Як повідомляє Fixygen, акціонери ПрАТ “Київський маргариновий завод” (КМЗ), що входить до групи “Олком” (Olkom Group), на дистанційних загальних зборах 22 квітня мають намір затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік і порядок покриття збитків за рахунок прибутків майбутніх періодів, повідомило підприємство у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з проєктами рішень, акціонери планують визнати роботу правління та наглядової ради за 2025 рік задовільною і затвердити висновки аудиторських звітів ТОВ “Оді Аудит Ешюренс” за 2024 та 2025 роки. Цю ж компанію пропонується призначити суб’єктом аудиторської діяльності на наступний період.
Порядок денний також передбачає надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів протягом року. Йдеться, зокрема, про залучення кредитів, позик і банківських продуктів на суму до 250 млн грн строком до 6 років. Акціонери планують дозволити передачу майна у заставу або іпотеку для забезпечення зобов’язань перед фінансовими установами з граничною сукупною вартістю 500 млн грн.
Крім того, на загальних зборах буде припинено повноваження чинного складу наглядової ради у складі Ганни Олексенко, Артема Олексенка та Ольги Олексенко. Їх переоберуть на новий термін. Умови цивільно-правових договорів із членами наглядової ради не передбачають виплату винагороди.
ПрАТ “Київський маргариновий завод” (КМЗ), засноване у 1949 році у Києві. Воно відоме як виробник олійно-жирової продукції під ТМ “Олком” у складі Olkom Group. Виробничі потужності підприємства дозволяють щомісяця рафінувати до 6 тис. тонн олій і жирів, виготовляти 4,5 тис. тонн маргаринів, 1 тис. тонн майонезів і 600 тонн фасованої соняшникової олії. Асортимент заводу включає продукцію для роздрібних мереж (соуси, маргарини, гірчицю) та спеціалізовані жири для B2B-сегменту, зокрема, для підприємств кондитерської, молочної та хлібопекарської галузей, а також сектора HoReCa.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Київський маргариновий завод” (м.Київ, проспект Науки, 3) засноване у 1994 році. Чистий збиток підприємства за 2025 рік склав 29,52 млн грн проти збитку 5,27 млн грн у 2024 році. Дохід компанії за звітний період скоротився на 2,4% — до 513,36 млн грн, при цьому активи зросли на 3,6% — до 423,15 млн грн. Кількість працівників на кінець року становила 136 осіб. Основними акціонерами є Ганна Олексенко (50,29%) та Ольга Олексенко (43,86%).
Приватне підприємство “Агрофірма “Дзвони” (Львівська обл.) розпочало будівництво сучасного комбікормового заводу потужністю 240 тонн продукції на добу, повідомляється на сайті проєктно-будівельної компанії “ЧИФ”.
“Створення власного комбікормового виробництва дозволить нам повністю контролювати якість кормів, бути незалежними від зовнішніх постачальників і системно розвивати напрям тваринництва. Ми будуємо виробництво не на кілька років, а на десятиліття вперед”, — зазначив директор і власник ПП “Агрофірма “Дзвони” Зіновій Максимишин.
Згідно із повідомленням, Новий комплекс дозволить господарству створити замкнений цикл виробництва: від вирощування власного зерна до виготовлення кормів для тваринництва. Технологічне оснащення заводу включатиме лінії дробарки, змішування, мікродозування, грануляції, а також лінію переробки сої та систему напилення рідин на гранулу. Об’єкт зводиться у співпраці з нідерландським виробником обладнання Van Aarsen.
За словами регіонального менеджера з продажу Van Aarsen Тобі Янссена (Toby Janssen), цей завод стане сучасним виробництвом європейського рівня.
“Ми бачимо, що українські підприємці продовжують інвестувати у розвиток навіть у складних умовах війни, і це викликає щиру повагу”, — підкреслив він.
ПП “Агрофірма “Дзвони” (с.Болотня Львівської обл.) засноване у 1999 році, обробляє близько 9 000 га землі у Золочівському та Львівському районах Львівської області, а також 200 га у Тернопільській області. Профільні культури: озимі ріпак, пшениця, соя. Виробнича інфраструктура включає елеваторний комплекс потужністю одночасного зберігання 42 тис. тонн зерна. Підприємство також спеціалізується на овочівництві, під яке відводить щорічно близько 120 га (капуста, морква, буряк). Для їх зберігання побудовано власне сховище на 3,5 тис. тонн.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, чистий прибуток агрофірми за 2025 рік зріс у 3,2 раза порівняно з 2024 роком — до 222,69 млн грн. Виручка компанії за звітний період склала 595,94 млн грн, а вартість активів зросла на 36,2% — до 1,3 млрд грн. Чисельність персоналу на кінець року становила 126 осіб. Кінцевим бенефіціаром є Зіновій Максимишин.
Інвестиції “Нової пошти”, лідера експрес-відправлень України, у безпеку з початку повномасштабного вторгнення РФ перевищили 1 млрд грн, що дало змогу врятувати 951 життя, повідомив CEO компанії Євген Тафійчук.
“Війна — це вже дуже давно … стандарт. Тому ми не чекаємо, ми інвестуємо у безпеку зараз”, – сказав він на NOVA Summit, який пройшов у Києві цього тижня, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
Згідно наданим Тафійчуком даними, з початку повномасштабного вторгнення було 72,62 тис. повітряні тривоги, 12 логістичних хабів та 28 відділень компанії було зруйновано, а ще 16 хабів та 152 відділення пошкоджені.
“Нова пошта” задля безпеки побудувала 1244 захисні споруди різного типу на підрозділах для безпеки співробітників та клієнтів, у тому числі 779 металеві, 438 залізобетонні та 27 підземних укриттів.
“Стратегія дуже проста – треба забезпечити безперервний рух, бо якщо ти рухаєшся, в тебе дуже складно попасти. Для цього ми проєктуємо нашу логістику таким чином, щоб посилка практично не знаходилася не у стані руху”, – зазначив CEO.
За його словами, для безпеки клієнтів компанія постійно, із допомогою агента ШІ (штучного інтелекту), моніторить ситуацію на підрозділах.
“Ми знаємо, де і скільки клієнтів наразі знаходиться у наших клієнтських зонах. І якщо ця кількість перевищує наші стандарти, ми одразу втручаємося: одразу підсилюємо нашу операційну команду, стратегічно розвиваємо регіон, ставимо поштомати, відкриваємо мобільні відділення”, – пояснив Тафійчук.
Він додав, що на випадок пошкоджень або влучань існує “План B” з швидкого розгортання мобільного відділення, що забезпечує стабільність сервісу. Він уточнив, що наразі у “Нової пошти” є 43 мобільних відділення та 16 резервних локацій на прифронтовій зоні для відділень, а також протягом восьми днів може бути організоване мобільне депо.
Окрім того, додав керівник, компанія має п’ять резервних депо у Дніпрі, Полтаві, Харкові, Києві та Одесі.
Тафійчук також наголосив, що безпека починається з виявлення загрози, тому “Нова пошта” створила диспетчерський центр, який працює цілодобово та безперервно моніторить ситуацію як у повітрі, так і на землі.
“Через нашу систему акустичних вібро-датчиків ми розуміємо абсолютно все, що відбувається на повітрі. Ми знаємо скільки шахедів, ракет, звідки та куди вони летять. Якщо знаємо, то можемо реагувати. І це ми робимо через нашу систему оповіщення та реагування”, – повідомив CEO.
За його словами, ця система трьохшарова. Перший – візуальний, через монітори. Другий – звуковий: “Нова пошта” має більш ніж 350 звукових систем, які допомагають вчасно та швидко проінформувати співробітників та клієнтів. Третій – інформаційний: більш ніж 70 телеграм-каналів та більше 100 груп у Signal, тож кожен підрозділ, відділення, термінал має свій канал, в якому його інформують про безпеку, яка стосується тільки його підрозділу.
“Важливо бути впевненими, що безпекові протоколи дійсно виконуються та їх можливо виконати. В цьому нам допомагає наш агент ШІ, який після кожного інциденту аналізує ситуацію, дивиться, хто не виконав, і ми постійно робимо зміни, постійно покращуємо”, – зазначив Тафійчук.
“Нова пошта” наразі має 51,5 тис. точок сервісу в України, у тому числі 15,9 тис. відділень та 36,5 тис. поштоматів. Компанія у 2025 році збільшила виручку на 21% порівняно з 2024 роком – до більше ніж 54 млрд грн, а її прибуток склав 2,6 млрд грн порівняно із 2,5 млрд грн роком раніше. Кількість доставлених посилок та вантажів у 2025 році зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Як повідомляє Fixygen, акціонери ПрАТ “Укрриба” (Київ) на дистанційних загальних зборах 22 квітня 2026 року мають намір затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік і покрити отриманий збиток у сумі 267 225,37 грн за рахунок нерозподіленого прибутку минулих періодів.
Згідно із повідомленням підприємства у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), порядок денний також передбачає розгляд і затвердження звітів генерального директора, наглядової ради та ревізора товариства за 2025 рік із визнанням їхньої роботи задовільною.
Акціонери планують призначити ТОВ “Бізнес-Імідж” суб’єктом аудиторської діяльності для перевірки фінансово-господарської діяльності компанії та взяти до уваги висновки аудиторського звіту за 2025 рік. При цьому заходи за результатами розгляду аудиторського звіту за минулий рік затверджувати не планується.
Крім того, на зборах буде припинено повноваження чинного складу наглядової ради у повному складі (голова Микола Панюта, члени ради Дмитро Владовський та Наталія Гапченко) з їхнім подальшим переобранням на новий термін. Умови цивільно-правових договорів із членами наглядової ради передбачають виконання обов’язків на безоплатній основі. Повноваження щодо підписання договорів із ними планується надати генеральному директору товариства.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Укрриба” (Київ) засноване у 1995 році. Чистий збиток підприємства за 2025 рік скоротився на 68,4% порівняно з 2024 роком — до 267 тис. грн. Виручка компанії за звітний період зросла на 21,4% — до 29,43 млн грн, при цьому активи дещо зменшилися (на 2,5%) — до 2,79 млн грн. Чисельність персоналу на кінець року становила 52 особи.
ПрАТ “Укрриба” засноване у 1995 році в Києві. Підприємство є оператором на ринку риби та морепродуктів, володіє власною виробничо-логістичною базою площею 5,14 га з власними залізничними коліями та холодильними камерами. Асортимент власного виробництва включає понад 100 найменувань рибної продукції, салатів із морепродуктів і делікатесів. Компанія здійснює поставки дистриб’юторам, роздрібним мережам і підприємствам сегмента HoReCa.
Акціонерами з великими частками є Володимир Рубінштейн (22,64%), Борис Покрасс (22,53%), Анатолій Голубченко (22,53%) та Роман Коренбліт (22,53%).
Група компаній «Агроліга» (Харківська обл.) у 2025 році отримала 1,82 млн євро чистого прибутку, тоді як 2024 рік вона завершила з чистим збитком у розмірі 0,89 млн євро, йдеться у річній звітності групи на Варшавській фондовій біржі в п’ятницю.
Згідно з нею, «Агроліга» минулого року скоротила виручку на 23,8% — до 42,21 млн євро, валовий прибуток — на 13,8%, до 4,75 млн євро, але прибуток EBITDA зріс на 87,9% — до 6,47 млн євро.
Інвестиції компанії минулого року скоротилися на 44,4% — до 2,84 млн євро, йдеться у звіті.
Згідно з ним, на кінець минулого року вільні грошові кошти «Агроліги» склали 0,4 млн євро проти 2,69 млн євро роком раніше, що пов’язано з великими залишками та від’ємним грошовим потоком від операційної діяльності (7,06 млн євро), який був перекритий збільшенням запозичень.
У документі зазначається, що розвиток групи на сьогоднішній день і фінансові результати не вважаються задовільними, оскільки вона працює в нестабільному середовищі, пов’язаному з війною та іншими кризовими явищами в Україні та світі.
Зазначається також, що з урахуванням зростання курсових збитків сукупний збиток «Агроліги» за 2025 рік склав 1,43 млн євро проти 2,38 млн євро роком раніше.
Рада директорів не рекомендує виплачувати дивіденди, оскільки група є збитковою через війну в Україні, йдеться у звіті.
Згідно з ним, найбільший дохід «Агролізі» минулого року принесли продажі соняшникової олії — 27,47 млн євро (роком раніше — 38,01 млн євро) та гранульованого шроту — 9,37 млн євро (12,56 млн євро). Продажі енергії скоротилися до 1,25 млн євро (2,98 млн євро), але зросли доходи від переробки та агропослуг — до 3,87 млн євро (1,25 млн євро).
Що стосується географії, то в Україні продажі склали 14,29 млн євро (роком раніше — 20,18 млн євро), у Польщі — 7,61 млн євро (18,82 млн євро), Швейцарії — 15,46 млн євро (роком раніше — 8,00 млн євро).
Повідомляється також, що в грудні минулого року група продала ТОВ «Торговий дім «Ліга Трейд» (Харків). Згідно з даними в системі YouControl, його новим власником став Аблаз Акімов з Киргизстану, який перейменував його на «АКІМАБ».
«Агроліга» обробляє приблизно 8 тис. гектарів землі, потужність заводу з виробництва соняшникової олії становить 35 тис. тонн на рік. Реалізація «зеленого» проєкту дозволяє групі виробляти та продавати електроенергію за «зеленим» тарифом.
Найбільшими акціонерами компанії на кінець 2025 року, як і роком раніше, з частками по 41,667% були член ради директорів Олександр Бердник та Ірина Поплавська, а ще 5,04% належало Novian Polska S.A.
Україна зацікавлена не тільки у розвитку партнерства з країнами Європи, Північної Америки та Перської затоки, а й з іншими регіонами світу, зокрема з Африкою, Азією та Латинською Америкою, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сібіга.
За його словами, унікальні оборонні можливості та досвід України у захисті життя становлять великий інтерес для багатьох країн світу. «Країни світу спостерігають за розвитком подій на Близькому Сході і бачать, наскільки економічно ефективними та технологічно передовими є українські можливості», — зазначив Сібіга у дописі, опублікованому в соціальній мережі Х.
Міністр підкреслив, що роки жорстокої російської війни принесли українському народу величезні страждання та руйнування, але водночас змусили Україну розвивати власну безпрецедентну силу. Сучасна Україна є гарантом безпеки та надійним партнером для тих, хто поділяє її цінності та прагне захистити життя від будь-яких загроз.
«З цієї нової точки зору також важко зрозуміти, чому хтось із тих, хто приймає рішення в будь-якій країні-члені НАТО, вважає за краще мати українську силу за межами Альянсу, а не інтегровану в нього», — додав міністр.
