Оцінка Kyivstar Group Ltd., якій належить найбільший мобільний український оператор зв’язку “Київстар”, від моменту укладання угоди зі SPAC компанією Cohen Circle та виходу на біржу зросла приблизно на 20%, або на $600-700 млн, й компанія має потенціал для її нарощення, вважає президента Kyivstar Group та “Київстару” Олександр Комаров.
“На моє глибоке переконання, це велика недооцінка нашого бізнесу. Тому що є два великих фактори. Перший – це оцінка компанії у країні під час війни, а війна закінчиться. Другий – на нас більше дивляться зараз, як на телекомоператора, а “Київстар” – це оператор цифрових сервісів з телеком-ліцензією”, – заявив Комаров журналістам 29 серпня, коли Nasdaq провело разом з “Київстар” та представниками керівництва України офіційну церемонію відкриття торгів.
За його словами, у другому кварталі 2025 року частка доходів від цифрових сервісів у Uklon, Helsi, бігдата, хмарні сервіси та “Київстар ТВ” вже перевищила 10% загального доходу компанії.
“Будь-який бізнес, який ми розвиваємо в цифровому середовищі, зростає, мінімум, на 50% рік до року. А деякі зростають на 100+, 200% рік до року”, – зазначив президент компанії.
Він уточнив, що наразі капіталізація “Київстару” складає близько $2,8 млрд, тоді як капіталізація материнської компанії VEON – біля $4,2 млрд.
Як повідомлялось, 15 серпня Kyivstar Group Ltd. після завершення всіх необхідних процедур зі SPAC компанією Cohen Circle оголосила про початок торгів та Nasdaq.
“Мені здається, що ці два тижні, які “Київстар” вже є частиною міжнародного ринку, продемонстрували, що навіть під час війни можливо розвиватися, можливо створювати нові сервіси, можливо створювати цінність для всіх стейкхолдерів, для клієнтів, для акціонерів, і таким чином збільшувати капіталізацію компаній”, – наголосив Комаров.
Він також навів дві незалежні оцінки: згідно першої за 12 місяців ціна однієї акції досягне $14, згідно другої – $19,8, тоді як на кінець дня п’ятниці, 29 серпня, вона становила $12,43.
За його словами, мультіплікатор “Київстар” (виручка/EBITDA) складає близько 4, що відповідає нижньому рівню оцінки східноєвропейських операторів.
“Тому я вважаю, що, зважаючи на поточну ситуацію, зважаючи на ті угоди, які були в Україні за останні декілька років в телеком-секторі, поточна ситуація виглядає досить оптимістична”, – підсумував Комаров.
Він також повідомив, що компанія створена нова розширена наглядова рада з 10 членів на чолі з СЕО VEON Кааном Терзіоглу.
Щодо офісу Kyivstar в Дубаї, який був відкритий у зв’язку із виходом компанії на біржу, президент уточнив, що в ньому працюватимуть близько 10 людей , які займатимуться, зокрема, юридичними питаннями.
На питання від журналістів, як буде проходити виплата дивідендів інвесторам, Комаров нагадав, що можлива їх виплата за 2023-2024 роки обмежена Нацбанком України сумою EUR1 млн в місяць, тому “Київстар” буде приймати рішення про виплату чи не виплату після зняття відповідних обмежень.
Комаров повідомив, що зараз на рахунку у компанії приблизно $400 млн, й ці гроші використовуються для інвестування.
“Я використаю цифру того року, але можу сказати, що цифра цього року буде суттєво більшою. Ми інвестували (2024 року) приблизно 26% від нашого доходу, а це більше $200 млн”.
Згідно із даними Nasdaq, в перший день торгів під тікером KYIV курс акцій знизився на 7,4% – до $11,52, що відповідало капіталізації $2,437 млрд.
Частка материнської VEON в “Київстар” після угоди об’єднання зі SPAC скоротилася зі 100% до 89,6%, тоді як угода забезпечила $178 млн надходжень, включаючи інвестиції інституційних партнерів Helikon і Clearline.
“Київстар” обслуговує майже 23 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів “Домашнього інтернету”. Портфель цифрових сервісів включає медичну платформу Helsi, платформу кіно та телебачення “Київстар ТБ”, та компанію лідера з райдхейлінгу та доставки – Uklon. “Київстар” також є постачальником рішень для корпоративних клієнтів, надаючи послуги з хмарних технологій, кіберзахисту та штучного інтелекту. Через підрозділ Kyivstar.Tech компанія розвиває напрям розробки ПЗ в Україні та є партнером для міжнародних технологічних компаній, таких як Starlink.
“Київстар” за перше півріччя 2025 року збільшив EBITDA на 32% – до $06 млн, тоді як його виручка зросла на 28% – до $539 млн.
62,2% українців вважають, що в країні спостерігається сильна нестача робочих рук. 25,4% опитаних вважають, що нестача є, але несильна. 6,3% не вважають, що проблема має місце. Ще 6,1% не визначились із відповіддю.
Такі дані соціологічного дослідження, проведеного дослідницькою компанією «Active Group» 16 серпня 2025 року за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology».
Середня заробітна плата штатних працівників у липні 2025 року склала 26 499 грн, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, найвищий рівень середньої зарплати у минулому місяці зафіксовано у Києві – 40 546 грн, найнижчий у Чернівецькій області – 19 202 грн.
Середня заробітна плата у липні 2025 року у сфері інформації та телекомунікацій склала 67 222 грн, фінансової та страхової діяльності – 55 994 грн, професійної, наукової та технічної діяльності – 34 068 грн, державному управлінні й обороні – 33 896 грн, у сфері оптової та роздрібної торгівлі – 31 424 грн, у промисловості – 29 063 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служб – 26 612 грн, у сфері операцій з нерухомістю – 22 6987 грн, у будівництві – 22 775 грн
Середньооблікова кількість штатних працівників в Україні у липні 2025 року налічувала 5,368 млн осіб.
Фонд оплати праці усіх працівників у липні 2025 року складав 150,361 млрд грн, штатних – 142,233 млрд грн.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, в січні-червні 2025 року переробив 123 тис. тонн сої, що відповідає минулорічному показнику, йдеться у звіті агрохолдингу оприлюдненому на Варшавській фондовій біржі в п’ятницю.
Згідно з оприлюдненими даними, виручка сегменту в першому півріччі 2025 року знизилася на 6% у річному обчисленні до EUR55 млн, експорт забезпечив 91% (+5 в.п. у річному обчисленні) цієї виручки.
Валовий прибуток сегменту переробки сої знизився на 41% у річному обчисленні до EUR12 млн. Рентабельність валового прибутку становить до 21% у першому півріччі 2025 року проти 33% у першому півріччі 2024 року, що в “Астарті” пояснили підвищенням собівартості реалізованої продукції. EBITDA за перше півріччя 2025 року склала EUR7 млн (-58% у річному обчисленні), при цьому рентабельність EBITDA скоротилася з 28% до 13% у першому півріччі 2025 року.
Реалізація інвестиційного проєкту з будівництва заводу по виробництву соєвого протеїнового концентрату, за інформацією агрохолдингу, іде за графіком. Запуск виробництва заплановано на 2026 рік.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у 2024 році збільшила чистий прибуток на 34,5% – до EUR83,25 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 1,1% – до EUR612,15 млн.
В першому кварталі цього року виручка агрохолдингу впала на 24.9% – до EUR124,58 млн, тоді як чистий прибуток – на 28,8%, до EUR6,42 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU) за І півріччя 2025 року скоротив чистий прибуток на 13% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 1,705 млрд грн, тоді як його виручка зросла на 15% – до 13,518 млрд грн.
“Основними факторами зростання, як і раніше, є розвиток фіксованого бізнесу, збільшення обсягів користування дата послугами та кількості інтернет-користувачів і, відповідно, доходів від послуг – як мобільного, так і фіксованого зв’язку”, – йдеться у фінансовому звіті компанії в п’ятницю.
Згідно із ним, зменшення чистого прибутку спричинене додатковими витратами, пов’язаними з відтермінуванням виплат за єврооблігаціями на два роки, а також зростанням витрат на обслуговування боргу через підвищення процентної ставки у 1,5 рази відповідно до нових умов реструктуризації.
Як повідомлялося, у січні-березні 2025 року виручка зросла на 14% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 6,59 млрд грн, тоді як чистий прибуток впав на 24% – до 697 млн грн.
“Vodafone Україна” зазначає, що показник OIBDA у першому півріччі 2025 року зріс на 12% порівняно з І півріччям 2024 року – до 7,17 млрд грн, а маржа OIBDA знизилася на 1,7 відсоткових пункти у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 53,1%.
Компанія наголосила, що у першому півріччі збільшила інвестиції на 66% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, вклавши понад 3,5 млрд грн у критичну інфраструктуру, а загалом за 3,5 років повномасштабної війни інвестиції досягли в Україні майже 19 млрд грн.
В структурі інвестицій у першому півріччі цього року 51% складають будівництво та відновлення мережі, а також підготовка її до роботи у блекаути, 31% – утримання мережі, 11% – розвиток фіксованого зв’язку, 4% – на програму обміну біллінгом.
Зазначається, що чистий борг компанії на середину цього року складав 13,65 млрд грн: 23,55 млрд грн валового боргу, з яких 12,43 млрд грн за євробондами, проти 9,9 млрд грн вільних грошових коштів, враховуючи й ОВДП.
Також “Vodafone Україна” зауважила, що у липні-серпні 2025 року виплатила дивіденди на загальну суму 97 млн грн.
Згідно зі звітом, за другий квартал 2025 року відбулося зменшення кількості клієнтів на 3,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 15,4 млн, проте ARPU (середній дохід на одного користувача на місяць) збільшився на 18,5% – до 136 грн.
У Vodafone заявили, що вперше в Україні впровадили інноваційну технологію енергозбереження – Powerstar 2.0, засновану на штучному інтелекті, а також розпочали підключення мобільних базових станцій через пасивні оптичні мережі xPON (1/10 Gigabit/s Passive Optical Network), що має дозволити відносно швидко переходити на нові технології мобільного зв’язку – 5G, а в перспективі і 6G.
Крім того, розпочато модернізацію телеком інфраструктури оператора фіксованого зв’язку “Фрінет”, який входить до групи з серпня 2023 року: заміна FTTB мережі на GPON, що забезпечить клієнтам до 72 годин автономної роботи і надасть в 10 разів вищу швидкість інтернету.
Також зазначається, що з травня 2025 року “Vodafone Україна” отримала і почала використовувати радіочастоти 1940–1945/2130–2135 МГц, які раніше належали оператору “ТриМоб”, що дозволило підвищити ефективність використання спектру та зміцнити ємність мережі.
Згідно з фінзвітністю, у серпні 2025 року Група зобов’язалася взяти участь у спільному проекті, який передбачає будівництво нової системи підводних кабелів через Чорне море, що з’єднає Україну з міжнародним транзитним маршрутом між Європою та Азією. Система з’єднає Болгарію, Україну, Грузію та Туреччину, а її завершення очікується протягом п’яти років. Загальна вартість, яку понесе група, оцінюється в EUR65 млн.
“Vodafone Україна” з грудня 2019 року входить до складу NEQSOL Holding.
Китай зробив новий крок у гонці за лідерство в технологіях зв’язку майбутнього. Вчені з Пекінського університету та Міського університету Гонконгу розробили перший у світі універсальний 6G-чіп, який здатний забезпечувати швидкість передачі даних понад 100 Гбіт/с і працювати на будь-яких частотах у діапазоні від 0,5 до 115 ГГц. Про це повідомили видання South China Morning Post і Interesting Engineering з посиланням на публікацію в журналі Nature.
Пристрій розміром з палець (11×1,7 мм) дозволяє завантажити, наприклад, 8K-відео обсягом 50 ГБ за лічені секунди.
Модем використовує фотонно-електронну архітектуру, що дозволяє об’єднати різні частотні діапазони в єдину систему.
Розробка вирішує ключову проблему майбутніх мереж 6G — фрагментацію спектру. Зараз обладнання створюється окремо під «низькі», «середні» і «міліметрові» частоти, що ускладнює впровадження. Новий чіп універсальний і може використовуватися як в сільській зоні (для покриття на низьких частотах), так і в мегаполісах (для надшвидкісних з’єднань на високих частотах).
Раніше в Японії демонструвалися прототипи, що передавали дані зі швидкістю 100 Гбіт/с на обмежених відстанях, а в Китаї в 2024 році була запущена експериментальна 6G-мережа. Однак саме китайський універсальний модем вперше охопив весь діапазон частот, що робить його унікальним.
Наступний крок — інтеграція технології в компактні модулі USB-формату і адаптація під смартфони, базові станції і пристрої інтернету речей. Це наблизить масове впровадження 6G, яке експерти очікують в 2030-х роках.
Китай закріплює лідерство в розвитку 6G, пропонуючи світу унікальне рішення, здатне змінити ландшафт мобільних технологій. Проривний універсальний модем відкриває можливості для цифрової революції — від медицини до індустрії розваг.
