Програма USAID з аграрного та сільського розвитку в рамках ініціативи “AGRI-Україна” забезпечить аграріїв безоплатним насінням соняшнику, яке надасть компанія “Лідеа Україна”, повідомила пресслужба донорської організації у Facebook.
Згідно з повідомленням, допомога буде запропонована аграріям, які раніше подали заявки через Державний аграрний реєстр (ДАР) на отримання насіння кукурудзи, за якими не вистачило посівних одиниць цієї культури.
Взяти участь у програмі зможуть фермери Дніпропетровської, Київської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей, які обробляють від 5 до 500 га. Кожен фермер зможе отримати до 40 посівних одиниць соняшнику.
Подавати нову заявку до Державного реєстру не потрібно, організатори самі контактуватимуть із пропозицією з тими, хто подавали заявки, повідомила USAID АГРО.
Очікується, що “Лідеа Україна” передасть аграріям із найбільш постраждалих від війни областей 2858 посівних одиниць насіння соняшнику. Організацію доставки насіння забезпечить Всеукраїнська асоціація громад у рамках проєкту “Об’єднані громади”.
“Завдяки цій ініціативі аграрії прифронтових і деокупованих регіонів зможуть виростити і поставити на ринок щонайменше 24 тис. тонн соняшнику. За попередніми прогнозами, врожай, зібраний із безоплатно наданого насіння, принесе аграріям приблизно 360 млн грн виручки, що сприятиме відновленню агровиробництва в постраждалих від війни громадах”, – зазначили в USAID АГРО.
Як повідомлялося, нещодавно в рамках ініціативи AGRI-Україна від USAID компанія “Лідея Україна” передала фермерам прифронтових громад 3362 посівних одиниць насіння кукурудзи. Прийом заявок було достроково завершено через підвищений попит.
Українські підприємства в січні-квітні поточного року скоротили споживання металопрокату на 13,89% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 6,6 тис. тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 351,6 тис. тонн, або 34,93% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними ОП “Укрметалургпром”, у січні-квітні-2024 метпідприємства виробили 1,973 млн тонн металопрокату (130,5% по відношенню до аналогічного періоду 2023 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 1,318 млн тонн, або 66,8%. У січні-квітні 2023 року частка експорту становила 42,9% (634 тис. тонн при загальному виробництві металопрокату 1,512 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-квітні 2024 року становить 45,45%, що помітно нижче за показник січня-квітня 2023 року (49,37%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за чотири місяці 2024 року значно перевищує показник січня-квітня 2023 року (40,36% і 28,86% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-квітня 2023 року (14,19% у 2024 році проти 21,77% у 2023 році).
“За чотири місяці 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 1 млн 6,6 тис. тонн металопрокату, з яких 351,6 тис. тонн, або 34,93% припадає на імпорт. У січні-квітні 2023 року ємність внутрішнього ринку становила 1,169 млн тонн, з яких 291 тис. тонн, або 24,89% імпортовано. Таким чином, за чотири місяці 2024 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку щодо чотирьох місяців 2023 року на 13,89%, з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 10,04%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту за чотири місяці 2024 року, як і раніше, характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (82,88% і 15,27% відповідно); у січні-квітні 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 79,86% і 18,97%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-квітні, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (81,6%), іншої Європи (5,6%) і Південної Америки (4,5%).
Серед металургійних імпортерів за вказаний період перше місце посідають інші країни Європи (44,5%), на другому ЄС-27 (37,9%), на третьому – країни Азії (16,7%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році зріс у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
У 2023 році українські метпідприємства виробили 5,37 млн тонн металопрокату (100,4% по відношенню до 2022 року), з яких, за інформацією Експертно-наукової ради “УАВтормет”, експортовано близько 2,99 млн тонн, або 55,6%.
У 2022 році частка експорту становила 81,7% (4,37 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,35 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках 2023 року становила 40,30%, що помітно нижче за показник аналогічного періоду 2022-го (43,45%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за рік також помітно вища за показник роком раніше (40,41% і 36,34% відповідно). При цьому частка сортового прокату порівнянна з показником за попередній аналогічний звітний період (19,53% у 2023 році проти 20,21% у 2022-му.).
У 2023 році ємність внутрішнього ринку склала 3505,6 тис. тонн металопрокату, з яких 1118,6 тис. тонн, або 31,91%, припадає на імпорт. У 2022 році ємність внутрішнього ринку становила 1598,6 тис. тонн, з яких 621,6 тис. тонн, або 38,88%, імпортовано. Таким чином, за 2023 рік спостерігалося зростання ємності внутрішнього ринку по відношенню до 2022 року на 119,29% з одночасним скороченням частки імпортної складової на 6,98%.
Структура імпорту минулого року, як і раніше, характеризувалася істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (76,08% і 23,87% відповідно); у 2022-му домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно 68,69% і 30,41%).
Основними експортними ринками української металопродукції у 2023 році, за даними “УАВтормету”, були країни ЄС (82%) та іншої Європи (7,5%).
Серед металургійних імпортерів за 2023 рік перше місце посідали інші країни Європи (42,4%), на другому – ЄС-27 (37,3%), на третьому – країни Азії (18,2%).
НАЕК “Енергоатом” і корейська Hyundai Engineering and Construction Co., Ltd. (HDEC) підписали меморандум про співпрацю з проєктування, будівництва та введення в експлуатацію нових енергоблоків атомних електростанцій в Україні.
Відповідні домовленості в Києві в понеділок підписали в.о. голови правління “Енергоатому” Петро Котін та виконавчий віце-президент і операційний директор Hyundai Engineering and Construction Йон Чхве в присутності міністра енергетики України Германа Галущенка та надзвичайного і повноважного посла Республіки Корея в Україні Хен Те Кіма.
Як зазначив на брифінгу після підписання меморандуму очільник Міненерго, у такий спосіб розпочинається співпраця в добудові нових блоків та загалом загалом на майбутнє, зокрема й у спільній роботі над новими моделями реакторів.
“Але зараз ми говоримо про конкретні проєкти – ті, які ми реалізуємо зараз на Хмельницькій атомній станції”, – додав міністр.
Як зазначив Котін на брифінгу, Південна Корея має дуже розгалужену атомну галузь і дуже велику експертизу саме в ній, тому питання співпраці саме з Hyundai, яка є лідером у цій сфері, є дуже важливим для “Енергоатома”.
При цьому він звернув увагу, що фактично співпраця з цією компанією вже розпочалася, нагадавши, що частина обладнання для ХАЕС-5, на купівлю якого торік було укладено угоду з Westihghouse, було виготовлено саме Hyundai.
“І далі саме їхня підтримка буде дуже важливою для нас, для успіху саме наших атомних проєктів. А в нас дуже великий план”, – наголосив Котін.
У своєму релізі за результатами зустрічі Міненерго додало, що документ, зокрема, передбачає сприяння корейських партнерів у розвитку виробничих потужностей для локалізації виробництва обладнання в Україні.
Окремо Галущенко подякував Республіці Корея за допомогу, що надається українському енергосектору від початку повномасштабної війни з Росією, зокрема за 10 вантажів гуманітарної допомоги, серед яких 20 резервних електростанцій та міні-екскаватори.
При цьому Хен Те Кім наголосив, що корейська сторона обурена нещодавніми російськими атаками, які завдали величезної шкоди українській енергетичній інфраструктурі. За його словами, уряд Республіки Корея працює над допомогою українському енергосектору, зокрема Харкову. Наприкінці минулого року Україні було передано 60 дизель-генераторів, цього року планується ще 200. Корея також збільшуватиме підтримку української енергетики через міжнародні організації.
Хен Те Кім зазначив, що підписання меморандуму між “Енергоатомом” і Hyundai сприятиме розвитку україно-корейського співробітництва в атомній галузі, зокрема, обміну досвідом у сфері ядерних технологій.
Міненерго також додало, що меморандум про співпрацю між компаніями було розроблено відповідно до домовленостей, закріплених у листі про наміри, підписаному під час Всесвітньої ядерної виставки в Парижі наприкінці листопада 2023 року.
Як повідомлялося, Україна розпочала будівництво інфраструктури ХАЕС-5 за технологією АР1000 американської Westighouse. Крім цього, планується будівництво ХАЕС-6 за цією технологією, а також двох блоків на ПАЕС. Загалом сторони домовилися про 9 нових блоків.
Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у серпні 2023 року своїм наказом посилив митний контроль у регіоні під час експорту сільгосппродукції на експорт, водночас на ринку експорту агропродукції з’явилося приблизно 40 компаній з ознаками фіктивності, повідомило hromadske в розслідуванні “Зерновий барон”.
Видання зазначило, що через порти Одеси 2023 року пройшло 85% відсотків агроекспорту країни.
Під час аналізу даних української митниці, доступ до якої надано міжнародним сервісом ImportGenius, журналісти виявили 40 компаній з ознаками фіктивності, які вийшли на ринок експорту агропродукції після встановлення Одеською ОВА “ручного контролю” над ним.
Ці компанії почали експортувати зерно після серпня 2023 року. Вони ніколи не займалися експортом раніше, були засновані або змінили власників у 2023 році, не входять до відомих агрохолдингів і не мають власної землі.
“Найбільша за обсягом експорту з цих фірм має такий самий номер телефону, як ще 139 юридичних осіб. А на другому місці – компанія, засновником якої, ймовірно, є психолог з Узбекистану, на якого за останні два роки в Україні було зареєстровано 20 юридичних осіб”, – ідеться в розслідуванні.
“Підозрілі” компанії за останній квартал 2023 року вивезли через порти Одеської області приблизно 800 тис. тонн агропродукції загальною вартістю приблизно $150 млн, або 6 млрд грн, стверджує видання і нагадує, що голова Одеської ОВА пояснював установлення ручного контролю необхідністю боротися з компаніями-одноденками і так званим “чорним експортом”.
Подібні компанії-одноденки експортують зерно і не повертають валютну виручку в країну, не платять податки, мають підставного директора і не мають офісу. Після кількох операцій із бюджетом у кілька мільйонів доларів, підприємство зникає.
Голова Всеукраїнської аграрної спілки “Аграрна рада” Дмитро Кохан звернув увагу, що будь-який ручний контроль має підвищені ризики корупції.
Одеська обласна військова адміністрація відмовилася коментувати виявлені журналістами факти.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-квітні поточного року наростили поставки брухту на металургійні підприємства України на 52,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 446 тис. тонн з 292,8 тис. тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”) у понеділок, заготівля металобрухту за перші чотири місяці цього року зросла на 53,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 563,4 тис. тонн із 366,6 тис. тонн.
Водночас експорт металобрухту за вказаний період склав 87,4 тис. тонн порівняно з 56,4 тис. тонн за січень-квітень-2023 (зростання на 54,9%). При цьому імпорт брухту склав 0,34 тис. тонн проти 0,06 тис. тонн за 4 міс-2023.
Станом на 1 травня 2023 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався в 25-30 тис. тонн.
Підприємства, що здійснюють операції з брухтом чорних металів, у 2024 році можуть наростити обсяги заготівлі металобрухту на 37-45% порівняно з попереднім роком – до 1,75-1,85 млн тонн.
Згідно з прогнозом “УАВтормет”, Україна 2024 року виплавить 7-7,2 млн тонн сталі (2023 року було вироблено 6,228 млн тонн, 2022-го – 6,263 млн тонн), заготовить 1,75-1,85 млн тонн металобрухту (2023 року – 1 млн 277,3 тис. тонн, 2022-го – 996,7 тис. тонн). Очікується також, що метпідприємства споживуть 1,4-1,5 млн тонн брухту (2023 року – 1 млн 34,7 тис. тонн, 2022 року – 895,7 тис. тонн), експортують 250-300 тис. тонн металобрухту (182,5 тис. тонн і 53,6 тис. тонн відповідно), наростивши вивезення стратегічної для металургів сировини на 37-64% порівняно з минулим роком.
Середня ціна закупівлі свинини у квітні становила 62,3 грн/кг (з ПДВ), або $1,58 у валютному еквіваленті, що на 1,2%, або 0,75 грн/кг, вище, ніж у березні, проте на 22,1%, або 17,7 грн/кг, поступається показнику аналогічного минулого року, повідомила Асоціація свинарів України.
“Котируванням на ринку живця не вдалося втримати позитивний напрямок руху протягом усього квітня. Хоча на початку місяця позитивна цінова динаміка забезпечила незначне позитивне відхилення середнього показника за квітень, за два тижні до Великодня ціни збилися з висхідного курсу”, – наголошується в повідомленні.
Аналітики наголосили, що основною причиною нетипової цінової динаміки, на думку операторів ринку, стала підвищена пропозиція живця свиней напередодні свят, зокрема тварин із масою, що перевищує стандартні забійні кондиції. Пропозиція таких тварин значно перевершує потреби та спроможності реалізації відповідної продукції на ярмарках, ринках і базарах. Це змушує виробників пропонувати продукцію за цінами, нижчими за ринкові. Своєю чергою, можливість закупити дешевшу сировину створює додатковий тиск на ціну кондиційної свинини.
За попередніми даними, чисельність промислового поголів’я свиней на початку квітня становила 3,69 млн голів, що на 16% перевищує показник початку другого кварталу 2023 року і становить 67,7% загальної кількості свиней в Україні.
Обсяг реалізованої на забій свинини за всіма категоріями господарств за січень-березень 2024 року становив 243,8 тис. тонн живою масою, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року, з них сільгосппідприємствами – 140,2 тис. тонн, що на 5,5% вище, ніж 2023 року, констатували в галузевій асоціації.
