Українські підприємства в січні-листопаді поточного року скоротили споживання металопрокату на 7,95% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 995,6 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у середу, за цей період імпортовано 1 млн 135,6 тис. тонн, або 37,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-листопаді-2024 метпідприємства виробили 5,741 млн тонн металопрокату (118% проти аналогічного періоду 2023 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 3,881 млн тонн, або 67,6%. У січні-листопаді 2023 року частка експорту склала 54,4% (2,664 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 4,864 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-жовтні-2024 становить 46,25%, що помітно перевищує показник січня-листопада 2023 року (41,79%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 11 місяців 2024 року майже на рівні показника січня-листопада 2023 року (39,04% і 38,46% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-жовтня 2023 року (14,71% у 2024 році проти 19,74% у 2023 році).
“За 11 місяців 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 3254,2 тис. тонн, з яких 1034,2 тис. тонн, або 31,78% імпортовано. Таким чином, за 11 місяців 2024 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку проти 11 місяців 2023 року на 7,95% з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 6,13%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту за 11 місяців 2024 року, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (78,87% і 19,52% відповідно); у січні-листопаді 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 75,23% і 23,98%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-листопаді 2024 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (70,3%), Африки (10,5%) та іншої Європи (8,1%).
Серед металургійних імпортерів за 11 місяців 2024 року перше місце посідають інші країни Європи (50,6%), на другому – ЄС-27 (28,0%), на третьому – країни Азії (20,0%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання цієї продукції.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у першому кварталі 2025 фінансового року (ФР, липень-вересень 2024 року) отримав $121 млн чистого прибутку порівняно з чистим збитком $31 млн за аналогічний період 2024ФР.
“Це свідчить про сильну залежність доходів групи від доступності Чорного моря для експортних операцій”, – зазначила компанія в квартальному звіті, опублікованому на її сайті в п’ятницю.
Згідно з ним, консолідована виручка “Кернел” у 1-му кварталі 2025ФР сягнула $798 млн, збільшившись на 46% порівняно з аналогічним періодом минулого року на тлі низької порівняльної бази, зумовленої відсутністю стабільних експортних операцій із зерном у липні-вересні 2023 року.
Водночас уточнюється, що порівняно з попереднім кварталом у липні-вересні 2024 року виторг скоротився на 19% через сезонне зниження обсягів продажу харчових олій і зерна.
“Завдяки зростанню світових цін на зерно та олійні культури Група визнала чистий прибуток від зміни справедливої вартості біологічних активів у розмірі $42 млн порівняно зі збитком у розмірі $10 млн, визнаним у 1-му кварталі 2024ФР”, – уточнюється також у звіті.
Також зазначається, що собівартість продажу “Кернел” знизилася на 18% порівняно з попереднім кварталом – до $675 млн, зокрема, витрати на доставку й оброблення вантажів упали на 38% завдяки зниженню обсягів продажу і зменшенню вартості фрахту і становили 15% від загальної собівартості продажу.
“У результаті валовий прибуток за липень-вересень 2024 року знизився на 20% порівняно з попереднім роком і склав $164 млн, що водночас у 3,2 раза перевищує результат минулого року в $52 млн”, – йдеться в документі.
Згідно з ним, EBITDA “Кернел” у першому кварталі 2025ФР склала $169 млн проти $19 млн у першому кварталі 2024ФР.
Уточнюється, що сегмент переробки олійних культур забезпечив EBITDA $37 млн, що на 37% менше, ніж попереднього року, і це зниження було зумовлено як зменшенням обсягів продажу харчових олій, так і зниженням рентабельності.
У сегменті “Інфраструктура і трейдинг” EBITDA склала $53 млн, збільшившись у 9 разів порівняно з минулим роком, переважно через недоступність Чорного моря для експортних операцій з України в аналогічний період минулого року. Цього року високих показників було досягнуто завдяки прибутковим операціям зі збирання та перевалки зерна в Україні, а також наявності глибоководних портів, що забезпечило стабільну експортну діяльність.
Сегмент “Сільське господарство” продемонстрував високий показник EBITDA у розмірі $84 млн, що стало різким переломом порівняно зі збитком у $23 млн у 1-му кварталі 2024ФР завдяки $42 млн від переоцінки біологічних активів, підтриманої продажем 521 тис. тонн зернових та олійних культур у липні-вересні 2024 року.
“Операційний прибуток до змін оборотного капіталу за липень-вересень 2024 року зріс у 2,8 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року та сягнув $148 млн, що відображає поліпшення структури EBITDA за рахунок відкриття глибоководних портів для експортних операцій”, – констатують у документі.
Водночас зміни в оборотному капіталі призвели до відтоку грошових коштів у розмірі $56 млн у звітному періоді, що здебільшого пов’язано із сезонним накопиченням товарних запасів на тлі тривалої збиральної кампанії в Україні.
Уточнюється, що чисті грошові кошти, використані в інвестиційній діяльності, склали 20 млн доларів США, відображаючи придбання основних засобів. Після завершення великих інвестиційних проєктів у попередньому фінансовому році Група переключила свою увагу на модернізацію сільськогосподарської техніки та інші види технічного обслуговування.
Згідно зі звітом, чисті грошові кошти, отримані від фінансової діяльності за три місяці, що закінчилися 30 вересня 2024 року, становили $20 млн, включно з $114 млн надходжень від нових позик, $83 млн на погашення позик і $11 млн на погашення зобов’язань з оренди сільськогосподарських земель.
Боргові зобов’язання “Кернел” збільшилися на 4% у першому кварталі 2025ФР – до $1,129 млрд, що відображає використання раніше підписаних кредитних ліній від європейських і українських банків для фінансування оборотного капіталу, проте в жовтні компанія погасила єврооблігації на $300 млн, а її чистий борг скоротився на 7% і склав $261 млн на кінець вересня.
“У першому кварталі 2025ФР показники боргового навантаження групи покращилися: відношення чистого боргу до EBITDA знизилося до 0,5x, а коефіцієнт покриття відсотків зріс до 10,7x EBITDA до відсотків на 12 місяців”, – констатується в документі.
Уточнюється також, що товарно-матеріальні запаси зросли на 76% у першому кварталі 2025ФР – до $435 млн, відображаючи сезонне накопичення насіння соняшнику і зерна, пов’язане з тривалою збиральною кампанією в Україні. Товарні запаси включали 988 тис. тонн зернових (переважно кукурудзи, пшениці та соєвих бобів), 94 тис. тонн харчової олії, 49 тис. тонн соняшникового шроту і 340 тис. тонн насіння соняшнику.
Крім того, у жовтні 2024 року компанія залучила у синдикату міжнародних банків передекспортну кредитну лінію на суму $150 млн для підтримки експортних операцій і задоволення потреб в оборотному капіталі в поточному фінансовому році.
Агрохолдинг “Кернел” є найбільшим у світі експортером соняшникової олії, одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернелу” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
Українські підприємства в січні-листопаді поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 62,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 261,578 тис. тонн зі 161,025 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, у листопаді було експортовано 34,608 тис. тонн брухту, у жовтні – 24,549 тис. тонн, у вересні – 24,767 тис. тонн, у серпні – 28,425 тис. тонн, у липні – 24,702 тис. тонн, у червні – 22,161 тис. тонн, травні – 14,952 тис. тонн, у квітні – 26,153 тис. тонн, березні – 20,907 тис. тонн, у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому виразі експорт брухту зріс на 76,8% – до $82,056 млн із $46,406 млн.
Експорт брухту в січні-листопаді здійснювався переважно в Польщу (82,56%), Грецію (12,58%) і Німеччину (3,49%).
За одинадцять місяців року країна імпортувала 100 тонн металобрухту на $108 тис., тоді як у січні-листопаді-2023 було завезено 987 тонн на $383 тис. Імпорт цьогоріч здійснювали, здебільшого, з Туреччини (65,74% у грошовому виразі), Британських Віргінських Островів (16,67%) і Панами (6,48%).
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення брухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому виразі вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: брухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах тривалої війни. Він також уточнив, що тонна брухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому виразі він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
Національний банк України (НБУ) після підвищення офіційного курсу гривні в четвер на 4 коп. зміцнив його в п’ятницю ще на 5 коп. – до 41,6070 грн/$1, свідчать дані на сайті регулятора.
«На валютному ринку України спостерігається зростання дефіциту валюти, спричинене високим попитом як у готівковому, так і в безготівковому сегментах. Національний банк України стабілізує ринок інтервенціями, які не здатні повністю задовольнити попит на валюту, але водночас досягають мети стабілізації ринку, що запобігає стрибкоподібній динаміці та дає змогу утримувати плавний девальваційний тренд«, – констатують в огляді-прогнозі валютного ринку аналітики “КІТ Group“.
За їхніми словами, підвищення попиту на валюту в обох сегментах валютного ринку – типове явище для початку місяця і наприкінці року.
Також аналітики зазначають, що останніми тижнями збільшився спред між курсами купівлі та продажу євро і долара США.
«Це свідчить про прагнення операторів валютного ринку заробити на підвищеному попиті на готівкову валюту серед населення, а збільшення різниці між курсами купівлі-продажу дає їм змогу компенсувати власні ризики на тлі слабо прогнозованої курсової ситуації», – пояснюють вони.
Водночас у «КІТ Group» вважають, що заяви міжнародних партнерів України щодо подальшого фінансування за рахунок заморожених росактивів, інфраструктурної підтримки та проектів економічного стимулювання не дають приводів для песимістичних курсових прогнозів.
Згідно з їхніми очікуваннями, у найближчій перспективі курс гривні до долара залишатиметься в межах 41,7-42 грн/$1 з тяжінням у бік позначки 42,5 грн/$1. «Близькі до показника 42 грн/$1 котирування вже були зафіксовані на початку грудня, що відповідає нашим курсовим очікуванням на кінець поточного року. Водночас сезонні чинники, як-от підвищений попит на валюту наприкінці року, можуть спричинити незначне короткострокове перевищення – до позначки 42,5 грн/$1«, – прогнозують у “КІТ Group”.
Однак водночас нещодавні зміни податкової політики можуть збільшити податкове навантаження на доходи з депозитів, що може стимулювати додатковий попит на валюту і перетікання валютних заощаджень з банківської системи в готівку, тим самим спровокувавши тиск на курс гривні.
НБУ встановив довідковий курс на 12:00 п’ятниці на рівні 41,5778 грн/$1, проти 41,6915 грн/$1 днем раніше.
Долар США на готівковому ринку в п’ятницю подорожчав на 4 коп. при купівлі – до 41,84 грн/$1, а при продажі на 5 коп. – до 41,90 грн/$1.
Загалом із початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 9,5%, або на 3,60 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 13,8%, або на 5,03 грн.
Середньорічний курс закладений у бюджет-2024 – 40,7 грн/$1, а на кінець поточного року – 42,1 грн/$1.
Як повідомлялося, офіційний курс гривні за минулий місяць опустився на 0,9%, або на 37 коп.
Водночас міжнародні резерви України в листопаді зросли на $3,344 млрд, або 9,1%, і станом на 1 грудня 2024 року, за попередніми даними центробанку, становили $39,925 млрд, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) збільшилися на $3,5 млрд, або на 15,6% – до $25 млрд 939 млн.
Чистий продаж валюти НБУ на міжбанківському ринку минулого тижня зріс до $785,4 млн, порівняно з $708,5 млн тижнем раніше.
Джерело: https://ru.interfax.com.ua/news/projects/1033645.html
Словаччина проведе серію переговорів починаючи з наступного тижня, щоб забезпечити постачання газу з РФ після того, як її поточний транзитний контракт, у якому бере участь Україна, закінчується наприкінці цього року, пише Reuters із посиланням на представників уряду в п’ятницю.
«Найближчими днями, зокрема під час різдвяних свят, ви можете стати свідками надзвичайно інтенсивних переговорів на різних рівнях і в різних країнах, які розпочнуться вже наступного тижня», – заявив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо на прес-конференції.
Віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Словаччини Деніса Сакова заявила, що переговори відбуватимуться за участю Європейської комісії, України та держав-членів ЄС.
Фіцо сказав, що він прагнув забезпечити продовження поставок зі сходу, щоб уникнути додаткових зборів за транзит газу з інших напрямків. «Ми не бачимо жодних причин платити за газ більше, ніж необхідно з геополітичних причин… Я вважаю, що навіть якщо станеться короткочасне припинення поставок зі сходу, у нас достатньо запасів, щоб ми знайшли спільне рішення для кількох країн Європейського Союзу, і ми збережемо транзит газу через територію Словаччини, а також транзит газу через територію України», – сказав він.
Reuters зазначає, що словацькі чиновники шукали альтернативні схеми транзиту газу через Україну, які не вимагали б прямої угоди між Україною та РФ, але не досягли жодної угоди.
Повідомляється, що у Словаччини є довгостроковий контракт із російським «Газпромом» і вона хотіла б зберегти імпорт російського газу через Україну, але він припиниться наприкінці 2024 року, оскільки Україна не планує продовжувати з «Газпромом» транзитний контракт.
Раніше міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина і Болгарія знайшли юридичне і фінансове прийнятне для сторін рішення для продовження транзиту російського газу через свої країни в умовах санкцій США щодо Газпромбанку.
Угорщина отримує російський газ через газопровід із Росії до Туреччини – «Турецький потік», а далі транзитом через Болгарію в Угорщину. Таким маршрутом Угорщина отримала основний обсяг споживаного газу – цього року вже понад 7 млрд кубометрів.
Водночас Bloomberg із посиланням на міністерство енергетики Болгарії повідомляє, що «обговорювали лише “варіант” розв’язання проблеми, який включав би Угорщину і дозволив би Болгарії продовжувати отримувати транзитні збори після надходження російського газу». Болгарія раніше попереджала, що може припинити транзит російського газу в Центральну Європу, якщо «Газпром» не знайде платіжного рішення, нагадує агентство.
Молочні товарні ферми у 2024 році наростять поставки молока для харчової переробки на 6% порівняно з минулим роком, повідомила генеральна директорка Асоціації виробників молока (АВМ) Ганна Лавреню на міжнародній конференції “Можливості та виклики євроінтеграції тваринництва Молдови та України” в рамках виставки EuroTier-2024 (Німеччина).
“Війна принесла жахливі втрати. На сьогодні понад 100 молочних ферм України або зруйновані, або знищені через тактику терору росії. Відновлення цих об’єктів критично важливе для забезпечення стабільного виробництва молока. Водночас, незважаючи на активну фазу війни, промислові молочні ферми продовжують інвестувати в продуктивність, у відповідність до європейських стандартів, показники безпеки”, – розповіла вона.
Лавренюк наголосила, що молочно-товарні ферми України 2024 року на 6% наростять постачання молока на харчову переробку.
Крім того, голова галузевої асоціації відзначила прискорені темпи впровадження інновацій у практику, каталізатором чого стала війна.
“Наші українські виробники шаленими темпами інвестують у біогазові станції, щоб себе і свою громаду забезпечити електроенергією. Це новий виклик, який потребує технічної експертизи та фінансової підтримки”, – зазначила Лавренюк.
За її словами, в Україні зараз спостерігається не кадровий голод, а кадровий голодомор.
“Величезна плинність кадрів в аграрному секторі потребує експрес курсів підготовки та підвищення кваліфікації, адаптації їх до європейських вимог. Це виклик номер один, бо в нас немає часу”, – констатувала керівниця АВМ.
Лавренюк також попросила європейських колег не втомлюватися в наданні фінансової допомоги українським аграріям, які потребують підтримки для відновлення та розвитку, що передбачає інвестиції в нові технології та модернізацію виробничих процесів.
