Anton – Сторінка 42 – Ukraine open for business

“Енергоатом” зберіг повноваження з ядерної безпеки після реорганізації

25 липня в офісі Державної інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання, ДІЯРУ) відбулася офіційна передача АТ “НАЕК “Енергоатом” дозвільних документів на здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов’язаних із забезпеченням ядерної і радіаційної безпеки українських АЕС, а також Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

“Цей етап є частиною реорганізації компанії – зміни форми правління з державного підприємства до акціонерного товариства”, – повідомили в компанії у п’ятницю.

Ліцензії очільнику “Енергоатома” Петру Котіну вручив голова Держатомрегулювання – головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки – Олег Коріков.

Він зазначив, що команда ДІЯРУ провела інспекційні обстеження всіх ядерних установок, майданчиків АЕС та надала позитивні висновки щодо спроможності “Енергоатома” виконувати вимоги, норми й правила з безпеки, а також умови ліцензій.

“Отримання ліцензій на провадження діяльності у новому статусі засвідчує, що “Енергоатом” зберігає повний обсяг повноважень і забезпечує безперервну роботу атомних енергоблоків”, – наголосив своєю чергою очільник “Енергоатома”.

Зміни до ліцензій були внесені відповідно до положень закону “Про акціонерне товариство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” та постанови Кабінету міністрів від 29 грудня 2023 року № 1420 “Про утворення акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.

Наразі “Енергоатом” експлуатує дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7880 МВт. Всі вони розташовані на підконтрольній Україні території.

Запорізька АЕС з шістьома енергоблоками ВВЕР-1000 загальною потужністю 6000 МВт після її окупації 3-4 березня 2022 року не виробляє електроенергію з 11 вересня того ж року.

ENERGOATOM, реорганізація, ядерна безпека

Україна та Словенія домовилися про нові проекти з відновлення регіонів

Віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба домовився з міністром фінансів Республіки Словенія Клеменом Боштянчичем про низку нових проектів з відновлення прифронтових регіонів.

«Домовилися про нові проекти в сферах водопостачання, енергоефективності та комунальної інфраструктури для прифронтових регіонів», – написав Кулеба в телеграм-каналі в суботу.

Віцепрем’єр зазначив, що вони також говорили про розвиток співпраці у відновленні та підтримці громад, залученні словенського бізнесу до українських проєктів та посиленні технічної взаємодії між інститутами обох держав.

REGION, ВІДНОВЛЕННЯ, СЛОВЕНИЯ

“Астарта” скоротила реалізацію ключової продукції на 11%, виручку — на 14,6%

Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, в січні-червні 2025 року зменшив виручку від реалізації ключової продукції на 14,6% до аналогічного періоду 2024 року: ріст продажів молока не перекрив скорочення продажів по всім іншим товарним групам.

Згідно з оприлюдненими холдингом на Варшавській фондовій біржі даними, сумарно компанія реалізувала в січні-червні 2025 року основної продукції на 9,11 млрд грн проти 10,67 млрд грн у першому півріччі 2024 року.

Зокрема, реалізація цукру скоротилась у першому півріччі 2025 року в натуральному виразі на 29% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 149,425тис. тонн, тоді як середня ціна його продажу знизилася на 5% – до 23,503 тис. грн (тут і далі за тонну).

Обсяг продажу “Астартою” пшениці в першому півріччі скоротився на 92% – до 80,33 тис. тонн, а середня ціна зросла на 4% – до 8,822 тис. грн.

“Астарта” в січні-червні 2025 року не вела реалізацію ріпаку, хоча минулого року за аналогічний період його було продано 20,32 тис. тонн по ціні 18,52 тис. грн.

Реалізація кукурудзи в першому півріччі скоротилася на 55% – до 151,48 тис. тонн при збільшенні ціни на 20% – до 9,722 тис. грн.

Крім того, “Астарта” знизила продаж насіння соняшнику в січні-березні на 20% – до 15,965 тис. тонн, тоді як ціна їх реалізації підвищилася на 117% – до 28,697 тис. грн.

Продажі соєвої олії в першому півріччі скоротилися на 13% – до 23,72 тис. тонн, ціна на товар також зросла на 46% – до 44,7 тис. грн. Продажі соєвого шроту залишилися аналогічними попередньому року – 87,76 тис. тонн, натомість ціни на нього за рік “просіли” на 14% – до 15,65 тис. грн.

Реалізація агрохолдингом молока в січні-червні 2025 зросла на 2% – до 60,95 тис. тонн, ціна на продукцію збільшилася на 19% до 19,28 тис. грн.

Загалом “Астарта” в січні-червні скоротила реалізацію основної продукції на 11%: падіння обсягів продажів пшениці, кукурудзи, соняшнику, соєвої олії частково було перекрито ростом цін на них. Перманентну позитивну динаміку демонструє сегмент молока, в якому ростуть і обсяги продажів, і ціни на продукцію.

ASTARTA

Concorde Capital оцінює потребу України у зовнішній допомозі в 2025-26 роках у $90 млрд щорічно

Реальний дефіцит України для покриття всіх військових і бюджетних витрат, який необхідно покривати за рахунок зовнішньої допомоги, в 2025-2026 роках приблизно дорівнює показнику 2024 року і становить близько $90 млрд щорічно, вважає керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращий.

«Загальна потреба України у зовнішній допомозі – і фінансовій, і військовій – становить в середньому за 24, 25, 26 рік приблизно $90 млрд», – сказав він під час дискусії «Що чекає економіку в 2025 році і далі», організованої Центром економічної стратегії в п’ятницю.

Паращий зазначив, що в 2024 році витрати на оборону і безпеку склали приблизно $95 млрд, цього року, швидше за все, зростуть до $100-105 млрд, а в 2026 році, за словами нового міністра оборони Дениса Шмигаля, потреба може досягти $120 млрд.

Він нагадав, що інші потреби державного бюджету становлять приблизно $42 млрд, тоді як податками, зборами, дивідендами, фінансуванням за рахунок прибутку НБУ Україна цього року зможе зібрати близько $55 млрд.
«Тобто діра у нас приблизно 142-55 – це набагато більше, ніж цифра по фінансовому дефіциту», – пояснив свої розрахунки аналітик Concorde Capital.

За його словами, в основному за рахунок програми ЕРА (через заморожені російські активи) і програми Ukraine Facility від ЄС, а також залишку раніше затвердженої військової допомоги від Сполучених Штатів, цього року ця потреба буде закрита.

“Будемо сподіватися, що нова адміністрація (США) все-таки надаватиме допомогу за новими програмами. Але найбільше питання зараз, на жаль, це фінансування війни в 26-му році, тому що наша загальна потреба – і фінансової, і військової допомоги – в наступному році може досягати до 100 мільярдів доларів. І як перекрити цю потребу, на жаль, поки залишається дуже великим питанням”, – підсумував Паращий.

Як повідомлялося, цього тижня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україні необхідно закрити дефіцит $65 млрд на рік, з яких $40 млрд – потреби бюджету і $25 млрд – вітчизняного оборонного виробництва.

CONCORDE CAPITAL

Мережа EVA тестує компактний формат магазинів

ТОВ “Руш”, власник мережі EVA в Україні, 12 липня відкрив перший магазин нового компактного формату “EVA поруч” у с. Зазим’я на Київщині (Броварський р-н), повідомила пресслужба компанії.

До кінця 2025 року мережа планує відкрити 10 магазинів формату “EVA поруч”. Найближчі відкриття вже заплановано на липень на Київщині у с.Софіївська Борщагівка (Бучанський р-н) та в с.Гатне (Фастівський р-н).

Уточнюється, що експериментальний формат компактного магазину “EVA поруч” матиме середню площу близько 60 кв. м, що в 3-4 рази менше від стандартної EVA.

“Цей формат покликаний допомогти нам задовольняти потреби споживачів там, де раніше це було неможливо через брак приміщень достатньої для відкриття звичайної EVA площі. “EVA поруч” має забезпечити нашу присутність там, де це важливо для покупців”, – зазначив операційний директор мережі магазинів EVA Віктор Средній.

Асортимент охоплюватиме близько 2 тис. SKU (у повноформатних точках мережі – 15-20 тисяч SKU). Утім, в компактному форматі будуть представлені й унікальні пропозиції з акцентом на доступний ціновий сегмент. Фокус асортименту – на побутовій хімії, товарах категорії хаусхолд, базових товарах для догляду за дітьми, засобах гігієни та продукції для догляду за тілом і волоссям. Декоративної косметики та парфумерії у новому форматі не буде. Однак перевагою формату “EVA поруч” стане те, що такий магазин виконуватиме функцію точки видачі інтернет-замовлень.

Інвестиції у відкриття магазину формату “EVA поруч” становлять до 500 тис. грн, тоді як запуск стандартної EVA коштує 3-5 млн грн залежно від дизайну торгової точки, площі й початкового стану приміщення. Кожен компактний магазин створює додатково 3-4 робочих місця.

Наразі “EVA поруч” має статус експериментального формату. Стратегічний потенціал розвитку формату визначать продемонстровані результати, які компанія планує оцінити у 2026 році.

ТОВ “Руш”, що керує мережею EVA, засновано 2002 року. На початок 2025 року мережа налічувала 1109 магазинів, що працюють.

За даними Opendatabot, власником ТОВ “Руш” вказано кіпрську “Інсетера Холдінгс Лімітед” (Incetera Holdings Limited, 100%), кінцевими бенефіціарами – Руслана Шостака і Валерія Кіптика.

За підсумками 2024 року дохід “Руш” збільшився на 28,2% порівняно з попереднім роком – до 27 млрд грн. Чистий прибуток знизився на 36,7%, до 1,4 млрд грн.

EVA, МАГАЗИН

“Укртранснафта” збільшить щомісячні відрахування за управління СЗН до 5 млн грн

Генеральний директор АТ “Укртранснафта” Володимир Цепенда та голова Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олена Дума уклали додаткову угоду до чинного договору управління українською частиною нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок” (СЗН), яка передбачає збільшення щомісячних відрахувань компанії до державного бюджету з 1,1 млн грн до 5 млн грн.

“У фокусі – відповідальне управління частиною магістрального нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок” в умовах нових безпекових реалій 2025 року”, – повідомила “Укртранснафта” в Facebook у п’ятницю.

Як зазначили в товаристві, вказане рішення враховує оновлені умови експлуатації об’єкта та спрямоване на підвищення ефективності його функціонування.

“Ми розглядаємо управління цим об’єктом не лише як операційну функцію, а як відповідальність товариства перед державою – працювати ефективно, прозоро й на результат”, – зазначив Цепенда.

В “Укртранснафті” наголосили, що сторони продемонстрували спільну позицію: діяти на випередження, забезпечувати безперервну роботу критичної інфраструктури та прозоро управляти державним майном.

Як повідомлялося, українська ділянка СЗН тривалий час належала ТОВ “Прикарпатзахідтранс” (Рівне), але внаслідок судових розглядів її повернули в держвласність на початку 2021 року. Переможцем конкурсу на управління ним стала “Укртранснафта”, яка у вересні 2021 року отримала всі необхідні документи для експлуатації української гілки СЗН і підтвердила готовність відновити його роботу.

Після початку повномасштабного російського вторгнення, з огляду на неможливість відновлення експлуатації нафтопродуктопроводу в проєктному напрямі перекачування нафтопродуктів із Білорусі, а також на необхідність забезпечення обороноздатності держави для забезпечення потреб ЗСУ в умовах війни, “Укртранснафта” почала перекачку дизельного пального в реверсному напрямі роботи з території Угорщини до України.

“Укртранснафта”, 100% акцій якої перебувають в управлінні НАК “Нафтогаз України”, є оператором нафтотранспортної системи країни.

У 2023 році чистий прибуток “Укртранснафти” зріс на 40% – до 5,6 млрд грн. У 2024 році товариство сплатило 5,29 млрд грн дивідендів своєму акціонеру — НАК “Нафтогаз України” — за результатами роботи в 2023 році.

UKRTRANSNAFTA, СЗН

Business news from Ukraine