Держлісагентство працює над кількома великим проєктами, які посилять прозорість процесів та протидію корупційним схемам, повідомив голова відомства Віктор Смаль під час спільного брифінгу з гендиректором ДП “ЛІАЦ” Гамлетом Погосяном у Медіацентрі Україна.
“Лише за кілька років ми цифровізували головні дозвільні документи. Наразі у нас діють е-лісорубний квиток, е-сертифікат походження деревини, е-товаротранспортна накладна, обов’язкова для всіх лісокористувачів та фотофіксація всіх вантажів. А користування електронною системою обліку деревини (ЕОД) обов’язкове для всіх лісокористувачів”, – розповів Смаль.
За його інформацією, цифровізація ключових процесів у лісовій галузі трива. Наразі команда працює над кількома великими проєктами.
“Ми почали роботу над системою глобального контролю за рухом всіх лісовозів країни, а також над створенням нової генерації ЕОД. Ми створюємо один із найкращих в Європі ланцюгів простежуваності руху деревини”, – пояснив Смаль.
Головною задачею у процесі реформ, за його словами, є мінімізація людського фактору. Зокрема йдеться про можливі втручання операторів ЕОД у бази даних. За його словами, в 2024 році Держлісагентсво з міркувань внутрішньої безпеки ініціювало службову перевірку щодо ймовірності таких фактів.
“Тоді всі матеріали перевірок передали до правоохоронних органів та залучили кіберполіцію для зміни політики безпеки поводження з інформацією”, – запевнив Смаль.
Він додав, що нове керівництво ДП “ЛІАЦ”, яке забезпечує роботу системи електронного обігу деревини, працює над встановленням контролю над всіма операціями, пов’язаними із внесенням даних до системи.
“Хочу наголосити, що з кінця 2024 року в системі ЕОД не зафіксовано жодного факту незаконного втручання. Це не збіг обставин і не тимчасове явище, а результат глибокої системної роботи, яку провела нова команда ДП “ЛІАЦ”, – зауважив Гамлет Погосян.
За його словами, в системі з роками накопичилися вразливості, якими могли користуватися недобропорядні працівники. Проте нова команда ДП “ЛІАЦ” усунула ці проблеми всього за кілька місяців роботи, зокрема вже діють новий порядок внесення змін до ЕОД та система електронного моніторингу, а також створено Сектор внутрішньої безпеки.
“Ще раз наголошую: жодні прояви недоброчесності ми не толеруємо. Максимальна прозорість роботи окремих систем та галузі в цілому – це наша мета. І крок за кроком ми до неї наближаємося”, – резюмував голова Держлісагентства.
Ринок елеваторного обладнання в Україні за вісім-дев’ять років зазнав кардинальних змін, наразі частка українського обладнання на ньому становить 80%, іноземного – 20%, повідомила пресслужба KMZ Industries
У компанії звернули увагу на те, що 2016 року частка українського обладнання становила лише 20%, а іноземного – 80%, а станом на 2025 рік спостерігається дзеркальна ситуація у ключових продуктових сегментах.
“Українські аграрії поступово переосмислили свої підходи до вибору постачальників: спробували обладнання вітчизняного виробництва і переконалися, що воно не лише на рівні імпортного за якістю, а й має низку додаткових вагомих переваг. Зокрема, це сервісна доступність, проєктування під кліматичні умови, знання локального контексту, а також здатність виробника працювати в умовах війни на рівних із клієнтом”, – пояснила директорка з маркетингу KMZ Industries Наталія Кулаковська.
Вона зазначила, що велике значення у цій трансформації ринку відіграла державна програма часткової компенсації 25% вартості обладнання українського виробництва, яка дала можливість аграріям “спробувати своє”. Після першої покупки більшість вже не повертались до імпортного елеваторного обладнання.
“За даними незалежного дослідження, у 2024 році частка українського транспортного обладнання для елеваторів становила 48,8% у грошовому вираженні. Якщо казати про металеві силоси для зберігання, то зростання ще відчутніше: у 2024 році українським виробникам належало вже 81,4% ринку. Це не просто цифри – це доказ довіри до вітчизняного виробництва та його здатності забезпечити сучасні потреби в елеваторній інфраструктурі зберігання для агровиробників та агропереробників”, – резюмувала Кулаковська.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
Україна в січні-червні 2025 року імпортувала овочів “борщового набору”, зокрема картоплі, моркви, буряку, капусти та цибулі, на суму $152,018 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), Україна у цей період наростила імпорт картоплі в 7,9 раза, до 121,606 тис. тонн, придбавши її на $65,145 млн, що в 6,9 раза більше проти аналогічного періоду 2024 року.
Зазначається, що в першому півріччі 36,49% ринку ввезеної в Україну картоплі належало Польщі, яка змогла заробити від її реалізації $23,77 млн. Водночас Єгипет постачив 13,73% імпортованих обсягів на $8,945 млн, Нідерланди – 11,66% на $7,594 млн.
Україна у січні-червні 2025 року дещо скоротила імпорт цибулі – на 1,1%, до 15,747 тис. тонн, на закупівлю якої витратила $17,69 млн проти $15,5 млн рік тому.
У трійці постачальників цибулі в Україну були Китай та Єгипет, на які припало 26,96% і 21,55% імпорту, що в грошовому еквіваленті становило $4,769 млн і $3,812 млн відповідно. Замикали трійку Нідерланди із часткою 18,85%, постачивши цього товару на $3,335 млн.
Капусти у цей період Україна імпортувала в 2,5 раза більше ніж рік тому – 47,252 тис. тонн проти 18,969 тис. тонн відповідно, витративши на її закупівлю в 2,4 раза більше, ніж у першому півріччі 2024 року – $42,075 млн проти $17,804 млн. Її основними постачальниками стали Македонія (33,3% поставок на $14,022 млн), Польща (24,9% на $10,481 млн) і Нідерланди (13,47% на $5,668 млн).
Імпорт моркви, буряків і селери у січні-червні 2025 року Україна наростила у 7,9 раза відносно аналогічного періоду торік – до 43,065 тис. тонн, на що витратила $27,108 млн проти $4,36 млн відповідно.
Основними постачальниками цих товарів стали Польща, Молдова та Нідерланди, на які припало відповідно 47,04%, 13,53% і 11,93% ввезених обсягів. У грошовому еквіваленті ці країни заробили на поставках коренеплодів в Україну $12,752 млн, $3,667 млн і $3,235 млн відповідно.
Банк “Львів” (Львів) підписав угоди з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), Європейським інвестиційним фондом (EIF), Бельгійською організацією розвитку для країн, що розвиваються (ВІО) та з Банком Ради Європи (СЕВ) на загальну суму EUR103 млн, що дозволить розширити фінансування приватного сектору через кредитні лінії, гарантії та підтримку мікропідприємців.
“В рамках міжнародних партнерств банк “Львів” підписав чотири стратегічні угоди з міжнародними фінансовими установами — загалом на понад EUR100 млн для підтримки українських приватних компаній, МСП та підприємців!”, – повідомив заступник голови правління банку Володимир Кузьо у Facebook у вівторок.
Він зазначив, що банк “Львів” залучив EUR60 млн від ЄІБ у вигляді багатовалютної кредитної лінії, включно з фінансуванням у національній валюті, для покращення доступу приватного сектору до фінансування.
Ще EUR35 млн надано ЄІФ у вигляді портфельних гарантій, що дозволить знизити вимоги до застави для українських клієнтів приватного сектору до 70% і водночас посилити капітал банку “Львів”.
Крім того, банк отримає EUR5 млн від бельгійської організації розвитку BIO – це перша в історії інституції транзакція в Україні.
Ще EUR3 млн надає Банк розвитку Ради Європи для підтримки мікропідприємців по всій країні.
За даними Національного банку, станом на квітень банк “Львів” займав 23 місце за розміром загальних активів серед 60 діючих банків із показником 14,8 млрд грн, або 0,4% від банківського сектору.
Інвестиційна компанія umgi компанії Intech групи СКМ на URC-2025 представила проект будівництва зернового терміналу в порту «Південний» з плановою річною потужністю перевалки в 9 млн тонн і здатністю приймати судна типу Post-Panamax на власних причалах. Згідно з прес-релізом, оціночна вартість реалізації проекту – $200 млн.
«Ми раді приєднатися до процесу відновлення. Одна з ініціатив umgi увійшла до Каталогу інвестиційних проектів, який представили на Ukraine Recovery Conference 2025 в Римі», – констатується в інформації компанії.
При цьому уточнюється, що завдяки стратегічному розташуванню та ефективній інфраструктурі такий термінал відіграватиме ключову роль в експорті української сільськогосподарської продукції. Це унікальна можливість інвестувати в стратегічну інфраструктуру України, розширити потужності з транспортування зерна та зміцнити роль країни у світовій торгівлі.
Загалом інвестиційний потенціал ключових галузей української економіки в найближче десятиліття перевищує $300 млрд. Ця цифра включає відновлення зруйнованих секторів, трансформацію економіки та побудову стабільного та екологічного майбутнього. Реалізація цього потенціалу створить в Україні попит на обладнання на суму EUR33,8 млрд щорічно.
Каталог з 250 актуальними проектами можна знайти за посиланням: https://kse.ua/…/07/Investment-catalog-Ukraine-2025.pdf
umgi – інвесткомпанія з фокусом на розвитку бізнесів у сировинній та переробній сферах. Заснована в 2006 році групою СКМ. Інвестиційний фокус: видобуток корисних копалин; управління побічними продуктами та відходами виробництва; виробництво промислових товарів і послуг. Сумарна вартість портфельних компаній оцінюється в понад $500 млн.
Україна продовжує зміцнювати позиції у європейському транзитному просторі. Так, у другому кварталі 2025 року Державна митна служба України оформила майже 34 тисячі транзитних декларацій за процедурою спільного транзиту (NCTS). Це на 8 тис. більше, ніж у попередньому кварталі, та на 9 тис. більше, ніж у ІІ кварталі 2024 року.
Такий приріст став найвищим квартальним показником з моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Понад 23 тисячі переміщень, розпочатих українськими митницями, були успішно завершені в країнах-учасницях Конвенції. У свою чергу, в Україні завершено 10,7 тисяч транзитних переміщень, ініційованих в інших країнах, що майже на 50% більше, ніж у попередньому кварталі.
Загалом з початку міжнародного застосування процедури спільного транзиту 1 жовтня 2022 року Держмитслужба оформила майже 196 тис. декларацій, з яких 149 тис. – як митниця відправлення і 47 тис. – як митниця призначення.
Крім того, вітчизняні компанії активно застосовують українські загальні гарантії в деклараціях Т1 для переміщення транзитних вантажів в інших країнах-учасницях Конвенції. Так, за ІІ квартал 2025 року загальні гарантії були використані у майже 106 тисячах декларацій Т1, що переміщувались митною територією Європейського Союзу (з 01.01.2025 – більше 183 тисяч таких декларацій).
Щодо гарантування при процедурі спільного транзиту, у ІІ кварталі 2025 року в системі управління гарантіями NCTS Держмитслужбою зареєстровано 28 загальних гарантій. На початок липня 2025 року діючими є 94 загальні гарантії на загальну суму понад 320 млн євро та 4 947 індивідуальних гарантій на загальну суму 218,45 млн євро.
Така динаміка підтверджує зростання довіри бізнесу до процедури спільного транзиту та демонструє збільшення кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які прагнуть працювати за стандартами ЄС.
