Машинобудівники «ДТЕК Енерго» в січні-червні цього року виготовили та відремонтували 757 одиниць гірничо-шахтного обладнання (ГШО), зокрема 8 нових прохідницьких і очисних комбайнів.
«Машинобудівники забезпечили шахтарів також і 542 тисячами запчастин і комплектуючих», – повідомляється в прес-релізі енергохолдингу в четвер.
Як зазначили в компанії, такі обсяги необхідного виробленого обладнання дають змогу продовжувати закладати міцнішу основу для проходження тепловою генерацією наступного опалювального сезону.
«До осінньо-зимового періоду залишаються лічені місяці. З усіх боків зміцнюємо енергетичний фронт, який потерпає від постійних зазіхань ворога. Енергетики в режимі 24/7 працюють над відновленням зруйнованих і пошкоджених потужностей ТЕС. Шахтарі – над підтримкою потреб теплоелектростанцій у паливі. А машинобудівники – щоб останні мали для цього все необхідне», – зазначив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв, чиї слова наведені у пресрелізі.
Як повідомлялося, 2023 року інвестиції компанії в український вуглевидобуток становили близько 7 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж 2022-го.
«ДТЕК Енерго» забезпечує замкнутий цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Наразі більша частина потужностей теплової генерації групи «ДТЕК» зруйнована внаслідок російських атак.
Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» групи «Метінвест» провів модернізацію передавальних візків між підрозділами цеху холодної прокатки (ЦХП), спрямувавши на ці цілі 2 млн грн.
Згідно з інформацією компанії, проведення модернізації тривало чотири місяці роботи, і транспортування прокату з одного відділення ЦХП в інше стало безпечнішим і ефективнішим.
При цьому уточнюється, що на візках замінили електрообладнання на більш сучасне, встановили додаткові сигнальні маячки, а також оптичні та променеві датчики.
«Запоріжсталь» – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
«Запоріжсталь» перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
Ціни на нафту еталонних марок продовжують підніматися на даних про скорочення запасів палива в США за підсумками третього тижня поспіль.
Такий тривалий період зниження востаннє був відзначений у вересні минулого року.
При цьому падіння резервів нафти перевершило очікування ринку.
Крім того, зроблені останнім часом заяви представників Федеральної резервної системи посилили очікування, що американський ЦБ знизить базову ставку у вересні. Це сприятиме активізації зростання економіки і, відповідно, призведе до підвищення попиту на енергоресурси, пише Trading Economics.
Котирування вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:05 кв. зросли на $0,37 (на 0,4%) і становили $85,45. У середу ці контракти подорожчали на $1,35 (на 1,6%) – до $85,08 за барель.
Ціни серпневих ф’ючерсів на нафту WTI на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці в четвер збільшилися на $0,57 (на 0,7%) – до $83,42 за барель.
За підсумками попередньої сесії ці контракти подорожчали на $2,09 (на 2,6%) і завершили торги на позначці $82,85 за барель.
Комерційні запаси нафти в США минулого тижня зменшилися на 4,87 млн барелів, повідомило міністерство енергетики країни.
Резерви бензину зросли на 3,33 млн барелів, дистилятів – на 3,45 млн барелів.
Експерти очікували збільшення запасів нафти на 0,8 млн барелів, а також скорочення резервів бензину на 1,7 млн барелів, дистилятів – на 0,5 млн барелів, за даними Trading Economics.
Аналітики, опитані S&P Global Commodity Insights, прогнозували зростання запасів нафти на 0,54 млн барелів і зменшення резервів бензину та дистилятів відповідно на 0,7 млн барелів і 0,59 млн барелів.
Європейська комісія в середу схвалила виділення Україні першого регулярного траншу EUR4,2 млрд бюджетної підтримки в рамках Ukraine Facility і чекає на якнайшвидше остаточне рішення Ради ЄС, повідомляють у прес-релізі Єврокомісії.
«Незважаючи на всі труднощі, Україна проводить ключові реформи для свого відновлення і просування шляхом до ЄС. Це дозволило Комісії дати зелене світло на додаткові виплати Україні в розмірі майже EUR4,2 млрд, і я вірю, що Рада швидко надасть згоду», – наводяться в релізі слова президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Уточнюється, що після ухвалення Радою це рішення доведе загальний обсяг коштів, виділених ЄС Україні з моменту початку роботи Ukraine Facility у березні цього року, до EUR12 млрд.
Єврокомісія нагадала, що регулярні щоквартальні виплати в рамках Ukraine Facility залежать від виконання Україною заздалегідь обумовлених вимог і забезпечують передбачуваність фінансової допомоги.
Вказується, що за результатами оцінки запиту на виплату, поданого Україною 9 липня 2024 року, комісія дійшла висновку, що Україна задовільно виконала дев’ять індикаторів реформ, пов’язаних із першим регулярним платежем на підтримку Плану України – стратегії реформ та інвестицій України на наступні чотири роки. Ці реформи охоплюють управління державними фінансами, управління державними підприємствами, бізнес-середовище, енергетику та розмінування. Зокрема, у пресрелізі виокремлено реформу Бюро економічної безпеки, ухвалення нових стандартів корпоративного управління для держпідприємств і Національного плану з енергетики та клімату, який координує та планує енергетичну й кліматичну політику до 2030 року з конкретними цілями, включно зі значним скороченням викидів парникових газів і збільшенням частки поновлюваних джерел енергії.
Ukraine Facility – інструмент, що передбачає можливість отримання Україною у 2024-2027 роках фінансової та технічної допомоги ЄС на загальну суму EUR50 млрд. З них на бюджетну підтримку виділяється EUR38,27 млрд (з них EUR5,27 млрд у вигляді грантів), в інвестиційний фонд – EUR6,97 млрд, на технічну та адміністративну підтримку – EUR4,76 млрд.
До держбюджету-2024 уже надійшло EUR7,9 млрд у рамках Ukraine Facility: EUR6 млрд двома траншами перехідного фінансування і транш EUR1,9 млрд безумовного фінансування.
Для отримання наступних траншів Україна має подавати належним чином обґрунтований запит на виплату щокварталу до кінця 2027 року. Потім Комісія оцінює, чи досягла Україна задовільного виконання умов, викладених у рішенні Ради.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписав із прем’єр-міністром Бельгії Александером Де Кроо угоду про фінансування проєктів відновлення в Україні на EUR150 млн.
«Зокрема, кошти будуть спрямовані на відновлення енергетичної та соціальної інфраструктури в Київській та Чернігівській областях», – написав Шмигаль у телеграм-каналі за результатами онлайн-зустрічі.
За його словами, підписана угода спрощує реалізацію спільних програм і проєктів, сприятиме відновленню, економічному та соціальному розвитку України.
Згідно з угодою, Бельгійська агенція розвитку Enabel відкриє своє представництво в Україні.
