Шведська компанія H&M Hennes & Mauritz AB опублікувала річний звіт про сталий розвиток за 2025 рік, у якому повідомила про подальше зниження викидів парникових газів, зростання частки перероблених та більш екологічних матеріалів, а також про інвестиції в декарбонізацію та інновації.
Як зазначається в документі, у 2025 році 91% матеріалів, що використовуються компанією, становили перероблені або більш стійкі альтернативи, при цьому частка саме перероблених матеріалів досягла 32%, перевищивши цільовий показник у 30%.
Згідно зі звітом, викиди парникових газів у Scope 1 і 2 скоротилися на 41% порівняно з 2019 роком, а в Scope 3 — на 34,6%. Загальний обсяг інвестицій у декарбонізацію та інновації склав 2,8 млрд шведських крон.
У H&M також повідомили, що з 2022 року кількість постачальників одягу категорій 1, 2 і 3, які використовують вугільні котли, скоротилася на 108. Компанія підтвердила мету повністю відмовитися від такого обладнання до 2026 року.
Використання прісної води у 2025 році було знижено на 22,8%, що більш ніж удвічі перевищило цільовий показник. Паралельно сервіс перепродажу через Sellpy та бренди групи вже працює на 26 ринках і забезпечує 0,8% обороту, збільшившись на 31% у річному вираженні.
Генеральний директор H&M Group Даніель Ервер зазначив, що компанія продовжує посилювати клієнтську пропозицію і водночас демонструє, що зростання, прибутковість та скорочення викидів можуть йти паралельно. Директорка зі сталого розвитку Лейла Ертур, у свою чергу, заявила, що група має намір і надалі відокремлювати зростання бізнесу від зростання споживання ресурсів, підтримуючи людей та громади.
Крім того, H&M Group повідомила про 10-річчя глобальної рамкової угоди з IndustriALL та IF Metall, яка, за даними компанії, захищає права понад 1 млн працівників.
Повний annual and sustainability report 2025 опубліковано на сайті H&M Group.
Україна до 2030 року має намір скоротити викиди парникових газів на 65%, після 2060 року – домогтися кліматичної нейтральності, завив президент України Володимир Зеленський.
“Україна ратифікувала Паризьку угоду однією з перших у Європі… Наші цілі до 2030 року – скоротити викиди парникових газів на 65%. І не пізніше ніж 2060 року домогтися кліматичної нейтральності”, – заявив Зеленський, виступаючи на Конференції ООН з питань зміни клімату COP26 у Глазго (Велика Британія).
Він зазначив, що наразі за обсягом скорочення викидів Україна посідає 4-те місце серед 45 сторін Рамкової конвенції ООН.
За словами Зеленського, Україна підтримує низку ініціатив кліматичної конференції, зокрема декларацію лісо- та землекористування.
“Важливим для нас є доступ до надійного та довгострокового кліматичного фінансування, особливо в рамках Зеленого кліматичного фонду”, – додав глава Української держави.
COP26 розпочався в Глазго 31 жовтня і триватиме до 12 листопада. Як очікується, у заході візьмуть участь представники з майже 200 країн.
Україна відповідно до Оновленого (другого) національно визначеного внеску в Паризьку хартію з клімату (НОВ2) має до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 65% від рівня 1990 року.
Таку мету поставлено й затверджено постановою Кабінету Міністрів України на позачерговому засіданні у п’ятницю.
“Уряд затвердив Оновлений національно визначений внесок України в Паризьку хартію. Шляхом декарбонізації та розвитку ВДЕ ми маємо намір зменшити викиди парникових газів до 35% від рівня 1990 року. Україна йде пліч-о-пліч із ЄС і США в боротьбі зі зміною клімату”, – написав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на своїй сторінці у Twitter.
Початковий внесок України у Паризьку хартію, затверджений Кабміном у вересні 2015 року, мав на меті знизити викиди парникових газів на 40% до 2030 року, тобто до 60% від рівня 1990 року.
Показник скорочення викидів на 65% до 2030 року був отриманий виходячи з розрахунку, що в 1990 році викиди України з урахуванням землекористування та лісівництва становили 884 млн тонн. При цьому в 2019 році, згідно з кадастром, викиди CO2 становили 332 млн тонн – 37,6% від рівня 1990 року.
У пояснювальній записці до проекту розпорядження Кабміну зазначається, що НОВ2 дасть змогу інтегрувати екологічні складові в оновлені стратегії розвитку держави, врахувати національні обставини розвитку економіки України при виконанні міжнародних зобов’язань, підвищити імідж України на міжнародній арені та в кліматичних переговорах.
У записці також зазначається, що НОВ2 посприяє залученню додаткових технологічних і фінансових ресурсів для модернізації та трансформації економіки на шляху реалізації Європейського “зеленого” курсу (European Green Deal) і пом’якшення наслідків зміни клімату.
Документ має бути поданий до секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в рамках підготовки до 26-ї Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP-26), яка відбудеться 1-12 листопада в Глазго.
Раніше в інтерв’ю порталу Green Deal міністр захисту довкілля і природних ресурсів України Роман Абрамовський сказав, що процес узгодження цілей НОВ2 із бізнесом і міністерствами був “надскладним”, зазначивши, зокрема, що з Міністерством економіки відбувалися найскладніші переговори.
Незважаючи на те, що початковий обсяг фінансування для виконання мети НОВ2 становив EUR102 млрд, Абрамовський зазначив, що ця цифра в результаті змінилася через зростання показника викидів у секторах енергетики (до 48 млн тонн викидів СО2 до 2030 року) і промисловості (на 16% до 2030 року від рівня 2019 року).
У прес-службі Мінекології повідомили порталу Green Deal, що остаточну редакцію НОВ2 й оновлені секторальні цілі буде незабаром оприлюднено на сайті Кабміну.
