Медіана загального місячного доходу трактористів (без урахування бонусів) в Україні за підсумками 2025 року зросла до 31,6 тис. грн, що на 12% більше порівняно з показником 2024 року, повідомили в компанії Agrohub із посиланням на результати щорічного дослідження HR360 Benchmarking.
Згідно з дослідженням, медіана заробітної плати тракториста з урахуванням бонусних виплат наразі становить 36,3 тис. грн на місяць. Загальне зростання фонду оплати праці (ФОП) у цьому сегменті склало 5%, що частково зумовлено дефіцитом кадрів: чисельність задіяних працівників скоротилася з 27 до 25 осіб на 10 тис. га.
Найдорожчою технологічною операцією в агросекторі залишається збирання врожаю. У 2025 році середня оплата за цю роботу зросла на 5% — до 383 грн/год. На другому місці за рівнем доходу — обприскування із показником 320 грн/год (+8%), на третьому — посів, де розцінки зросли на 14%, до 271 грн/год. Найдешевшою операцією залишається коткування — 142 грн/год (+17%).
Аналітики зазначили, що на ринку зберігається гострий дефіцит мультизадачних фахівців. Лише 0,5% трактористів здатні одночасно виконувати посів, обприскування та збирання врожаю. При цьому на одного працівника в середньому припадає 3700 га в обробці.
Аналіз моделей оплати праці свідчить про домінування комбінованої форми (фікс + відрядна частина + бонус), яку застосовують 76% агрокомпаній. У структурі такого доходу фіксована частина займає 36%, змінна — 53%, бонусна — 11%. Суто відрядна оплата праці зберігається у 21% компаній, тоді як фіксована ставка зустрічається лише у 2% випадків.
У віковій структурі персоналу спостерігається тенденція до омолодження: частка трактористів віком до 25 років за останні три роки зросла з 6% до 10%. Водночас категорія працівників 55+ скоротилася з 18% до 14%. Більшість задіяних спеціалістів (52%) — це люди віком до 45 років.
“Ринок поступово переходить до складніших моделей оплати праці. Для компаній стає критично важливо не лише залучити тракториста, а й утримати його. Саме тому роботодавці підвищують фіксовану частину доходу, що є більш ефективним інструментом у конкуренції за робочу силу, ніж просто підняття відрядних розцінок”, — зазначив керівник Agrohub HR360 Benchmarking Дмитро Лєбєдєв.
Дослідження також зафіксувало незначне використання дронів для обприскування та десикації — наразі за допомогою БПЛА обробляється трохи більше 1% усіх площ. При цьому 89% польових робіт агрохолдинги виконують власною технікою, а 11% передають на аутсорс.
Дослідження доходів і функціоналу трактористів Agrohub HR360 Benchmarking проводилося в січні-жовтні 2025 року серед 7 холдингів (41 польова компанія), де працюють 3634 фахівці.
Запровадження експортного мита на ріпак та сою у вересні минулого року спричинило перерозподіл доходів від сільгосптоваровиробників на користь переробників, що призвело до загальних збитків фермерів у розмірі близько $200 млн, повідомили в Американській торговельній палаті (ACC) під час пресбрифінгу в Києві у середу.
Згідно з оприлюдненими даними, через зниження внутрішніх цін на 7% відносно світових ринків українські аграрії недоотримали $130 млн прибутку. Найбільше постраждали малі та середні виробники, які не мають змоги експортувати продукцію самостійно. Ще $50 млн було стягнуто з аграріїв та експортерів у вигляді мита до державного бюджету.
“Експортне мито, яке було запроваджено, — це фактично перерозподіл доходів між товаровиробниками на користь переробників. Замість стимулювання переробки ми отримали механізм покриття збитків переробної галузі за рахунок рослинництва”, — зазначили в АСС.
Представники бізнес-об’єднання підкреслили, що за шість місяців дії закону в Україні не було задекларовано чи побудовано жодної нової переробної потужності. При цьому наявні потужності в 23 млн тонн уже перевищують загальний обсяг виробництва олійних, який становить близько 20 млн тонн.
За оцінками АСС, валютні надходження в Україну від експорту олійних за цей період скоротилися на $1 млрд. Зокрема, виторг від експорту ріпаку впав на $700 млн (за часткової компенсації ростом експорту олії та шроту дельта становить мінус $400 млн – ІФ-У). По сої падіння оцінюється у $240 млн, по соняшнику — у $345 млн.
Експерти стверджують, що аргументи ініціаторів закону щодо успішного досвіду мита на соняшник були хибними через різну фізичну природу культур. Соняшник як легкий продукт вигідніше переробляти на місці, тоді як ріпак і соя є важкими культурами, які доцільніше транспортувати великими суднами до місць споживання. В АСС також звернули увагу на негативний законотворчий прецедент, оскільки під час прийняття закону були ігноровані протести провідних профільних асоціацій, зокрема УКАБ та ВАР. Крім того, таке рішення погіршило відносини з європейськими партнерами та суперечить процесам євроінтеграції.
Зі свого боку професор Київської школи економіки (KSE) Олег Нів’євський зазначив, що сумарні втрати сільгосптоваровиробників від дії закону за повний маркетинговий рік можуть скласти близько 17 млрд грн. За його розрахунками, мито на ріпак забезпечить бюджету 6,2 млрд грн, але призведе до чистих втрат економіки на 80–170 млн грн через зниження доходів аграріїв. Для сої ситуація ще гірша: при надходженнях до бюджету 4,1–4,7 млрд грн, фермери втратять 9,1–9,3 млрд грн, що спричинить чисті збитки для країни в 200–500 млн грн.
“Це поганий сигнал для ринку, який свідчить про неконкурентоспроможність переробки без державних дотацій. Аналогічна логіка “завантаження потужностей” уже поширюється на експорт металобрухту та деревини, що є вкрай негативним прецедентом”, — наголосив Нів’євський, додавши, що сумарні економічні втрати держави від мит на обидві культури можуть сягнути 280–670 млн грн.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
ДП “Ліси України” планує облаштувати понад 30 тис. км мінералізованих смуг у межах підготовки до пожежонебезпечного періоду 2026 року, повідомило держпідприємство у Facebook.
Згідно з повідомленням, роботи проводяться двічі на рік — навесні та на початку осені. Особливу увагу лісівники приділяють захисту хвойних молодняків, а також ділянкам уздовж залізниць та автотрас.
Для виконання цих робіт ДП “Ліси України” планує закупити у 2026 році понад 100 культиваторів, дискові борони та 42 спеціальні лісові плуги для заміни застарілої техніки.
Загальна протяжність мережі мінсмуг на території держлісфонду становить 140 тис. км. Впродовж пожежонебезпечного сезону підприємство забезпечує регулярний догляд за ними, зокрема видалення сухої рослинності та сміття для підтримки бар’єрної функції.
Як повідомлялося, ДП “Ліси України” у березні поточного року зафіксувало перші лісові пожежі в Закарпатській, Львівській та Волинській областях. Основними причинами інцидентів стало спалювання сухої трави на територіях, що межують із лісовим фондом. Держлісохорона вже перейшла на посилений режим патрулювання.
В “Лісах України” нагадали, що спалювання сухої рослинності карається штрафами у розмірі від 3 060 грн до 150 000 грн, а в окремих випадках передбачає кримінальну відповідальність.
Бізнес-асоціації та представники професійної спільноти, що підписали цю заяву, послідовно підтримують розвиток інституту лобіювання в Україні, заснованого на принципах прозорості, етики та доброчесності. Ми виступаємо за впровадження кращих міжнародних практик і формування відкритого діалогу між бізнесом і державою.
Водночас ми висловлюємо занепокоєння у зв’язку з ініціативою розроблення професійного стандарту «Професіонал з лобіювання (лобіст)», який передбачає запровадження нових обов’язкових вимог до суб’єктів лобіювання, зокрема проходження спеціалізованого навчання та додаткових кваліфікаційних процедур, що створює штучні бар’єри для зайняття відповідною діяльністю.
Інститут лобіювання в Україні лише формується після ухвалення Закону України «Про лобіювання» №3606-IX (Закон). Закон створив комплексну та достатню рамку регулювання, яка відповідає міжнародним стандартам (ОЕСР, ЄС, GRECO) та був розроблений і прийнятий, зокрема, в межах зобов’язань України у процесі європейської інтеграції для забезпечення прозорості у взаємодії представників органів державної влади із заінтересованими особами у рамках нормотворчої діяльності. Такий підхід, запозичений зокрема із практик Європейського Союзу, не закладає необхідність запровадження обов’язкових професійних стандартів чи сертифікації для лобістів, акцентуючи увагу на прозорості використання інструментів лобіювання.
Водночас важливо підкреслити, що чинне законодавство вже містить необхідні запобіжники та інструменти контролю. Зокрема, обов’язок реєстрації у Реєстрі прозорості забезпечує, що суб’єкти лобіювання діють у правовому полі, дотримуються встановлених правил, вимог до звітності та етичних стандартів, передбачених законодавством.
Отже, ключовим завданням на цьому етапі є ефективна імплементація чинного законодавства, а не запровадження нових регуляторних інструментів, необхідність яких не передбачена Законом та які спотворюють сутність закладених чинним Законом підходів.
Таким чином, професійна спільнота не підтримує прийняття професійного стандарту «лобіст», оскільки він є недоцільним в сучасних умовах становлення інституту лобіювання, не передбачений Законом та суперечить закладеній в ньому концепції регулювання. До того ж, створює додаткові бар’єри для бізнесу та громадських об’єднань, містить ризики обмеження конкуренції і потенційної монополізації ринку та фактично запроваджує нові регуляторні вимоги поза межами законодавства, що суперечить принципам дерегуляції.
З огляду на це, об’єднана бізнес-спільнота вважає розроблення професійного стандарту та запровадження додаткових вимог неприйнятними та такими, що не відповідають поточному етапу розвитку ринку лобіювання в Україні та порушують його основи.
Ми залишаємося відкритими до діалогу та співпраці щодо формування ефективної, прозорої та збалансованої системи регулювання лобіювання в Україні, заснованої на принципах відкритості, доброчесності та рівного доступу.
Ця заява є відкритою для підписання іншими суб’єктами лобіювання, які підтримують рівні та незалежні умови роботи у сфері лобіювання.
Підписанти:
Україна та Сінгапур активізували переговори про відкриття ринку для вітчизняної свинини та фіналізації процедури для початку її експорту, повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
Згідно з повідомленням, делегація відомства на чолі з головою Сергієм Ткачуком під час візиту до Сінгапуру обговорила з керівництвом Агентства безпечності харчових продуктів Сінгапуру (Singapore Food Agency) питання акредитації українських підприємств відповідно до раніше поданих заявок.
“Україна вже має досвід співпраці із Сінгапуром. На сьогодні погоджено п’ять форм ветеринарних сертифікатів для експорту: термічно оброблені та консервовані м’ясні продукти, м’ясо птиці, столові яйця, яєчні продукти та корми для домашніх тварин”, – підкреслив Ткачук.
У рамках поїздки також відбулася зустріч із представниками асоціації імпортерів м’ясної продукції Meat Traders Association (Singapore). Сінгапурські компанії висловили зацікавленість у постачанні української свинини для диверсифікації імпорту та посилення продовольчої безпеки.
Зі свого боку представники асоціації “М’ясної галузі” та українські експортери презентували виробничі потужності та стандарти якості. Приймальна сторона ознайомила українську делегацію з технологіями підготовки м’яса до реалізації в роздрібних мережах Сінгапуру.
За підсумками зустрічей досягнуто домовленостей щодо подальшої взаємодії для виходу українського бізнесу на цей ринок.
