Гірничорудні підприємства України в січні-квітні поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11 млн 28,545 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла в 4,1 раза – до $2 млрд 409,852 млн.
При цьому за 3 міс.-2024 було експортовано 9 млн 4,370 тис. тонн ЗРС на суму $863,315 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (43,03% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (16,29%) і Польщі (13,67%).
В Україну за січень-квітень 2024 року було імпортовано ЗРС на $72 тис. у сумарному обсязі 252 тонни, тоді як у січні-квітні 2023 року ввезено на $41 тис. у сумарному обсязі 67 тонн. Імпорт здійснювався з Нідерландів (29,17%), Італії (25%) і Норвегії (18,06%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС склала $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Україна в січні-квітні поточного року збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 96,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 583,229 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі зріс на 82,2% – до $288,324 млн.
Основний експорт здійснювався в Болгарію (37,50% поставок у грошовому виразі), Польщу (15,84%) та Італію (7,74%).
У січні-квітні-2024 Україна імпортувала з Єгипту 5 тонн напівфабрикатів на $5 тис., тоді як у січні-квітні-2023 ввезла з Китаю 72 тонни напівфабрикатів на $133 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому виразі знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому виразі), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
У 2022 році Україна знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому вираженні на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (26,55% поставок у грошовому вираженні), Польщу (13,97%) та Італію (12,13%).
Україна 2022 року імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж 2021 року. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювали з РФ (96,92% поставок – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
UT Company, створена співвласниками мереж EVA і Varus Валерієм Кіптиком і Русланом Шостаком, перемогла в тендері Державного оператора тилу (ДОТ) на поставку продуктів харчування у військові частини однієї з областей України, повідомила прес-служба Terwin Group.
“Ukrainian Transparent Company взяла на себе зобов’язання із забезпечення військових частин однієї з областей України продуктами харчування, запропонувавши найкращі умови на тендері ДОТ. Це пілотний проєкт, який триватиме два місяці та суттєво заощадить державний бюджет”, – ідеться у пресрелізі.
Компанія не розкрила вартості тендера. За словами Шостака, компанія ставить перед собою мету допомогти державі зробити процес закупівель прозорим і ефективним.
“Основне наше завдання – повернути довіру до держави і гордість бізнесу від взаємодії з владою. І хочу підкреслити: ми постачаємо продукцію безпосередньо від вітчизняних виробників солдатам без націнок; усі адміністративні витрати ми фінансуємо самостійно, не додаємо їх у вартість – це наш внесок”, – цитується Шостак у пресрелізі.
За інформацією “Forbes Україна”, постачання здійснюватимуть у військові частини Запорізької області.
Як повідомлялося, у жовтні 2023 року 17 компаній, що перебувають в управлінні Шостака, у яких сумарно працює 30 тис. осіб, об’єдналися в “Тервін” (TERWIN). Ідеться про ТОВ “Омега”, “Руш”, “Тервін Груп”, “Тіксід”, “Таврія Хаб”, “Миттєва”, “Формсайт”, “Дігамма”, “Мілтон-Групп”, “Салтора Плюс”, “Фірма “Аріант”, “Нове Будівництво 2017”, “Альтаїр Д”, “Апекс Н”, “Аспект Д”, “Латтеро”, БО “Благодійний Фонд “Руслана Шостака”. Сумарні активи корпорації оцінюються в $1,6 млрд. Сукупний виторг компаній у довоєнний період сягав $2 млрд, а у 2023 році очікувався на рівні $1,7 млрд.
EVA, VARUS, ЗСУ, ПОСТАЧАННЯ, ПРОДУКТЫ
Економісти ООН поліпшили прогноз зростання світової економіки у 2024 році до 2,7% з очікуваних у січні 2,4%.
У 2025 році вона збільшиться на 2,8%, тоді як раніше передбачалося 2,7%.
Середні темпи підйому глобальної економіки найближчими роками, як очікується, залишатимуться нижчими за 3,2%, зафіксованих у середньому в 2010-2019 рр.
Перегляд оцінки на поточний рік зумовлений здебільшого позитивнішими змінами в економіках низки великих розвинених країн і країн, що розвиваються, зокрема Бразилії, Індії, РФ і США, йдеться у звіті організації.
За оцінками ООН, економіка США цього року збільшиться на 2,3% (у січні очікувалося 1,4%), Великої Британії – на 0,8% (на 0,4%), Китаю – на 4,8% (на 4,7%), Бразилії – на 2,1% (на 1,6%), Індії – на 6,9% (на 6,2%), Японії – на 1,2% (без зміни).
Водночас прогнози для Європейського союзу і єврозони були переглянуті в бік погіршення – до 1% з 1,2% і до 0,8% з 1,1% відповідно.
“І для Євросоюзу загалом, і для єврозони ми очікуємо на поступове відновлення економічної активності у 2024-2025 роках, після помітної стагнації в багатьох європейських країнах упродовж минулого року”, – зазначає співробітник Департаменту ООН з економічних і соціальних питань Григорій Агабекян.
Цьому має сприяти уповільнення інфляції (вона падає в Європі швидше, ніж очікувалося, завдяки різкому зниженню вартості енергоносіїв), зростання доходів у реальному вираженні та очікуване пом’якшення грошово-кредитної політики.
“До речі, низка центральних банків у Східній Європі та центральний банк Швейцарії вже знизили ключову відсоткову ставку, і, оскільки інфляція повертається до свого цільового рівня, очікується, що Європейський центральний банк і Банк Англії також розпочнуть цикл пом’якшення в поточному році. Також очікується, що в міру відновлення світової торгівлі експорт з європейських країн збільшиться”, – заявив експерт.
“Що стосується дещо скромніших прогнозів для Євросоюзу порівняно з тими, що були представлені в січні, цей перегляд пояснюється тим, що на тлі триваючої млявості промислового виробництва прогнози зростання економіки для низки країн континенту, що залежать від обробної промисловості, знижено. Цей список включає, зокрема, Австрію, Угорщину, Німеччину, Фінляндію та Чехію. Водночас економіка Німеччини, яка є провідною в Євросоюзі, скоротилася на 0,3% 2023 року, і 2024 року ми припускаємо відновлення лише на рівні 0,3%”, – сказав Агабекян.
ООН прогнозує зростання світової торгівлі 2024 року на 3,2%, наступного року – на 3,6%.
Зростання ВВП розвинених країн світу 2024 року і 2025 року очікується на рівні 1,6%, держав, що розвиваються, – відповідно на 4,1% і 4,3%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
АТ “Слов’янські шпалери – КФТБ” (Корюківка Чернігівської обл.), провідний український виробник шпалер, у січні-квітні 2024 року випустило 5,29 млн умовних шматків шпалер – на 13,6% більше, ніж за той самий період роком раніше.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином, за підсумками чотирьох місяців року фабрика знизила темп приросту їхнього випуску до аналогічного періоду минулого року: за січень-березень приріст становив 21%.
При цьому в грошовому вираженні обсяг виробництва фабрики за чотири місяці збільшився на 14,8% – до 417,4 млн грн.
У квітні підприємство випустило 1,49 млн умовних шматків шпалер – на 2% менше, ніж у квітні-2023, але на 6,3% більше, ніж у березні поточного року.
Асоціація не має даних щодо випуску шпалер в Україні в січні-квітні 2024 року, оскільки Держстат перестав надавати їх.
Як повідомлялося, у 2023 році фабрика наростила випуск шпалер на 19% до 2022 року – до 16,2 млн умов. шматків, обсяг виробництва зріс на 38,2% – до 1 млрд 249 млн грн, чистий прибуток – майже у вісім разів, до 47,7 млн грн.
Раніше компанія зазначала, що внаслідок російської агресії істотно знизилися обсяги продажів, особливо через роздрібні канали.
АТ “Слов’янські шпалери-КФТБ” – одна з найбільших європейських шпалерних фабрик. Випускає понад 10 видів шпалер від економ-сегмента (паперові, дуплексні, акрилові) до шпалер преміум-класу (вінілові, флізелінові, шпалери гарячого тиснення).
Крім того, фабрика випускає власну латексну, водно-дисперсійну фарбу під ТМ Latex.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен у четвер, 16 травня, оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на суму EUR750 млн, спрямований на зміцнення української протиповітряної оборони та артилерії.
“Радий оголосити про новий пакет військової підтримки України на суму EUR750 млн, спрямований на зміцнення її протиповітряної оборони та артилерії. Данія також вивчає можливості для інвестицій в українську оборонну промисловість”, – наводить слова Расмуссена прес-служба МЗС.
Міністр підкреслив, що Данія твердо підтримує Україну та її народ.
