Державне підприємство “Ліси України” за січень-червень 2024 року заробило 11,14 млрд грн, що значно більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Відсутність власної переробки цілком компенсовано збільшенням реалізації необробленої деревини на 15%”, – написав він на фейсбук-сторінці.
Болоховець також звернув увагу, що держпідприємство також позбулося значних дотаційних активів, які Фонд держмайна реалізує через Prozorro. Утримання непрофільних активів роками лише вимивало кошти компанії, пояснив він.
“Як наслідок – очікуємо значного зростання прибутку підприємства. Говорити про конкретні цифри зарано, але це плюс сотні мільйонів гривень до минулорічного показника”, – наголосив гендиректор.
Такі рішення надали змогу “Лісам України” збільшити зарплати працівників нижніх ланок – майстрів лісу, помічників лісничих, а також підвищити соціальні гарантії для демобілізованих працівників, яких у підприємства вже понад 500.
Крім того, держпідприємство змогло підвищити розцінки за роботи підрядників і збільшити витрати на Збройні сили України.
“Реформа все змінила. ДП “Ліси України” перейшло до моделі ринкових зарплат і прозорих умов організації виробництва”, – резюмував його гендиректор.
Згідно з даними сервісу Опендабот, загалом прибуток ДП “Ліси України” у 2023 році становив 2,8 млрд грн.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та надає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у 2023-2024 маркетинговому році (МР, червень-липень) перевезла 35,122 млн тонн зернових вантажів, що стало найкращим показником за останні чотири роки, повідомив заступник директора департаменту технології перевезень і комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на зустрічі з учасниками аграрного ринку в четвер.
За його інформацією, у червні в усіх напрямках сполучення залізницею було перевезено 3,48 млн тонн зернових – на третину більше, ніж за аналогічний місяць 2023 року.
За шість місяців поточного року УЗ перевезла 21,85 млн тонн зерна, що на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
При цьому в експортному сполученні в червні транспортовано 2,558 млн тонн зерна, а за шість місяців – 18,731 млн тонн, що на 43% більше, ніж роком раніше.
Збільшилися й обсяги перевезення на експорт олії та макухи і шротів. Так, у січні-червні-2024 залізницею транспортовано 954 тис. тонн олії рослинної, що на 30% більше за минулорічний показник. Перевезення макухи і дробу за цей період зросли на 19% – до 1,41 млн тонн, резюмував Ткачов.
Агрохолдинг “Агротрейд” розпочав обмолот озимого ріпаку, під який у сезоні-2024 відведено 11 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбуці у середу.
“До збирання врожаю цього року ми перейшли в заплановані терміни. Погода нам сприяє. Короткочасні дощі в Харківській області суттєво не завадили, а вологість зерна перебуває на базовому рівні. Про наявність потрібних ресурсів і техніки ми подбали заздалегідь, тож забезпечені всім необхідним”, – зазначив директор агропромислового департаменту холдингу Олександр Овсяник.
Згідно із повідомленням, обмолот ріпаку вже триває в Харківській та Чернігівській областях. Незабаром збирання цієї культури розпочнеться в Сумській області. Загалом триватиме воно приблизно три тижні.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Київська міська рада ухвалила рішення про продаж земельної ділянки площею 0,33 га по вул. Гарматній, 8 у Солом’янському районі столиці ТОВ “Кнауф Гіпс Київ” для експлуатації та обслуговування транспортного цеху компанії.
Відповідний проєкт рішення на засіданні 4 липня підтримали 77 депутатів.
Як зазначено в проєкті рішення, “Кнауф Гіпс Київ” уже сплатило аванс у розмірі 1,4 млн грн згідно з договором від 14 серпня 2023 року.
При цьому залишок ціни становить 11,9 млн грн, який компанія має сплатити протягом 10 днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Кнауф Гіпс Київ” є німецька фірма Knauf International GmbH (100%).
Knauf є провідним світовим виробником гіпсу та будматеріалів. В Україні компанія представлена двома заводами з виробництва гіпсокартонних плит.
Як повідомлялося, у листопаді 2023 року Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло німецьку Knauf до переліку міжнародних спонсорів війни, який нині скасовано.
ПАТ “Укрнафта” отримала заявки від шести компаній на спільне розроблення 15 родовищ із 21, запропонованого 2023 року для інвестицій, повідомив виконавчий віцепрезидент із питань корпоративної стратегії та розвитку Денис Кудін.
“Ми отримали заявки від 6 компаній на 15 родовищ. На 6 родовищ ніхто не подав, на частину родовищ надійшла тільки одна заявка, на інші було по дві, тому доводиться робити певний внутрішній конкурс”, – сказав він під час виступу на IV конференції з енергетичного права в Києві в п’ятницю.
За його словами, найбільша пропозиція для інвестицій в одне родовище становить $100 млн, найменша – $7 млн. Щодо останнього він уточнив, що це була найкраща пропозиція в найменше родовище.
“Станом на цей момент процес (залучення інвесторів у спільну розробку родовищ – ЕР) триває. Ми пройшли етап прийняття та оцінки пропозицій, фіналізували комерційні умови так, як їх бачать потенційні інвестори. Наступний крок – затвердження цих умов нашою наглядовою радою, розгляд міжвідомчою комісією при Міненерго, а далі – затвердження Кабміном. Ось такий процес, сподіваємося його пройти до кінця календарного року”, – зазначив Кудін.
Він розповів, що в процесі пошуку інвесторів “Укрнафта” проактивно звернулася до близько 200 компаній, а також із низкою компаній вела переговори на галузевих конференціях. З цієї кількості потенційних інвесторів відгукнулося понад 50, і з них пройшли комплаєнс і були допущені до Virtual Data Room з детальною інформацією про родовища 35 компаній.
При цьому Кудін додав, що “компанії подали пропозиції в середньому в 1,5 раза кращі, ніж ми розробили своїми силами, сформувавши власне бачення цієї п’ятирічної початкової програми”.
Описуючи процес пошуку інвесторів, Кудін зазначив, що компанія зробила їхній рейтинг за країнами – у Канаді, Америці, Великій Британії, ЄС – та звернулася проактивно, а також давала оголошення у ЗМІ, на сайті, на всіх можливих галузевих заходах.
Щодо вибору 21 родовища віцепрезидент компанії зазначив, що за критеріями закону про угоди про розподіл продукції (УРП), “це найгірші, найважче видобувні, найвиснаженіші родовища (з 89 родовищ “Укрнафти” – ЕР), які потребують залучення високовитратних, найновітніших технологій”. Для їхньої оцінки було відцифровано дані за 80 років.
Кудін звернув увагу, що, незважаючи на війну, іноземні компанії готові працювати в Україні і, зокрема, займатися видобутком.
“Ми не говоримо про топові публічні компанії, де наглядові ради ухвалюють рішення. Здебільшого, це середнього рівня приватні компанії, де є конкретна сім’я власників, які продовжують керувати своїм бізнесом і ризикують своїми власними грошима. Вони готові вкладати інвестиції в $50-60-100 млн”, – зазначив він, додавши, що інвесторів заохочує можливість під час укладення УРП вирішувати спори за англійським правом.
Загалом, на його думку, у нафтовидобуток протягом 10 років потрібно інвестувати приблизно $10-15 млрд для досягнення обсягів річного видобутку в 10 млн тонн, що б забезпечило енергонезалежність України в цьому напрямку.
Як повідомлялося, наприкінці 2023 року “Укрнафта” поінформувала, що співпрацею в межах конкурсу зі спільного розроблення 21 родовища (заявки приймали до 1 березня 2024 року) уже зацікавилося 25 компаній, включно з українськими та компаніями із семи країн Європи та Північної Америки.
За даними компанії, запаси категорії 2P, тобто доведені та ймовірні запаси родовищ, доступ до яких “Укрнафта” пропонує потенційним партнерам, становлять понад 12 млн тонн нафти і понад 31 млрд куб. м газу.
“Укрнафта” у 2023 році збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1,4 млн тонн. Видобуток природного і супутнього нафтового газу торік становив 1,097 млрд куб. м, що на 5,8% (на 60,4 млн куб. м) більше, ніж у 2022-му.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 460 власних і 85 в управлінні. Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”. Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, яка належала приватним власникам і якою наразі управляє Міноборони.
Гранти на старт і розвиток бізнесу отримали 18 тис. підприємців на суму 8,5 млрд грн за два роки дії урядової програми “єРабота”.
“Два роки тому уряд дав старт програмі “єРабота”. Це безповоротні гранти для українців, які вирішили відкрити власний бізнес або розширити вже створений. За ці два роки програма стала справжнім успіхом. Тисячі нових бізнесів по всій країні. Десятки тисяч нових робочих місць. Підтримка власної громади. Підтримка української армії”, – повідомила пресслужба уряду.
Зазначається, що за два роки дії програми “єРабота” 18 тис. підприємців отримали гранти на старт і розвиток бізнесу на суму 8,5 млрд грн.
Згідно з повідомленням, завдяки грантам отримувачі створять 55 тис. нових робочих місць.
Як повідомлялося, урядовий проєкт “єРабота” включає грантові програми, спрямовані на підтримку підприємницької діяльності та створення робочих місць. Серед цих програм є мікрогранти для розвитку власного бізнесу, гранти для створення та розвитку переробних підприємств, садівництва та виноградарства, а також гранти для тепличного господарства. Подати заявку на отримання гранту можуть як досвідчені підприємці, так і особи без досвіду підприємництва. Подати заявку можна через портал “Дія”.
