ПрАТ “Південкокс” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) за підсумками 2023 року скоротило чистий збиток на 95,2% порівняно з попереднім роком – до 58 млн 25,2 тис. грн.
Як повідомляється в порядку денному річних зборів акціонерів, які пройдуть дистанційно, голосування розпочнеться 12 квітня поточного року і завершиться 30 квітня.
Акціонери мають намір підбити підсумки роботи у 2023 році та затвердити звіти, а також домовитися про погашення отриманого за рік збитку за рахунок прибутку майбутніх періодів.
Крім того, акціонери схвалять значні правочини, вчинені у 2021-2023 рр., а також попередньо схвалюватимуть правочини на рік від дати їхнього схвалення, тобто на 2024 рік і початок 2025-го.
Збори ухвалять рішення про продаж ПрАТ власних акцій, викуплених в акціонерів або придбаних в інший спосіб.
Як повідомлялося, “Південкокс” завершив 2022 рік із чистим збитком у розмірі 1 млрд 206,942 млн грн, тоді як у 2021 році отримало чистий прибуток у розмірі 1 млрд 292,672 млн грн.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності Dashuria Ltd. (Кіпр) перебуває 94,9565% акцій підприємства.
У звіті Metinvest B.V. (Нідерланди) за 2018 рік повідомлялося, що компанія придбала 23,71%-ву частку в “Південкоксі” за $30 млн.
Статутний капітал ПрАТ “Південкокс” – 171,918 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Правляча партія президента Південної Кореї Юн Сок Йоля “Сила народу” лідирує за популярністю за результатами громадського опитування напередодні парламентських виборів, запланованих у квітні, повідомляють західні ЗМІ з посиланням на дані дослідження організації Gallup Korea.
Так, згідно з опитуванням, близько 37% виборців готові підтримати “Силу народу”, тоді як 29% мають намір віддати голос головній опозиційній Демократичній партії. На третьому за популярністю у південнокорейців місці опинилася Корейська інноваційна партія – у неї 12%. Це нова партія, її створив політик Чо Гук, який обіймав посаду міністра юстиції за президента Мун Чже Іна.
Опитування проводила організація Gallup Korea серед понад 1 тис. осіб.
Парламентські вибори в країні заплановано на 10 квітня.
Раніше аналітичний центр Experts Club та Максим Уракін презентували аналітичний матеріал про найважливіші вибори в країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Учасники Конгресу “Реформа системи публічних фінансів – шлях до відновлення України” та представники бізнесу звернулися до президента України Володимира Зеленського із закликом реалізувати завдання, визначені провідними аналітичними центрами та бізнес-об’єднаннями як ключові пріоритети цього року.
Згідно з опублікованим у п’ятницю зверненням Української ради бізнесу (УББ), до ключових інституційних реформ бізнес відніс перезавантаження БЕБ і Держмитслужби з обранням глави на відкритому конкурсі з вирішальним голосом міжнародних партнерів, переатестацією співробітників упродовж року та затвердженням KPI, а також встановленням ринкових зарплат співробітникам Держмитслужби.
Також пріоритетними напрямками названо перезавантаження Держподатслужби на тих самих умовах, що й Держмитслужби, зокрема, створенням якісних Рад громадського контролю, а також запровадженням інклюзивного підходу у формуванні державних політик і стратегій.
“Роботі над законопроєктами та поданню їх до розгляду Верховною Радою має передувати експертне та публічне обговорення відповідної стратегії та державної політики. Покращити якість законодавчого процесу – передбачити обов’язковість подання аналізу регуляторного впливу всіма суб’єктами законодавчої ініціативи та необхідність певної мінімальної кількості депутатів-авторів для реєстрації проєкту закону. Обмеження подання альтернативних законопроєктів з одного й того самого питання, щоб унеможливити законодавчий спам”, – ідеться в заяві.
Щодо відновлення, розвитку економіки та збереження економічного потенціалу, то бізнес просить впровадити оптимальну модель бронювання працівників на підставі економічних показників, яка дає змогу у цифровий спосіб забронювати військовозобов’язаного за добу (е-бронювання), що сприятиме збільшенню податкових надходжень до бюджету, детінізації заробітних плат та збільшенню стійкості всіх форм бізнесу, включно з ФОПами.
Крім того, бізнес просить забезпечити ефективний і прозорий механізм виїзду за межі України у відрядження та ділові поїздки для керівників компаній, найманих працівників і ФОПів, а також впровадити системи підтримки та стимулювання підприємництва на територіях можливих бойових дій у деокупованих громадах.
Звертаючись до президента і нардепів, бізнес закликає запобігти тиску правоохоронних органів, оскільки це призводить до значних економічних втрат і зриву надходжень до держбюджету. Для цього підприємці рекомендують встановити принцип презумпції невинуватості платника податків (щоб не платник доводив свою невинуватість, а орган доводив наявність вини), концентрацію функцій досудового розслідування економічних злочинів винятково у БЕБ, встановити особисту відповідальність слідчих (прокурорів та суддів) за порушення КПК та стандартів діяльності прокурорів у сфері захисту інвестицій під час досудового розслідування, які вже ухвалено та мають стати обов’язковими.
Для зменшення тиску бізнес також рекомендував автоматизувати закриття кримінальних справ, які “зависли” на роки, забезпечити необхідні запобіжники для швидкого та неупередженого досудового слідства, встановити чіткі строки досудового розслідування в усіх кримінальних провадженнях та судового контролю за їхнім дотриманням, встановити граничний строк для повернення вилученого майна або зняття арешту (10 діб), а також відповідальність слідчого за невиконання рішення суду.
Бізнес також пропонує запровадити щомісячне звітування щодо кримінальних справ, які розслідуються понад 6-ти місяців та арештованого (вилученого) за ними майна в розрізі правоохоронних органів і забезпечити захист прав учасників кримінального провадження (законопроєкт №9211 за основу, з доповненнями до другого читання).
У рамках реформи податкової системи та митного законодавства бізнес проситиме знизити сукупне податкове навантаження на фонд оплати праці та замінити податок на прибуток податком на виведений капітал після завершення воєнного стану з підготовкою відповідних законодавчих змін заздалегідь, а також змінити ідеологію СМКОР із “каральної” на аналітичну, запровадити граничний термін блокування податкових накладних із підвищенням обов’язкового порогу реєстрації платником ПДВ.
У заяві бізнес-асоціацій наголошується, що потрібно забезпечити збереження поточної спрощеної системи оподаткування, мінімізувавши зловживання нею, зокрема: законодавчо визначити критерії розмежування трудових відносин і фрілансу. Для цього замінити широку фіскалізацію ФОПів 2-ї та 3-ї груп ЄП на фіскалізацію винятково ризикових категорій платників, які мають високу ймовірність досягнення лімітів ЄП.
Бізнес розраховує на збереження незмінності гарантованих зобов’язань щодо умов ведення бізнесу в податковому режимі “Дія.сіті” впродовж 25 років та забезпечити повноцінний автоматичний обмін інформацією з іншими країнами, створити дієвий механізм автоматизованого зіставлення документів про митну вартість товарів.
Щодо скорочення неефективних видатків держбюджету, то підприємці просять переглянути видатки з метою їхньої оптимізації, збільшити ефективність використання та адаптувати обсяг держвидатків з урахуванням нових демографічних реалій (стосується скорочення видатків на представницькі органи держвлади, системи правосуддя, освіти, охорони здоров’я та житлових субсидій).
Також бізнес очікує від влади встановлення об’єктивних KPI для всіх бюджетних програм, публічного оприлюднення кошторисів бюджетних установ і проведення моніторингу ефективності витрачання коштів на держпрограми.
Уточнюється, що звернення підписали 18 бізнес-асоціацій, серед них: Асоціація платників податків України, Асоціація приватних роботодавців, Асоціація ІТ-Ukraine, Всеукраїнська Аграрна Рада, Всеукраїнська професійна асоціація підприємців, СУП, Board, CLUB100, СЕО Club, CFO Club, Kharkiv ІТ Cluster, Нафтогазова асоціація України, ТПП, Український кластерний альянс, Українська федерація індустрії безпеки, УКАБ, Українська асоціація прямих продажів, Укрхарчопром.
Також документ підписали три коаліції бізнес-об’єднань – УСБ, Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України та Національна Бізнес Коаліція.
Готельний оператор Optima (раніше – Reikartz) планує відкриття нового об’єкта в Чернівцях у травні 2024 року.
Як повідомила пресслужба оператора, новий готель буде відкрито під брендом Optima Collection.
Номерний фонд шестиповерхового готелю становитиме 58 номерів.
Мережа Optima Hotels & Resorts об’єднує понад 80 готелів в Україні, Швеції, Казахстані, Грузії та Узбекистані.
Починаючи з 2023 року Reikartz проводить ребрендинг готельної мережі в Україні з новою назвою Optima Hotels & Resorts. Оператор працював під брендами Raziotel (мережа економ-готелів категорії “три зірки”), Vita, Optima (велнес-курорти та готелі категорії “три зірки”), а також Reikartz Collection і Reikartz Hotels & Resorts (бізнес- і курортні готелі категорії “три зірки-плюс” і “чотири зірки”).
ТОВ “Оптима Хотел Менеджмент” створено 2008 року. Згідно з даними Opendatabot, учасниками компанії є Володимир Кашутін (Львів, 99,9%) і Андрій Дема (Київ, 0,1%). Кінцевим бенефіціаром вказано Кашутіна. При цьому до 2019 року бенефіціарами значилися громадяни РФ Юрій Васін, Леонід Лаврентьєв і Тимур Родіонов.
Згідно з фінрезультатом за 2023 рік, чистий прибуток компанії становив 7 млн грн проти збитку у 2022 році. Виручка зросла на 40,8%, до 445,8 млн грн.
Державний Ощадбанк (Київ) уклав кредитну угоду на 26,5 млн грн із компанією-експортером, виробником спецій “Натур Світ”, а також надав 8 млн грн гранту за програмою “е-Работа” Сумській текстильній компанії, повідомив голова правління держбанку Сергій Наумов у Facebook.
Він уточнив, що кредит “Натур-Світ” було видано за державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%” і у співпраці з Експортно-кредитним агентством (ЕКА) у рамках ініціативи страхування зовнішньоекономічних контрактів.
За словами Наумова, грант Сумській текстильній компанії, яка займається виробництвом панчішно-шкарпеткових виробів, надано за напрямом переробки.
Голова правління Ощадбанку зазначив, що за минулий рік кредитний портфель фінустанови для ММСБ у Сумській області зріс на 29% і становить майже 1 млрд грн, а ринкова частка банку в області на початок року – 25%.
За даними Clarity Project, “Натур Світ” (Київ) зареєстровано в листопаді 2008 року, кінцевим бенефіціаром вказано Андрія Іншина. Виручка підприємства 2023 року скоротилася на 10,9% – до 220,8 млн грн, тоді як чистий прибуток збільшився на 4,7% – до 29,5 млн грн.
Згідно з даними Clarity Project, виручка Сумської текстильної компанії у 2023 році скоротилася на 34,9% – до 151,1 млн грн, а чистий прибуток – у 4,6 раза, до 7,47 млн грн. Компанія зареєстрована у квітні 2022 року, її власником і директором є Олександр Карпов.
За даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 лютого поточного року Ощадбанк за розміром загальних активів посідав друге місце (369,56 млрд грн) серед 63 банків, що працюють у країні.
Акціонери АТ “Верхньодніпровський машинобудівний завод” (ВМЗ, Дніпропетровська обл.) планують спрямувати на дивіденди 43,107 млн грн із нерозподіленого прибутку станом на кінець 2023 року, свідчить порядок денний річних зборів акціонерів, призначених на 30 квітня.
Згідно з проектом рішення зборів, планується виплатити дивіденди з розрахунку 1,61 грн на акцію (номіналом 0,35 грн). Нерозподіленими планується залишити решту 0,114 млн грн.
Оголошення не містить даних про результати фінансової діяльності компанії, але, за даними ресурсу Clarity-project, чистий прибуток ВМЗ у 2023 році становив 43,107 млн грн – на 59,2% більше, ніж роком раніше, нерозподілений прибуток на початок 2024 року – 70,13 млн грн.
За інформацією на сайті компанії, за підсумками 2022 року в період з 1 листопада 2023 року до 29 квітня 2024-го вона виплачує акціонерам дивіденди в розмірі 27,024 млн грн (1,012 грн на акцію) з отриманого чистого прибутку 27,026 млн грн.
Згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) на третій квартал 2023 року, понад 62,13% акцій АТ “ВМЗ” володіє голова наглядової ради Віктор Распорський, ще близько 31,07% належить Андрію Вікторовичу Распорському.
Верхньодніпровський машзавод спеціалізується переважно на розробці та виготовленні спеціалізованого залізничного рухомого складу, нестандартного обладнання для вагонобудування і вагоноремонту.
За даними Clarity-project, у 2023 році чистий дохід АТ “ВМЗ” зріс на 45,2% до 2022 року, до 155,12 млн грн.
