22-го травня,о 18.00, у малому виставковому просторі галереї Лавра відбудеться відкриття мистецького проєкту «Данина мода». Авторка проєкту – молода київська художниця Dana Ozova – fashion artist, яка тонко і вишукано поєднує у живопис моду та особисті емоції.
Виставка «Данина мода» – це візуальний монолог про присутність почуттів у просторі.
Це вишукана вистава про стани та настрої у фарбах і силуетах. Архітектура, світло люстр, мода й образи занурені в атмосферу, де межа між спогадом і реальністю розмивається. Інтер’єри, блиск софітів, тіла та світлотіні — це сцени не подій, а станів.
На перетині моди, живопису й театру в картинах художниці народжуються особливі історії – інтимні, драматичні, спокусливі, в яких кожний образ це мить між словом і мовчанням. Усе тут — жест, пауза, дотик.
Поєднання в експозиції масштабних живописних полотен і витончених фешн-нарисів створюють певний ритм, беззвучну музику душі, яка залишається з нами, як спогад, враження, емоція. Саме емоція є головним художнім образом проєкту. Саме вона є основою натхнення і краси, моди, живопису, музики, архітектури.
Кожне полотно — це кадр, зупинений у часі.
Живопис, у якому відчуття постають через фактуру, напівжест, тишу після руху.
Це сцена — не для глядача, а для того, хто вміє бачити.
Роботи Дани Озової існують на межі моди, театру та живопису — у тих зонах сприйняття, де вишуканість стає емоцією, а образ — медитацією.
9 компаній з топу отримали прибуток торік
49,49 млрд грн склав сукупний дохід компаній-лідерів у сфері будівництва за даними Індексу Опендатабота 2025. Це на 41% більше, ніж у 2023 році. Трійка лідерів майже незмінна вже 3 рік поспіль. 9 компаніям з топу вдалось отримати прибуток торік. Половина компаній з топу займається будівництвом доріг та автострад.
Понад 49 млрд грн доходу отримала десятка топових компаній у сфері будівництва в Індексі Опендатабота 2025. Це на 41% більше, ніж у 2023 році. Сукупний прибуток лідерів зріс у 1,6 раза — до 3,09 млрд грн.
Левова частка доходу топу припадає на 5 компаній, що спеціалізується на будівництві доріг: 75% або ж 36,9 млрд грн.
Ще чотири компанії займаються будівництвом житлових та нежитлових будівель — їхній внесок скромніший: 20% доходу. Одна компанія у рейтингу працює у вузькій сфері розвідувального буріння.
Вже третій рік поспіль трійка лідерів Індексу будівельної галузі майже незмінна. Абсолютний лідер — Автомагістраль-Південь з Одеси, власник — Олександр Бойко. У 2024 компанія заробила 13,2 млрд грн (27% загального доходу топу), що у 1,6 раза перевищує показники 2023. Прибуток — рекордні 1,36 млрд грн.
На другому місці — вінницька Автострада Максима Шкіля. Компанія заробила 10,8 млрд грн (+30%) і наростила прибуток у 1,6 раза — до 74,6 млн грн.
У компанії зазначають, що Автострада входить до десятки найбільших донорів Сил оборони України, перерахувавши понад 2,1 млрд грн з початку повномасштабної війни. Компанія бере активну участь у відбудові критичної інфраструктури, зокрема водогонів та об’єктів енергетики. А також є одним із найбільших платників податків у своїй галузі.
Третє місце — одеський Ростдорстрой (Євген Коновалов і Юрій Шумахер). Компанія збільшила дохід на 15% (до 6,85 млрд грн), водночас прибуток скоротився на чверть.
На четверту сходинку піднялася Онур Конструкціон Інтернешнл зі Львова (власники — турецькі підприємці Четінджевіз Онур та Іхсан). Її дохід зріс на 30% — до 3,82 млрд грн, а прибуток — майже утричі: до 418 млн грн.
П’яте місце — новачок Індексу, компанія Ательє де Франс Київ, компанія, що займається реставрацією пам’яток архітектури. Її дохід зріс у 6,4 раза — до 2,9 млрд грн, прибуток — утричі (44 млн грн). Власник — француз Куртуа Антуан, Філіп, Марі.
Феррострой із Полтавщини повернувся до Індексу після перерви у рік, наростивши дохід у 1,7 раза до 2,62 млрд грн і прибуток — у 2,6 раза до 298 млн грн. Компанія займається будівництвом будівель.
Компанія Косул (група СКМ Ріната Ахметова) втратила чверть доходу та 4 позиції в переліку кращих — 7 місце та 2,6 млрд грн. Водночас прибуток зріс на 8% — до 758,8 млн грн, Саме на цю компанію припадає чверть заробітків десятки кращих.
Київська енергетична будівельна компанія Володимира Випирайла показала найбільший приріст прибутку — у 8,8 раза (до 16,9 млн грн), хоч дохід знизився на 6% — до 2,3 млрд грн.
Техно-буд-центр (Ярема Андрій та Ханін Юрій) — ще один новачок. Дохід зріс у 1,6 раза — до 2,2 млрд грн, прибуток — у 1,5 раза до 26 млн грн.
Веста-І, яку у березні 2025 очолив новий власник — громадянин Таджикистану Карімі Асолат Ісматзода, показала чотириразове зростання доходу (2,2 млрд грн), але замість прибутку — 1,9 млн грн збитку.
Отож, у 2025 році рейтинг покинули:
ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у січні-березні 2025 року збільшила валові премії на 10,89% – до 541,961 млн грн, а чисті страхові премії – на 17,82%, до 555,2 млн грн.
Як повідомило РА “Стандарт-Рейтинг”, яке оновило кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) компанії за національною шкалою на рівні “uaААА” за підсумками зазначеного періоду, надходження від фізичних осіб зросли на 15,56% – до 378,1 млн грн. Таким чином, частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика становила 69,77%, а частка перестраховиків – 0,06%.
Обсяг страхових виплат та відшкодувань, здійснених страховиком у першому кварталі 2025 року, був на 20,13% вищим, ніж в аналогічний період 2024 року, а рівень виплат виріс на 3,97 відсоткового пункту (в.п.), до 51,60%.
За підсумками січня-березня, операційний прибуток компанії становив 40,570 млн грн проти збитку за перший квартал 2024 року, а чистий прибуток виріс до 58,395 млн грн.
Активи страховика станом на 1 квітня збільшилися на 1,97%, до 2,547 млрд грн, власний капітал – на 6,15%, до 1,028 млрд грн, водночас зобов’язання зменшилися на 0,67%, до 1,519 млрд грн, а грошові кошти та їхні еквіваленти знизилися на 18,02%, до 341,567 млн грн.
РА повідомляє, що станом на звітну дату страховик здійснив фінансові інвестиції обсягом 650,594 млн грн, які складались з ОВДП (298,355 млн грн) та депозитів в банках (352,239 млн грн), що позитивно впливало на його забезпеченість ліквідними активами. Отже, ліквідні активи покрили 65,33% зобов’язань СК “ПЗУ Україна”.
РА підкреслює, що ПрАТ СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ СК “ПЗУ Україна” – PZU S.A.).
Вугільна компанія Coal Energy S.A. (Люксембург) з основними активами в Україні, які опинилися під російською окупацією, у середині квітня підписала лист про наміри з польською гірничодобувною компанією Siltech щодо оренди її нерухомості та інфраструктури для видобутку вугілля у Польщі.
“Основною метою цього листа про наміри є просування плану Coal Energy подати заявку на отримання ліцензії на видобуток вугілля з родовищ, що прилягають до родовищ, які належать компанії Siltech”, – йдеться у біржовому повідомленні Coal Energy.
Зазначається, що початок оренди заплановано на кінець 2025 року – після того, як Coal Energy отримає всі необхідні дозволи для початку видобутку вугілля з ліцензованих родовищ.
Передбачається, що Coal Energy здійснюватиме видобуток вугілля з використанням існуючої гірничодобувної інфраструктури, що належить Siltech. Такий підхід скоротить час, що необхідний для початку видобутку вугілля, а також позбавить Coal Energy необхідності інвестувати в будівництво нового видобувного обʼєкта.
Акції Coal Energy котируються на Варшавській фондовій біржі з 8 серпня 2011 року. Її основним напрямом роботи був видобуток вугілля на двох підземних шахтах та робота з вугільними відвалами у Донецькій області. За даними компанії, через агресію Росії наразі вона не має вугільних активів на території України.
Останні роки компанія практично не вела операційної діяльності. Згідно з останнім звітом на сайті Coal Energy, її загальні активи на кінець вересня 2023 року становили $9,7 млн, тоді як зобов’язання – $11,6 млн, а капітал був від’ємним – $1,9 млн.
Наприкінці 2023 року компанія придбала ТОВ “Укрмінерал трейдінг” з метою отримання ліцензій на видобуток корисних копалин в Україні, а також Advanced Industrial Technologies Sp. z.o.o. з метою надання послуг з підземного видобутку корисних копалин вугільним шахтам у Польщі. Окрім того на початку 2024 року Coal Energy зареєструвала нову компанію Greentech Solutions Sp. z.o.o. для рекультивації та переробки промислових породних відвалів та відвалів шахтних порід, а також рекультивації земель, зруйнованих техногенною діяльністю.
Засновником, головою ради директорів та правління є Віктор Вишневецький.
Україна почала імпортувати газ через територію Словаччини, повідомив ексочільник “Оператор ГТС України” (ОГТСУ) Сергій Макогон у Facebook.
“Раніше імпорт йшов з Угорщини та Польщі, але більш дешевий угорський напрямок вже завантажений, тому постачальники вимушені купувати більш дорогу потужність у Словаччини”, – написав він.
За словами ексочільника ОГТСУ, наразі середньодобовий імпорт становить близько 14,5 млн куб м, але щоб встигнути накопичити 13,6 млрд куб. м до 1 листопада, потрібно збільшити імпорт у 2-3 рази.
Водночас Словаччина має найбільшу потужність для імпорту – 42 млн куб. м на добу.
Як повідомлялося з посиланням на Макогона, Україні для досягнення минулорічних планових показників накопичення запасів газу у підземних сховищах (ПСГ) потрібно імпортувати додатково до 1 листопада щонайменше 5 млрд куб. м, тобто приблизно 870 млн куб. м щомісяця або 29 млн куб. м щоденно.
Він зазначив, що для імпорту мінімальних 5 млрд куб. м потрібно $2-2,5 млрд, $0,4 млрд з яких вже надали донори і можуть надати ще. При цьому він вважає, що кошти на закупівлю газу можуть бути знайдені і в середині країни, зокрема з бюджету шляхом прямої докапіталізації “Нафтогазу” або через схеми погашення боргів шляхом взаємозаліків.
Як повідомлялося з посиланням на дані Gas Infrastructure Europe (GIE), Україна з 17 квітня перейшла від відбору газу з ПСГ до його закачування. Згідно з ними, сезон відбору цього разу тривав з 1 листопада, коли в ПСГ було 87,037 TВт-г (8,315 млрд куб. м), та завершився 16 квітня на рівні 7,062 TВт-г (0,675 млрд куб. м) – найнижчому за всю історію роботи.
GIE вказує, що цього року Україна вийшла із опалювального сезону із запасами на рівні 2,22% від максимального обсягу ПСГ, тоді як торік сезон відбору завершився 30 березня із запасами 11,12 TВт-г (3,388 млрд куб. м), або 11,12% від обсягу ПСГ.
Своєю чергою, за даними ексміністерки енергетики Ольги Буславець, загальний рівень запасів природного газу в українських ПСГ на кінець минулого тижня становив 6,1 млрд куб. м (включно 4,7 млрд куб. м “буферного газу”), що нижче минулого року на 31%.
За останній тиждень чистий імпорт газу в Україну (без short-haul) складав у середньому 14,4 млн куб. м на добу (з Угорщини та Польщі), водночас добове споживання газу в Україні зросло до 30-33 млн куб. м/доба, що, за даними європейської платформи Agregated Gas Storage Inventory (AGSI), дозволяє закачувати в ПСГ не більше 27 млн куб. м/доба.
Асоціація українських банків (АУБ) спільно з державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАН України» представили Аналітичну платформу банківського сектору версії 2.0, яка візуалізує звітність банків до Національного банку України (НБУ).
«Ми вирішили, що інформація, яка сьогодні подається банками як звітність до Національного банку і потім публікується вже на сайті Національного банку і на сайтах банків також, повинна бути оброблена і представлена в цікавому форматі. Це не комерційний продукт, а відкритий інструмент», – зазначив президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.
За його словами, ця платформа насамперед покликана об’єднати всі дані, які вже є у відкритому доступі. Її головна мета, з одного боку, зібрати ці дані в одному місці, а з іншого – перевірити, чи достатньо інформації для обчислення певних показників, і представити це в зручному форматі.
Платформа структурована на чотири основні розділи: комплексне дослідження, аналітика окремого банку з різних ракурсів, огляд ключових показників банківської системи, дані по платіжних системах і рейтинги банків.
Платформа побудована на Microsoft Power BI, а дані надходять через автоматичне оновлення з сайту НБУ. «Це дозволяє мінімізувати людський фактор і підтримувати високу частоту оновлення інформації – щодня», – пояснив радник АУБ і співавтор Платформи Олександр Марковський.
