Акціонери Криворізького гірничо-металургійного комбінату ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) мають намір підбити підсумки роботи за 2025 рік та провести вибори членів наглядової ради.
Згідно з оголошенням компанії в системі розкриття інформації Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 20 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, на порядку денному – дев’ять питань.
Планується розглянути звіти наглядової ради та аудитора за 2025 рік та прийняття відповідні рішення. Планується затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та затвердити порядок покриття збитків. Крім того, акціонери планують припинити повноваження членів наглядової ради та обрати нових.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується збиток, одержаний за результатами фінансово-господарської діяльності АМКР у 2025 році, покрити за рахунок прибутку майбутніх періодів.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
В результаті введення з 1 січня поточного року нульової квоти на експорт брухту чорних металів галузь заготівлі брухту втрачає свій потенціал, скорочує заготівлю сировини та змушена скорочувати працівників, заявив голова Української асоціації вторинних металів («УАВтормет») Володимир Бублей на прес-конференції в прес-центрі агентства «Інтерфакс-Україна» на тему «Заборона на експорт брухту: економічні наслідки для ринку та держави» у вівторок.
За його даними, по суті заборона на експорт брухту без складання балансу споживання та заготівлі цієї сировини негативно вплинула на роботу брухтозаготівельних підприємств. При цьому впало виробництво сталі в Україні: за січень-лютий 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року виробництво сталі знизилося на 13,3% — з 1,183 млн тонн до 1,026 млн тонн.
При цьому закупівля брухту чорних металів на металургійні підприємства істотно скоротилася – на 31,7%, з 257,8 тис. тонн до 176 тис. тонн. Водночас заготівля впала на 41,1% – з 313,6 тис. тонн до 184,8 тис. тонн.
«Раніше експорт брухту становив 20–25%. Нам було комфортніше працювати на внутрішньому ринку. І працюємо на ньому й зараз, і хочемо працювати в Україні», — сказав Бублей, підкресливши, що ціна на брухт у ЄС є привабливішою і сягнула 300–330 євро за тонну.
«Держава втрачає 12 млн євро щомісяця через заборону на експорт. Втрачає 200 млн грн податків. При цьому металурги забезпечені брухтом на 112%», — навів свої дані голова «УАВтормет».
За його оцінками, Україна у 2026 році виробить 7,4 млн тонн сталі, для чого знадобиться 1,5 млн тонн брухту — галузь може забезпечити до 2 млн тонн брухту.
Генеральний директор ТОВ «Укрмет-Інвест» Сергій Вовк констатував, що брухт, який заготовляють компанії, не викуповують металургійні заводи, запас брухту на даний момент у його компанії досяг 13 тис. тонн. «Експорт — єдина можливість вижити для галузі», — вважає генеральний директор.
Генеральний директор групи компаній «Укрмет» Владислав Клещинський додав, що заборону було введено через нібито дефіцит брухту.
«Але дефіциту немає. 30–50% максимум купують металургійні заводи. Тож назвати це дефіцитом неможливо. Зараз ринок брухту в Україні — це ринок металургійних підприємств, які диктують ціни. Ми вже скоротили 50% персоналу, 35 підрозділів працюють на 20% своїх потужностей, закрили всю експортну інфраструктуру», — заявив гендиректор.
Директор ТОВ «Міртен» Микола Климович уточнив, що у 2022–2026 рр. ринок брухту буде профіцитним, і поставки брухту на експорт були можливістю його реалізувати.
За оцінками фахівців, після урядової заборони на експорт брухту заготівельна галузь перебуває в «жорсткій рецесії» з тенденцією до подальшого скорочення заготовок.
Раніше Бублей заявляв, що заборона на експорт автоматично вплинула не тільки на обсяги заготівлі, але й на внутрішні ціни, адже зниження конкуренції дозволило металургам відчути себе монополістами на внутрішньому ринку. Так, вартість однієї тонни брухту на заготівельних майданчиках впала вдвічі: з 8000 грн/т до 4000 грн/т.
У таких умовах компанії, що займаються заготівлею брухту, змушені скорочувати штат співробітників. За січень-лютий 2026 року порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість працівників галузі істотно скоротилася. Тільки за перші два місяці підприємства нашої галузі були змушені звільнити близько 2 тис. працівників, повідомив голова «УАВтормета».
«Тенденція невтішна: майже щодня ми отримуємо повідомлення від компаній про повне зупинення діяльності або істотне скорочення штату. За нашими прогнозами, вже до травня в галузі буде скорочено 4 тис. працівників», – прогнозував раніше Бублей.
За дослідженнями «УАВтормет», через заборону на експорт щомісяця держава недоотримує близько 200–250 млн грн податків. Окрема стаття втрат — це валютні надходження: вже втрачено близько 25 млн євро.
Як повідомлялося, українські підприємства в січні-лютому поточного року скоротили експорт брухту чорних металів на 77,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 9,309 тис. тонн з 40,980 тис. тонн. Згідно зі статистикою Державної митної служби (ДМС), у лютому експорт був відсутній, у січні було вивезено 9,309 тис. тонн, у грудні 2025 року — рекордні 68,520 тис. тонн брухту.
Ломзаготівельні підприємства України у 2025 році збільшили вивезення брухту чорних металів на 45,3% порівняно з попереднім роком – до 448,685 тис. тонн з 293,190 тис. тонн.
Через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало введення режиму ліцензування та квотування експорту брухту з встановленням нульового обсягу квоти. Уряд тимчасово ввів нульову експортну квоту на 2026 рік на експорт брухту чорних металів.
Підприємства з заготівлі брухту в Україні у 2024 році збільшили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком — до 293,190 тис. тонн з 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% — до $91,311 млн з $52,723 млн.
Джерела: https://interfax.com.ua/news/press-announcement/1153229.html; https://uavtormet.com/en/na-mezhi-katastrofy-zagotivlya-bruhtu-chornyh-metaliv-vpala-na-40/
АТ “Укренергомашини” (Харків), понад 75,22% якого належить державі, планує спрямувати на виплату дивідендів за підсумками роботи в 2025 році майже 2 млн 305 тис. грн, або 75% отриманого чистого прибутку, йдеться у проєкті рішення загальних зборів акціонерів.
Згідно з повідомленням про проведення зборів в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку 23 квітня поточного року, решту 25% отриманого прибутку планується залишити нерозподіленими.
“Укренергомашини” не вказують суму отриманого минулого року чистого прибутку, але, відповідно до розрахунку, він перевищив 3 млн грн.
Як повідомлялось, торік компанія виплачувала акціонерам дивіденди за 2024 рік на загальну суму 0,66 млн грн (або, згідно з державною дивідендною політикою, 75% отриманого чистого прибутку в розмірі 0,88 млн грн) з розрахунку 0,00156 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
На зборах акціонери, зокрема, планують затвердити основні напрями діяльності компанії у поточному році, схвалити договори з ТАСкомбанком.
АТ “Укренергомашини” (раніше – АТ “Турбоатом” і “Електроважмаш”) – єдиний в Україні виробник турбінного устаткування для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Також випускає, зокрема, електродвигуни для залізничного та міського транспорту (номенклатура “Електроважмашу”).
Крім держави, серед акціонерів компанії (за даними НКЦПФР на четвертий квартал 2025 року) – пов’язаний із підприємцем Костянтином Григоришиним інвестфонд “Сьомий” під управлінням КУА “Сварог Ессет Менеджмент” – 15,3416% акцій, нерезидент Валерій Валандін – 5,598% акцій.
Дитяча лікарня Sant Joan de Déu Barcelona, провідний заклад педіатричної допомоги та навчальна лікарня, у партнерстві з Schneider Electric, світовим лідером у сфері енергетичних технологій, модернізувала свою електричну інфраструктуру за допомогою автоматизаційних рішень, що забезпечують підвищену енергоефективність та зручне керування в палатах пацієнтів. Використовуючи портфель рішень для енергоменеджменту та автоматизації Schneider SpaceLogic KNX, пологове відділення досягло в середньому 40% економії електроенергії.
З часу свого заснування в 1867 році як першої дитячої лікарні Іспанії, Sant Joan de Déu була піонером у комплексній допомозі жінкам, дітям та підліткам. Лікарня відома як один із найважливіших спеціалізованих та технологічно передових педіатричних центрів Європи. З 2009 року вона прагне створювати адаптивні моделі охорони здоров’я, орієнтовані на пацієнта та комфорт, із використанням найсучасніших технологічних рішень.
У 2022 році рахунки за електроенергію Sant Joan зросли втричі — із €400 тис. до €1,2 млн, і ціни залишалися нестабільними з тих пір, що спонукало лікарню впровадити систему енергоменеджменту для оптимізації споживання та зменшення вуглецевого сліду. Як провідний користувач технологій «розумної» лікарні, Sant Joan також використовує власну унікальну систему управління Cortex для моніторингу стану пацієнтів, заповненості будівлі та споживання енергії. Це означає, що будь-яке рішення з енергоменеджменту повинно безшовно інтегруватися з передовими можливостями автоматизації Cortex, не порушуючи високих стандартів комфорту та догляду за пацієнтами.
Завдяки рішенню SpaceLogic KNX пацієнти пологового відділення отримали більше контролю над освітленням, жалюзі та температурою у своїх палатах, максимізуючи комфорт без ускладнення догляду завдяки простому інтерфейсу. Це стало можливим завдяки SpaceLogic KNX Pushbutton with Dynamic Labelling, який надає інтуїтивно зрозумілий інтерфейс для керування світлом, жалюзі та кліматом безпосередньо з ліжка. Крім того, система SpaceLogic надає команді управління будівлею Sant Joan надійні рекомендації для подальшої оптимізації енергоспоживання при безшовній інтеграції з Cortex.
«Після одного тижня ми змогли підготувати пропозицію для Sant Joan щодо впровадження SpaceLogic KNX. Після години роботи з установкою ми інтегрували SpaceLogic KNX з Cortex», — сказав Ігнасіо де Рос, EcoXpert, Home and Small Building Automation, Schneider Electric, та співзасновник Albo de Ros Canto Engineering. «Гладкі інсталяції демонструють нашим клієнтам, як легко досягти вимірюваних результатів без компромісів. Ми очікуємо довготривалого та плідного партнерства з лікарнею Sant Joan de Déu».
Завдяки системі SpaceLogic KNX пологове відділення досягло 35% економії електроенергії вдень і 50% вночі на освітлення та кондиціювання, у середньому — 40% економії загалом порівняно з поверхом нижче, який ще не автоматизовано.
«Пацієнти приїжджають з усього світу, щоб лікуватися у Sant Joan de Déu, і ми постійно інвестуємо в покращення їхнього догляду. SpaceLogic KNX дає нашим пацієнтам більше контролю над палатою та особистим комфортом», — зазначив Хуан Антоніо Рівас, керівник з експлуатації об’єктів у Sant Joan de Déu. «У майбутньому ми плануємо співпрацювати з Schneider Electric для впровадження SpaceLogic KNX по всій лікарні».
Окрім автоматизації енергоменеджменту по всій лікарні, Sant Joan планує використовувати гнучкість системи SpaceLogic KNX для створення анімованих світлових інсталяцій у деяких загальних зонах для найменших пацієнтів.
Щоб дізнатися більше про співпрацю Sant Joan de Déu та Schneider Electric, перегляньте відео тут. Асортимент SpaceLogic KNX доступний у всьому світі, дізнайтесь більше на сайті.
Про компанію Schneider Electric
Schneider Electric – глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, який підвищує ефективність і сприяє сталому розвитку через електрифікацію, автоматизацію та цифровізацію промисловості, бізнесу та житлових просторів.
Технології компанії дозволяють будівлям, дата-центрам, фабрикам, інфраструктурі та енергомережам функціонувати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість та екологічність.
Портфель компанії включає інтелектуальні пристрої, архітектури, визначені програмним забезпеченням, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та професійні консультаційні послуги. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найбільш сталих компаній світу.
Дізнайтесь більше на сайті https://www.se.com/ua/uk/
Sant Joan de Déu, Schneider Electric, пологове відділення, энергия
ПАП “Агропродсервіс” (Тернопільська обл.) реалізує проєкт будівництва нового комбікормового заводу та біогазової станції потужністю 3 МВт для посилення енергонезалежності та розширення експортного потенціалу агрохолдингу, повідомив комерційний директор компанії Тарас Баран.
“Екологічні вимоги стимулюють до вдосконалення: ми отримуємо єврономери на ферми, а також готуємося до реалізації проєкту біогазового заводу на 3 мегавати. Це також дасть змогу стати більш стійкими до перебоїв зі світлом”, – сказав він на конференції Soybean Market: Growing. Processing. Trade.
Новий комбікормовий завод буде оснащено власною лінією з переробки сої. Його запуск дасть холдингу можливість розділити виробничі потоки: новий завод повністю забезпечуватиме внутрішні потреби компанії у кормах для свиней і ВРХ, тоді як потужності діючого цеху переробки сої (близько 2,5 тис. тонн на місяць) буде вивільнено виключно під роботу на експорт і зовнішню реалізацію.
Як підкреслив Баран, стратегія компанії базується на вертикальній інтеграції та створенні доданої вартості на кожному етапі. Наразі “Агропродсервіс” переробляє близько 30 тис. тонн сої на рік і виробляє з неї олію та макуху. Компанія вже має сертифікацію non-GMO, що дає змогу отримувати цінову премію при реалізації продукції на ринках Німеччини та Чехії.
ПАП “Агропродсервіс” створено у 1999 році, є багатопрофільним агрохолдингом, що працює у Тернопільській та Івано-Франківській областях. Обробляє близько 45-50 тис. га землі, володіє елеваторними потужностями на 200 тис. тонн зберігання, насіннєвим і комбікормовим заводами. Холдинг входить до п’ятірки найбільших виробників свинини в Україні (60 тис. голів), а також утримує 16 тис. голів ВРХ та 600 тис. голів птиці.
Агрохолдинг у 2025 році інвестував 45 млн грн у запуск заводу продовольчих товарів “Бабуся Маруся” на базі індустріального парку “Західноукраїнський промисловий хаб”. Підприємство спеціалізується на виробництві овочевої консервації, солінь та напівфабрикатів із проєктною потужністю 650 тонн продукції на рік. Крім того, на території хабу працюють підрозділи компанії “Наша птиця” (переробка курятини) та “Тернопільський м’ясокомбінат”.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, кінцевими бенефіціарами ПАП “Агропродсервіс” є Тетяна Чайківська (70%) та Андрій Баран (30%). До 2020 року власником бізнесу був засновник компанії, наразі – секретар аграрного комітету Верховної Ради Іван Чайківський.
ПрАТ “Майдан-Вільський комбінат вогнетривів” (МВКО, с. Михайлючка Хмельницької обл.) за підсумками 2025 року отримав чистий збиток, розмір якого не уточнюється.
Згідно з оголошенням компанії у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 27 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, на порядку денному – шість питань.
Планується, зокрема, розглянути звіт наглядової ради товариства за 2025 рік, затвердити результати фінансово-господарської діяльності за минулий рік, затвердити рішення щодо покриття збитків.
Акціонери також припинять повноваження членів наглядової ради та оберуть нових. Крім того, планується попередньо схвалити значні правочини протягом одного року від дати прийняття такого рішення.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується збиток, одержаний за результатами фінансово-господарської діяльності у 2025 році, покрити за рахунок прибутку минулих періодів. Не здійснювати виплату дивідендів акціонерам за 2025 рік у зв’язку із відсутністю прибутку.
ПрАТ “Майдан-Вільський комбінат вогнетривів” зареєстровано 19 червня 2006 року. Спеціалізується на виробництві вогнетривких керамічних виробів.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності ПрАТ “Компанія “Асоціація Україна” (Київ) перебуває 96,0601% акцій підприємства.
