Як повідомляє видання Parametar, Хорватія стала найпопулярнішою країною Європейського Союзу для переїзду громадян Сербії, як свідчать дані Eurostat. У 2024 році громадянам Сербії в країнах ЄС було вперше видано близько 46 тис. дозволів на проживання, з них близько 14,5 тис. — у Німеччині та близько 10 тис. — у Хорватії.
За Хорватією слідували Австрія та Словенія, де сербські громадяни отримали приблизно по 4 тис. перших дозволів, а також Словаччина — близько 2,5 тис.
У ширшому розрізі з 2013 по 2024 рік до країн ЄС виїхали 494 048 громадян Сербії. Темпи еміграції за цей період прискорилися: якщо у 2013 році до ЄС виїхало близько 0,33% населення Сербії, то у 2024 році — вже близько 0,70%.
За даними Eurostat, загалом у 2024 році країни ЄС видали 3,5 млн перших дозволів на проживання громадянам країн поза межами ЄС, що на 8,3% менше, ніж роком раніше. На цьому тлі сербський напрямок залишається помітним насамперед у сегменті трудової міграції, що й пояснює високі показники Хорватії та Німеччини як ринків зі стійким попитом на робочу силу.
Хорватський напрямок виглядає особливо примітним не тільки через географічну близькість і членство країни в ЄС, а й через порівняно низький мовний бар’єр. Сербська та хорватська мови практично повністю взаємозрозумілі, і це, ймовірно, теж є одним із факторів, що полегшують переїзд, пошук роботи та побутову адаптацію сербських громадян у Хорватії.
За даними Bloomberg, представники адміністрації США аналізують, що означатиме для американської економіки можливий стрибок цін на нафту до 200 доларів за барель. Джерело видання пов’язує таку роботу з оцінкою крайніх сценаріїв розвитку конфлікту на Близькому Сході.
Таким чином, теза про те, що Білий дім перевіряє готовність до варіанту з нафтою по $200, загалом підтверджується публікацією Bloomberg. При цьому мова поки що йде саме про внутрішній стрес-сценарій та оцінку наслідків, а не про публічно оголошений прогноз або офіційний базовий сценарій адміністрації США.
Додатковим фоном для такої оцінки стала різка волатильність нафтового ринку на тлі війни в регіоні Перської затоки. Reuters повідомляв, що 24 березня Brent закрилася на рівні $102,22 за барель, а WTI — $90,32, після чого 25 березня ціни знову пішли вгору: Brent піднялася до $104,30, а WTI — до $92,25.
Ключовий ризик для ринку пов’язаний з Ормузькою протокою, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та СПГ. Reuters зазначав, що перебої в цьому коридорі вже стали найбільшим збою поставок нафти, а подальша ескалація на Близькому Сході залишається головним фактором, який може підштовхнути котирування значно вище поточних рівнів.
При цьому всередині самої адміністрації лунають і більш стримані оцінки. Як повідомляв Reuters 12 березня, міністр енергетики США Кріс Райт називав нафту по $200 за барель малоймовірним сценарієм, хоча й визнавав, що влада уважно стежить за ситуацією.
На тлі зростання цін Вашингтон уже задіяв антикризові інструменти. Reuters писав, що США видали компаніям 45,2 млн барелів нафти зі стратегічного резерву за схемою позики, а раніше адміністрація також розглядала й інші заходи щодо стримування цін, включаючи дії на ринку нафтових ф’ючерсів і можливі обмеження експорту палива.
Іншими словами, інформація про те, що США готуються до екстремального сценарію з нафтою по $200 за барель, ґрунтується на публікації Bloomberg і вписується в загальний контекст вже вжитих Вашингтоном заходів щодо зниження енергетичних ризиків. Але офіційного підтвердження того, що саме такий рівень цін вважається базовим очікуванням Білого дому, на даний момент немає.
ПрАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” (Запоріжжя) за підсумками роботи 2025 року отримало чистий збиток, як і у 2024 році, його розмір не оголошується.
Згідно з оголошенням компанії у системі розкриття інформації НКЦПФР про проведення 29 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, на порядку денному – 11 питань. Планується, зокрема, розглянути звіти наглядової ради товариства та аудитора за 2025 рік, затвердити результати фінансово-господарської діяльності за минулий рік та визначення порядку покриття збитків.
Крім того, запланований розгляд звіту правління за наслідками зменшення власного капіталу товариства, розгляд та затвердження заходів, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану, про призначення суб’єкта аудиторської діяльності для надання обов’язкового аудиту фінансової звітності. Прийняття рішення про внесення змін до статуту товариства і схвалення договорів, укладених товариством з АТ “Ощадбанк” та АТ “ОТП Банк” протягом 2025 року.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується затвердити результати фінансово-господарської діяльності товариства за 2025 рік. У зв’язку з відсутністю чистого прибутку, дивіденди не нараховувати та відрахування до резервного фонду не здійснювати. Збитки покрити за рахунок прибутку майбутніх періодів.
Згідно з рекомендаціями комітету наглядової ради підприємства з питань аудиту пропонується призначити суб’єктом аудиторської діяльності для надання обов’язкового аудиту фінансової звітності товариства за 2026 рік ТОВ “Кроу Ерфольг Україна”.
Як повідомлялось, “Дніпроспецсталь” за 9 міс.-2025 знизила чистий збиток на 25,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 246,728 млн грн, чистий дохід за цей період зріс на 0,8% – до 4 млрд 245,881 млн грн. Непокритий збиток на кінець вересня-2025 становив 6 млрд 79,011 млн грн. За означений період завод знизив виплавку сталі на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 164,491 тис. тонн з 272,622 тис. тонн.
Згідно з річним звітом, завод за підсумками роботи 2024 року знизив чистий збиток на 38,7% у порівнянні з 2023 роком – до 582,427 млн грн з 950,510 млн грн (консолідований збиток у 2024 році склав 588,606 млн грн проти 950,664 млн грн попереднього року). При цьому чистий дохід зріс на 26,5%, до 5 млрд 686,039 млн грн з 4 млрд 496,158 млн грн. Непокритий збиток на кінець 2024 року склав 6 млрд 11,880 млн грн.
Завод у 2024 році виплавив 95 тис. тонн сталі (більше на 20,8% до рівня попереднього року); виробив 71,4 тис. тон прокату (плюс 30,8%).
У звіті зазначалось, що більша частина основних засобів (біля 80%) групи знаходиться у заставі. Група має значну частку прострочених кредитів та платежів по нарахованим відсоткам та частково не виконує фінансові ковенанти, які закладені у кредитних договорах. На час підписання звіту процес реструктуризації кредитних договорів не завершений. Частина нерухомого майна та земельні ділянки групи також знаходяться під арештом.
На 31 грудня 2024 року чисті активи групи мали від’ємне значення в сумі 3 млрд 180, 739 млн грн (на 31 грудня 2023 року дорівнювали 2 млрд 537,876 млн грн) та становлять менше 50% розміру зареєстрованого статутного капіталу. Крім того, чисті активи в 2024 році знизилися більш як на 25% порівняно зі станом на 31 грудня 2023 року.
Зазначені питання, події або умови разом із іншими питаннями вказують, що існує суттєва невизначеність, що може поставити під значний сумнів здатність компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі, констатується в звіті.
Підприємство тимчасово зупиняло власне виробництво протягом лютого – травня 2022 року. Наприкінці травня 2022 року підприємство відновило виробничу діяльність.
“Дніпроспецсталь” – єдиний в Україні виробник сортового прокату і поковки зі спеціальних марок сталі: нержавіючої, інструментальної, швидкорізальної, підшипникової, конструкційної, а також із жароміцних сплавів на основі нікелю.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, його акціями володіють компанії Wenox Holdings Ltd. – 47,1128%, Boundryco Ltd. – 11,0131%, Gazaro Ltd. – 16,5197%, Crascoda Holdings – 6,6826% та Middleprime Limited – 9,7901% (усі – Кіпр).
Раніше повідомлялося, що міжнародна інвестиційно-консалтингова група EastOne у травні 2008 року продала свій пакет акцій “Дніпроспецсталі” у розмірі близько 30%, який знаходився раніше під мандатом групи. При цьому нових акціонерів заводу пов’язують із VS Energy International, бенефіціарами якої є кілька російських підприємців.
Статутний капітал ПрАТ складає 49,720 млн грн.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта”, що входить до групи NOVA, у 2026 році планує відкрити близько 300 відділень всередині житлових комплексів, повідомив директор з обслуговування клієнтів компанії Максим Мележик агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ми плануємо відкрити ще близько 300 таких відділень. Уже тестуємо 25 таких точок на території (столичних) ЖК “Нова Англія”, Respublika та Parkland. Бачимо, що формат стає популярним: є стабільний попит і хороші продажі”, – пояснив Мележик.
У якості прикладу він навів ЖК “Нова Англія”, де довелося відкрити друге відділення, бо перше не встигало за попитом.
За його словами, нові формати зручніші для клієнтів, а запуск нових відділень займає лише 2-4 тижні.
“Наша стратегічна мета — стати ще ближчими до клієнтів. Якщо брати у цифрах, то сьогодні 87% користувачів мають нашу точку обслуговування у 5 хвилинній доступності. Відкриття ще 10 тис. відділень дасть можливість вже 95% клієнтам мати 2 хвилинну доступність”, – пояснив директор з обслуговування клієнтів “Нової пошти”.
Також “Нова пошта” вже тестує новий простір поштоматів в столичному ЖК Great і планує у 2026 році збільшити кількість таких міні логістичних центрів до 100, додав Мележик.
Він зазначив, що розвивається також сервіс самообслуговування: цього року планується відкриття 25 таких відділень.
“Зараз цей сервіс доступний у двох відділеннях — на 26-му і 256-му у місті Київ. Сьогодні кожна четверта посилка отримується клієнтом без участі оператора”, — уточнив Мележик.
Зовнішній вигляд поштоматів також буде оновлюватись в залежності від його місця розташування. Отримати нагадування про доставлену посилку тепер буде можливо навіть без мобільного застосунку. Для цього будуть впроваджені СМС-повідомлення, повідомив директор з обслуговування клієнтів компанії.
“Крім того, наразі ми тестуємо новий формат поштоматів з екранами. Такий функціонал більше підходить для великих поштоматів з чисельними комірками — на екрані буде підсвічуватись комірка, яка потрібна клієнту для відправки чи отримання. Тому це більше пілотне впровадження, ніж системне “, – додав Мележик.
Загалом, “Нова пошта” планує у 2026 році розширити мережу точок сервісу з 51,5 тис. до 60 тис, в тому числі поштоматів – до 40 тис., поділився планами Мележик під час Nova Summit в Києві. Він уточнив, що на прифронтових територіях працює 430 відділень “Нової пошти” та 2,3 тис. працівників.
“Нова пошта” наразі має 51,852 тис. точок сервісу в України, у тому числі 15,913 тис. відділень різного формату та 35 939 тис. поштоматів.
Компанія у 2025 році збільшила виручку на 21% порівняно з 2024 роком – до більше ніж 54 млрд грн, а її прибуток склав 2,6 млрд грн порівняно із 2,5 млрд грн роком раніше. Кількість доставлених посилок та вантажів у 2025 році зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Інвестиційно-будівельний конгрес IBC відбудеться 26 березня 2026 року в КВЦ “Парковий” у Києві та об’єднає понад 6 тис. учасників – девелоперів, інвесторів, архітекторів, власників бізнесу та топ-менеджмент.
Як повідомили організатори, конгрес буде присвячений питанням девелопменту, інвестицій, архітектури, відновлення міського середовища та нових можливостей для розвитку ринку.
Офіційне відкриття заходу заплановане на 11:00. У ньому візьмуть участь заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Козловська, міський голова Києва Віталій Кличко та заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Наталія Гаватюк.
За даними організаторів, у центрі уваги конгресу будуть стратегічні вектори розвитку ринку, питання відновлення та трансформації міського середовища, нові інвестиційні можливості, а також ключові партнерства і рішення для галузі.
Програма IBC триватиме з 09:00 до 21:00. У межах заходу також заплановані Real Estate Market Awards 2026, “Інтер’єр року. Нерухомість” та концертна програма.
Конгрес проходитиме в офлайн-форматі в головній залі “Чаша” на третьому поверсі КВЦ “Парковий”.
Деталі участі та реєстрація доступні на сайті організаторів: www.ibc-ua.info
Литва інвестує 15 млн євро у зміцнення системи реабілітації та модернізацію медичної системи в Україні.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в Central Project Management Agency (CPVA), яке реалізує програму, проект фінансують Фонд розвитку співпраці та гуманітарної допомоги Литви та Міністерство національної оборони Литви.
Програма охоплює три стратегічно важливі реабілітаційні центри — у Львові, Дніпрі та Житомирі. Зокрема, у Дніпрі в університетській лікарні в рамках програми буде забезпечено стаціонарне реабілітаційне відділення на 34 ліжка у 18 палатах із сучасними залами фізичної та ерготерапії, а також облаштують укриття на 80 осіб.
У Житомирі реабілітаційне відділення одного з військових госпіталів модернізують: з’являться 11 двомісних палат, притулок на 200 осіб і сонячні панелі для енергетичної автономності під час масованих атак.
Також проект підтримує розвиток реабілітаційного центру UNBROKEN у Львові та його розширення з 70 до 120 ліжок завдяки будівництву третього поверху та спеціалізованого реабілітаційного басейну.
«Сьогодні міжнародна підтримка України триває, але вона потребує видимості. Для партнерів критично важливо бачити, що їхня допомога не тільки доходить, але й є помітною, цінною та важливою для українського суспільства», — зазначають у CPVA.
