АТ “Черкаський автобус” завершило 2025 рік, за попередніми даними, з чистим прибутком 82,98 млн грн, що на 32% менше за аналогічний показник 2024 року, свідчить інформація до порядку денного загальних зборів акціонерів товариства за підсумками минулого року.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проєктом рішення зборів, запланованих на 24 квітня, акціонери мають намір залишити 95% отриманого прибутку, або 78,83 млн грн у розпорядженні товариства, 5% (4,15 млн грн) спрямувати до резервного фонду.
Як повідомлялося, за результатами роботи у 2024 році акціонери “Черкаського автобуса” також спрямували майже весь чистий прибуток на розвиток. При цьому плановий прибуток на 2025 рік складав 102,8 млн грн.
На зборах планується, зокрема, затвердити плановий показник прибутку на 2025 рік розміром 143,83 млн грн.
Акціонери також планують переобрати голову та членів наглядової раби, а також призначити ТОА “Адво-Аудит” аудитором фінансової звітності товариства за 2026 рік.
За даними НКЦПФР на четвертий квартал 2025 року, керівник бізнесу “Ісудзу-Атаман Україна” Олександр Дорош володіє майже 42,29% акцій АТ “Черкаський автобус”, Анна Супрун – майже 13,65%, ще три фізособи, зокрема, багаторічний голова правління Віталій Раабе, володіють по 7,9275% кожна.
Статутний капітал товариства – 162,97 млн грн.
Заснований у 1994 році завод “Черкаський автобус” випускає автобуси малого класу Ataman (зокрема, шкільні), а також іншу колісну техніку на агрегатах японської Isuzu, зокрема, вантажних автомобілів Isuzu методом крупновузлового складання.
Завод не оголошував кількість випущених та реалізованих автобусів та вантажних авто у 2025 році, а 2024 року, за його даними, він скоротив випуск автобусів майже на 15% порівняно з попереднім роком, до 425 од., вантажних авто – на 15%, до 321 од., обсяг продажів автобусів зменшився на 15,7% – до 425 од., тоді як вантажних авто зріс на 8% – до 319 од.
Водночас завод запланував у 2025 році виготовити 385 автобусів, 300 вантажних авто вантажнiстю вiд 3 до 18 тонн, 302 пікапи Isuzu для Нацполiцiї, ДСНС, ДПСУ, та інших компаній.
Крім того, планувалось у третьому кварталі 2025 року почати будівництво цеху малих серій.
За даними ресурсу YouControl, у 2025 році компанія скоротила чистий дохід від реалізації на 2,2% проти 2024 року – до 1 млрд 733 млн грн. Нерозподілений прибуток на початок 2026 року склав 346,2 млн грн.
Адміністративні бар’єри є одним із ключових чинників, що уповільнюють вихід нового житла на ринок, повідомив голова Української асоціації девелоперів Євген Фаворов під час “круглого столу”.
За його словами, сьогодні держава стала одним із ключових драйверів попиту на житло в Україні: через програми пільгових іпотек, компенсації за зруйноване житло, програми для військовослужбовців та інші держпрограми формується великий платоспроможний попит. Одначе ринок не може відповісти на попит миттєво, адже на момент введення будинку в експлуатацію 80-90% найбільш ліквідних квартир зазвичай уже реалізовані.
“Якщо держава хоче отримати додатковий обсяг житла під свої програми, це потребує часу – щонайменше 2-4 роки, з яких значну частину займає саме адміністративна підготовка проєкту”, – зазначив Фаворов.
За йог словами, очолювана ним асоціація провела перше щорічне галузеве опитування девелоперів, в якому взяли участь 120 респондентів – власники, керівники та профільні спеціалісти девелоперських компаній, які загалом формують третину всього обсягу пропозиції на первинному ринку житлового будівництва. Згідно з результатами цього опитування, середній строк адмінпідготовки проєкту – від оформлення землі до отримання дозволу на виконання будівельних робіт – становить близько 14,4 місяця, оформлення прав на землю – 13,3 місяця, отримання містобудівних умов та обмежень (МУО) — ще 9,78 місяця.
Найбільшими бар’єрами для реалізації проєктів респонденти назвали проблеми з отриманням МУО (35%), труднощі у сфері земельних і майнових відносин (30%), нестабільність дозвільних документів та їх скасування (24%), труднощі з отриманням технічних умов (22%), а також постійні зміни правил, вимог і законодавства (20%).
Серед процедур, які, на думку девелоперів, найбільше потребують оптимізації на державному рівні, лідирують охорона культурної спадщини (49%), кадастрово-земельні процедури (29%), доступ до містобудівної інформації (28%) та цифрові сервіси й реєстри (26%).
В ході дискусії голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк наголосила, що проблема МУО є значно глибшою, ніж просто питання адміністрування чи швидкості видачі документів.
“МУО фактично перетворилися на квазідозвільний інструмент, який створює корупційні ризики, посилює монополію місцевої влади та в окремих випадках ставить девелопера в залежне становище”, – вважає Шуляк.
Водночас системне вирішення цієї проблеми, на її думку, неможливе без актуальної містобудівної документації, оцифрованої та оприлюдненої на державному рівні, щоб ринок мав доступ до зрозумілих і прозорих правил. Депутат також закликала якнайшвидше винести на розгляд уряду постанову, яка передбачає механізм реагування на необґрунтовані відмови місцевої влади у видачі МУО та дасть ДІАМ можливість виступати арбітром у таких ситуаціях.
Голова Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) Олександр Новицький додав, що блок технічних умов і підключень до мереж потребує окремого реінжинірингу – з переходом до єдиного цифрового процесу та “єдиного вікна” для замовника.
Представники ринку своєю чергою підтвердили, що відсутність або багаторічне неприйняття містобудівної документації має вже не лише регуляторні, а й прямі економічні наслідки: ділянки не запускаються в розвиток, інвестиції відкладаються, а пропозиція житла не виходить на ринок у потрібному обсязі.
Результати опитування стануть основою для подальшої адвокаційної роботи асоціації разом із державою та професійною спільнотою.
Творець мем-коіна Hawk Tuah (HAWK) вперше публічно прокоментувала різке падіння проєкту та зізналася, що зазнала важких наслідків після його краху. Про це вона розповіла в інтерв’ю, на яке посилається Incrypted.
За її словами, запуск токена супроводжувався ажіотажем і швидким зростанням інтересу з боку криптоспільноти, проте вже незабаром проєкт зіткнувся з різкою корекцією та втратою вартості. Після обвалу HAWK зіткнувся з критикою з боку інвесторів, а сама команда опинилася під тиском з боку спільноти.
Авторка проєкту зізналася, що пережила сильний стрес та емоційне вигорання, пов’язані з реакцією аудиторії та масштабом негативних коментарів. Вона зазначила, що не була готова до такого рівня уваги та відповідальності, який виник навколо токена за короткий термін.
В інтерв’ю також підкреслюється, що мемкойни залишаються одним із найбільш волатильних сегментів крипторинку, де успіх часто має короткостроковий характер і залежить від хайпу, інфлюенсерів та настроїв спільноти, а не від фундаментальної цінності проєкту.
Ситуація з HAWK стала ще одним прикладом ризиків для роздрібних інвесторів, які вкладаються в подібні активи на піку інтересу. В умовах відсутності стійкої економіки токена та прозорої моделі розвитку такі проєкти можуть швидко втрачати вартість, залишаючи інвесторів зі збитками.
У FIXYGEN зазначають, що поточний ринок мемкоінів продовжує формуватися як сегмент з високим рівнем ризику, де ключовими факторами залишаються маркетинг, спільнота та ліквідність, а не технологічна база. Крах HAWK підсилює дискусію про необхідність більшої прозорості та відповідальності з боку творців подібних проєктів.
У понеділок платина демонструє найсильніше зниження серед основних дорогоцінних металів на тлі зміцнення долара США та погіршення очікувань щодо політики Федеральної резервної системи. Станом на 9:25 ф’ючерси на платину подешевшали на 11,7% — до $1740 за унцію.
Ринок платини знижується слідом за золотом і сріблом, реагуючи на зміцнення долара та зростання ймовірності того, що ФРС може утримувати високі ставки довше, ніж очікувалося. В умовах сильної американської валюти інтерес до дорогоцінних металів з боку глобальних інвесторів, як правило, слабшає.
Додатковий тиск на платину чинить те, що цей метал сприймається не тільки як захисний актив, але й як сировина, чутлива до перспектив світової промисловості.
Платина має ключове значення для промисловості, насамперед для автопрому, хімії, нафтопереробки, водневої енергетики та виробництва каталізаторів. Для фінансового ринку вона важлива як біржовий метал з інвестиційною функцією, однак її вартість сильніше, ніж у золота, залежить від стану реального сектора економіки.
Раніше аналітичний центр Experts Club випускав відеоаналіз про виробництво платинової групи металів провідними виробниками світу за період 1971-2024 роки, – https://youtube.com/shorts/vj4mBkJVxrg?si=pPTU6_l0t9-iCBb4
Як повідомляє Fixygen, минулий тиждень на ринку криптовалют минув під знаком високої волатильності: тиск на котирування чинили конфлікт на Близькому Сході, зростання цін на нафту та зміцнення долара, проте на початку нового тижня біткойн зумів утриматися поблизу позначки $70 тис. і частково відіграв втрати. Станом на 23 березня біткойн торгувався близько $70,8 тис., Ethereum — близько $2,16 тис.
На думку Fixygen, ключовим зовнішнім фактором для крипторинку на тижні залишалася геополітика. Reuters повідомляло, що загострення ситуації навколо Ормузької протоки та стрибок Brent вище $113 за барель посилили глобальний risk-off, підтримали долар і посилили побоювання, що ФРС може довше зберігати жорстку політику. Для криптовалют це означало зростання нервозності та тіснішу кореляцію з іншими ризиковими активами.
Додатковим негативом для сектора стала й регуляторна невизначеність у США. Citigroup минулого тижня знизила 12-місячні цілі щодо біткоїна та ефіру, посилаючись на пробуксовку американського криптозаконодавства, насамперед навколо CLARITY Act та правил для стейблкоїнів. За оцінкою банку, відсутність швидкого нормативного прогресу послаблює очікування нового інституційного імпульсу.
На цьому тлі ринок пережив різкі коливання у вихідні та в понеділок. За даними Reuters та ринкових публікацій, криптоактиви спочатку просіли через зростання напруженості, але потім відскочили після сигналів про можливу паузу в подальшій ескалації між США та Іраном. Barron’s писав, що біткойн піднімався вище $70 тис., а Investors.com вказував на внутрішньоденний стрибок вище $71 тис. після новин про тимчасове відтермінування ударів.
У підсумку головною характеристикою тижня стала не зміна довгострокового тренду, а різке зростання чутливості крипторинку до макрофакторів. Якщо раніше цифрові активи часто сприймалися як ізольований клас, то зараз вони все помітніше реагують на долар, дохідність, ціни на енергоносії та політичні ризики.
Базовий прогноз на найближчі тижні від Fixygen — збереження широкого бічного діапазону з високою внутрішньоденною волатильністю. Для біткоїна ключовою зоною виглядає коридор близько $68-72 тис.: утримання вище нього підтримуватиме сценарій стабілізації, тоді як новий виток ескалації на Близькому Сході або посилення очікувань підвищення ставки ФРС можуть повернути ринок до більш глибокої корекції. Це висновок на основі поточного комплексу факторів — нафти, долара та очікувань щодо ставки.
Для Ethereum картина виглядає слабкішою, ніж для біткоїна: актив залишається більш чутливим до зниження апетиту до ризику та до уповільнення припливу інституційного капіталу. Якщо регуляторний порядок денний у США залишиться загальмованим, ефір, ймовірно, відставатиме від біткоїна і торгуватиметься під великим тиском. Цей висновок узгоджується з переглядом прогнозу Citigroup, яка знизила цільову ціну на Ethereum сильніше, ніж на біткоїн.
У більш позитивному сценарії для ринку тригерами можуть стати деескалація на Близькому Сході, ослаблення долара та повернення очікувань пом’якшення політики ФРС. Тоді крипторинок здатний швидко перейти до відновлення, оскільки ліквідність і спекулятивний попит у секторі залишаються високими. Але поки що ринок живе не стільки внутрішніми криптоновинами, скільки глобальною макро- та геополітикою.
Акціонери ПрАТ “Птахофабрика “Васильківська” (с. Зелений Бір Київської обл.) на дистанційних загальних зборах 1 квітня мають намір залишити нерозподіленим прибуток за 2025 рік, повідомило підприємство у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з проєктами рішень, дивіденди за результатами діяльності у 2025 році нараховувати та виплачувати не планується. Порядок денний також передбачає затвердження результатів фінансово-господарської діяльності та звіту наглядової ради товариства за минулий рік.
Крім того, акціонери планують внести зміни до статуту підприємства та внутрішніх положень про наглядову раду і загальні збори шляхом викладення їх у новій редакції. Директор товариства буде уповноважений підписати нову редакцію статуту та здійснити заходи для її державної реєстрації.
За даними сервісу Опендатабот, 2025 року ПрАТ “Птахофабрика “Васильківська” наростило дохід на 12% — до 428,24 млн грн, а чистий прибуток зріс на 52,5% — до 18,45 млн грн. Активи підприємства на кінець року становили 315,6 млн грн проти 294,2 млн грн у 2024 році, при цьому боргові зобов’язання скоротилися на 8% — до 142,4 млн грн.
Як повідомлялося, у березні 2026 року компанія розпочала приватне розміщення додаткової емісії 5,5 млн акцій номінальною вартістю 1,00 грн для збільшення статутного капіталу з 2,7 млн грн до 8,2 млн грн. Залучені кошти у розмірі 5,5 млн грн планується спрямувати на придбання обладнання, кормів та розширення потужностей.
ПрАТ “Птахофабрика “Васильківська” заснована у 2004 році і базується у Васильківському районі Київської області. Підприємство спеціалізується на промисловому виробництві продукції птахівництва, розведенні свійської птиці та реалізації супутніх товарів. Виробничі потужності підприємства дозволяють одночасно утримувати близько 600-700 тис. голів птиці (курей-несучок). Птахофабрика щорічно забезпечує випуск понад 150-180 млн шт. яєць, які реалізує під власною ТМ “Добре яйце” та Private Label торгівельних мереж “Сільпо”, “Фора”, “АТБ”.
