Аптечні продажі в Україні за підсумками січня-лютого 2025 року в грошовому виразі зросли на 8,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – більш як до 39,014 млрд грн, в натуральному знизилися на 7,2% – майже до 176,866 тис. упаковок, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” дані проведеного дослідження компанія “Бізнес Кредит”.
Згідно з ними, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками січня-лютого 2026 року становила 220,58 грн за упаковку, що на 16,67% більше, ніж за цей період роком раніше.
При цьому аптечні продажі лікарських засобів у цей період зросли в грошовому виразі на 10,8% – до більш ніж 31,396 млрд грн, в натуральному зросли на 2,25% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, до 138 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками двох місяців 2026 року становила 227,5 грн за упаковку, що на 8,5% більше, ніж в січні-лютому 2025 року.
Водночас аптечний продаж БАДів за перші два місяці 2026 року в грошовому виразі збільшився на 12,46%, до майже 4,6 млрд грн, а в натуральному скоротився на 17,3%, до 14,717 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті зросла на 35,9% – до 309,64 грн за одиницю товару.
Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за підсумками 2025 року в грошовому виразі зросли на 14,23% порівняно з 2024 роком – більш як до 220,287 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,25% – майже до 1,135 млн упаковок, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками 2025 року становила 194,68 грн за упаковку, що на 16,86% більше, ніж роком раніше.
При цьому аптечні продажі лікарських засобів у цей період зросли в грошовому виразі на 12,79% – майже до 170,318 млрд грн, в натуральному – знизилися на 0,2% порівняно з 2024 роком, до 808,546 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками 2025 року становила 210,65 грн за упаковку, що на 13% більше, ніж станом на кінець 2024 року.
Лідерами роздрібних продажів в 2025 році серед вітчизняних компаній залишається фармкомпанія “Фармак” з обсягом продажів майже 10,978 млрд грн. В ТОП-5 також увійшли фармкомпанія “Дарниця” (7,473 млрд грн), “Київський вітамінний завод” (КВЗ, майже 6,842 млрд грн), “Артеріум” (5,975 млрд грн) та “Фарма Стар/Acino” (2,9 млрд грн).
Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак призведе до зниження рентабельності цих культур, що спричинить скорочення посівних площ під соєю у 2026 році на 30%, повідомили експерти Американської торговельної палати (ACC) під час пресбрифінгу в Києві.
“Наші прогнози свідчать про можливе зменшення площ під соєю на 30% порівняно з попереднім сезоном. Експортне мито діє як економічний бар’єр, що робить вирощування цієї культури менш привабливим для товаровиробника. Фермер не буде кожного року брати на себе збитки — якщо фінансовий результат від’ємний, він просто змінює структуру посівів”, — пояснили експерти.
У бізнес-об’єднанні зауважили, що за звичайних умов альтернативою могла б стати кукурудза, проте наразі її інвестиційна привабливість також під питанням через зростання собівартості виробництва.
“Ціни на пальне та добрива суттєво зросли, зокрема, через загострення ситуації навколо Ірану та блокування Ормузької протоки. Це значно підвищує витрати аграріїв на вирощування кукурудзи, що в поєднанні з низькою рентабельністю олійних через мита (на сою та ріпак – ІФ-У) ставить аграріїв у складне становище перед початком весняної кампанії”, — наголосили учасники брифінгу.
Фахівці висловили упевненість, якщо регуляторна політика не зміниться, існує ризик довгострокової відмови фермерів від вирощування ріпаку та сої. Це призведе до того, що внутрішні переробники, які лобіювали введення мита для отримання дешевої сировини, зрештою зіткнуться з її фізичним дефіцитом через скорочення виробництва.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
«Київстар», найбільший український оператор зв’язку, який наприкінці минулого року придбав оператора сонячної електростанції (СЕС) потужністю 12,947 ГВА у Житомирській обл. за $3 млн, планує придбати ще шість компаній — операторів СЕС у Львівській області: ТОВ «Енергопостач-Плюс», “Лайтфул”, «Санлайт Дженерейшн», «Терновиця Солар», «Енерджі Спейс» та «Терновиця Солар Плюс».
Згідно з повідомленням Антимонопольного комітету України, він надав ПрАТ «Київстар» відповідний дозвіл у четвер.
Як раніше повідомляло агентство «Інтерфакс-Україна», АМКУ в липні 2021 року вже надавав дозвіл на купівлю цих СЕС, але тоді потенційним покупцем виступала французька Total Eren S.A. («дочка» Total).
На той момент йшлося про понад 100 ГВА встановленої потужності: «Енерджі Спейс» (5,94 ГВА і 5,797 ГВА), «Терновиця Солар» (13,023 ГВА і 15,537 ГВА), «Терновиця Солар Плюс» (12,382 ГВА і 15,537 ГВА), «Санлайт Дженерейшн» (5,94 ГВА та 5,797 ГВА), «Енергопостач-Плюс» (5,94 ГВА та 5,797 ГВА) та «Лайтфул» (5,94 ГВА та 5,79).
Основним бенефіціаром «Енерджі спейс» та «Терновиця Солар Плюс», згідно з даними ресурсу YouControl, є Всеволод Трофименко з родини власників мережі кінотеатрів Multiplex, «Терновиця Солар», «Санлайт Дженерейшн», «Енергопостач-Плюс» та «Лайтфул» — Іван Торський, який був генеральним директором девелоперського холдингу «ТКС».
CEO та президент «Київстару» Олександр Комаров 13 березня під час презентації річного звіту групи зазначав, що придбана наприкінці минулого року перша СЕС виробляє електроенергію, еквівалентну 4% річного споживання електроенергії «Київстару».
За його словами, такі інвестиції — це хеджування витрат на енергію, що є однією з найбільших постійних статей витрат компанії. Вони відповідають стратегії підтримки відновлення та енергетичної незалежності України, а також доповнюють потреби цифрових послуг.
«Збільшення присутності в енергетичному секторі для нас є природним хеджуванням від зростання цих цін у найближчі періоди», — додав тоді CFO Борис Долгушин.
Група «Київстар» у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% — до 27 млрд грн при зростанні виручки на 30,3% — до 48,2 млрд грн, у тому числі в четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% — до 7,2 млрд грн при зростанні виручки на 30,1% — до 13,5 млрд грн.
Шведська компанія H&M Hennes & Mauritz AB опублікувала річний звіт про сталий розвиток за 2025 рік, у якому повідомила про подальше зниження викидів парникових газів, зростання частки перероблених та більш екологічних матеріалів, а також про інвестиції в декарбонізацію та інновації.
Як зазначається в документі, у 2025 році 91% матеріалів, що використовуються компанією, становили перероблені або більш стійкі альтернативи, при цьому частка саме перероблених матеріалів досягла 32%, перевищивши цільовий показник у 30%.
Згідно зі звітом, викиди парникових газів у Scope 1 і 2 скоротилися на 41% порівняно з 2019 роком, а в Scope 3 — на 34,6%. Загальний обсяг інвестицій у декарбонізацію та інновації склав 2,8 млрд шведських крон.
У H&M також повідомили, що з 2022 року кількість постачальників одягу категорій 1, 2 і 3, які використовують вугільні котли, скоротилася на 108. Компанія підтвердила мету повністю відмовитися від такого обладнання до 2026 року.
Використання прісної води у 2025 році було знижено на 22,8%, що більш ніж удвічі перевищило цільовий показник. Паралельно сервіс перепродажу через Sellpy та бренди групи вже працює на 26 ринках і забезпечує 0,8% обороту, збільшившись на 31% у річному вираженні.
Генеральний директор H&M Group Даніель Ервер зазначив, що компанія продовжує посилювати клієнтську пропозицію і водночас демонструє, що зростання, прибутковість та скорочення викидів можуть йти паралельно. Директорка зі сталого розвитку Лейла Ертур, у свою чергу, заявила, що група має намір і надалі відокремлювати зростання бізнесу від зростання споживання ресурсів, підтримуючи людей та громади.
Крім того, H&M Group повідомила про 10-річчя глобальної рамкової угоди з IndustriALL та IF Metall, яка, за даними компанії, захищає права понад 1 млн працівників.
Повний annual and sustainability report 2025 опубліковано на сайті H&M Group.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія приєдналася до двох рішень Європейського Союзу, які продовжують дію вже існуючих обмежувальних заходів, пов’язаних із війною в Україні.
Перше рішення ЄС стосується заходів проти дій Росії щодо окупованих і непідконтрольних Києву регіонів України. По суті, це продовження спеціального санкційного режиму ще на рік — до 24 лютого 2027 року. Сербія підтримала це продовження разом із низкою інших країн-кандидатів та партнерів ЄС.
Друге рішення стосується санкцій проти конкретних осіб, компаній та організацій у зв’язку з ситуацією в Україні. Це не «загальні санкції проти Росії в цілому», а продовження списку адресних обмежень для окремих фігурантів до 6 березня 2027 року.
Формулювання про те, що Сербія «забезпечить відповідність своєї національної політики» цим рішенням, означає наступне: Белград заявив, що з цих двох конкретних питань діятиме у руслі політики ЄС. Євросоюз в офіційних заявах окремо відзначив і привітав таке приєднання Сербії.
Це не означає, що Сербія повністю приєдналася до всього санкційного пакету ЄС проти Москви. Йдеться саме про два окремі рішення, а не про повне санкційне вирівнювання з Брюсселем.
Для Сербії це черговий приклад часткового зовнішньополітичного узгодження з Брюсселем з питань, пов’язаних з Україною та Росією.
Сербія є країною-кандидатом на вступ до ЄС і регулярно перебуває під пильною увагою Брюсселя щодо узгодження зовнішньої та санкційної політики з європейськими рішеннями. На цьому тлі такі кроки Белграда зазвичай розглядаються як сигнал про готовність підтримувати робочу координацію з ЄС з окремих міжнародних питань, насамперед пов’язаних з українським порядком денним.
У зоопарку “XII Місяців” під Києвом народилося дитинча далекосхідного леопарда з меланізмом – рідкісним чорним забарвленням, нетиповим для цього підвиду. Самка на ім’я Гера народилася 20 серпня 2025 року, однак публічно про неї повідомили лише тепер – після того, як тварина пройшла найнебезпечніший період перших місяців життя. Про це в ексклюзивному коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” розповів директор і засновник зоопарку Михайло Пінчук.
“Це дуже рідкісний випадок. Батьки Гери – звичайні далекосхідні леопарди, жовті з чорними плямами. Чорне забарвлення – це рецесивний ген, який може не проявлятися поколіннями. Лише якщо він є і в мами, і в тата, може народитися таке чорне дитинча”, – сказав Пінчук.
За його словами, саме поява чорного леопарденяти у далекосхідного підвиду стала для парку справжньою несподіванкою. Директор пояснив, що в природі чорні далекосхідні леопарди практично не фіксувалися, що, зокрема, пов’язано з особливостями середовища їхнього існування. Якщо для джунглів темне забарвлення може бути перевагою, то на відкритих сніжних просторах воно, навпаки, робить хижака занадто помітним.
У парку кажуть, що спочатку навіть не одразу усвідомили масштаб події, адже ніхто не очікував такого народження саме від цієї пари тварин. Водночас публічно розповідати про Геру вирішили не відразу. Причина – складний початок її життя.
Як розповів Пінчук, у перші тижні після народження у дитинчати виявили бактеріальне захворювання. Через це леопарденя довелося забрати від матері і лікувати. Крім того, згодом з’ясувалося, що тварина наковталася соломи в лігві матері, і дрібні соломинки потрапили в носоглотку, що ускладнювало стан.
Ім’я Гері, за словами директора, дали ветеринари парку. Сьогодні вона вже активна, добре розвивається, лазить по деревах, грається і демонструє цілком виразні мисливські інстинкти. У її раціоні вже є м’ясо, зокрема яловичина та перепілки, а сама тварина, попри грайливість, уже проявляє характер справжнього хижака.
Пінчук із усмішкою розповідає, що з віком Гера стала настільки енергійною, що всі її ігри дедалі більше нагадують тренування до майбутнього полювання.
“Різниця між вигулюванням собаки і Гери (леопарда) в тому, що не ти її ведеш, а вона тебе. Куди вона хоче, туди ти за нею і мусиш іти. Якщо вона вирішила, що сьогодні йдемо в лісок – значить, ідемо в лісок. Якщо хоче гуляти на камінні – гуляємо на камінні”, – розповів засновник зоопарку Михайло Пінчук.
У перші місяці Геру вигулювали лише у закритих і безпечних просторах. Узимку її випускали у великий вольєр орангутанів, а згодом почали виводити на повідку територією зоопарку рано-вранці або пізно ввечері, коли там ще немає відвідувачів. За словами директора, леопарденя дуже швидко подорослішало: якщо ще недавно це було крихітне кошеня, то тепер це вже серйозний молодий хижак із гострими зубами, кігтями і повадками мисливця. Саме тому після її ігор працівникам парку доводиться міняти пошкоджений одяг, а інколи – й оновлювати все довкола.
Разом із тим історія Гери стала не лише радісною новиною для зоопарку, а й символом того, як парк намагається триматися під час повномасштабної війни. Пінчук наголосив, що сьогодні головне завдання “XII Місяців” – не розвиток чи розширення, а елементарне виживання до закінчення війни.
“Ми зараз виходимо з концепції, що нам потрібно вижити до закінчення війни. Ні про що інше мова не йде. Кількість людей у порівнянні з довоєнними роками менша, мабуть, у п’ять разів”, – сказав він.
За словами директора, після пережитої окупації Київщини парк повністю переосмислив свою систему безпеки та забезпечення. Якщо раніше основною була газова котельня, то тепер у зоопарку створено багаторівневу резервну систему: альтернативні джерела тепла, великий резервний генератор на весь парк і окремі генератори під кожну будівлю, де живуть тварини. Усе це потрібно для одного – не допустити зниження температури у вольєрах у критичний момент.
Пінчук пояснив, що частину тварин, особливо приматів і теплолюбних видів, неможливо утримувати в холоді навіть короткий час. Наприклад, приматам потрібно забезпечувати близько 20 градусів тепла, інакше вони починають хворіти. Саме тому парк уже навесні починає готуватися до наступної зими – закуповує пелети, гілки, корми, перевіряє теплі підлоги, генератори та всю інфраструктуру.
Фактично, за словами директора, сьогоднішня модель роботи зоопарку – це постійна підготовка до нової кризи. І якщо в мирний час такі речі здавалися пересторогою, то після 2022 року стали базовою умовою існування.
Окремо Пінчук торкнувся і фінансової ситуації. Він наголосив, що фактично єдиним стабільним джерелом доходу парку залишається каса – тобто квитки відвідувачів. Системної державної підтримки або відчутної міжнародної допомоги зоопарк, за його словами, не має.
“Нам допомагають наші відвідувачі. Людина, яка прийшла до нас і купила квиток, уже автоматично допомогла. Ми навіть не так просимо донати, як просимо приходити до нас”, – сказав він.
За словами засновника парку, допомога від небайдужих людей є, однак у значно менших обсягах, ніж на початку повномасштабного вторгнення, коли історія зоопарку в окупації особливо гостро зачепила багатьох українців. Сьогодні, каже він, це зрозуміло, адже країна має набагато більше критичних потреб, а пріоритетом для людей залишаються армія та фронт.
Водночас парк змушений переглядати і вартість квитків. Наразі дорослий квиток коштує 500 грн, дитячий – 350 грн, однак ціни, ймовірно, доведеться підвищувати, оскільки витрати на утримання великої кількості тварин, опалення, корми та резервні системи лише зростають.
Пінчук також розповів, що зараз у парку намагаються не робити ставки на активне розведення тварин. Якщо раніше існували відкриті кордони і можливість повноцінного обміну з іншими зоопарками світу, то тепер завезення нових тварин в умовах війни виглядає занадто ризикованим. Саме тому поповнення у парку нині радше виняток, ніж системна практика.
Разом із цим “XII Місяців” і далі залишається місцем, де можна побачити не лише Геру, а й багатьох інших знакових і рідкісних тварин. У самій розмові директор згадує, зокрема, приматів, орангутанів, великих хижаків, а також цілу інфраструктуру, створену спеціально для утримання складних і цінних видів. Саме тому кожне народження тут – це не просто новина для відвідувачів, а результат складної щоденної роботи великої команди ветеринарів, фельдшерів і доглядачів.
Окремою темою розмови стала і поведінка тварин під час війни. За словами Пінчука, якщо в перші дні повномасштабного вторгнення реакція була драматичною, то тепер більшість мешканців парку значною мірою адаптувалася до постійних загроз. На звуки вибухів вони часто реагують уже радше як на грім, хоча близькі удари, звісно, лякають і тварин, і людей.
Побачити Геру відвідувачі зможуть уже з початку квітня. У зоопарку сподіваються, що історія чорного леопарденяти стане не лише доброю новиною для Київщини, а й додатковим приводом для людей приїхати до парку та підтримати його в непростий час.
Парк “XII Місяців” у Київській області був в окупації у 2022 році й відтоді працює в умовах постійних безпекових і фінансових викликів. Народження самки далекосхідного леопарда з меланізмом у серпні 2025 року стало для парку унікальною подією, про яку публічно повідомили лише після того, як тварина пройшла критичний період виживання. Від початку квітня 2026 року Геру планують уперше показати відвідувачам.
Автор: Ольга Левкун
