Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Аграрії засіяли 3,4 млн га ярими зерновими та зернобобовими культурами під урожай-2024

Україна станом на 2 травня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 3,407 млн га, що в 1,5 раза більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.

Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 240,7 тис. га (223,3 тис. га тижнем раніше), ячменем – 775,7 тис. га (761,5 тис. га), горохом – 161,1 тис. га (159,2 тис. га), вівсом – 159,9 тис. га (146,6 тис. га), просом – 16,7 тис. га.

За минулий тиждень аграрії посіяли 861 тис. га ярих культур. Тижнем раніше цей показник становив 492,9 тис. га і 792,6 тис. га ще тижнем раніше. У лідерах аграрії Сумської області, де за тиждень посіяно 97,4 тис. га.

За інформацією Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Київська область, яка посіяла 31,3 тис. га пшениці, 43,1 тис. га ячменю, 5,8 тис. га гороху і 6 тис. га вівса. га вівса; Дніпропетровська – 28 тис. га пшениці, 50 тис. га ячменю, 14,17 тис. га гороху, 1 тис. га вівса; Тернопільська – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменю, 3,6 тис. га гороху і 5,1 тис. га вівса; Сумська – 18,2 тис. га пшениці, 17,9 тис. га ячменю, 5,6 тис. га гороху і 9,8 тис. га вівса; Житомирська – 16,5 тис. га пшениці, 19,3 тис. га ячменю, 3 тис. га гороху і 26 тис. га вівса; Хмельницька – 14,8 тис. га пшениці, 59,1 тис. га ячменю, 2,6 тис. га гороху і 2,5 тис. га вівса; Вінницька – 11,5 тис. га пшениці, 55 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху і 1,1 тис. га вівса.

Крім того, соняшнику посіяно 2 967,5 тис. га, сої – 566,7 тис. га, цукрових буряків – 248,4 тис. га.

Згідно з квітневим прогнозом Мінагрополітики, 2024 року валове виробництво зернових та олійних культур у країні очікується на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн зернових і 21,7 млн тонн олійних.

Аграрії 2024 року зможуть зібрати 19,2 млн тонн пшениці (2023-го зібрано 22,2 млн тонн), 4,9 млн тонн ячменю (5,7 млн тонн), 26,7 млн тонн кукурудзи (30,5 млн тонн), 5,2 млн тонн сої (4,7 млн тонн), 12,4 млн тонн соняшнику (12,9 млн тонн), 4,1 млн тонн ріпаку (4,7 млн тонн).

Посівні площі зернових і зернобобових культур у 2024 році прогнозуються на рівні 10,6 млн га, що на 395 тис. га нижче за показник 2023 року.

,

«Нібулон» отримав EUR12,8 млн від EIFO на купівлю 74 сільгоспмашин

Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ «СП “Нібулон” (Миколаїв) отримав EUR12,8 млн від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO), на які буде придбано 74 одиниці сучасної сільгосптехніки, повідомила прес-служба зернотрейдера у Facebook.

«Ми вдячні данським партнерам, які підтримують український бізнес, який зараз в умовах війни працює не завдяки, а всупереч. Нам дійсно життєво необхідно все більше таких позитивних сигналів, як переконливих прикладів для наслідування. Лише в такий спосіб ми зможемо якнайшвидше відбудувати Україну”, – зазначила фінансовий директор “Нібулону” Ірина Левковська.

Генеральний директор EIFO Педер Лундквіст висловив упевненість, що фінансування допоможе компанії збільшити врожайність зернових за рахунок модернізації сільгосптехніки та зміцнить довгострокове фінансове становище компанії.

«У EIFO ми пишаємося тим, що можемо внести невеликий внесок у величезну роботу з відновлення, яка чекає на Україну і зараз є однією з найважливіших справ для її громадян. Ми з нетерпінням чекаємо на майбутню співпрацю з «Нібулоном» та іншими українськими та данськими компаніями, що працюють в Україні”, – сказав він під час підписання кредитної угоди в бомбосховищі Міністерства фінансів під час повітряної тривоги.

Згідно з повідомленням «Нібулона», фінансування виділено в рамках соціальної програми данського інвестиційного фонду, створеного для допомоги Україні. Про її запуск було оголошено в травні 2023 року під час Українського інвестиційного форуму в Копенгагені. Програма фінансуватиме проєкти із залученням найкращих данських технологій та інноваційних рішень і буде доступною як державному, так і приватному секторам.

ТОВ «СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.

«Нібулон» до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.

Збиток «Нібулона» через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.

Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.

, ,

Експорт соняшникової олії з України у вересні-квітні 2023-2024 склав понад 4,4 млн тонн

Експорт соняшникової олії з України у вересні-квітні 2023-2024 маркетингового року (МР) склав понад 4,4 млн тонн, що на 17% перевищило показник за аналогічний період попереднього сезону та стало другим за величиною обсягом експорту за всю історію після 2019-2020 МР, коли він досяг 4,49 млн тонн за цей самий період, повідомило інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ».

«Підвищенню попиту на дану продукцію поточного сезону з боку ключових світових імпортерів сприяла більш приваблива ціна на соняшникову олію порівняно з іншими рослинними оліями, внаслідок чого українські заводи активно нарощували переробку соняшнику», – пояснили аналітики.

Вони також вказали, що важливим фактором є забезпечення відносно стабільних відвантажень олії морським транспортом.

Експерти агентства нагадали, що оцінювали експорт соняшникової олії на сезон-2023/24 на рівні 5,6 млн тонн (+4% до квітневої оцінки; -1% до 2022-2023 МР). Однак, враховуючи, що вже близько 79% прогнозу експортовано, до кінця сезону очікується значне зниження помісячних обсягів відвантаження.

«Скорочення експорту даної продукції вже в травні-серпні поточного сезону може бути обумовлено зниженням переробки соняшнику на тлі вичерпання його запасів, які в цілому по країні на початок травня оцінюються як мінімальні за останні три сезони», – резюмували в «АПК-Інформ».

,

Українські сировари зіткнулися з проблемою зниження продажів через імпорт

Українські сировари зіткнулися з проблемою зниження продажів як через високу ціну українських сирів, так і через зростання імпорту, повідомило галузеве інформаційно-аналітичне агентство «Інфагро».

«У березні імпорт сиру зріс більш ніж на 40%, а у квітні цей показник може збільшитися ще на 15-20%. Тобто частка європейських сирів уже знову становить близько третини загальної реалізації сирів в Україні”, – зазначили аналітики.

Вони підкреслили, що частка імпорту на внутрішньому ринку України поки що менша, ніж до війни, але це повинно змусити виробників вживати заходів, щоб утриматися на власному ринку.

«Через девальвацію гривні експорт сиру стає ще вигіднішим. Водночас експорт сирного продукту, наприклад, до Казахстану, стрімко падає. Українські сирні продукти російські виробники вже практично витіснили з ринку Казахстану. Якщо експорт сирного продукту до Казахстану припиниться, його виробництво доведеться суттєво зменшити”, – прогнозують в “Інфагро”.

,

«Укрфінжитло» планує збільшити частку кредитів на майнові права на житло, що будується, до 20-30%

ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» («Укрфінжитло») планує збільшити частку кредитів на придбання майнових прав на житло, що будується, до 20-30% 2024 року, і до 80% і більше до 2028 року, випливає зі стратегічних цілей компанії, зазначених у річному фінансовому звіті за підсумками 2023 року.

Згідно зі звітом на сайті «Укрфінжитла», фінансовий план на 2024 рік передбачає збільшення обсягу доходів від господарської діяльності ПрАТ на 16,5% порівняно з плановим показником 2023 року. До кінця 2024 року заплановано сформувати кредитний портфель (залишок заборгованості за договорами програми «еОселя» та договорами фінансового лізингу) у розмірі 29,9 млрд грн (близько 20 тис. кредитів).

Крім того, у другому півріччі 2024 року держбюджетом передбачено додаткову капіталізацію «Укрфінжитла» на суму 20 млрд грн, зазначається в документі. Капітальні інвестиції компанії на 2024 рік заплановано в розмірі 44,3 млн грн за рахунок власних коштів.

Серед стратегічних цілей «Укрфінжитла» на 2024-2028 рік – забезпечення житлом 50 тис. сімей, розвиток субпрограм із центральними та місцевими органами влади, розробка та запуск прозорої схеми фінансування будівництва житла для забезпечення захисту прав інвесторів, забезпечення детінізації ринку оренди житла та ін.

Згідно з підсумками минулого року, за час роботи програми «еОселя» і до кінця 2023 року було видано 6325 іпотечних кредитів на загальну суму 9,5 млрд грн. 83,6% або 5289 кредитів було видано пільговим категоріям громадян під 3% річних, 16,4% або 1036 кредитів – іншим категоріям під 7%. Лідером став Ощадбанк, який прокредитував 43% клієнтів програми, а найбільше квартир за програмою придбали в Києві, Київській, Рівненській, Волинській та Чернігівській областях, зазначається в документі.

Раніше голова правління «Укрфінжитла» Євген Мецгер повідомив про плани компанії поступово повністю покинути вторинний ринок нерухомості і сфокусуватися на первинному ринку.

Як повідомлялося, програма доступного іпотечного кредитування «еОселя» запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних строком до 20 років із початковим внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектору безпеки та оборони, медпрацівники, педагоги, наукові співробітники.

З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі «еОселя» під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) і громадяни, які не мають власного житла більшого за нормативну площу.

У цю програму інтегровано вісім банків-партнерів: Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Глобус банк, Sky Bank, Укрексімбанк, СЕНС і «Банк Кредит Дніпро». Подати заявку на участь у програмі можна в мобільному застосунку «Дія».

На 30 квітня обсяг виданих кредитів за «еОселяе» сягнув 14,9 млрд грн, позики було видано для 9613 сімей. При цьому 2,9% квартир придбано на первинному ринку, 71,7% – на вторинному, 25,4% – у забудовників.

, ,

Учасники ринку критикують законопроєкт Заблоцького про розмитнення авто

Народний депутат Мар’ян Заблоцький пропонує додати до законопроєкту про розмитнення авто через Дію дозвіл на масове ввезення в Україну автомобільного мотлоху без будь-яких перевірок технічного стану.

Народний депутат Мар’ян Заблоцький намагається дозволити ввозити в Україну без будь-яких перевірок автомобільний мотлох, який заборонений до руху в ЄС і США через незадовільний технічний стан і небезпеку для водіїв і пасажирів. Як стало відомо, відповідні поправки Заблоцький пропонує додати в ухвалений за основу законопроєкт 10380 про розмитнення авто через Дію. Нагадаємо, суть ідеї колег депутата по фракції та Мінцифри полягала у спрощенні процедури саме розмитнення авто, а не у скасуванні перевірок технічного стану.

Раніше спроби нардепа запровадити безконтрольне ввезення автівок шляхом внесення ним законопроєктів 9460 та 9210 вчасно зупинили в комітетах з питань економічної політики та з питань правоохоронної діяльності, а в Уряді дали висновок, що такі ідеї Мар’яна Заблоцького зашкодять як європейській інтеграції України, економіці, так і безпеці дорожнього руху.

Зокрема Мінекономіки у висновку на законопроєкт Заблоцького 9460 наголосило, що його ухвалення негативно вплине на виконання Україною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію, оскільки запровадження одностороннього визнання результатів оцінки відповідності, проведених у державах-членах ЄС, знівелює досягнуті результати в рамках переговорного процесу щодо укладення Угоди про «промисловий безвіз» у перших пріоритетних секторах промислової продукції – машин. Щодо наслідків для громадян і бізнесу, то їх Мінекономіки констатувало дуже просто – підвищення цін на авто. Також Міністерство зазначало, що реєстрація транспортного засобу в країнах, де застосовуються мінімальні вимоги безпеки, не може бути прирівняна до здійснення оцінки відповідності вимогам, що діють в Україні. Тобто, проєкт 9460 міг призвести до зростання ДТП на дорогах.

Утім, Заблоцький знову намагається проштовхнути ті самі пропозиції – тепер уже до законопроєкту 10380.

Як відомо, у країнах ЄС та США основними причинами зняття з обліку та продажу автомобіля є те, що вони мають великий пробіг або потрапили в ДТП. Часто через великий пробіг у цих автомобілях ще до того, як вони потрапляють до України, замінюють двигуни, вирізають каталітичні нейтралізатори та сажові фільтри у зв’язку з виходом їх з ладу. Отже, автомобіль, який свого часу стояв на обліку в ЄС або США, і автомобіль, який потім потрапив в Україну – це абсолютно різні автомобілі за параметрами безпеки та екології.

Таким чином, у разі ухвалення поправок Заблоцького, в Україну масово ввозитимуться транспортні засоби, які не відповідають вимогам технічного регламенту, та які без проходження процедури сертифікації або будь-якої перевірки технічного стану транспортного засобу, ставитимуться на облік і допускатимуться до участі в дорожньому русі, що спричинить збільшення кількості ДТП на дорогах України, адже фактично технічний стан не контролюватиметься.

,