ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (КВСЗ, Полтавська обл.) у 2025 році отримав 184,5 млн грн збитку, тоді як роком раніше чистий прибуток становив 81,1 млн грн, свідчить інформація в порядку денному річних загальних зборів акціонерів компанії, запланованих на 20 квітня.
“За підсумками фінансово-господарської діяльності товариства за 2025 рік збиток становить 184 млн 540 тис. 916 грн. З урахуванням доходу від переоцінки актуарних зобов’язань, згідно з розрахунком незалежного актуарія, у розмірі 59,97 млн грн, затвердити загальну суму збитку за 2025 рік у розмірі 124 млн 569 тис. 816 грн», – зазначено в проекті рішення зборів.
Отриманий збиток планується покрити за рахунок прибутку майбутніх періодів.
Як повідомлялося, отриманий у 2024 році чистий прибуток КВСЗ спрямував на погашення збитків за минулі роки, дивіденди не виплачував.
КВБЗ минулого року достроково завершив поставку «Укрзалізниці» 66 пасажирських вагонів, зокрема, 15 типу СВ, 31 – купейних, чотири – інклюзивних і 16 плацкартних вагонів.
Водночас завод зазначав, що на тлі стагнації на ринку вантажного вагонобудування результати з поставок таких вагонів були «невтішними». Зокрема, у першому кварталі 2025 року було реалізовано 121 вагон, але надалі це були поодинокі випадки.
КВБЗ виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-потяги, швидкісні міжрегіональні потяги локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів, ескалатори.
За даними НКЦБФР станом на четвертий квартал 2025 року, по 25% акцій ПАТ «КВБЗ» належали естонським AS Skinest Finants та Osauhing Delantina, 20% — зареєстрованій в Англії Transbuilding Services Limited (20%).
Ще 25% належало підконтрольній росіянину Гамзалову OW Capital Management GmbH. Однак на початку 2026 року Вищий антикорупційний суд стягнув цей пакет акцій номінальною вартістю 21,5 млн грн у дохід держави.
У 2024 році завод реалізував 1,096 тис. вантажних вагонів, що майже на 10% перевищує продажі у довоєнному 2021 році. Також були поставлені «Укрзалізниці» перші 15 пасажирських вагонів із контрактів на 66 шт. Чистий прибуток склав 81,08 млн грн проти збитку 143,76 млн грн у 2023 році.
ПрАТ «Промарматура» (Дніпро) у 2025 році збільшило чистий прибуток на 36,5% порівняно з попереднім роком — до 4,468 млн грн з 3,274 млн грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 20 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, на порядку денному – сім питань.
Планується розглянути звіт генерального директора про результати діяльності за 2025 рік і прийняти рішення за підсумками розгляду цього документа.
Збори також заслухають висновки аудитора і затвердять заходи за підсумками розгляду такого звіту. Крім того, акціонери затвердять результати фінансово-господарської діяльності за минулий рік і розподіл прибутку.
Проектами рішень, копія яких є в агентстві «Інтерфакс-Україна», пропонується не розподіляти чистий прибуток, отриманий за підсумками фінансово-господарської діяльності у 2025 році.
” Чистий прибуток, отриманий товариством у 2025 році в розмірі 4468 тис. грн, не розподіляти, залишити у розпорядженні товариства та спрямувати в повному обсязі на виконання його статутних цілей. Річні дивіденди за результатами діяльності товариства за 2025 рік не нараховувати та не виплачувати”, – зазначено в проектах рішень.
Як повідомлялося, ПрАТ «Промарматура» за підсумками роботи у 2024 році знизило чистий прибуток у 3,48 раза порівняно з попереднім роком – до 3,274 млн грн, чистий дохід за цей період зменшився на 11,8% – до 188,732 млн грн. Нерозподілений прибуток підприємства на кінець 2024 року склав 128,660 млн грн.
Завод у 2023 році отримав чистий прибуток у розмірі 11,407 млн грн проти чистого збитку у 2022 році у розмірі 29,995 млн грн.
Компанія «Промарматура» створена в грудні 1994 року, працює на ринку трубопровідної арматури.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, по 50% акцій ПрАТ перебувають у власності двох фізичних осіб – громадян України Ігоря Межебовського та Олександра Челядіна.
Статутний капітал компанії становить 7,218 млн грн.
За даними Fixygen, ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» (Волинська обл.) за підсумками 2025 року отримав чистий прибуток, розмір якого поки що не повідомляється.
Згідно з оголошенням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 24 квітня дистанційних загальних зборів акціонерів, на порядку денному – 11 питань.
Зокрема, планується розглянути звіти правління, наглядової ради та аудитора за 2025 рік і прийняти відповідні рішення. Планується затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік, розподілити прибуток.
Крім того, у планах — прийняття рішення про зміну кількісного складу наглядової ради, дообрання членів, затвердження голови правління, призначеного рішенням НР від 19 травня 2025 року, попереднє надання згоди на укладення значних угод.
Проектами рішень, копія яких є в агентстві «Інтерфакс-Україна», пропонується чистий прибуток, отриманий НЛЗ у 2025 році, спрямувати на модернізацію та оновлення основних засобів, розвиток підприємства та поповнення оборотних коштів. Акціонери також визначать основні напрямки діяльності та затвердять план роботи на 2026 рік.
Крім того, пропонується прийняти рішення про зміну кількісного складу наглядової ради: встановити персональний склад у кількості п’яти осіб, обрати членами наглядової ради строком до 24 квітня 2028 року двох акціонерів — Наталію Чернявську та Артема Прокопюка.
Як повідомлялося, НЛЗ у 2024 році збільшив чистий прибуток на 36,7% порівняно з 2023 роком — до 240,363 млн грн з 175,856 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець року склав 575,365 млн грн.
Завод спеціалізується на виробництві високоякісних сталевих і чавунних виливків для машинобудування.
За даними НДУ за четвертий квартал 2025 року, у власності компанії ТОВ «Дністер-М» (Львівська обл.) перебуває 86,6392% акцій ПрАТ «Нововолинський ливарний завод».
Статутний капітал компанії становить 1 млн 568,06 тис. грн., номінал акції – 0,25 грн.
Кабінет Міністрів виділив додаткові 7,7 млрд грн на фінансування житлових програм для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з тимчасово окупованих територій, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
«6,6 млрд грн на “еВідновлення” для ВПЛ з тимчасово окупованих територій. Ці кошти забезпечать житлом понад 3300 сімей, які мають статус учасника бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни», – написала Свириденко у Telegram-каналі.
Вона нагадала, що держава надає житлові ваучери на суму 2 млн грн на одну особу або сім’ю, чиї будинки залишилися на тимчасово окупованій території.
Ще 1,1 млрд грн виділено на будівництво соціального орендного житла.
«Воно буде надаватися маріупольцям, які втратили свої будинки через війну. Житло зможуть отримати 505 сімей переселенців з Маріуполя», – додала вона.
Як свідчать результати дослідження, проведеного дослідницькою компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club, 34,1% респондентів назвали здоровий спосіб життя «дуже важливим», 53,1% — «скоріше важливим», 10,8% — «скоріше неважливим», 2,1% — «зовсім неважливим». Дані були представлені на прес-конференції в прес-центрі Інтерфакс-Україна.
«Висока цінність ЗСЖ — шанс для системи змістити акцент на профілактику та ранню діагностику», — сказав Максим Уракін.
«Люди готові змінювати звички, але їм потрібні доступні інструменти — консультації, скринінги та зрозумілі рекомендації», — додав Олександр Позній.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою в лютому 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
В Індії на тлі гострого дефіциту скрапленого газу зростає попит на традиційні види палива, зокрема дрова та висушений коров’ячий гній.
Причиною кризи став зрив поставок LPG через Ормузьку протоку на тлі війни на Близькому Сході. Reuters та інші видання повідомляють, що Індія, де близько 65% палива для приготування їжі залежить від імпорту, зіткнулася з однією з найсерйозніших газових проблем за останні десятиліття, а влада вже обмежила промислове споживання, щоб у пріоритетному порядку забезпечувати домогосподарства.
На тлі дефіциту індійські ЗМІ фіксують повернення частини домогосподарств і малого бізнесу до дешевших і доступніших видів палива. Зокрема, Times of India пише про перехід на вугілля, дрова та гас у Джамшедпурі, а Bloomberg вказує на зростання продажів біопалива.
За даними Times of India, у ряді індійських міст комерційні споживачі зіткнулися з різким подорожчанням LPG, а поставки були або скорочені, або частково пішли на чорний ринок. Це вже призвело до зростання витрат у ресторанах, пекарнях і дрібній торгівлі, а частина бізнесу була змушена шукати альтернативи газу.
