Національний банк України (НБУ) дозволив купівлю та переказ іноземної валюти юрособами-резидентами, які є суб’єктами електронної комерції, за кордон для сплати податку на додану вартість (ПДВ) за операціями купівлі товарів вітчизняних виробників споживачами з країн ЄС.
«Умова для проведення цих операцій – суб’єкт електронної комерції має бути зареєстрований як платник податків у ЄС. Таке пом’якшення насамперед підтримає малий і середній бізнес, який отримає можливість просувати власні товари на ринку ЄС завдяки торговельним майданчикам», – ідеться в прес-релізі центробанку в понеділок.
Регулятор припускає, що це не матиме негативного впливу на міжнародні резерви, оскільки надходження валюти в Україну за продані товари значно перевищуватиме додатковий попит на валюту для сплати ПДВ у ЄС.
Крім того, НБУ анонсував низку інших валютних послаблень. Зокрема, центробанк дозволив держкомпаніям купівлю і переказ інвалюти за кордон для покриття викидів діоксиду вуглецю.
«Державні підприємства зможуть купувати валюту і переводити її на користь нерезидентів, щоб закуповувати квоти для покриття або компенсації викидів діоксиду вуглецю (CO₂), пов’язаних з авіаційною діяльністю», – пояснює Нацбанк.
На думку регулятора, цей крок сприяє безперебійності оборонних закупівель за держконтрактами, дасть змогу й надалі виконувати авіаційні перевезення за кордоном, а також підтримає військово-технічне співробітництво з ЄС.
Серед інших операцій, які Нацбанк дозволив здійснювати з 10 вересня, – виплати за операціями, передбаченими договором перестрахування, укладеним з іноземними ядерними страховими пулами.
«Зокрема, сплачувати бонус за беззбитковість, що є обов’язковою умовою, визначеною договором перестрахування. Це пом’якшення матиме незначний вплив на міжнародні резерви та водночас дасть змогу Ядерному страховому пулу виконувати зобов’язання перед партнерами, що є важливим для безперебійної роботи галузі», – йдеться в релізі НБУ.
Як повідомлялося, також регулятор дав можливість українському бізнесу відшкодувати купонні платежі за єврооблігаціями, які були виплачені з 24 лютого 2022 року до 9 липня 2024 року, за рахунок накопиченої в Україні власної іноземної валюти.
Водночас НБУ з 10 вересня запровадив ліміт на оплату годинників, ювелірних виробів, дорогоцінного каміння та монет з валютних карток українських банків за кордоном у розмірі 100 тис. грн/міс. і на операції з агентами нерухомості – до 500 тис. грн/міс.
Усі вищезазначені нововведення запроваджуються постановою №108, від 6 вересня 2024 року, яку офіційно було оприлюднено в понеділок, 9 вересня.
Український автопарк у серпні поповнили понад 25,7 тис. уживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 22% більше, ніж за той самий місяць 2023 року, і майже на 29% більше, ніж у липні поточного, повідомив «Укравтопром» у телеграм-каналі.
«Це найкращий показник за останні 25 місяців», – констатується в повідомленні.
Як повідомлялося, нових легкових авто в серпні, за даними асоціації, зареєстровано 8,1 тис. (на 40% більше, ніж у серпні минулого року), тобто попит на імпортовані уживані авто перевищив попит на нові більш ніж утричі.
За даними «Укравтопрому», найбільша частка в сегменті старих іномарок у серпні, як і раніше, з великим відривом належала бензиновим авто – 46%. Далі йдуть: дизельні – 25%; електромобілі – 20%; авто з ГБО – 5%, гібриди – 4%.
Лідером серед ввезеного «секонд-хенду» залишається Volkswagen Golf – 1325 реєстрацій.
До десятки найпопулярніших моделей місяця увійшли також Renault Megane – 1037 од., Skoda Octavia – 959 од., Volkswagen Passat – 738 од., Volkswagen Tiguan – 685 од., Audi Q5 – 671 од., Nissan Leaf – 658 од., Tesla Model Y – 588 од., Nissan Rogue – 581 од. і Tesla Model 3 – 561 од.
Середній вік уживаних машин, які перейшли в серпні на українські номери, становив 8,6 років.
Загалом у січні-серпні першу реєстрацію в Україні пройшли 159 тис. вживаних легковиків, що на чверть більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Як повідомлялося, за 2023 рік реєстрації ввезених з-за кордону вживаних авто скоротилися на 45% до 2022 року – до 214,4 тис. од.
Ціни на нафту марки Brent можуть у відносно недалекому часі опуститися нижче $70 за барель, вважає глава нафтового відділу трейдера Trafigura Бен Лукок.
Водночас він застеріг ринок від надмірно песимістичних настроїв.
“Це небезпечно, оскільки може статися стільки несподіваних подій, – заявив Лукок, виступаючи на нафтовій конференції Азіатсько-Тихоокеанського регіону (APPEC). – Я б не ставив усе на зниження цін”.
Ціни на нафту почали падати в середині липня на побоюваннях з приводу світового попиту і збільшення поставок країнами ОПЕК+ і тепер демонструють негативну динаміку з початку року.
Негативного прогнозу дотримується і глава трейдера Gunvor Торбйорн Торнквіст.
“Зараз у світі виробляється набагато більше нафти, ніж споживається, і цей баланс, як очікується, лише погіршуватиметься найближчими роками”, – цитує виступ Торнквіста на конференції APPAC агентство Bloomberg.
Джефф Каррі з Energy Pathways озвучив дещо оптимістичнішу думку. Він визнав проблеми в економіці Китаю, проте вказав на те, що очікуване зниження ставки Федрезерву може підтримати настрій інвесторів.
“Зростання попиту на нафту та інші енергоносії в майбутньому забезпечуватимуть такі регіони, як Індія, Африка та частини Латинської Америки”, – сказав він.
Франція використає для закупівлі озброєння для України EUR300 млн у 2024 році, це частина від виділених Євросоюзом EUR1,4 млрд доходів від заморожених російських активів, повідомили в Міноборони Франції.
«Європейська комісія домовилася з Генеральним директоратом з озброєнь про те, що вона буде використовувати ці кошти для швидкого придбання у французькій промисловості пріоритетного устаткування для України, боєприпаси, артилерійське і протиповітряне устаткування французької промисловості на загальну суму 300 мільйонів на 2024 рік», – зазначено в опублікованому в п’ятницю комюніке відомства.
Раніше глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що ЄС уже почав передавати доходи від заморожених активів Росії українській стороні та країнам блоку, які постачатимуть Києву озброєння.
АТ “Укргазвидобування” (УГВ) у січні-серпні 2024 року збільшило видобуток товарного газу на 7,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 9,26 млрд куб. м, повідомила компанія на фейсбук-сторінці.
За цей період УГВ завершила буріння 62 свердловин, з яких в експлуатацію введено 52. З них 23 з початковим добовим дебітом понад 100 тис. куб. м.
“Ми продовжуємо активно бурити свердловини, впроваджувати нові технології, досліджувати нові родовища – робимо все, щоб газовидобуток збільшувався щодня. Видобуті кубометри газу та нафти роблять Україну стійкішою та забезпечують надійний тил для наших воїнів”, – зазначив голова “Укргазвидобування” Сергій Лагно.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 р. виробництво товарного газу компанією становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж у 2022-му.
“Укргазвидобування” у 2023 р. запустило 86 нових свердловин, із них 24 – із початковим дебітом понад 100 тис. куб. м.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
