Українське дунайське пароплавство виставило на продаж шість суховантажів, повідомив гендиректор компанії Дмитро Москаленко.
Приймання заявок від охочих узяти участь в аукціоні розпочато на майданчику zakupivli.pro 5 грудня, і триватиме до 12 грудня. Усі шість суден виставляються єдиним лотом. Його ціна – 440,68 млн грн (без ПДВ).
“УДП починає реалізацію морського флоту. Болісне, але єдино правильне рішення. Ключовий сегмент УДП – вантажні річкові перевезення. Ми маємо позбутися збиткових непрофільних активів і спрямувати ресурси на модернізацію річкового флоту. Саме в сегменті вантажних річкових перевезень у пароплавства є перспективи розвитку”, – написав Москаленко у фейсбуці у п’ятницю.
За його словами, судновласників, найімовірніше, зацікавлять відремонтовані “Вилково” та “Izmail”, з документами, готові до роботи.
“Однак важливо, щоб покупця знайшли також “Татарбунари”, “Виана ду Каштело”, “Килия” та “Рени”, які вже багато років перебувають у відстої”, – зазначив гендиректор УДП.
За словами Москаленка, минулого року УДП почало відновлювати морський флот.
“Під час блокування портів Одеси уряд поставив завдання забезпечити вивезення агропродукції з Дунайських портів. За торішніх фрахтових ставок відновлення флоту було вигідною інвестицією з коротким терміном окупності. Але після зняття блокади з портів Одеси фрахтові ставки впали в кілька разів. Дунайські порти спорожніли. І подальша тенденція невтішна”, – повідомив він.
За словами гендиректора УДП, низка приватних компаній працюють і за низьких ставок, оскільки “оптимізують податки, оперують сотнями одиниць флоту різного тоннажу, працюють у різних сегментах, на різних ринках із гарантованим зворотним завантаженням суден”.
“Ми – державна компанія, яка сумлінно сплачує всі податки. У таких нерівних умовах, маючи робочий флот у два невеликих морських судна (решта чотири в неробочому стані), конкурувати майже неможливо”, – наголосив Москаленко.
Він зазначив, що УДП опрацьовувало всі можливі варіанти: розглядали пропозиції щодо передачі суден у тайм-чартер. Однак дохід від чартеру не буде перекривати майбутні витрати на обслуговування і ремонт суден. Проєкт міг стати свідомо збитковим для держави.
“Вічно тримати судна у відстої також не варіант. Утримання флоту – значні щомісячні витрати. Нашим суднам понад 30 років, тож за деякий час доведеться знову витрачатися на продовження терміну дії документів”, – резюмував Москаленко, зазначивши, що рішення реалізувати флот підтримано акціонером – Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Українські металургійні підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили виробництво чавуну – на 19,8%, до 6,524 млн тонн.
У листопаді було вироблено 542,9 тис. тонн чавуну, тоді як у попередньому місяці – 624,9 тис. тонн чавуну. Як повідомлялося, Україна у 2023 році знизила виплавку чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна у 2022 році скоротила виробництво чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн. За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року).
Туреччина за підсумками листопада 2024 року обійшла незмінного лідера, Іспанію, в імпорті української кукурудзи, повідомив народний депутат, член комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук у фейсбуці.
“У фізичній вазі показники значні – 2,5 млн тонн експорту в листопаді, з них 620 тис. тонн купила Туреччина”, – написав він.
Депутат зазначив, що в листопаді загалом було експортовано агропродукції на $2,3 млрд, із них кукурудзи – лише $512 млн.
Як повідомлялося, Туреччина 10 жовтня 2024 року запровадила квоти на імпорт 1 млн тонн кукурудзи і знизила мито до 5% до кінця грудня 2024 року.
Згідно з інформацією об’єднання «Укрметалургпром», українські металургійні підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили виплавку сталі на 23,1% – до 7,028 млн тонн.
У листопаді було вироблено 540,8 тис. тонн сталі, тоді як у попередньому місяці – 603,8 тис. тонн сталі.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн. Україна у 2022 році скоротила виробництво сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн. За 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі (103,6%).
Українські металургійні підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,741 млн тонн з 4,864 млн тонн. У листопаді було вироблено 477 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн. Україна у 2022 році скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн.
Сестра і брат Олена і Ростислав Вовки створили у 2024 році advisory board свого сімейного бізнесу – біотехнологічної групи “Ензим” (Enzym Group) і виробника харчування для котів і собак “Кормотех” (Kormotech) і мають намір згодом трансформувати її в повноцінну наглядову раду, повідомила Олена Вовк.
“Advisory board – це вже елемент чистого корпоративного управління. Станом на зараз це дорадча рада, яка діє за всіма принципами наглядової ради. Це перехідний етап, який після однієї каденції має завершитися – формально перейти з дорадчої ради в наглядову раду”, – сказала вона на VII Міжнародному форумі корпоративних директорів, організованому в Києві минулого тижня Професійною асоціацією корпоративного управління (ПАКУ).
Вовк уточнила, що advisory board розпочала активну діяльність на початку цього року, а готували і збирали вони її з братом протягом двох років.
Співвласниця бізнесу зазначила, що перед board постали три основні завдання, перше з яких – це розвиток обох бізнесів.
“Обидва бізнеси розвиваються кожен по-своєму і потребують певної експертизи, яку, ми вже з братом розуміємо, чого ми не маємо і наші менеджерські команди також не мають. Краще рахувати цю експертизу з ринку, від досвідчених незалежних директорів”, – пояснила вона.
Вовк наголосила, що “Ензим” і “Кормотех” дуже активно виходять на міжнародні ринки, тож незалежні директори мають бути людьми з досвідом на цих ринках, а, ідеально, ще й з розумінням контексту України. Зокрема, уточнила вона, “Ензим” експортує 55-60% своєї продукції.
“Крім того, кожен із них має свою функціональну експертизу, яка дуже потрібна нам як власникам, а також потрібна нашим командам, тобто вони виконують певну роль коучингу, погляду ззовні на ті напрями, які нам треба підкачати, чи покращити, чи взагалі відкрити”, – додала співвласниця компанії, яка курує бізнес “Ензиму”, передавши посаду CEO колишньому операційному директору Андрію Цегелику, тоді як її брат очолює бізнес “Кормотеху”.
Водночас вона зазначила, що advisory board не розробляє стратегію для бізнесу, а узгоджує її та допомагає управлінським командам покращити її.
Вовк назвала ще одним із завдань advisory board гарантування безпеки бізнесу, оскільки обидва основні бізнес-юніти – “Ензим” і “Кормотех” – дуже амбітні, тому необхідно збалансувати інвестиційні цикли кожного бізнесу, тому що “кишеня одна”.
Третім завданням advisory board вона назвала допомогу в побудові професійного корпоративного управління, щоб майбутні покоління родини могли виконувати функцію відповідальних акціонерів. За словами Вовк, голова board є представником великої фінської сімейної компанії, з великим досвідом передачі бізнесу між різними поколіннями.
Крім того, вона повідомила, що загальна схема управління “Ензим” та “Кормотех” включає також акціонерну угоду, підписану між власниками, родинну раду та безпосередньо виконавчі ради на кожному бізнес-юніті, які останнім часом також зазнали значних змін, зокрема, в них були створені комітети для кращої реакції на ринкові зміни та реалізації планів розвитку.
Вовк нагадала, що спочатку бізнес був створений їхнім батьком, директором львівського дріжджового заводу Орестом Вовком 1993 року, після смерті якого 2014 року він перейшов до його дітей Олени та Ростислава.
“Фактично ми перебуваємо в процесі формування системи корпоративного управління нашого сімейного бізнесу практично весь цей час”, – констатувала Вовк.
За її словами, вони, як акціонери сімейного бізнесу, делегують частину своїх прав своїм сім’ям, щоб майбутні покоління усвідомлювали відповідальність, яку вони матимуть, та брали участь в обговоренні й вирішенні питань, стосовно бізнесу.
Вовк уточнила, що на даному етапі вони з братом активні в бізнесі і дуже добре розуміють, що відбувається в операційній діяльності, і діти нині не планують заходити в операційну діяльність.
Вона також наголосила, що сімейна рада також має обирати та погоджувати керівника advisory board.
Як повідомлялося, за результатами 2023 року оборот “Кормотех” зріс на 22,5% – до $152 зі $124 млн у 2022 році. Частка експорту зросла до 31% з 28% роком раніше.
Виручка ПрАТ “Ензим” у 2023 році зросла на 32,3% – до 1 млрд 838,15 млн грн, тоді як операційна – майже в 2,3 раза, до 385,99 млн грн.
