Правляча партія президента Південної Кореї Юн Сок Йоля “Сила народу” лідирує за популярністю за результатами громадського опитування напередодні парламентських виборів, запланованих у квітні, повідомляють західні ЗМІ з посиланням на дані дослідження організації Gallup Korea.
Так, згідно з опитуванням, близько 37% виборців готові підтримати “Силу народу”, тоді як 29% мають намір віддати голос головній опозиційній Демократичній партії. На третьому за популярністю у південнокорейців місці опинилася Корейська інноваційна партія – у неї 12%. Це нова партія, її створив політик Чо Гук, який обіймав посаду міністра юстиції за президента Мун Чже Іна.
Опитування проводила організація Gallup Korea серед понад 1 тис. осіб.
Парламентські вибори в країні заплановано на 10 квітня.
Раніше аналітичний центр Experts Club та Максим Уракін презентували аналітичний матеріал про найважливіші вибори в країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
28 травня в Туреччині проходить другий тур президентських виборів. Після першого туру жоден із кандидатів не здобув понад 50% голосів, що гарантувало б перемогу й обрання президентом цієї країни. За цю посаду борються чинний президент Реджеп Таїп Ердоган і представник об’єднаної опозиції Кемаль Киличдароглу.
Виборчі дільниці розпочали роботу о 8:00 за місцевим часом і працюватимуть до 17:00. У 973 округах і 1094 окружних виборчих комісіях по всій країні встановлено 191 885 урн. Загалом участь має взяти понад 60 млн громадян країни.
За кордоном свої голоси за нового президента могли віддати 3,5 мільйона громадян Туреччини, зареєстрованих там. Виборчі комісії працювали у 73 країнах, а голосування в закордонних представництвах завершилося 24 травня. Урни з-за кордону доправили в Анкару літаками та дипломатичною поштою. Їх відкриють уже разом з іншими урнами після закінчення голосування.
Президентські вибори в Туреччині вже називають головними виборами 2023 року у світі. Аналізом передвиборчої економічної та політичної ситуації в Туреччині займався дослідницький центр Клуб Експертів, відео з експертами Клубу дивись за посиланням:
Обидва кандидати в президенти Туреччини практично одночасно відвідали виборчі дільниці, проголосувавши у другому турі виборів глави держави.
За даними турецької преси, президент країни Реджеп Ердоган проголосував на дільниці в азіатській частині Стамбула, його опонент Кемаль Киличдароглу голосував в Анкарі.
Виборчі дільниці відкрилися в Туреччині о 08:00 ранку за місцевим часом (збігається з київським), вони закриються о 17:00, після чого буде знято заборону на публікацію даних щодо голосування.
Раніше в “Клубі експертів” проаналізували перспективи кандидатів у другому турі виборів. Переглянути відео можна тут:
Підписатися на канал “Клуб експертів” можна за посиланням:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Екс-кандидат у президенти Туреччини Сінан Оган від альянсу АТА (Альянс предків) у понеділок висловив підтримку перед другим туром нинішньому президенту країни Реджепу Таїпу Ердогану, повідомляє видання “Хюррієт”.
Оган, який посів третє місце в першому турі президентських виборів і відповідно вибув із подальшої боротьби, закликав своїх прихильників у неділю проголосувати за Ердогана.
Другий тур президентських виборів відбудеться 28 травня. У нього вийшов нинішній президент країни Реджеп Таїп Ердоган і глава Республіканської народної партії (РНП) Кемаль Киличдароглу.
У першому турі Ердоган отримав 49,52% голосів, Киличдароглу – 44,88%.
У Огана – близько 5%, і тому експерти зазначали, що, з огляду на ці результати, у другому турі дуже важливо, кого підтримає цей колишній кандидат.
Раніше Клуб експертів проаналізував шанси кандидатів на виборах у Туреччині та дав прогноз розвитку ситуації. З відео можна ознайомитися за посиланням:
На президентських виборах у Туреччині за підсумками підрахунку близько 50% бюлетенів президент Реджеп Таїп Ердоган набрав 49,5% голосів, а лідер опозиції Кемаль Киличдароглу – майже 45%, передає агентство “Анадолу”.
Згідно з результатами підрахунку, 55-річний Сінан Оган від альянсу АТА (Альянс предків) поки що отримує 5,3% голосів виборців.
При цьому підрахували лише 6,7% бюлетенів виборців за кордоном. З них за Ердогана віддали 56,3% голосів, а за Киличдароглу 40,1%.
Виборчі дільниці по всій країні, як і було заплановано, закрилися о 17:00 за місцевим часом.
Джерело: https://secim.aa.com.tr/
Громадяни Бразилії в неділю проголосують на загальних виборах, за підсумками яких буде визначено нових президентів і віце-президента країни, складу Національного конгресу (парламенту), губернаторів, віце-губернаторів і депутатів законодавчих органів штатів.
Основна увага прикута до виборів глави держави. За цю посаду борються сім кандидатів, проте найбільшою підтримкою серед населення Бразилії користуються двоє: чинний президент Жаїр Болсонару та колишній президент Луїс Інасіу Лула да Сілва. Болсонару – політик правого спрямування, а Лула да Сілва представляє лівих.
Згідно з останнім перед голосуванням опитування Datafolha, Лула да Сілва може отримати 50% голосів виборців у першому турі, а Болсонару – 36%. Решта голосів розподілилася серед ще п’ятьох кандидатів. Спостерігачі зазначають, що не можна виключати, що Лула да Сілва, незважаючи на великий відрив від Болсонару, не зможе добитися обрання вже за підсумками першого туру.
Для перемоги у першому турі кандидату потрібно набрати понад 50% голосів. Якщо це зробити не вдасться, то проводиться другий тур між двома найсильнішими кандидатами.
Лулі да Сілві 76 років, він раніше збирався брати участь у виборах 2018 року, проте не зміг це зробити, оскільки був засуджений та опинився у в’язниці. Незважаючи на це бразильці продовжували плекати до нього симпатію, і, судячи з опитувань, навіть за ґратами Лула да Сілва залишався найпопулярнішим у країні політиком.
У результаті бразильська Партія трудящих висунула кандидатом у президенти замість нього Фернанду Аддада. Цей політик програв нинішньому президенту Болсонару.
Лула да Сілва керував Бразилією з 2003 по 2010 рік, 2017 року його засудили до дев’яти з половиною років позбавлення волі за відмивання грошей та корупцію. Пізніше термін збільшили до 12 років. Сам він своєї провини ніколи не визнавав, його адвокатам зрештою вдалося оскаржити вирок. 2021 року Верховний суд країни анулював його вирок у антикорупційних справах. Тепер він може знову балотуватись на виборах.
Період його роботи на посту запам’ятався бразильцям завдяки соціально-орієнтованій економічній політиці, і нинішня передвиборча програма також побудована з лівим ухилом: він фокусується на найбідніших верствах населення Бразилії, обіцяє розширення соцпрограм і збільшення фінансування інфраструктурних проектів, має намір боротися за збереження на відміну від Болсонару, якого критикували за інтенсивну вирубку лісів під час його терміну.
Болсонару 67 років, і в минулому він, військовий і конгресмен, ще до того, як зайняв пост президента, був відомий у Бразилії своїми висловлюваннями, що викликали суперечки на адресу етнічних і сексуальних меншин і жінок, а також ультраправими консервативними поглядами, він неодноразово висловлював ностальгію по періоду військової диктатури у Бразилії.
Багато бразильців критикували Болсонару за те, що він, на їхню думку, применшував серйозність пандемії COVID-19. Опитування показували, що громадяни країни вважають, що в уряді за Болсонара є корупція і що він нездатний керувати країною. Проведені протягом серпня та вересня опитування свідчили, що рівень схвалення Болсонару впав до рекордно низьких позначок, і що не схвалювали його роботу у різний час від половини до двох третин респондентів.
Під час передвиборчої кампанії Болсонару продовжував озвучувати консервативні погляди, обіцяв захищати традиційні цінності християн, критикувати систему електронного голосування країни та навіть членів виборчкому у тому, що вони “працюють проти нього”. Його кампанія запам’ятається бразильцями скандалами: Болсонару робив різкі, радикальні висловлювання, які потім активно поширювалися в соціальних мережах, якось – побився з блогером, який критикував його на публічному заході.
Крім цього, бразильці в неділю оберуть 27 із 81 сенатора, 513 членів палати депутатів, 27 губернаторів та членів законодавчих зборів штатів.
