Короткочасний дощ і гроза очікуються місцями у східних, Дніпропетровській, Запорізькій і Херсонській областях та Криму в неділю, 28 квітня, на решті території України без опадів.
Як повідомляє Укргідрометцентр, вітер північно-східний, у західних областях південно-східний, 5-10 м/с.
Температура вночі 3-8° тепла, у південній частині та східних областях 9-14°; вдень 16-21, на сході до 25; у Карпатах вночі 0-5° тепла, вдень 10-15°.
У Києві 28 квітня без опадів. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 6-8°, вдень 18-20°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, у Києві 28 квітня найвищу температуру вдень було зафіксовано на позначці 28,9° тепла у 2012 р., найнижчу вночі – на позначці 1,0° морозу в 1902 р.
У понеділок, 29 квітня, в Україні без опадів, лише в південних областях місцями короткочасні дощі, вдень із грозами. Вітер північно-східний, на заході країни південно-східний, 5-10 м/с, у південних областях місцями пориви 15-18 м/с.
Температура вночі 5-10°, на півдні та сході країни 9-14°; вдень 16-21°, у південно-східній частині 13-18°.
У Києві 29 квітня без опадів. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 8-10°, вдень 19-21°.
Кабінет міністрів України продовжив чинний тариф на електроенергію для побутових споживачів у розмірі 2,64 грн/кВт-год ще на один місяць – до 31 травня 2024 року.
«За поданням Міністерства енергетики України Кабінет міністрів України продовжив дію положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку, згідно з яким встановлено фіксовану ціну для побутових споживачів на рівні 2,64 грн/кВт-год до 31 травня 2024 року», – повідомило Міненерго в п’ятницю.
Згідно з попереднім рішенням уряду, ПСО та відповідна ціна діяли до 30 квітня 2024 року.
«Нагадаємо, підвищення ціни на електроенергію у 2023 році дало змогу енергетикам здійснити ремонти на об’єктах після ворожих атак і додати в енергосистему понад 3 ГВт. Це, зокрема, дало змогу пройти зиму без відключень споживачів”, – зазначили в міністерстві.
Уряд і парламент Данії домовилися про збільшення військової підтримки України ще на 4,4 млрд данських крон (EUR590 млн) у поточному році, повідомляє пресслужба Міністерства оборони Данії.
“Сьогодні уряд Данії та Соціалістична народна партія, Данські демократи, Ліберальний альянс, Консервативна народна партія, Соціал-ліберальна партія і Данська народна партія домовилися про збільшення рамок військової підтримки України ще на 4,4 мільярда данських крон у 2024 році”, – йдеться в повідомленні, оприлюдненому в четвер.
Міністр оборони Трольс Лунд Пульсен зазначив, що з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Данія була однією з найактивніших країн-донорів.
“Ми маємо продовжувати в тому самому дусі, тому я радий, що широка більшість партій у данському парламенті підтримує додавання додаткових 4,4 млрд данських крон до Фонду військової підтримки України у 2024 р. Вкрай важливо показати українцям, що ми підтримуємо їх у нинішній серйозній ситуації”, – наголосив він.
У міністерстві зазначають, що більшу частину вже виділених коштів на військову підтримку на 2024 р. уже було використано. Однак, уряд і парламент Данії погодилися про необхідність подальшої військової підтримки України цього року, тому було ухвалено рішення про її збільшення.
“Метою військової підтримки в рамках Фонду для України у 2023-2028 роках, як і раніше, буде надання прямої військової підтримки Україні у вигляді озброєнь, іншого військового обладнання та зусиль з навчання. Це охоплює закупівлю обладнання, зброї тощо у данських та іноземних оборонних підприємств для передання Україні, а також фінансові пожертвування і співпрацю з іншими країнами для підтримки України”, – ідеться в повідомленні.
Крім цього, представники уряду і парламенту Данії погодилися, що можливості прямих закупівель в української оборонної промисловості можуть бути реалізовані за наявності необхідних механізмів контролю.
Загалом загальна сума військової підтримки в межах Фонду України, з урахуванням її збільшення, становитиме 64,8 млрд данських крон (EUR8,7 млрд) у 2023-2028 рр.
Заводи азотного холдингу Ostchem у першому кварталі 2024 року виробили 520,6 тис. тонн мінеральних добрив, що всього на 1% більше, ніж у першому кварталі 2023 року (515,5 тис. тонн), ідеться в повідомленні холдингу в середу.
“Зростання виробництва українського хімпрому зупинилося через неконтрольоване зростання імпорту добрив із Польщі, а також дружніх до Росії Азербайджану і Туркменії”, – вказує компанія.
За її даними, у першому кварталі 2024 року імпорт добрив збільшився на 35% і становив 701,2 тис. тонн.
Уточнюється, що “Черкаський “Азот” виробив за січень-березень цього року 404,3 тис. тонн, а “Рівнеазот” – 128 тис. тонн добрив.
Згідно з повідомленням, структура виробництва залишається доволі стабільною: лідер – аміачна селітра (вироблено 246 тис. тонн), за якою слідує карбамідо-аміачна суміш (КАС) (123,8 тис. тонн) і карбамід (123,5 тис. тонн). Обсяг виробництва вапняково-аміачної селітри (ВАС) незначно зріс, порівняно з минулим роком, склавши 15,8 тис. тонн, аміаку – 9,08 тис. тонн.
Ostchem зазначив, що забезпечив стовідсоткове виконання зобов’язань у період весняної посівної, однак у 2024 році посилився негативний галузевий тренд, коли імпорт добрив значно перевищив вітчизняне виробництво.
“У першому кварталі 2024 року імпорт склав 701,2 тис. тонн, на 35% перевищивши вітчизняне виробництво. Імпорт продовжує вбивати вітчизняне виробництво: уже чотири виробники добрив зупинено – це ОПЗ, “Дніпроазот”, “Рівнеазот” і “Сумихімпром”, – прокоментував керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
Вказується, що українські виробники продовжують втрачати позиції на українському ринку в більшості сегментів добрив, крім КАС.
“Насамперед українські хімзаводи драматично втрачають ринок карбаміду: у першому кварталі Україна виробила 123,5 тис. тонн карбаміду, а імпорт становив 181 тис. тонн. 88% всього імпортного карбаміду завезено з Азербайджану і Туркменії, країн, дружніх до РФ”, – додав Арестархов.
За його словами, свої позиції, як найсильнішого імпортера добрив в Україну, сьогодні також нарощує Польща, яка сьогодні завалена дешевими російськими і білоруськими добривами, що не потрапили під санкції ЄС, внаслідок чого весь надлишок добрив з польського ринку перенаправляється в Україну.
За даними Ostchem, 2023 року Польща імпортувала на свою територію 1,016 млн тонн карбаміду, з яких карбамід із РФ становив 34% (345 тис тонн). Водночас на українському ринку Польща в першому кварталі 2024 року вже стала безумовним лідером серед імпортерів за такими видами добрив, як аміачна селітра (52 тис. тонн зі 109,7 тис. тонн усього імпорту), нітрат сульфату амонію (7,9 тис. тонн із 9,4 тис. тонн), КАС (17,4 тис. тонн), NPK (63,2 тис. тонн зі 144,3 тис. тонн).
Імпорт сульфату в Україну за перший квартал становив 121,9 тис. тонн (лідирує Китай із 75,3 тис. тонн), суперфосфату – 74,6 тис. тонн (Болгарія – 37,3 тис. тонн і Греція – 27,4 тис. тонн),
“На жаль, за гучними гаслами українських урядовців у рамках кампанії “Купуй українське” поки що не видно практичних кроків зі зменшення імпорту і реального захисту українського виробника добрив”, – наголосив Арестархов, нагадавши про конкретні пропозиції Спілки хіміків України щодо захисту вітчизняного ринку, які були подані уряду.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, що не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проектна виробнича потужність з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
ПрАТ “Український графіт” (“Укрграфіт”, Запоріжжя) за підсумками роботи у 2023 році збільшило чистий прибуток у 2,34 раза порівняно з 2022 роком – до 122,941 млн грн.
Згідно з річним звітом компанії, чистий дохід за цей період зріс на 1,2%, до 1 млрд 564,656 млн грн.
Нерозподілений прибуток підприємства на кінець минулого року становив 3 млрд 873,594 млн грн.
Як повідомлялося, “Укрграфіт” за підсумками роботи в січні-вересні 2023 року отримав чистий прибуток у розмірі 128,230 млн грн, що на 0,7% вище за аналогічний період минулого року. За цей період підприємство наростило дохід на 8,7% – до 1 млрд 322,508 млн грн.
“Укрграфіт” у січні-березні-2023 наростив чистий прибуток у 42,9 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 70,723 млн грн, але скоротив чистий дохід на 11%, до 437,326 млн грн.
Завод у першому півріччі-2023 отримав чистий прибуток у розмірі 83,556 млн грн, тоді як завершив аналогічний період минулого року з чистим збитком 22,135 млн грн, наростив дохід на 22,6% – до 938,909 млн грн.
“Укрграфіт” у 2022 році скоротив чистий дохід на 41,4% порівняно з попереднім роком – до 1 млрд 545,562 млн грн, отримав чистий прибуток у розмірі 52,584 млн грн, тоді як завершив 2021 рік із чистим збитком 317,539 млн грн.
“Укрграфіт” – провідний виробник в Україні графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів електричних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футерувальних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.
За даними Національного депозитарію України (НДУ) на третій квартал 2023 року, компанії Intergraphite Holdings Company Limited (Бермудські о-ви) належать 23,9841% ПрАТ, компанії C6 Safe Group Limited (Кіпр) – 72,0394%.
Статутний капітал ПрАТ – 233,959 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 3,35 грн.
Один із найбільших операторів фіксованого зв’язку та цифрових послуг “Датагруп-Воля” ухвалив рішення інвестувати близько 100 млн грн у заміну в Харкові технологій фіксованого інтернету на GPON, повідомив CEO компанії Михайло Шелемба у вівторок на заході, присвяченому участі українських компаній у розвитку мережі Глобального договору ООН в Україні.
“Спочатку в плані із заміни мереж фіксованого інтернету та розвитку GPON Харків був у другій черзі – буквально днями ми внесли зміни до плану. Для реалізації завдань виділили додатковий бюджет”, – розповів Шелемба.
CEO “Датагруп-Воля” уточнив, що до кінця 2024 року на GPON буде переведено 40-50 тис. абонентів.
“Ми зробимо все можливе. Харків – це велике місто, у нас там розгалужена мережа, але ми зараз кинемо всі ресурси, зробимо все можливе, щоб якомога більше харків’ян до зими мали доступ до фіксованого інтернету з енергоефективною технологією GPON. Взимку роботи в Харкові продовжаться”, – запевнив Шелемба.
За його словами, абоненти переводитимуться на GPON безоплатно, однак для виконання робіт потрібен візит майстра для заміни обладнання на стороні клієнта.
У першій черзі плану “Датагруп-Воля” із заміни мереж також Вінниця, частина Києва і більша частина Львова, уточнив Шелемба.
Раніше повідомлялося, що “Датагруп-Воля” планує інвестувати 1,5 млрд грн у розвиток GPON протягом трьох років.
