АТ “Концерн-Електрон” (Львів) завершив 2025 рік з консолідованим чистим прибутком 17,22 млн грн, що у 3,3 рази менше аналогічного показника 2024 року, свідчить фінансова звітність концерну.
Згідно з оприлюдненим на сайті концерну консолідованим фінансовим звітом, чистий дохід за минулий рік зменшився на 10,4% – до 671,1 млн грн.
До групи “Концерн-Електрон”, окрім материнської компанії, входять 12 активів, а згідно звітності материнської компанії АТ “Концерн-Електрон”, вона минулого року скоротила чистий прибуток більш ніж в 4 раза – до 12,6 млн грн, чистий дохід склав 0,39 млн грн (як і 2024 року).
Концерн, відповідно проєкту рішень загальних зборів акціонерів, запланованих на 27 квітня, планує направити 15 млн грн на виплату дивідендів з розрахунку 1 грн на акцію (номіналом 3,5 грн).
“Фінансовий результат дозволяє виплатити дивіденди акціонерам у розмірі не меншому за минулий рік”, – йдеться у звіті товариства.
Власниками більше ніж 5% акцій АТ “Концерн-Електрон”є президент – голова правління Юрій Бубес (5,6% акцій), голова наглядової ради Сергій Медведєв (5,05%), а також Вікторія Стародуб (11,5%) та Михайло Шоломицький (6,43%).
Згідно зі звітом, найбільші обсяги продажів та прибутку в концерні 2025 року показав виробник підігрівачів і теплообмінників для авто “Сферос-Електрон”, який збільшив чистий дохід на 15% – до 250 млн грн, а чистий прибуток більш ніж на 45% – до 43 млн грн.
Водночас один з основних активів концерну – виробник транспортних засобів ТОВ “Завод “Електронмаш показав падіння чистого доходу у 2,9 раза – до 84 млн грн, і більше 23 млн грн збитку.
Втім, у звіті зазначається, що минулого року завод поставив перші чотири тролейбуси з автономним ходом в Івано-Франківськ, а у березні 2026 передав перевізнику ще п’ять.
“Згідно з вимогами контрактної документації тролейбуси повинні забезпечувати автономний хід не менше 15 км. Разом з тим, завдяки впровадженню сучасних технічних рішень фактичний запас ходу в режимі автономної роботи перевищує 50 км”, – констатує концерн.
Також продовжується виконання контракту на поставку 17 тролейбусів в Тернопіль (за кошти ЄБРР) і 9 електробусів до Ужгорода.
Також укладено договори на поставку 48 низькопідлогових автобусів з двигунами екостандарту Євро6 до Львова та п’яти автобусів до Рівне.
“У планах заводу – виготовлення та поставка цих автобусів у 2026 році”, – йдеться в документі.
Крім того, ТОВ “Електронтранс” завершило проєкт із дооснащення десяти львівських тролейбусів системою автономного ходу. У 2025 році ЛКП “Львівелектротранс” було передано шість таких тролейбусів.
Уряд Румунії затвердив надзвичайну постанову, якою оголосив кризову ситуацію на ринку нафти та нафтопродуктів на період з 1 квітня по 30 червня 2026 року та запровадив пакет заходів щодо захисту економіки та населення. Ключовий захід стосується контролю ціноутворення через обмеження комерційних націнок. Максимальна сукупна націнка по ланцюжку для бензину, дизеля та частини сировини для їх виробництва обмежується 50%, а за перевищення лімітів передбачені санкції у розмірі від 0,5% до 1% річного обороту компанії.
Румунська влада пояснює, що кризовий режим вводиться на тлі зростання світових цін на нафту, збільшення страхових і логістичних ризиків, а також високої імпортної залежності країни.
Станом на 27 березня в Бухаресті ціни на паливо становили:
бензин: 9,19–9,23 лея за літр (близько 1,85–1,86 євро);
дизельне паливо: 10,26–10,36 лея за літр (близько 2,06–2,08 євро).
Економіст Адріан Негреску попередив, що за умови збереження зовнішнього тиску ціни на преміальний дизель можуть зрости до 12–13 леїв за літр (близько 2,4–2,6 євро).
Як повідомляє Fixygen, тиждень для крипторинку видався нерівним і нервовим. У його середині біткойн зумів повернути позначку $70 тис. на тлі короткострокового поліпшення глобального risk sentiment після новин про паузу в можливій ескалації навколо Ірану, проте до кінця тижня імпульс ослаб, і ринок знову пішов вниз. Станом на 27 березня біткойн торгувався близько $66,2 тис., ефіріум — близько $1 987.
Головним зовнішнім драйвером залишалася геополітика. На початку тижня ринок пожвавився після повідомлень про перенесення ударів США по іранській інфраструктурі: біткойн піднімався вище $70 тис., а в якийсь момент тестував і зону близько $71,7 тис. Але потім цей relief rally почав вичерпуватися, оскільки ринок знову повернувся до базового питання — наскільки стійким є зниження напруженості і чи не повернеться нафта до зростання.
Другий великий фактор тижня — американська регуляторна повістка. Citigroup ще минулого тижня знизила свої 12-місячні цілі щодо біткойна та ефіру, прямо пов’язавши це з пробуксовкою криптозаконодавства в США. Паралельно ринок негативно сприйняв новини щодо компромісу з Clarity Act, де обговорюється заборона дохідності на залишки в стейблкоінах: на цьому тлі сильно просіли акції Circle і Coinbase, а сама тема знову нагадала ринку, що «регуляторний бичачий сценарій» поки що не реалізований.
Технічно тиждень показав, що рівень $70 тис. для біткойна залишається скоріше зоною боротьби, ніж стійкою опорою. Низка ринкових оглядів вказувала, що повернення вище цієї позначки не було підтверджене сильним обсягом, а до кінця тижня увага трейдерів змістилася до великої експірації опціонів на $18,6 млрд. При цьому окремим позитивом виглядало зниження пропозиції BTC на біржах до семирічного мінімуму, що зазвичай трактується як сигнал довгострокового утримання монет, а не негайного продажу.
Для Ethereum тиждень видався слабкішим, ніж для bitcoin. ETH брав участь у відскоку разом з рештою ринку, але тиск на нього залишається сильнішим: Citi окремо відзначав слабку активність користувачів у мережі та скромніший набір потенційних каталізаторів порівняно з BTC. На тлі поточної ціни нижче $2 тис. це робить ether більш чутливим до будь-якого нового погіршення апетиту до ризику.
Якщо підбивати підсумки тижня в логіці FIXYGEN, картина виглядає так: ринок залишається живим, ліквідним і готовим до швидких відскоків, але поки що не має одного сильного власного драйвера. Він продовжує торгуватися як суміш ризикових активів і макро-хеджу, реагуючи не стільки на внутрішні криптоновини, скільки на нафту, долар, ФРС і заголовки з Близького Сходу.
Короткий прогноз від Fixygen на найближчі дні такий. – для bitcoin ключовою зоною залишається діапазон $65-72 тис. Поки ринок тримається вище середини цього коридору, сценарій консолідації зі спробами повторного штурму $70-71 тис. зберігається. Якщо ж геополітика знову погіршиться або долар продовжить зміцнюватися, ринок легко може повернутися до більш жорсткої корекції. Цей висновок — аналітичний, на основі поточних цін, поведінки ринку протягом тижня та зовнішнього новинного фону.
Для Ethereum найближча перспектива виглядає обережніше. Без явного зрушення в регуляторній політиці США та без відновлення більш широкого risk-on настрою ETH, ймовірно, продовжить рухатися слабкіше за bitcoin. У позитивному сценарії ефір здатний швидко повернутися в зону вище $2 тис., але в короткостроковій перспективі він залишається більш вразливим активом, ніж BTC. Це теж аналітичний висновок, що ґрунтується на поточній ціні ETH, тижневій динаміці та оцінці Citi щодо слабшого фундаментального імпульсу для мережі.
ПрАТ “Керампром” (с.Артемівка Донецької обл.), що займається видобутком глини в Донецькій області, за підсумками 2025 року отримав чистий прибуток у розмірі 8 млн 102,607 тис. грн, тоді як у 2024р він був 33 млн 457,947 тис. грн.
Згідно з оголошенням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР про дистанційне проведення 29 квітня загальних зборів акціонерів, на порядку денному – 10 питань.
Планується, зокрема, розглянути звіт наглядової ради та гендиректора товариства за 2025 рік, висновки аудитора та прийняти відповідні рішення. Крім того, затвердити результати фінансово-господарської діяльності та річний звіт за минулий рік та розподіл прибутку. Крім того, попередньо надати згоду на вчинення товариством значних правочинів.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується чистий прибуток за 2025 рік у розмірі 8 млн 102,607 тис. грн розподілити таким чином: 980,490 тис. грн направити на виплату дивідендів, 7 млн 122,117 тис. грн залишити нерозподіленим. Крім того, частину нерозподіленого прибутку товариства за 2015 – 2024 роки у розмірі 80 млн 719,914 тис. грн направити на виплату дивідендів.
Здійснити виплату дивідендів на загальну суму 81 млн 700,404 тис. грн, затвердивши розмір дивідендів на одну просту іменну акцію товариства у сумі 260,17 грн. Дивіденди виплатити безпосередньо акціонерам не пізніше 4 листопада 2026 року.
Як повідомлялось, “Керампром” за підсумками 2024 року отримав чистий прибуток 33 млн 457,947 тис. грн, що у 10,93 рази більше, ніж у 2023 році (3 млн 59,435 тис. грн).
ПрАТ “Керампром” (с. Артемівка Донецької обл.) створено у 1997 році, займається видобутком глини. Виробничі потужності підприємства становлять до 300 тис. тонн на рік. За даними на сайті ПрАТ, наразі підприємство розробляє родовище білих вогнетривких глин “Чильне” у Костянтинівському районі Донецької області.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, акціями ПрАТ володіють Валерій, Ігор та Борис Бевзенки (49,8708%, 30,2515% та 8,9999% відповідно), Анатолій та Лариса Попови (по 5,1757% кожен).
Статутний капітал ПрАТ “Керампром” – 25,75 млн грн.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” спрямував 9,8 млн грн на перший етап капітального ремонту “Слябінг 1150” та БТЛС-1680 (безперервний тонколистовий стан) у цеху гарячої прокатки.
Згідно з інформацією підприємства у четвер, стабільна прокатка починається зі справних станів. Такі ремонти проводять поетапно протягом року.
На першому етапі “Слябінг 1150” отримав нові шпинделі кліті горизонтальних валків, відремонтовано гідравлічну систему, відновлено вузли кліті, а також окремі ділянки рольгангів і трансмісійний редуктор. На БТЛС-1680 відремонтували редуктор кліті №2 із заміною вузлів валів, відновили лінію приводу однієї з клітей, замінили шестеренний валок, виконали частковий ремонт “коілбоксу”, відремонтували вузли моталки та замінили ланцюги окремих секцій рольганга.
При цьому уточнюється, що фахівці ремонтних служб підрозділів комбінату із залученням фахівців-гідравліків з “Каметсталі” виконали заплановані роботи з випередженням графіку.
На цьому етапі на роботи спрямували 9,8 млн грн, наступний етап капремонту запланований на осінь.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Група Star Brands (ТМ Flint, Chipster’s, BigBob) за 20 років роботи на ринку Центральної Азії розгорнула в Казахстані чотири виробничі майданчики і готується до експансії в Узбекистан, повідомив директор зі стратегічного маркетингу Star Brands Євген Разуваєв на Саміті експортерів Forbes Ukraina.
«У нашому випадку все будувалося всупереч. У 2006 році ми з’явилися в Казахстані, але не знайшли жодної логістичної компанії чи дистриб’ютора, який міг би на національному рівні забезпечити присутність у країні, де зі сходу на захід понад 3 тисячі кілометрів. Тому ми стали для себе першим національним дистриб’ютором: туди приїхала наша «гаряча команда» з 13 осіб, які просто на місці розбиралися в новій культурі та звичаях”, — розповів Разуваєв.
Окрему увагу спікер приділив трансформації логістичних ланцюжків через російську агресію. За його словами, Star Brands прийняла принципове рішення про повне припинення діяльності та вихід з ринку РФ ще у 2014-2016 роках, не чекаючи, поки це стане загальноприйнятим трендом серед великого бізнесу.
«Відкрию таємницю: ми вийшли з того ринку ще після 2014 року, коли це не було »надзвичайно популярним”. Ми зрозуміли, що не зможемо забезпечувати нормальну логістику з України до Центральної Азії, адже основний шлях — залізниця — проходив через територію країни-агресора, про яку навіть згадувати не хочемо. Транзит став неможливим без критичного подорожчання продукту», — підкреслив менеджер.
Саме логістична блокада та неможливість безпечного транзиту через РФ стали поштовхом до створення власних виробничих потужностей безпосередньо в Казахстані. Зараз там успішно працюють чотири майданчики Star Brands, зокрема, з випуску сухариків та картопляних чіпсів, що дозволяє компанії зберігати конкурентну собівартість у регіоні.
«Для нашого продукту логістика має більше значення, ніж для металургії. Коли ми продаємо чіпси — ми фактично «перевозимо повітря». Тому вартість логістики у собівартості є надзвичайно важливою. Якщо ти не маєш ультраунікального продукту, то коли рахуєш свої можливості «знизу вгору» і «зверху вниз» — калькулятор просто не сходиться. Це особливий талант — побудувати бізнес там, де логістика «з’їдає» всю маржу», — пояснив Разуваєв.
Директор з маркетингу також закликав українських експортерів «перестати дивитися тільки в бік Європейського Союзу» і звернути увагу на Схід, зокрема, на Узбекистан, населення якого вже перевищує українське.
«Узбекистан — це країна, яка вражає змінами. З тотально закритої території вона перетворюється на ринок з величезним потенціалом. Для нас це плацдарм для подальшого розвитку східних країн. Подивіться на Схід — там справжня Азія, де дуже багато можливостей», — резюмував він.
Star Brands — міжнародна торгово-виробнича група компаній, заснована в 1995 році в Дніпрі. Холдинг працює як вертикально інтегрована структура з повним циклом виробництва, логістики та маркетингу й об’єднує 33 виробничі майданчики. До складу групи входять дистриб’юторська компанія «Концепція» з портфелем понад 50 міжнародних брендів, власна логістична компанія «Логістичний Американ» та підрозділ Star Brands Asia для розвитку бізнесу в країнах Центральної Азії.
Портфель групи налічує 32 торгові марки, серед яких снекові бренди Flint, Chipster’s, BigBob, «Сан Санич», бакалійні товари «Хуторок», La Pasta, а також товари нехарчової групи SoHo та Zeffir. Продукція експортується до 35 країн світу, зокрема до ЄС, США та країн Балтії.
