Як повідомляє Сербський Економіст, чеська Škoda Group підтвердила плани локалізувати в Сербії виробництво як поїздів, так і трамваїв, а майданчиком для такого проєкту розглядається MIND Park у Крагуєвці. Про це компанія повідомила в коментарі N1 після підписання меморандуму про взаєморозуміння з MIND Group.
Škoda заявила, що її стратегія на сербському ринку розрахована на довгострокову присутність у сегменті сталого транспорту і включає не тільки постачання рухомого складу, але й обслуговування, а також довгострокову доступність запасних частин. Для посилення локальної присутності компанія вирішила перенести частину виробництва рішень для сербського ринку на майданчик партнера — MIND Group.
У компанії уточнили, що мають намір локалізувати випуск і трамваїв, і поїздів. Йдеться, зокрема, про трамваї, які могли б бути виготовлені під вимоги Белграда, а також про електропоїзди для приміського, регіонального та транскордонного сполучення на сербській залізничній мережі.
Škoda пояснює, що локалізація повного циклу виробництва залежить від обсягу замовлень та інвестицій. При цьому компанія прямо вказує, що Сербія розглядається як пріоритетний ринок на Західних Балканах, зокрема через масштабну програму інвестицій у залізничну інфраструктуру. Компанія також підтвердила, що перебуває в контакті з Агентством розвитку Сербії з питання інвестиційних стимулів.
Тема особливо актуальна для Белграда на тлі затяжних закупівель нового міського рухомого складу. Тендери на нові трамваї в останні роки або призупинялися, або стикалися зі скаргами учасників. Одночасно Škoda заявила, що вивчає і нещодавно оголошений тендер на закупівлю 60 нових тролейбусів, хоча й не коментує поточні комерційні переговори.
Škoda Group — один з найбільших чеських виробників рейкового транспорту та рішень для міської мобільності. Компанія випускає трамваї, електропоїзди, тролейбуси та супутні транспортні технології, а в 2024 році отримала нові замовлення на 1,7 млрд євро та істотно збільшила EBITDA, продовжуючи розширення на європейських ринках.
MIND Group — сербська промислова група, яка розвиває індустріальну зону MIND Park у Крагуєвці як кластер для машинобудування, логістики та високотехнологічного виробництва. Партнерство зі Škoda покликане посилити позиції парку як майданчика для локалізації складної транспортної промисловості в Сербії.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку додала до переліку інвестиційних проєктів, які можуть становити ризик, два випадки, йдеться у повідомленні комісії в Telegram-каналі.
Як уточнюється в публікації регулятора в п’ятницю, до списку додано торгового брокера EXT Ltd. та брокера Universal Group.
Загалом список налічує 464 проекти, щодо яких є ознаки шахрайства або порушень законодавства. Їх можна переглянути на офіційному сайті комісії в розділі «Захист прав інвесторів».
Як повідомляє Сербський Економіст, в акваторії Чорногорії більше не фіксується присутність пеластур (Pinna nobilis) — одного з найбільших двостулкових молюсків Середземного моря, тоді як чисельність спорідненого виду Pinna rudis, навпаки, зростає. Про це повідомило Radio Televizija Budva з посиланням на дані морських біологів.
За їхньою інформацією, масова загибель пеластур в Адріатиці почалася кілька років тому і пов’язана з поширенням паразита Haplosporidium pinnae, який уражає тканини молюска і призводить до його швидкої загибелі. В результаті на даний час у прибережних водах Чорногорії живі особини цього виду не виявляються.
Водночас фахівці відзначають зростання популяції спорідненого виду Pinna rudis, який виявився більш стійким до захворювання. Цей молюск відрізняється меншими розмірами та іншою морфологією, проте займає схожу екологічну нішу.
Екологи підкреслюють, що зникнення пеластура є серйозною втратою для морської екосистеми, оскільки цей вид відіграє важливу роль у фільтрації води та підтримці біорізноманіття. У зв’язку з цим наукова спільнота закликає до посилення моніторингу стану морського середовища та розробки програм із збереження вразливих видів в Адріатичному морі.
У 2025 році населення використало 7,6 млрд куб. м або 36% загального обсягу спожитого в Україні 21 млрд куб. м природного газу, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
“Другим за обсягами є сегмент промисловості та інших споживачів – 5,0 млрд куб. м (24%)”, – зазначили у центрі.
Своєю чергою підприємства теплокомуненерго, що виробляють тепло для населення, використали 3,9 млрд куб. м газу (18%), тоді як ТКЕ, що забезпечують інших споживачів, зокрема бюджетні установи – 2,5 млрд куб. м (12%).
Ще близько 2 млрд куб. м (10%) становлять втрати – розрахунковий показник, який визначено як різницю між валовим споживанням газу та сумою кінцевого споживання за усіма категоріями споживачів.
За даними DIXI Group, в минулому році у порівнянні з 2024 роком валове споживання газу знизилося на 4%, а відносно 2021 року – на 31%. При цьому зросло споживання газу підприємствами ТКЕ для потреб населення (+17%), а також споживання самим населенням (+6%). Водночас споживання ТКЕ для інших споживачів скоротилося на 16%, а промисловістю та іншими споживачами – на 12%.
Порівняно з 2021 роком споживання газу промисловістю та іншими споживачами скоротилося більш ніж удвічі (-54%). Також зменшилося споживання газу підприємствами ТКЕ для населення (-24%), та населенням (-12%). Натомість споживання газу ТКЕ для інших споживачів зросло на 47%.
Загальна площа насіннєвих посівів основних сільськогосподарських культур в Україні у 2025 році становила 80 420,25 га, що на 2,3% більше порівняно з 2024 роком (78 602,71 га), але на 11,8% нижче показника 2023 року (91 161,83 га), повідомило агентство “АПК-Інформ” із посиланням на дані Насіннєвої асоціації України (НАУ).
В асоціації відзначили, що більше ніж у два рази зросли площі під твердою озимою пшеницею – з 209,4 га у 2024 році до 424,66 га у 2025-му. Водночас спостерігається просідання щодо площ ярої пшениці, особливо твердих сортів – майже в три рази. Позитивну динаміку продемонстрував також озимий ячмінь, що свідчить про відновлення інтересу до культури з боку господарств.
Згідно з наведеними в таблиці даними, позитивну динаміку у 2025 році продемонстрували кукурудза (+16,7%) – до 25,68 тис. га, м’яка озима пшениця (+5,9%, 25,12 тис. га) та ріпак (+46,3%, 0,28 тис. га). Водночас триває скорочення площ під насіннєвим соняшником (–12%, 10,62 тис. га) та ярим ячменем (–8,5%, 2,98 тис. га). Насіннєва соя після зростання у 2024 році повернулася до показників дворічної давнини — 12,84 тис. га.
“В цілому по ключових культурах спостерігається повільне відновлення насіннєвих площ, що є важливим сигналом для внутрішнього ринку та сегментів, орієнтованих на експорт”, – акцентувала виконавча директорка НАУ Сюзана Григоренко.
Як повідомляє Сербський Економіст, економічне зростання Сербії у 2026 році може становити близько 2,75%, однак такий сценарій багато в чому залежить від подальшого розвитку кризи на Близькому Сході та її впливу на ціни на нафту й загальну інфляційну динаміку.
Фактор енергетики для Сербії в останні дні став особливо чутливим. На тлі конфлікту навколо Ірану Brent піднімалася вище $100 за барель, а перебої в постачанні вже змусили міжнародні організації та центробанки переглядати інфляційні та економічні прогнози. МВФ попередив, що тривале зростання цін на енергоносії здатне прискорити інфляцію та уповільнити глобальне зростання, а ЄЦБ вже підвищив прогноз інфляції на 2026 рік і знизив оцінку зростання економіки єврозони.
Для Сербії це означає подвійний ризик — через імпортовану інфляцію та через погіршення умов для зовнішнього попиту на європейських ринках. Національний банк Сербії поки що зберігає власний прогноз зростання ВВП на 2026 рік на рівні 3,5%, однак зовнішній шок через нафту та газ робить цю оцінку менш стійкою, особливо якщо високі ціни збережуться довше кількох тижнів.
Додатковий тиск пов’язаний з ринком палива всередині країни. 19 березня влада Сербії продовжила заборону на експорт нафти та нафтопродуктів до 2 квітня, розпорядилася вивільнити 40 тис. тонн дизельного палива з резервів і знизила акцизи на паливо на 20%, намагаючись не допустити дефіциту та стрибка цін. Наступного дня США також продовжили санкційну відстрочку для NIS до 17 квітня, що дозволило зберегти імпорт нафти для сербського ринку.
Таким чином, базовий сценарій для економіки Сербії на 2026 рік поки що залишається позитивним, але все сильніше залежить не тільки від внутрішнього попиту та інвестицій, а й від геополітики. Якщо ситуація на Близькому Сході стабілізується, зростання може залишитися ближчим до офіційних прогнозів. Якщо ж енергетична криза затягнеться, тиск на інфляцію, споживання та промисловість може виявитися сильнішим, ніж очікувалося ще на початку року.
