Україна збільшила експорт гранульованого шлаку до ЄС у 2023 році до 367 тис. тонн, що на 53% більше, ніж за 2022 рік, із них 324,5 тис. тонн (+47,5% до 2022 року) забезпечила Recycling Solutions, повідомили у пресслужбі компанії.
“Нам вдалося залучити нових клієнтів і розширити ринок збуту, незважаючи на те що європейський будівельний сектор переживає кризовий період. У Європі не вистачає власної аналогічної сировини, і Україна може задовольнити попит європейських виробників. Для нас це можливість підтримати національну економіку і забезпечити надходження валюти в країну”, – пояснив директор департаменту будівельних домішок Вадим Хорошко, слова якого наведені в прес-релізі.
Згідно з оприлюдненими даними, загальний обсяг імпорту гранульованого шлаку в країни ЄС у 2023 році становив 3,35 млн тонн. Провідними постачальниками є Японія (1,2 млн тонн), Китай (0,7 млн тонн), Туреччина (0,7 млн тонн) та Україна. Основними споживачами цього продукту є цементні заводи, які зараз працюють нестабільно через зниження попиту. Європейський будівельний ринок і дорожнє будівництво помітно сповільнили темпи. З іншого боку, початок імплементації механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) у жовтні 2023 року позитивно впливає на ринок відходів і побічних продуктів. Навесні розпочинається новий сезон виробництва цементу, в якому Recycling Solutions очікує збереження попиту на рівні 2023 року, зазначено в пресрелізі.
Повідомляється, що за підсумками 2023 року експортовано 44% будівельних домішок, реалізованих Recycling Solutions. Найбільші обсяги придбали клієнти з Польщі та Словаччини. Крім шлаку, восени минулого року компанія вперше серед українських виробників відвантажила на експорт 1380 тонн сухої золи.
Компанія відзначає зростання збуту продукції і на внутрішньому ринку, пояснюючи, що попит на будівельні домішки забезпечують проєкти з відновлення та поява невеликих тендерів на відновлення дорожнього покриття. Зокрема, минулого року Recycling Solutions відвантажила 407,2 тис. тонн гранульованого шлаку українським клієнтам, що на 69% більше, ніж торік. Також компанія реалізувала 363,3 тис. тонн відвального шлаку, що використовується для будівництва та швидких ремонтів доріг, відвантажила 282 тис. тонн інших золошлакових матеріалів, на 30% перевищивши показники 2022 року.
Крім того, минулого року Recycling Solutions запустила фабрику з виробництва алюмосилікатної мікросфери в м. Бурштин Івано-Франківської області. Підприємство працює на обладнанні, евакуйованому 2022 року з Дружківки (Донецька обл.), яке перебувало в безпосередній близькості до лінії фронту. Інвестиції в проєкт склали $313 тис. Запуск виробництва дав змогу відвантажити 2023 року 521 тонну мікросфер.
Recycling Solutions створена 2012 року, є частиною інвестиційної компанії umgi Ріната Ахметова. Надає послуги зі стратегічного управління побічними продуктами та відходами. Наразі є комплексним оператором з управління вторинними ресурсами для вугільної, металургійної, теплоенергетичної та аграрної галузей України. Серед напрямів діяльності – переробка та продаж золошлакових матеріалів, металургійних шлаків, рідкісних і технічних газів, сульфату амонію, побічних продуктів тваринництва; виробництво теплової та електричної енергії з шахтного метану.
Компанія umgi заснувала SCM 2006 року для управління активами в сировинній сфері. Пізніше розширила спектр своєї діяльності і змінила бізнес-модель з керівної на інвестиційну. Загальна ринкова вартість її портфельних компаній перевищує $500 млн.
Реклама
АТ «ОТП БАНК» запровадив нову послугу – продаж облігацій внутрішньої державної позики з власного портфеля у застосунку OTP Bank UA. Відтепер клієнти мають можливість придбати ОВДП у будь-який зручний час, незалежно від дати проведення аукціонів Міністерства фінансів України.
«Новий функціонал відкриває ще більше можливостей для інвестування у державні цінні папери, а також дає змогу обрати оптимальну ставку облігацій та строк розміщення. Сервіс вже доступний онлайн усім фізичним особам, які відкрили рахунок у цінних паперах у будь-якому відділенні Банку», – зазначила product owner ОТП БАНК Валерія Овчарук.
За її словами, процес купівлі ОВДП є зручним та швидким. «Застосунок OTP Bank UA пропонує легкий інтерфейс для придбання державних облігацій. Лише кілька кліків – і цінні папери у вашому портфелі облігацій. Це надійна та вигідна інвестиція в майбутнє, оскільки погашення ОВДП на 100% гарантується державою», – підкреслила В.Овчарук.
Інвестування в облігації внутрішньої державної позики – це не тільки можливість підтримати фінансову стабільність України в умовах війни, а й гарна нагода диверсифікувати свої заощадження і отримати додатковий дохід як у гривні, так і в іноземній валюті.
ОТП БАНК восени минулого року відкрив можливість купувати ОВДП напряму на аукціонах Міністерства фінансів через застосунок OTP Bank UA. Протягом 2023 року клієнти Банку придбали облігації внутрішньої державної позики на загальну суму 6,3 млрд грн в еквіваленті, що на 153% перевищує показник 2022 року.
Нагадаємо, за підсумками 2023 року ОТП БАНК посів четверте місце серед банків України у загальному рейтингу первинних дилерів, згідно з інформацією Міністерства фінансів України.
Статус первинного дилера забезпечує виключне право участі у розміщеннях ОВДП, що проводить Міністерство фінансів, як від свого імені, так і для клієнтів фізичних і юридичних осіб, а також банків та фінансових компаній, що не мають такого статусу.
Дізнатися більше про інвестування в ОВДП через застосунок OTP Bank UA можна за посиланням.
Інвестиційна група Dragon Capital переглянула прогноз середньорічного курсу гривні у 2024 році з 37,3 грн/$1 до 40 грн/$1, а курс на кінець року – з 39,0 грн/$1 до 42,0 грн/$1, проте зберегла прогноз зростання ВВП на рівні 4,0%.
“Ми очікуємо, що гривня продовжить контрольовано слабшати щодо долара США. Ми переглянули прогноз у зв’язку зі зміною підходів Нацбанку до управління валютним курсом на початку 2024 року”, – ідеться в прес-релізі групи у вівторок.
Згідно з оновленими оцінками Dragon Capital, зовнішня фінансова підтримка бюджету України партнерами цього року становитиме $37 млрд і підтримуватиме стійкість економіки.
“Хоча схвалення пакетів підтримки істотно затрималося, а загальна сума фінансування буде дещо меншою, ніж ми розраховували ($40 млрд), цих коштів буде достатньо, щоб утримати резерви НБУ на поточних рекордних рівнях близько поточних рекордних $43 млрд (колишній прогноз – $45 млрд) і профінансувати дефіцит бюджету без емісійного фінансування”, – зазначено в релізі.
Проте, додає інвестгрупа, ситуація з бюджетом залишається напруженою і потребуватиме мобілізації внутрішніх ресурсів. Закон про державний бюджет на 2024 рік потребує суттєвого перегляду, оскільки закладених у ньому видатків на оборону і безпеку явно недостатньо для адекватного фінансування армії протягом усього року.
“Також оновлений закон має враховувати вплив від посилення мобілізації, що, за нашими розрахунками, обійдеться бюджету всіх рівнів у $1,5-2,0 млрд (з урахуванням опосередкованого впливу на доходи). Загалом військові витрати загального фонду держбюджету необхідно буде збільшити принаймні на $9 млрд, щоб утримати їх на рівні минулого року”, – вважають у Dragon Capital.
Водночас, на думку компанії, це збільшення можна буде частково профінансувати скороченням невійськових видатків (наприклад, на обслуговування зовнішнього комерційного боргу після його реструктуризації) і додатковими доходами (податок на несподівані доходи банків, збільшення трансферту від НБУ, підвищення ставок акцизу на паливо).
Загалом, за очікуваннями інвестгрупи, уряду вдасться незначно скоротити дефіцит бюджету сектору державного управління цьогоріч до близько 1,6 трлн грн із 1,7 трлн грн торік (без урахування грантів) завдяки органічному збільшенню податкових надходжень від зростання економіки, додатковим заходам із наповнення дохідної частини бюджету та стриманому підходу до необроборонних видатків.
“Ослаблення курсу гривні не матиме вирішального впливу на динаміку дефіциту бюджету, адже частина військових видатків спрямовується на закупівлю імпортних товарів і компенсує податкові надходження, що залежать від курсу гривні. Однак слабша гривня допомагає знизити потреби у фінансуванні дефіциту бюджету внутрішніми запозиченнями, адже збільшує гривневий еквівалент міжнародної допомоги”, – наголошується в пресрелізі.
Водночас перегляд прогнозу курсу призвів до зниження оцінок номінального ВВП України цьогоріч до $190 млрд з $201 млрд і збільшення прогнозу держборгу на кінець року з 85% ВВП до 92% ВВП, хоча в абсолютних показниках прогноз підвищено незначно – з $164 млрд до $166 млрд.
У Dragon Capital припускають, що НБУ змінюватиме підходи до управління курсом відповідно до власної оцінки балансу ризиків для фінансової стабільності. Водночас рекордний рівень міжнародних резервів дасть змогу центробанку і далі утримувати ситуацію на валютному ринку під контролем і уникнути неконтрольованої девальвації за умови, що внутрішня економічна політика буде спрямована на збереження макроекономічної стабільності, а міжнародні партнери й надалі надаватимуть фінансову підтримку в мінімально необхідних обсягах, підкреслили в інвестгрупі.
З огляду на сповільнення інфляції та стабільні інфляційні очікування, помірна девальвація не несе ризиків для макрофінансової стабільності, проте підтримує конкурентоспроможність експорту, допомагає бюджету через зменшення потреб у фінансуванні та дає змогу знизити втрати резервів від первинних ефектів валютної лібералізації, вважають у Dragon Capital.
“Ми очікуємо, що НБУ виважено підходитиме до визначення подальшої динаміки курсу гривні, адже в умовах війни настрої населення залишаються вразливими, а визначити рівноважний рівень курсу стандартними методами навряд чи можливо з огляду на специфіку структури платіжного балансу, зумовлену війною”, – ідеться в пресрелізі.
Згідно з ним, прогноз інфляції у 2024 році поліпшено з 8% до 7,6%, а облікової ставки на кінець року – знижено до 13% з 15%.
В інвестгрупі пояснили збереження прогнозу збільшення ВВП у 2024 році на 4,0% відновленням експорту морськими портами та розвитком ВПК, які будуть основними драйверами економічного зростання цього року та переважать негативний вплив від посилення мобілізації та дефіциту електроенергії за припущення, що влада зможе організувати мобілізацію так, щоб обмежити негативний вплив на бізнес.
“За нашими оцінками, за збереження наявних потужностей енергосистеми та з урахуванням поточних можливостей імпорту, дефіцит електроенергії буде досить помірним влітку та восени, що дасть змогу підприємствам більшості галузей підтримувати обсяги виробництва на рівнях, близьких до поточних, а отже, збільшити їх порівняно з 2023 роком”, – вважають в інвестгрупі. Зростання буде особливо відчутним у секторах, діяльність яких була пригнічена через відсутність морського експорту, а саме – у виробництві руди, металургії, вантажоперевезеннях, додали в Dragon Capital.
Компанія також прогнозує, що завдяки відновленню роботи морських портів і більшому, ніж очікувалося, сільськогосподарському врожаю торік, експорт основних видів товарів цьогоріч зросте на 35% – до 109 млн тонн, що допоможе втримати зовнішньоторговельний дефіцит від подальшого розширення (його оцінку знижено до $29,0 млрд із $32,9 млрд), незважаючи на зростання імпорту та зниження світових цін на сільгосппродукцію.
Виручка мобільного оператора lifecell у січні-березні 2024 року збільшилася на 16,1%, як порівняти з аналогічним періодом 2023 року, до 3,12 млрд грн.
Згідно зі звітом материнської компанії Turkcell, чистий прибуток lifecell за перший квартал збільшився на 13% – до 582,7 млн грн.
Показник EBITDA lifecell за вказаний період зріс на 5,7% – до 1,69 млрд грн. При цьому, EBITDA margin скоротилася на 5,3 процентних пункти – до 54,4%.
Капітальні інвестиції компанії в першому кварталі зросли на 58% – до 1,008 млрд грн.
“Три роки тому ми розробили нашу середньострокову стратегію. Назва стратегії була 20-24! Це означало 20% частки ринку у 2024 році! Чудова команда lifecell зробила це! Найкраща команда в історії збільшила нашу частку ринку за виручкою на 5 відсоткових пунктів; з тих, що тривалий час залишалися 15,5% до 20,2%!”, – прокоментував результати CEO lifecell Ісмет Язіджі у Фейсбук.
Він нагадав, що компанії довелося працювати з викликами пандемії у зв’язку з COVID, повномасштабної війни в Україні, несправедливих регуляторних умов.
Язіджі вказав, що в першому кварталі 2024 року абонентська база lifecell зросла на 12,8%, не уточнивши абсолютної цифри.
У звіті компанії Turkcell йдеться про те, що українські активи ТОВ “Лайфселл”, ТОВ “Глобал Білгі” і ТОВ “Укртауер”, якими турецька компанія володіє з 10 липня 2015 року, виділено в групу тих, що вибувають, у зв’язку з угодою про передання всіх акцій, а також усіх прав і боргів зазначених компаній французькій NJJ. Угоду з компанією французького мільярдера Ксав’є Ньєля було підписано 29 грудня 2023 року.
CEO Turkcell Ali Taha Koç, відповідаючи на запитання інвесторів на конференції про результати першого кварталу, повідомив, що угоду з продажу українських активів компанії DVL Telecom, що входить до групи NJJ французького мільярдера Ксав’є Ньєля, буде закрито до кінця 2024 року. За його словами, після скасування арешту, накладеного українським судом на частину активів, компанія очікує дозволу від Антимонопольного комітету, що є останнім кроком для укладення цієї угоди.
Кабінет міністрів визначив критично важливі об’єкти, яким має бути забезпечено пріоритетне електропостачання під час обмежень електроенергії.
Відповідну ініціативу закріплено постановою від 24 травня №600 “Про затвердження Порядку визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності”, опублікованій у понеділок на урядовому порталі.
Згідно з нею, до таких об’єктів належать об’єкти критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору та сектору системи життєзабезпечення, занесених до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури. Крім того, це заклади охорони здоров’я державної або комунальної форми власності, військові частини та територіальні центри комплектування і соціальної підтримки (зокрема об’єкти, які використовуються для 9 територіальної громади в умовах воєнного стану), підприємства оборонного комплексу України, зокрема ті, що виконують мобілізаційні завдання (замовлення) зі створення, виробництва, ремонту та постачання озброєння, боєприпасів, військової техніки, спеціальних комплектувальних виробів, а також підприємства залізничного транспорту.
Водночас до пріоритетних для енергопостачання належать підприємства, діяльність яких важлива для забезпечення продовольчої, економічної та/або енергетичної безпеки країни, підприємства з безперервним циклом виробництва, електронні комунікаційні мережі, органи державної влади (Верховна Рада, Кабінет міністрів, центральні органи виконавчої влади, правоохоронні органи, а саме органи внутрішніх справ, прокуратури, СБУ, об’єкти ДСНС).
Переліки критично важливих об’єктів затверджуються обласними, Київською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією) після консультацій з органами місцевого самоврядування, операторами систем розподілу (ОСР) та Держенергонаглядом щодо доцільності занесення об’єкта до переліку, допустимих мінімальних рівнів навантаження, схем електропостачання зазначеного споживача, наявних на одній лінії субспоживачів, які потребують відключення, тощо.
Зазначається, що ОСР зобов’язаний забезпечити справедливу та рівномірну черговість розподілу граничної потужності між іншими споживачами, що не входять до цього переліку.
Водночас під час застосування до них граничної потужності (лімітів) об’єкти критичної інфраструктури мають забезпечити їх дотримання. Крім того, вони мають відключити субспоживачів, які не впливають на їхню роботу, інакше їх можуть включати до графіків погодинних відключень.
У разі аварійної ситуації в енергосистемі та/або перевищення граничної потужності оператор системи передачі може ухвалити рішення про додаткове застосування ОСР графіків аварійних відключень.
Як повідомлялося, Кабмін на засіданні 24 травня затвердив порядок визначення граничних величин споживання електричної потужності.
Він визначає процедуру взаємодії між Міненерго, Держенергонаглядом, оператором системи передавання даних (ОСП), операторами систем розподілу (ОСР), а також споживачами в процесі визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності. Порядок обов’язковий для ОСП, ОСР і споживачів незалежно від форми власності.
Акціонерне товариство “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря” – “Машпроект” 24 травня оголосило про намір укласти з СК “Гардіан” (Київ) договір на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії становила 43,168 тис. грн за очікуваної ціни закупівлі послуг 122,092 тис. грн.
Другим учасником тендера була СК “Країна” з пропозицією 115,6 тис. грн.
СК “Гардіан” працює на страховому ринку з 2007 року. Входить до складу президії Ліги страхових організацій України. Із січня 2020-го набула статусу повного члена Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), має право реалізовувати поліси “Зелена картка”.
У жовтні 2020 року рішенням загальних зборів членів Ядерного страхового пулу України СК “Гардіан” увійшла до його складу.
