Середньомісячна заробітна плата штатних працівників у першому кварталі 2024 року зросла на 22,5% до першого кварталу 2023 року і становила 18 903 грн, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними Держстату, у річному вимірі середньомісячна заробітна плата найбільше зросла у сфері тимчасового розміщення та організації харчування – на 44,1%, до 15 057 грн, у будівництві – на 44%, до 14 561 грн, у сфері інформації та телекомунікацій – 35,6%, до 49473 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служби – на 30,7%, до 18 997 грн, у сфері оптової та роздрібної торгівлі – на 27,9%, до 22 809 грн, операцій із нерухомістю – на 27,6%, до 17 512 грн, у професійній, науковій і технічній діяльності – на 26,3%, до 26 316 грн.
У промисловості зростання заробітної плати становило 23,3%, до 20 435 грн, у держуправлінні та обороні – 22,5%, до 23 376 грн, у сільському господарстві – 21,7%, до 15 004 грн, у фінансовій та страховій діяльності – 18,2%, до 39 116 грн.
За даними статвідомства, у сфері адміністративного обслуговування зафіксовано збільшення зарплати на 17,2%, до 15 857 грн, у сфері мистецтва, спорту та розваг – на 15,9%, до 13 663 грн, в освіті – на 14,4%, до 12 649 грн, в охороні здоров’я – на 12,3%, до 15 432 грн.
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-травні 2024 року перевезло 75,4 млн тонн вантажів, що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомила пресслужба УЗ у понеділок.
Близько половини всіх вантажів (38 млн тонн) перевезено на експорт – це на 57% більше, ніж у січні-травні 2023 року, йдеться в повідомленні.
“Забезпечуємо стабільну роботу і перевозимо в повному обсязі комерційні вантажі. За підсумками п’яти місяців маємо досить вагомі показники як у загальних обсягах перевезень, так і в стратегічному для країни експортному сполученні. Зокрема, порівняно з минулим роком на 39% наростили експорт зернових. Готові й надалі повністю забезпечувати економіку країни та потреби бізнесу в перевезеннях”, – наводяться в повідомленні слова голови правління УЗ Євгена Лященка.
За січень-травень-2024 обсяг перевезень у внутрішньому сполученні зріс на 6,7% проти січня-травня-2023 року – до 32,9 млн тонн. Імпорт вантажів збільшився на 68,5% до 4,3 млн тонн, експорт – на 57%, до 38 млн тонн.
Як зазначається, в обсягах перевезення за окреслений період лідирували залізна та марганцева руда – 19,3 млн тонн; зернові вантажі – 18,8 млн тонн; кам’яне вугілля – 11,5 млн тонн; мінбудматеріали – 10,8 млн тонн.
Раніше повідомлялося, що в січні-квітні 2024 року УЗ збільшила обсяг перевезення вантажів на 28,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 59,9 млн тонн, при цьому в експортному напрямі цей показник зріс на 48,8% – до 30,4 млн тонн.
Україна має великі перспективи в нарощуванні поголівʼя свиней аж до показників 1991 року, після якого вони скоротилися в чотири рази.
Такі дані керівник Асоціації “М’ясної галузі” та ГС “Центр підвищення ефективності у тваринництві” Микола Бабенко оприлюднив на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в понеділок.
“Ситуація (у галузі свинарства – ІФ-У) кардинально змінилася у 2022 році у світі, як і з експортом зернових в Україні. Практично Україна втратила додану вартість на експортованих зернових. Водночас ємні щодо доданої вартості галузі, які можуть експортувати великі обсяги з меншими в 10 разів потребами в логістиці, залишаються на стадії розвитку. Йдеться, насамперед, про м’ясну галузь”, – сказав він.
За інформацією керівника галузевої асоціації, Україна наразі виробляє близько 600 тис. тонн свинини і забезпечує внутрішнє споживання. Примітно, що до 2022 року внутрішній ринок не забезпечувався вітчизняними виробниками, тому Україні для задоволення споживання доводилося щорічно імпортувати 10-30% свинини.
У 2022 році світові ціни на свинину збільшилися вдвічі, що зробило економічно недоцільним імпорт до країни свинини. Водночас споживання м’яса в країні скоротилося. Блокування експорту зерна і втрата економічної рентабельності зернового виробництва, переорієнтація аграріїв на виробництво та експорт свинини стають очевидними, пояснив Бабенко.
Він звернув увагу на те, що світове споживання свинини щорічно зростає на 2 млн тонн і до 2030 року, за прогнозами ОЕСР (Організації економічного співробітництва), обсяг її споживання виросте на 16,5 млн тонн. Україна, яка виробляє 600 тис. тонн, може і має звернути увагу на цей сегмент, що динамічно зростає в кількісному і грошовому обчисленні.
Керівник групи з експорту Асоціації “М’ясної галузі”, засновник ТОВ “Агро-Інвест” Ігор Ляховський нагадав, що з початком воєнних дій в Україні відбувся відтік значної частини споживачів, які формували попит на свинину. При цьому аграрії змогли наростити вирощування свиней до довоєнного рівня.
“Імпорт м’ясної продукції в Україну скорочується. Це перший дзвіночок, який свідчить про наповнення свого ринку. (…) Щотижня в пʼятницю відбувається спілкування представників переробної галузі та фермерів, на яких обговорюютьсяціни та обсяги закупівель. (…) У нас відбувся відтік населення, відповідно стало менше споживачів. Основним споживачем внутрішнього ринку стало Міністерство оборони, яке купує 30-35% виробленої промисловими виробниками свинини. Якщо воно зробило свою закупівлю, то наступні кілька тижнів не виходить на ринок і ціни на ньому падають. Навіть за дефіциту сировини вартість закупівель у переробників у цей період знижується”, – розповів переробник.
Він висловив упевненість, що єдиним виходом із ситуації для збереження позитивної динаміки та збереження рентабельності є вихід на зовнішні ринки, на яких українська якісна продукція може знайти своє місце без особливих зусиль.
Ляховський також переконаний: що більшість переробних підприємств готова до виходу на експорт. За його інформацією, переробні підприємстване стоять на місці. Він наголосив на важливості підтримки держструктурами виходу на експорт українських переробників і звернув увагу, що відсутність уваги до галузі в поточній ситуації загрожує швидким перетворенням внутрішнього ринку на профіцитний. Після чого з високою часткою ймовірності підуть на спад інтереси аграріїв до свинарства, знеціняться держпідтримка та кредитування галузі, а також чинних інвестиційних програм.
“Станом на 1 травня, в усіх категоріях господарств України налічується 5,1 млн голів свиней. З них 66,5% припадає безпосередньо на організоване виробництво в промислових підприємствах. Постійно скорочується поголів’я свиней у населення. Проте в останній рік спостерігався непоганий приріст у бізнес-підприємствах, що й змінило ситуацію на внутрішньому ринку”, – повідомив директор департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Ігор Виштак.
За його словами, 2023 року реалізація м’яса всіх видів сільгосптварин становила понад 3 млн тонн, що на 1,3% більше, ніж роком раніше. З них 56% припадає на м’ясо птиці, 28% – на свинину і лише 14% – на яловичину. Виштак підтвердив, що в Мінагрополітики розуміють перспективність свинарства, де є можливість наростити поголів’я за короткий термін. У міністерстві також фіксують на внутрішньому ринку скорочення імпорту і зроствння власного виробництва.
Виконавчий директор “Укрбіоетанол” Тарас Миколаєнко, присутній на пресконференції, наголосив на важливості розвитку тваринництва, яке є супутнім бізнесом, що впливає на розвиток біоетанолу. Як приклад він навів досвід Китаю, який реалізував програму використання на транспорті 5-відосків біоетанолу не через екологію, а саме заради розвитку свинарства.
“До війни Китай купував 8-12 млн тонн кукурудзи для отримання біоетанолу і, відповідно, дешевого протеїну. Він використовується для нарощування м’яса (…) Китай запозичив цей досвід у американців і європейців і вже посідає третє місце у світі з виробництва біоетанолу”, – розповів він.
Розповідаючи про досвід Америки, Миколаєнко нагадав, що в цій країні 40% всієї кукурудзи, або 120 млн тон переробляються на біоетанол, що вчетверо більше, аніж вирощується цієї культури в Україні загалом. Саме біоетанол став продуктом-супутником, який перетворив США на світового лідера з експорту м’яса птиці.
“Україна може отримувати доданої вартості 6 млрд Євро від розвитку свинарства на сухих кормах, а з дешевими протеїнами – відходами біоетанолу, це може бути 12 млрд Євро, необхідно забезпечити Україну дешевими протеїнами. Якщо цього не зробити, то ми завжди програватимемо конкуренцію американцям або європейцям, які впровадили біоетанолові програми”, – констатував керівник “Укрбіоетанол”.
Він зазначив, що в умовах війни вкрай необхідно розвивати енергонезалежність, а нарощування власного виробництва біоетанолу надасть змогу Україні скоротити імпорт нафтопродуктів, яких щогодини закуповується на понад $400 тис.
Миколаєнко також нагадав про важливість ухвалення законопроєкту №3356-д у другому читанні, який буде основоположним для галузі біоетанолу.
В.о. виконавчого директора UkraineInvest Олександр Мельниченко, своєю чергою, акцентував увагу на тому, що Україна в умовах війни розробила та реалізує систему інвестиційних політики та практики.
“В Україні створено сучасне проєвропейське інвестиційне законодавство. Два місяці тому закінчилося формування цього законодавства, і воно запрацювало на повну силу. Це законодавство включає в себе, зокрема, таке поняття, як залучення значних інвестицій. Закон про держпідтримку інвесторів зі значними інвестиціями передбачає, що той інвестор, сума інвестицій якого становить EUR12 млн плюс десять робочих місць, отримує цілого листа преференцій від держави”, – розповів Мельниченко.
До таких преференцій він зарахував звільнення інвестора від ПДВ, земельних зборів, митних зборів, підтримки при отриманні земельної ділянки та інших, що дають змогу інвестору після укладення спеціального інвестиційного договору отримати 30% відшкодування витрат на інвестицію, зокрема, у вигляді відшкодування витрат на інженерію транспортної інфраструктури, та низку інших преференцій.
Мельниченку нагадали, що UkraineInvest уже працює і вивчає низку інвестиційних проєктів, які будуть представлені Міністерству економіки. Особливу увагу тут приділено переробній галузі. І правом скористатися цим законом може не лише іноземний інвестор, а й національний виробник.
Директор департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Виштак наголосив, що Україна розпочала процес скринінгу законодавства щодо його відповідності європейському. До кінця року уряд очікує зауважень і рекомендацій щодо нього. Після чого у галузі свинарства відкриються перспективи експорту. Уряд вважає, що українські виробники зможуть потрапити зі своєю продукцією до країн Африки, північної Азії та сподіваються, що до Європейського Союзу також.
Асоціація “М’ясної галузі” запросила всіх зацікавлених у розвитку галузі осіб долучитися до Форуму “Зерно. Свині. М’ясо”, що відбудеться 12 червня в Києві.
REKORD, БАБЕНКО, ВИРОБНИЦТВО, ВИШТАК, Ляховський, МЕЛЬНИЧЕНКО, Миколаєнко, Свинарство
ПрАТ «Запоріжкокс», один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи «Метінвест», у січні-травні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 1,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 362,7 тис. тонн з 355,7 тис. тонн.
За даними компанії, у травні вироблено 75,7 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, «Запоріжкокс» у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
«Запоріжкокс» виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
«Метінвест» є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і «Смарт-холдинг» (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» у січні-травні поточного року збільшив випуск прокату на 47,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 48,8 тис. тонн із 711,6 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, виплавка сталі за цей період зросла на 45,4% – до 1 млн 249,5 тис. тонн, чавуну – на 36,3%, до 1 млн 290,4 тис. тонн.
У травні «Запоріжсталь» виробила 240 тис. тонн чавуну, 240,2 тис. тонн сталі, відвантажено 204 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, «Запоріжсталь» у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
«Запоріжсталь» – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
«Запоріжсталь» перебуває в процесі інтеграції в групу «Метінвест», основними акціонерами якої є ПрАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (71,24%) і група компаній «Смарт-холдинг» (23,76%).
ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
Президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність прискорення постачань військової допомоги Україні в межах схваленого у квітні цього року Конгресом США пакета підтримки в $61 млрд.
“Дуже важливо, що це (рішення Конгресу про допомогу Україні – ІФ-У) було ухвалено. Це і зброя для нас, це і сигнал важливий для РФ. І важливо, що це було об’єднане позитивне рішення всередині США. Але з цієї суми, я вважаю, сьогодні мало прийшло. Це моя особиста думка. Але я не можу укомплектувати бригади, резерви, щоб просто поміняти ті бригади, які стоять, щоб була нормальна ротація”, – заявив Зеленський в інтерв’ю The Guardian, опублікованому в суботу.
Так, за його словами, “і Росія чітко це розуміє – що вони роблять із Харковом і чому вони йдуть на північ і дивляться в тому напрямку – щоб розтягнути фронт”.
“Вони знають, що в нас недоукомплектований резерв, вони знають, що ми не можемо відправити резерв без відповідної зброї – так, як вони відправляють своїх як м’ясо. Вони розуміють, що ті наші війська, які стоять на сході, а РФ не залишає головної мети окупувати повністю схід нашої держави, – їм потрібно розтягнути наші сили. Вони розтягують наш фронт і розуміють, що, якби прийшло достатньо (зброї – ІФ-У), ми б укомплектували бригади, ми б не забирали наші сили з Донбасу і могли б відповідати нашою далекобійністю (на обстріли – ІФ-У) Харківської області”, – сказав президент.
Водночас, наголосив Зеленський, ніхто нікого не звинувачує. “Ми там, де ми є. Ми у війні. І вже не на її початку. І тому потрібно кожного дня шукати вихід із ситуації”.
Він також зауважив, що загалом, сума, виділена Конгресом, є великою для того, щоб укомплектувати українські бригади просто та швидко, однак, на його думку, вона надходить повільно.
“І всі радісні, всі щасливі, що все-таки вдалося (Конгресу узгодити допомогу Україні – ІФ-У), що всі разом тиснули (на США – ІФ-У), двопартійна підтримка, 61 млрд – а вона тільки починає передаватися нам, приходить до нас. Але Росія швидше. Росія повільніша, ніж Україна, але швидша, ніж Захід. І це проблема. А якщо кожна хвилина може забрати життя людей, то ми хочемо більш швидких поставок (від США – ІФ-У). Просто для нас ціна цього більш болюча, ніж для країн-партнерів. Тому що в їхніх сім’ях ніхто не гинув. І слава Богу! Але ти не знаєш, що таке війна, поки вона не прийшла до тебе в дім”, – наголосив Зеленський.
Він також наголосив, що “цієї швидкості постійно не вистачає Заходу, партнерам”, – додавши, що це може відбуватися з різних причин, включно з бюрократичними або такими, як “інший підхід до життя в невоєнний час”.
“На війні в тебе інші пріоритети: вижити, люди, діти – це головне. А коли ти в безпеці, ти звикаєш до цього, і тому й час у тебе по-іншому йде. Тобі не потрібно вижити зараз, тому що наступної секунди тебе можуть убити. Наприклад, ти в Харкові, якщо не спустився в бомбосховище – а там до їхньої (російської – ІФ-У) зброї 60 км, 100 км – і ти не спустився, то ти можеш бути мертвим”, – резюмував Зеленський.
