Anton – Сторінка 717 – Ukraine open for business

Вартість українського експорту в березні становила понад $3 млрд

Обсяг українського експорту за березень поточного року становив 11,8 млн тонн вантажів на $3,2 млрд, повідомила перша віцепрем’єрка – міністр економіки Юлія Свириденко в понеділок.

“У січні Україна вийшла на рекордні з початку повномасштабного вторгнення показники – 12 млн тонн на місяць. Абсолютна більшість йшла морським шляхом. У березні ми експортували 11,8 млн тонн вантажів. У грошовому вимірі – на $3,2 млрд”, – написала вона у Facebook.

За даними Державної митної служби за січень-лютий цього року було експортовано товарів на $6,8 млрд.

Уточнюється, що в березні експорт залізницею становив 8 млн тонн вантажів, з них 3,2 млн тонн – зернові, тим часом через морський коридор за цей період було поставлено 6,3 млн тонн вантажів, з яких 2,1 млн тонн – агропродукція.

“Головне завдання цього року – утримати економічне зростання і стати більш економічно самодостатніми”, – наголосила Свириденко.

Віцепрем’єрка нагадала, що за минулий рік економіка країни зросла на 5,3%, здебільшого завдяки частковому розблокуванню морського експорту, стійкості бізнесу та підтримці міжнародних партнерів.

ЭКСПОРТ

10 українських компаній отримають близько пів мільйона євро від ЄБРР і ЄС на розвиток «зелених» інновацій

19 березня Європейський Банк Реконструкції та Розвитку й Європейський Союз оголосили десять українських компаній, які стали переможцями третьої хвилі грантової програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Завдяки цій програмі компанії отримають гранти на загальну суму 442 000 євро на розробку та впровадження «зелених» технологій.

Кожна з компаній-грантерів отримає до 50 000 євро на інноваційні рішення для скорочення викидів парникових газів, підвищення енергоефективності та протидії зміні клімату. Гранти покриють до 75% витрат на розробку та впровадження технологій протягом усього бізнес-циклу, від створення прототипів і сертифікації до розробки нових виробничих ліній.

Україна стала першою країною, де ЄБРР у 2017 році впровадив схему Інноваційних Ваучерів. У 2020 році Банк продовжив дію “Кліматичних Інноваційних Ваучерів” і в рамках нового етапу програми ЄС та ЄБРР надали 29 українським компаніям ваучери на кліматичні інновації на загальну суму 1,2 мільйона євро. Громадська організація Greencubator успішно впроваджує програму в Україні з моменту її запуску у 2017 році.

10 інноваційних компаній-переможців третьої хвилі «Кліматичних Інноваційних Ваучерів»

«МІКРОЛ» – допомагає підприємствам керувати споживанням енергії та води за допомогою технології «інтернету речей» (IoT), таким чином мінімізуючи втрати та сприяючи економії.
«МАЙТЕК ПЛЮС» – допомагає сектору гостинності ставати енергоощадним завдяки розумним системам управління опаленням.
Науково-виробнича фірма «Продекологія» – отримає програмне забезпечення на базі ШІ для своїх автоматичних сортувальних ліній, що дозволить збільшити глибину переробки полімерів та електронних відходів до 90% та використовувати вдвічі менше енергії.
Hajster – допомагає скоротити викиди CO₂ в системах опалення шляхом переходу на теплові насоси українського виробництва, де за рахунок Кліматичного Ваучера буде створено програмне забезпечення контролерів управління кліматичним обладнанням.
RMC Manufacturer Company – замість звичних холодильних агрегатів на основі агресивного до атмосфери фреону створює дружні до клімату холодильні установки нового покоління з холодоагентом на основі вуглекислого газу.
One Innovation Water Technologies пропонують альтернативу одноразовим картриджам очистки води в системі зворотного осмосу за рахунок процесу заморожування.
Luaz Motors – поєднує електромобілі та системи доступності для водіїв з інвалідністю.
«Агросолум» – пропонує швидке масштабування точної обробки полів за допомогою БПЛА на заміну традиційних систем обприскування та внесення добрив на базі колісної техніки.
ELEEK – розробляє нові моделі електровелосипедів і планує вивести їх на міжнародний ринок.
tex – виробляє медичні, будівельні та промислові неткані матеріали, розвиває виробництво нетканих матеріалів з вторинних волокон (відходів текстилю) та створює цифрову платформу для співпраці з виробниками одягу та постачальниками сировини.

Цитати про третю хвилю «Кліматичних Інноваційних Ваучерів»

Костянтин Кінцурашвілі, регіональний керівник ЄБРР з питань кліматичної стратегії та реалізації проєктів

«Прагнення переможців розробляти та впроваджувати більш дружні до клімату рішення в Україні під час війни справді вражає. Підтримка інновацій прискорить розвиток високоефективних чистих технологій, і ми раді сприяти новим успішним підприємствам через нашу програму Кліматичних Інноваційних Ваучерів. ЄБРР є відданим і непохитним партнером України.

З початку повномасштабного російського вторгнення Банк спрямував 4 млрд євро на підтримку приватного сектору, енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки та торгівлі. Ми докладатимемо всіх зусиль, щоб допомогти Україні відновити зелену економіку та здійснити низьковуглецевий перехід».

Генрік Вітфельт, виконувач обов’язків керівника операційного відділу “Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура, довкілля” Представництва Європейського Союзу в Україні

«У контексті тривалої російської агресії проти України, подальші кроки зі зміцнення енергетичної безпеки країни є надзвичайно важливими. Нові енергоощадні й генерувальні технології й зелені рішення, що з’являються через “Кліматичні Інноваційні Ваучери” завдяки підтримці ЄС, сприятимуть посиленню витривалості й стійкості української економіки. Вони також забезпечать перехід до ресурсоефективності, сталого та низьковуглецевого розвитку, як це передбачено Європейським зеленим курсом».

Роман Зінченко, керівник проєкту, голова правління та співзасновник ГО «Грінкубатор».

«Ця хвиля Кліматичних Ваучерів вже друга, яку ми проводимо під час повномасштабної війни в Україні. Попри всі виклики воєнного часу, український бізнес подається на такі грантові програми значно активніше, ніж це було до 2022 року. Це говорить про стійкість українських підприємців, а також про їхню відданість принципам сталого розвитку та кліматично-дружнім рішенням.»

Ольга Зубчик, координаторка проєкту «Кліматичні Інноваційні Ваучери» від ГО «Грінкубатор».

«Переможцями цієї хвилі проєкту є компанії з найрізноманітніших сфер: автоматизації індустріальних процесів, циркулярних рішень, електромобільності, сільського господарства та інших. На шляху до членства України в ЄС вони розробляють інновативні рішення, що сприятимуть масштабуванню їхнього бізнесу та дадуть можливість виходу на нові рівні»

Про схему надання грантів «Кліматичних Інноваційних Ваучерів»

Грантовий конкурс «Кліматичні Інноваційні Ваучери» є складовою програми ЄБРР «Центр трансферу фінансів та технологій у сфері зміни клімату» (FINTECC), що підтримується ЄС в межах ініціативи EU4CLIMATE. В Україні з 2017 року його впроваджує ГО «Грінкубатор».

«Кліматичні Інноваційні Ваучери» — це один із найбільших грантових конкурсів в Україні для інноваторів у сфері зелених та кліматично-дружніх технологій. Україна стала першою країною в регіоні роботи ЄБРР, де Банк запустив програму Інноваційних Ваучерів.

Конкурс підтримує українські компанії малого та середнього бізнесу, що зменшують викиди парникових газів, підвищують енергоефективність і запобігають змінам клімату. Гранти до 50 тисяч євро покривають 75% витрат на заявлені послуги.

Компанії можуть використати ваучер для розробки та впровадження «зелених» інновацій на різних етапах діяльності — від захисту інтелектуальної власності та промислового дизайну прототипів до сертифікації продуктів та проєктування своїх виробничих потужностей.

Open4business – інформаційний партнер

ЄБРР, ЄС, інновація

5й Міжнародний саміт мерів цього року відбудеться у Молдові

11 квітня, 2024, заснований у Києві Міжнародний саміт мерів відбудеться у Данчені, Молдові. У заході, організованому американським фондом Western NIS Enterprise Fund за підтримки Президентки Молдови Маї Санду, візьмуть участь понад 200 очільників міст та громад, у тому числі мери Чорткова, Копичинців, Миколаєва, Львова, Хмельницького, а також потенційні інвестори, та представники Європейського Союзу. Географія учасників охоплює Францію, Італію, Швецію, Словаччину, Румунію, Польщу, Литву, Молдову та Україну.

Цьогорічний саміт під назвою «Розбудова стійких громад через інновації та співпрацю» присвячений тому, щоб прокласти шлях до майбутнього міського розвитку та стійкості. Завдяки продуманій серії заходів Саміт — це більше, ніж подія, це – майданчик для довготривалих партнерств та проривних рішень. Учасники зануряться в:

Пропозиції від мерів: презентації інноваційних стратегій, які мери в усьому світі використовують для вирішення місцевих проблем за допомогою креативності та співпраці.

Панельна дискусія «Інновації та цифрова трансформація в місцевому самоврядуванні»: про те як цифровізація змінює ландшафт управління, покращує послуги громадянам і підвищує адміністративну ефективність.

Панельна дискусія «Членство в ЄС – Регіональні зусилля»: про трансформаційний вплив програм Євросоюзу на модернізацію та розвиток міст, та інформація від представників ЄС про наявні та майбутні ініціативи.

Панельна дискусія «Відбудова України»: критичне обговорення щоденних зусиль і майбутніх планів щодо відбудови українських міст, з фокусом на стійкості, інфраструктурі та відновленні громад.

Нагорода «Сила партнерства»: спеціально розроблена відзнака успішних двосторонніх партнерств між містами, які відіграли критично важливу роль під час війни, та сприяють взаємному розвитку.

Виставка інноваційних рішень: представлення технологій, розроблених для покращення життя в місті. Від систем онлайн-голосування до віртуальної реальності в міському плануванні – інструменти, які обіцяють більш стале, зручне та яскраве середовище.

“Посилення горизонтальних зв’язків та взаємодія з нашими сусідами є стратегічним завданням. 5-ий Міжнародний саміт мерів відбудеться саме для того, аби продемонструвати боротьбу українських міст, підтримку іноземних колег, можливості розвитку та фінансування на рівні ЄС, та зміцнення взаємодії між Молдовою та Україною”, – налогосила Ірина Озимок, засновниця Міжнародного саміту мерів та директорка програми місцевого економічного розвитку Western NIS Enterprise Fund.

Саміт проводиться за цінної підтримки партнерів, зокрема Primaria Mea, Comunitatea Plus, CIPE, Cities 4 Cities, European Capital of Democracy, Агенції відновлення та розвитку, та ГО «Інститут сталого розвитку громад».

Для додаткової інформації відвідайте наш офіційний веб-сайт: https://internationalmayorssummit.com

Про WNISEF:

Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), що фінансується урядом США через USAID, є першим регіональним фондом прямих інвестицій в Україні та Молдові розміром 285 мільйонів доларів США, який інвестував понад 188 мільйонів доларів США в 136 компаній і допоміг залучити 2,4 мільярда доларів США в регіон за 29 років роботи.

саміт мерів

Узбекистан має намір інтенсифікувати експорт плодоовочевої продукції

З метою подальшого просування плодоовочевої продукції в Узбекистані буде створено комісію з експорту фруктів, овочів і продуктів харчування на чолі з прем’єр-міністром.

Із зазначеною метою узбецькі торгові доми в Німеччині, Угорщині, Польщі, Іспанії, США та Казахстані будуть передані в управління підприємців.

Анонсовано, що нові торгові доми будуть відкриті у великих портових містах, таких як Нагоя (Японія), Мерсін (Туреччина), Роттердам (Нідерланди), Циндао (Китай), Клайпеда (Литва) і Доха (Катар).

Завдяки інвестиціям у 8 млн. доларів цього року запустять сучасні лабораторії з міжнародною акредитацією в Зангіаті, Фергані та Самарканді.

Також у Ташкенті буде створено референс-лабораторію, що забезпечує відповідність роботи приватних лабораторій міжнародним стандартам. На ці цілі буде виділено 12 млн. доларів, залучених від Світового банку. Надалі визнані на міжнародному рівні реагенти будуть звільнені від митних зборів і не потребуватимуть обов’язкового екологічного сертифіката.

Для експортних компаній з дефіцитом обігових коштів з Банку розвитку бізнесу буде спрямовано 1,5 трлн. сумів під пільгові кредити до 50% суми контракту з фермером і заготівельним складом. Кредити видаватимуть під 18% річних із пільговим періодом шість місяців на термін до 1,5 років.

Для постачальників різних фруктів і овочів передбачено звільнення від усіх податків незалежно від обороту, а також тепер вони зможуть працювати як самозайняті особи.

Очікується, що завдяки вжитим заходам у п.р. буде експортовано фруктової продукції на суму 1 млрд. доларів. У рамках регіональних програм буде запущено 528 проєктів на 833 млн. доларів.

Більш докладно ви зможете ознайомитися, пройшовши за посиланням

плодоовочева продукція, УЗБЕКИСТАН, ЭКСПОРТ

Активи ломбардів скоротилася на 16,3%, фінкомпаній – на 1%

Активи ломбардів найістотніше скоротилися за четвертий квартал минулого року серед усіх небанківських фінансових установ (НБФУ) – на 16,3%, до 3,85 млрд грн, тоді як активи фінкомпаній зменшилися на 1% – до 250,63 млрд грн, свідчать дані Національного банку України (НБУ), опубліковані в п’ятницю.

Згідно з оглядом небанківського фінсектору, опублікованим у п’ятницю, активи кредитних спілок збільшилися в четвертому кварталі на 0,3% – до 1,42 млрд грн, страховиків – на 5,7%, до 74,33 млрд грн і банків – на 11,1%, до 2 трлн 942,81 млрд грн.

За весь минулий рік активи ломбардів знизилися на 6,2%, кредитних спілок – на 1,9%, тоді як фінансових компаній зросли на 2,7%, страховиків – на 5,7% і банків – на 25%.

Як зазначив Нацбанк, сумарні активи постачальників небанківських фінансових послуг зменшилися в четвертому кварталі 2023 року на 0,7%, хоча за рік зросли на 3,2%. Їхня частка в активах фінсектору, нагляд за якими здійснює НБУ, упродовж кварталу зменшилася на 1,1 відсотковий пункт (в. п.) – до 10,1%.

“У IV кварталі кількість надавачів небанківських фінансових послуг, як і протягом року, зменшувалася. З Реєстру виключено 36 фінансових компаній, 16 ломбардів, по десять кредитних спілок і страховиків, а також сім лізингодавців”, – зазначив Нацбанк.

Уточнюється, що більшість фінустанов залишили ринок за рішенням регулятора, зокрема через невиконання ліцензійних умов. 14 фінансових компаній добровільно відмовилися від частини ліцензій, а двом страховикам було відновлено окремі ліцензії після усунення ними порушень вимог регулятора.

Водночас у четвертому кварталі 2023 року було зареєстровано чотири ломбарди, фінансову компанію та лізингодавця, тоді як за три попередні квартали – дві фінкомпанії та одного лізингодавця.

Загалом за 2023 рік із ринку пішли понад 320 установ, переважно фінансові компанії та ломбарди, і було зареєстровано лише дев’ять нових НБФУ: чотири ломбарди, три фінкомпанії та два лізингодавці.

Як вказав Нацбанк, за рік з ринку пішло 29 КС, переважно ті з них, які не залучали депозитів.

“Обсяг нових кредитів зменшився на 2% за (четвертий – ІФ-У) квартал через зниження обсягу всіх позик, крім бізнес-кредитів. Це позначилося скороченням кредитного портфеля на 3,5% порівняно з III кварталом (2023 року – ІФ-У) і на 2% – з кінцем 2022 року”, – йдеться в огляді.

Заявлена середня частка простроченої більш ніж на 90 днів основної суми кредитів знизилася за жовтень-грудень 2023 року на 2 п. п. – до 26%.

Зазначається, що чистий процентний дохід КС скоротився на 11%, насамперед через зниження процентних ставок за всіма видами позик і зростання адміністративних витрат на 23%, які перевищили операційні доходи.

“Попри свою операційну неефективність установи отримали помірний прибуток за рахунок зниження резервів під кредитні збитки. Незначний прибуток підвищив роль власних коштів у фондуванні кредитних спілок”, – прокоментував Нацбанк.

Обсяги пайових внесків через повернення коштів вкладникам і вихід із ринку установ зменшилися на 12%, а депозити скоротилися лише на 1%.

Вказується також, що за 2023 рік кількість порушників нормативів серед КС зменшилася вдвічі – до 21. Станом на початок цього року, вісім кредспілок порушували норматив достатності капіталу, тоді як у попередньому кварталі – десять, інформує Нацбанк.

“Найбільше кредитних спілок порушують обмеження частки непродуктивних активів”, – підкреслив регулятор.

Фінансові компанії мають зворотну ситуацію: якщо в четвертому кварталі було зафіксовано скорочення активів сегмента на 1%, то в річному вимірі було зафіксовано їх зростання на 2,7%.

“Обсяги всіх видів фінансових послуг, крім кредитів, зменшилися. Другий квартал поспіль фінкомпанії нарощували кредитування. У IV кварталі (2023 року – ІФ-У) обсяг наданих кредитів зріс на 10,7%: обсяг нових кредитів бізнесу збільшився на 10,5%, а населенню – на 11,1%.

Зазначається, що за минулий рік було надано на 70% більше позик населенню, ніж у 2022 році, але це все ще на 40% менше, ніж у 2021 році.

Говорячи про лізингові операції, то їхній обсяг скоротився на 18% за четвертий квартал 2023 року, насамперед у юросіб-лізингодавців (фінансовий або оперативний лізинг).

“Нові лізингові угоди, як і раніше, укладалися, як і раніше, на придбання легковиків, сільськогосподарської техніки та вантажівок”, – зазначив центробанк.

За підсумками минулого року фінкомпанії отримали 8,5 млрд грн прибутку, з них понад половину заробив оператор програми “еОселя” – державне ПрАТ “Укрфінжитло”, основні доходи якого формують відсоткові виплати за ОВДП у капіталі.

Як свідчать дані, прибутковими були три чверті фінкомпаній у 2023 році.

В огляді сказано, що в четвертому кварталі минулого року діяльність ломбардів зазнала стагнації: обсяги активів і нових кредитів зменшилися, процентні доходи впали. Проте сегмент отримав прибуток за рахунок зменшення адмінвитрат.

“Показники рентабельності дещо знизилися наприкінці 2023 року. Власний капітал за рік зменшився”, – резюмував регулятор.

активи, ломбард

Українські та польські аграрні асоціації продовжать переговори щодо транзиту агропродуктів і розблокування кордону

Українські та польські аграрні асоціації поточного тижня продовжать переговори щодо транзиту зерна та інших продуктів і розблокування кордону, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі єдиного національного телемарафону.

“Дуже важливо, що асоціації різних секторів зафіксували зв’язок і з поточного тижня продовжать зустрічі, щоб чітко узгодити параметри (експорту і транзиту української агропродукції – ІФ-У). Усі зрозуміли (на українсько-польській зустрічі в Польщі минулого тижня – ІФ-У), що взаємодія і співпраця, домовленості – це зрештою матиме найкращий результат”, – сказав він.

За інформацією Висоцького, у перші два тижні квітня планується зустріч польської та української сторін у розширеному форматі, на якій аграрії двох країн шукатимуть шляхи взаємодії. Очікується, що це також може стати основою для домовленостей на міждержавному рівні. Аграрні асоціації відпрацьовуватимуть за напрямками кожну галузь, чиї представники були на переговорах, зокрема, йтиметься про малину, сік, мед, яйця, зерно, птицю.

“На предмет цього є стриманий оптимізм, який дає змогу сподіватися, що ще після кількох зустрічей для фіксації кінцевих параметрів вдасться нарешті розв’язати цю проблему”, – наголосив Висоцький.

Він також додав, що питання транзиту українського зерна порушується на всіх міжнародних зустрічах.

“Україна наполягає, що транзит має бути доступним без зупинок і блокувань”, – резюмував перший заступник міністра.

аграрні асоціації, агропродукт, КОРДОН, ПЕРЕГОВОРЫ, ТРАНЗИТ

Business news from Ukraine