
Справа в тому, що яблучний концентрат є аналогом або замінником апельсинового концентрату і соку. Апельсиновий концентрат і сік тепер мають високу ціну, як результат, – страшенний попит на яблуко і його концентрат.
Цей рік можна точно назвати «яблуневим». Якщо порівнювати з минулим роком, прибуток для виробників яблук збільшився приблизно вдвічі. Але яблуко як стало прибутковим цього року, так може стати і збитковим у наступному році.
«Яблучники» в Україні потерпали останніх років п’ять – то погода, то ціна. Хоч цей рік видався для них вдалим. Тепер бажаю їм мудрості правильно реінвестувати зароблені кошти.
– Які можна очікувати ціни на яблука найближчим часом?
– Моя думка, що ціни будуть високі. Тобто, вони ще виростуть. Але, на мою думку, це вже не буде якийсь глобальний ріст, тому що запаси є.
І, вірогідно, що ціна на яблука буде рости до весни синхронно до вартості зберігання, інфляції, девальвації гривні. Тобто впливатимуть якраз ось такі макроекономічні фактори, але не спекулятивні.
– Якщо в Україні знову розпочнуться масові та тривалі відключення електроенергії, чи вплинуть вони на формування нових цін на яблука?
– На відміну від тієї ж заморозки, сховище для зберігання яблук це, безумовно, великий холодильник, для будівництва якого були залучені великі інвестиції. Але з точки зору енергоспоживання, він не такий вже й потужний.
Тобто, власники підприємства, які побудували сховище за мільйони доларів, знайдуть кошти, щоб купити генератор на 100 кіловат. І на собівартість зберігання продукції ці додаткові витрати впливатимуть несуттєво. Тому не варто очікувати, що під час вимкнень електроенергії всі швидко розпродаватимуть продукцію.
– Чи збільшується кількість яблуневих садів в Україні, чи навпаки – викорчовують?
– Дехто викорчовує старі садки. Дехто просто змінює сорти. Але так, щоб це було якесь масове явище, – не скажу. Ті, хто займається садівництвом професійно, вони продовжують цим займатися.
А деякі навіть розширюють площі завдяки грантовим програмам. Враховуючи надприбутки особливо в цьому році, я думаю, що площі яблуневих садів в Україні додатково розширять, зокрема за рахунок нових сортів, які мають потенціал для експерту.
Тому що, ті сади в Україні, які закладалися 10-15 років назад, зазвичай мають застарілі сорти, які не користуються попитом на зовнішніх ринках. Тому їх треба міняти, але це, знову ж таки, інвестиції. А з року в рік «яблучники» завжди мали фінансові проблеми.
– Останнім часом в магазинах та й на базарах України часто зустрічаються просто велетенські яблука. З чим це пов’язано, чи це просто збіг обставин?
– Якщо чесно, я не помітив, так, щоб це було дуже масове явище. Зазвичай яблуко середнього та середньо-крупного калібру йде на експорт. Цілком можливо, що надвеликі, чи дрібні яблука йдуть якраз у роздрібні мережі.
Так, цього року і в Україні на яблука непогана ціна, але ціни на яблуко виросли у всьому світі. Навіть більше, системні гравці, вони не будуть кидатися у різні боки, шукаючи де дорожче, де дешевше. Вони воліють виконувати свої контракти, чи зобов’язання. Тому я думаю, що навіть попри складнощі з логістикою всі фрукти вирушать за кордон, згідно з контрактною домовленістю.
– А які напрямки експорту ви б порадили українським виробникам яблук?
– Напрямок експорту радив би розширяти на Схід, Південно-східну Азію, Близький схід, Емірати, Індонезію. Краще обирати саме той напрямок, бо в Європі для українських яблук досить «тісно».
– Яким врожаєм потішив, чи, навпаки, засмутив українських фермерів виноград?
– Щодо винограду в цьому році якраз спостерігається ситуація з неврожаєм через страшну засуху. Я спілкувався з фермерами щодо цього, вони кажуть, що не стільки весняні приморозки, як саме велика літня посуха вплинула на кількість врожаю.
Ті, хто мав краплинне зрошення, – ті господарства були «на коні». Вони отримали досить хороший врожай, а головне, – вони досить дорого, продавали свою продукцію. 40-45 гривень за кілограм – для винограду столових сортів це дуже багато.
Виноград вчергове показав, що це хороша і перспективна для України культура, однак, треба інвестувати в технології. Це і обрізки, і підходи до вирощування, зберігання, і, особливо, полив. Клімат змінюється, і, в першу чергу, на Півдні. А виноград – це більш південна культура. Чим південніше плантації, – тим кардинальніші були питання з врожаєм цього року.
– Сьогодні виноградники «мігрують» дедалі північніше, наскільки це масовий процес?
– Звичайно, що вирощування винограду намагаються змістити на Північ. Дрейфує сам клімат. Просто виноград, – це не така «швидка» культура, на відміну від овочів. Її важко одразу насадити і отримати швидкий врожай та прибутки цього ж року.
Сучасні технології дозволяють тільки на третій рік отримувати певний врожай. Але виноградарство – це ще й досвід, час та традиції. Традиційно виноград вирощують на Одещині, відповідно, там легше знайти спеціалістів на обрізку, на збір, на будь-які роботи.
Я теж впевнений, що потроху виноград буде адаптований до вирощування в більш північних регіонах України. Власне, австрійські білі вина, популярні у всьому світі. Але чим клімат в Австрії тепліший, за, умовно, ту ж Хмельниччину? Звичайно, треба цю тему дослідити більше детально.
Але я впевнений, що з часів радянського союзу, і навіть пізніше, українська аграрна наука з точки зору винограду не приділяла уваги центральним, чи північним областям. І нікому навіть на думку не спадало що виноград можна вирощувати і, умовно, в Житомирі.
Я переконаний, що з виноградом в Україні все буде розвиватися. Особливо, мабуть, зі столовим виноградом, не з технічними сортами.
Навіть у Норвегії біля самих фіордів цілком нормально ростуть певні клони персиків. Якщо правильно підібрати сорт – виростити можна все.
Джерело: https://www.seeds.org.ua/yabluka-ta-vinograd-prinesli-cogorich-nadpributki-ukrainskim-virobnikam/
“ТАС Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.) до кінця першого півріччя 2025 року за підсумками виграних у листопаді-2024 тендерів поставить понад 400 вантажних вагонів (піввагонів і вагонів-платформ) на адресу АТ “Укрзалізниця” і Литовських залізниць, повідомило підприємство на фейсбук-сторінці.
“Зимовий сезон виробництва компанія почала з підписання двох великих контрактів – із держоператором «Укрзалізниця» та Литовськими залізницями»”, – зазначається в повідомленні.
ДВМ уточнює, що для литовських партнерів буде виготовлено піввагони моделі 12-4106, а на адресу “УЗ” буде поставлено нову розробку заводу – 40-футові вагони-платформи для великотоннажних контейнерів моделі 13-4155.
Як повідомлялося, литовський оператор залізничних вантажоперевезень LTG Cargo (входить до складу «Литовських залізниць») придбає у ДВМ 200 піввагонів для перевезення насипних вантажів за EUR12,7 млн. Очікується, що перші піввагони будуть поставлені в лютому-квітні 2025 року.
Зі свого боку, згідно з інформацією на “Прозорро”, 3 грудня “ТАС «Дніпровагонмаш» і «Укрзалізниця» за підсумками виграного тендера уклали договір на поставку до 30 червня 2025 року 252 од. 40-футових фітингових вагонів-платформ на 707,011 млн грн (з ПДВ).
Згідно з договором передбачено 50-відсотковий авансовий платіж протягом 20 календарних днів з дня виставлення рахунку.
У тендері на поставку УЗ вагонів-платформ, окрім «ТАС Дніпровагонмаш», брав участь Дослідно-механічний завод «Карпати», пропозиція якого становила 589,680 млн грн проти 589,176 млн грн у ДВМ, за очікуваної суми закупівлі 608,58 млн грн (усі – без ПДВ).
Як зазначає ДВМ, перевагою нових вагонів-платформ є маса тари 20,5 т, і вантажопідйомність 73,5 т, що «гарантуватиме перевезення максимальних обсягів вантажів порівняно з наявними на ринку вагонами-аналогами».
Крім того, передбачено можливість курсування платформ залізничною мережею Євросоюзу.
“ТАС Дніпровагонмаш» контролюється фінансово-промисловою групою «ТАС» бізнесмена Сергія Тігіпка. Завод, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, у 2023 році виробив 378 вантажних вагонів, що на 34,5% менше, ніж у 2022 році.
У січні-вересні підприємство отримало консолідований чистий прибуток у розмірі 84,08 млн грн – на 6% більше, ніж за той самий період 2023 року, консолідований чистий дохід зріс на 62,8% – до 1,61 млрд грн.
15 грудня у Kyiv Event Hall by Ramada Encore відбулася визначна подія – щорічна церемонія нагородження SBC Ukraine Awards. Серед партнерів заходу особливе місце зайняла компанія HITBIT PRO, яка представила свою інноваційну криптокартку та підтвердила статус технологічного лідера в Україні.
HITBIT PRO – це український стартап, створений Ігорем Кучеренком та Дмитром Нікіфоровим, який змінює уявлення про зручність фінансових операцій. Їхній основний продукт – криптокартка – дозволяє оплачувати покупки у криптовалюті, здійснювати обмін та виведення коштів безпосередньо через POS-термінали у будь-якій країні світу.
На заході команда HITBIT PRO представила інтерактивний стенд, де гості мали можливість побачити продукт у дії. Відвідувачі змогли зареєструватися, замовити картку та випробувати оплату в реальному часі. Ця демонстрація викликала справжній фурор серед учасників SBC Ukraine Awards.
“Наша місія – зробити фінансові операції простими, зручними та доступними для кожного. Ми пишаємося тим, що наш продукт представляє Україну на світовій фінансовій арені”, – відзначив Ігор Кучеренко, співзасновник HITBIT PRO.
HITBIT PRO отримала схвальні відгуки не лише від представників бізнесу, але й від маркетингових агенцій, які вже бачать перспективи співпраці з таким інноваційним продуктом. Завдяки таким ініціативам SBC Ukraine Awards стає платформою для відкриття нових ідей та рішень у галузі спорту, бізнесу та технологій.
DMYTRO NIKIFOROV, HitBit Pro, MASTERCARD, Ігор Кучеренко, КРИПТО КАРТА
Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) за 11 місяців 2024 року підтримало експорт на суму 7,22 млрд грн, повідомила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
“Підтримка та розвиток несировинного експорту — один із ключових напрямів політики “Зроблено в Україні”. За одинадцять місяців ЕКА застрахувало 1 млрд грн експортних кредитів, підтримавши 7,22 млрд грн експорту. Це майже на 2 млрд грн більше, ніж у січні-листопаді 2023 року. Важливо, що одна гривня страхової відповідальності конвертувалася в 7,83 грн майбутньої експортної виручки”, – цитує віцепрем’єра пресслужба Міністерства економіки.
Трійка регіонів-лідерів за обсягами підтриманого за 11 місяців експорту, за даними міністерства, така: Київ – 3,8 млрд грн (304 млн грн виданих кредитів), Львівська – 1,25 млрд грн (147 млн грн), Вінницька -702,8 млн грн (183 млн грн) області.
Вісім банків у 2024 році страхували в ЕКА кредити своїх клієнтів. Перше місце за обсягом підтриманого експорту за підсумками зазначеного періоду – в Укргазбанку (2,9 млрд грн), друге – у ПУМБ (1,78 млрд грн), третє – у МТБ банку (980 млн грн).
Найпопулярніші країни для експорту українських товарів – Польща, ОАЕ, Азербайджан, Німеччина та Словаччина.
Найбільші обсяги експорту припали на товарні групи “молоко та молочні продукти”, “деревина та вироби з неї” та “продукти переробки овочів і фруктів”.
Інструменти ЕКА – це один з елементів політики “Зроблено в Україні”, яку в лютому презентував президент Володимир Зеленський. Її мета – підтримка несировинного експорту, розвиток виробництв і залучення інвестицій у реальний сектор, нагадали в Мінекономіки.
У 2024 році компанія «Київстар» посилила підтримку культури корпоративного волонтерства серед своїх співробітників, вірячи у силу маленьких справ, які здатні змінювати світ на краще. Команда Київстар долучилася до реалізації соціально-важливих проєктів та за час повномасштабної війни зібрала 3 млн грн на допомогу військовим, дітям та постраждалим від війни.
Численне волонтерське ком’юніті Київстар регулярно підтримує соціальні ініціативи компанії. Одним із ключових напрямків є корпоративне донорство. За результатами проєкту у поточному році співробітники здали близько 100 літрів крові, яка була спрямована на порятунок життя цивільних та військових.
Особливою ініціативою цього року став проєкт у партнерстві із БФ «СОС Дитячі Містечка». Напередодні Різдва співробітники компанії здійснили мрії понад 100 маленьких українців. Це діти та підлітки із вразливих та внутрішньо переміщених родин, які постраждали від війни, а також діти із сімейних форм виховання з різних куточків України. Співробітники не лише подарували подарунки, а й організували майстер-класи із виготовлення прикрас, в яких взяли участь разом з дітками у Броварах, Києві та Львові.
«Ми віримо, що зміни починаються з кожного з нас. Корпоративне волонтерство стало невід’ємною частиною культури Київстар. Наші колеги не просто підтримують ініціативи компанії, вони надихають та залучають інших до реалізації добрих справ. Дякую за це всій нашій команді. Разом ми можемо зробити більше», — коментує Олеся Оленицька, Директорка з корпоративних зв’язків Київстар.
Співробітники також долучаються до зборів компанії. У межах проєкту «Дитяча надія» наші волонтери зібрали близько 300 тис. грн на ультразвукову систему в опікове відділення реабілітаційного центру «Незламні». А також підтримали спільний проєкт компанії з фондом «Повернись живим» на розмінування країни — «Нам тут жити 2.0».
У внутрішній соціальній мережі компанії існує група для взаємодопомоги, де співробітники самостійно регулярно ініціюють та закривають збори одне одного на різні потреби: допомога ЗСУ, питання здоров’я.
Київстар продовжує розвивати культуру корпоративного волонтерства, надихаючи своїх співробітників та партнерів на нові досягнення та підтримуючи українське суспільство у важкі часи війни.
Довідка про Київстар
Київстар — найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на вересень 2024 року обслуговував близько 23,3 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього Інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар розвиває в Україні нові телеком технології і протягом 2023-2027 років планує інвестувати в цей напрямок 1 млрд дол. США. Компанія допомагає Україні долати виклики воєнного часу і за останні два роки виділила понад 2 млрд грн для підтримки ЗСУ, абонентів, на реалізацію соціальних проєктів. Акціонер Київстар — міжнародна Група VEON. Акції Групи знаходяться на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк). Київстар 27 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на ринку електронних комунікацій, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією. Додаткова інформація: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua
