Група компаній NOVA, до якої входить “Нова пошта”, повідомила про відкриття нової посади Chief People Officer (CPO) – людина, яка відповідатиме за формування управлінської команди та розвиток єдиної HR-системи на рівні всієї міжнародної групи, йдеться у соціальній мережі LinkedIn.
Основними завданнями CPO названі найм гравців А-класу у команду топменеджменту, забезпечення їх онбордингу, оцінки, розвитку та утримання, впровадження підходів до найму, оцінки, розвитку, утримання співробітників та запуск наскрізної системи цілепокладання та оцінки результатів.
Серед інших задач CPO також зазначені трансформація HR-функції у стратегічного партнера бізнесу та створення системи наступництва для ключових ролей.
Зазначається, що компанія очікує від кандидата більше 10 років досвіду роботи в HR на керівних позиціях у міжнародних компаніях, досвід формування управлінських команд рівня N-1, N-2 гравцями А-класу, а також практика впровадження HR-стратегій у періоди зростання та змін та досвід побудови єдиної управлінської культури у різних країнах.
Крім того, група компаній Nova Post пропонує умови, де CPO буде частиною команди топ-менеджменту групи з підпорядкуванням co-CEOs та наглядовій раді, високий рівень доходу, що обговорюватиметься індивідуально за результатами співбесіди.
До інших умов входить медичне страхування та інші пільги, передбачені для посади, тип трудових відносин: контракт та гібридний формат роботи (м.Київ).
Минулого тижня співвласник “Нової пошти” Вячеслав Климов повідомляв про плани групи за п’ять років піднятися з 30-го місця серед світових експрес-доставок та пошт у першу двадцятку, збільшивши обсяг відправлень з 0,5 млрд до 2 млрд, услід за США вийти у цьому році на ринки Канади та Китаю, а також збільшити число країн присутності Nova Post Europe вдвічі до 2028 року – до 32.
Основним видом діяльності “Нової пошти”, основного активу групи NOVA, є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефіціарними власниками є Володимир Поперешнюк і Вячеслав Климов.
“Корум Дружківський машзавод” (Дніпро) у березні виготовляють 30 вантажних вагонеток вантажопідйомністю 6 тонн для шахт компанії, повідомляє машинобудівна Corum Group, що входить до складу “ДТЕК Енерго”.
“Одна вагонетка — це до 6 тонн вантажу за раз, до 10 років служби. І понад 16 тис. км підземних маршрутів”, – йдеться у повідомленні.
В дописі зазначається, що після релокації заводу цю модель довелося адаптувати: частину деталей перепроєктували, підлаштували під універсальне обладнання.
Corum Group – провідний виробник гірничо-шахтного обладнання в Україні. Входить до складу “ДТЕК Енерго” – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі енергохолдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова.
“Корум ДрМЗ”, релокований в Дніпро 2022 року, 2025 року виготовив 358 од. підземного шахтного транспорту та понад 935 тис. запасних частин і комплектуючих, понад 400 металоконструкцій. Окремим напрямом стали ремонти комбайнів КПД.
Машинобудівні активи “ДТЕК Енерго” включають Дружківський машзавод, харківський завод “Світло шахтаря” та Першотравенський РМЗ.
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) формує портфель приватних інвестицій у відновлювану енергетику та системи зберігання енергії (BESS) в Україні на 2026 рік загальною потужністю понад 1 ГВт.
“ЄБРР формує портфель на 2026 рік і планує підтримати такі транзакції вже цього року”, – повідомили на сторінці ЄБРР в Україні в Facebook 24 березня.
ЄБРР, зокрема, планує залучити інвесторів у проєкти спорудження близько 570 МВт вітрових електростанцій, 240 МВт сонячної генерації та 230 МВт систем зберігання.
“Усі ці проєкти – приватні інвестиції. Як наголошує керівник ЄБРР в Україні та Молдові Арвід Тюркнер, участь приватного сектору є критичною”, – зазначено у повідомленні.
Як наголосили в ЄБРР, саме для цього створено RAMP UP – спільну ініціативу ЄБРР і Світового банку, що стабілізує доходи від ВДЕ та розблоковує великомасштабні приватні інвестиції.
“Мета – пришвидшити сектор, щоб використати потенціал України одразу, щойно умови поліпшаться. Перші аукціони очікуються у 2026 році”, – стверджують у банку.
Акціонери ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” та АТ “Володимир-Волинська аграрна компанія” (с.Федорівка, Волинської обл.) із Avesterra Group на річних загальних зборах 29 квітня 2026 року планують затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік і визначити порядок розподілу прибутків і збитків.
Згідно із повідомленням у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” через відсутність чистого прибутку за підсумками минулого року дивіденди нараховувати не буде, а збитки планує покрити за рахунок прибутків майбутніх періодів.
Водночас акціонери АТ “Володимир-Волинська аграрна компанія” планують спрямувати 100% чистого прибутку за 2025 рік на накопичення нерозподіленого прибутку. Виплата дивідендів за цим активом також не передбачена.
Порядок денний зборів обох компаній, що пройдуть дистанційно у формі опитування, включає затвердження звітів виконавчих органів і наглядових рад за 2025 рік із визнанням їхньої роботи задовільною.
Згідно з фінансовими показниками у системі Opendatabot, ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” завершило 2025 рік із чистим збитком у розмірі 10,24 млн грн (у 2024 році прибуток становив 23,07 млн грн). Чистий дохід компанії за звітний період впав у 3,2 раза – до 150,93 млн грн. На кінець минулого року вартість активів підприємства склала 1,45 млрд грн при статутному капіталі 154,92 млн грн.
Водночас АТ “Володимир-Волинська аграрна компанія” у 2025 році наростило чистий прибуток на 39,4% порівняно з попереднім роком – до 14,39 млн грн. Чистий дохід товариства продемонстрував зростання на 20,6% і досяг 55,74 млн грн. Активи агрокомпанії оцінюються у 309,89 млн грн, а її статутний капітал становить 113,61 млн грн.
Обидва підприємства входять до складу групи Avesterra Group. Основними акціонерами компаній є Михайло Добкін, Дмитро Добкін, Алла Добкіна та Олена Добкіна, а також КУА “Ореола” (фонди “Титул” та “Ореола”) і “Стічтін Адміністратієкантор Сейфдам”.
Громадяни яких країн володіють бізнесом в Україні?
Майже 3 тисячі компаній з іноземними власниками, які здають фінансову звітність та мають доходи не менше 100 млн грн на рік, зафіксовано в Україні за даними Єдиного державного реєстру станом на середину березня 2026 року. Майже у чверті компаній у власниках — громадяни Кіпру. А найбільше бізнесу з іноземними власниками зареєстровано у столиці. Найчастіше для своїх компаній іноземці обирають сферу оптової торгівлі, сільського господарства та ІТ.
2997 компаній з іноземними власниками налічується наразі в Україні. Зауважимо, що у цьому матеріалі досліджувались компанії, які мали дохід від 100 млн грн згідно з фінансовою звітністю за 2025 рік.
Майже у чверті компаній є власники з Кіпру — 694 компанії. Наслідують громадяни Німеччини — вони відзначились у 300 компаніях, та США — 292. Далі йдуть Нідерланди (239 компаній), Велика Британія (224), Австрія (187) та Польща (146). Варто зауважити, що в однієї компанії можуть бути кілька власників.
Зазначимо, що Кіпр і Нідерланди вже давно залишаються ключовими “хабами” для структурування українського бізнесу.
У Києві зареєстрована майже половина всіх компаній з іноземними власниками — 1478 бізнеси. Далі йде Львівщина та Київщина — по 223 у кожному регіоні. Найменше таких бізнесів у фронтових Херсонщині та Донеччині.
Понад чверть усіх компаній іноземців працює в оптовій торгівлі — 774. Ще 268 компаній у сільському господарстві та 176 — в ІТ.
https://opendatabot.ua/analytics/foreigners-business-2025-12
Агрохолдинг “Агрейн” у сезоні 2026 року збільшила площі під ярими культурами в 1,23 раза порівняно з 2025 роком – до понад 33 тис. га.
Як повідомила пресслужба агрохолдинга у Facebook, основними культурами у структурі посівів залишаться кукурудза та соняшник. Площі під кукурудзою зростуть майже вдвічі відносно показників 2025 року і досягнуть понад 25 тис. га. Розширення посівів цієї культури відбудеться переважно у Чернігівській, Черкаській та Житомирській областях.
Водночас компанія скоротить площі під соняшником майже на 39% – до 8 тис. га, що зумовлено вимогами сівозміни та врахуванням кліматичних ризиків.
У структурі посівів також збережеться 2 тис. га нішевих культур, зокрема, коріандру, льону та сочевиці. У компанії зазначили, що їх використовують для покращення структури сівозміни та відновлення родючості ґрунтів.
Зміни у виробничих планах в “Агрейн” пояснили поєднанням ринкових пріоритетів, зокрема, зростанням попиту на кукурудзу, а також агрономічними факторами – стабільністю врожайності та рівнем забезпеченості вологою.
“Агрейн” займається вирощуванням і зберіганням зернових та олійних культур, а також тваринництвом. До повномасштабного російського вторгнення до складу агрохолдингу входили 11 сільгосппідприємств. Він обробляв близько 110 тис. га в Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях.
Власник холдингу – компанія SAS Investcompagnie (Франція).
