Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” у рамках виконання плану капітальних інвестицій на 2024 рік розпочав оновлення парку сільськогосподарської та спецтехніки, який має намір поповнити 35 новими тракторами, комбайнами, обпилювачами та сівалками, а також різноманітним обладнанням, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Стан і якість технічних потужностей – серед головних чинників, від яких залежить, наскільки успішними будуть для нас найближчі виробничі сезони. Ми не відступаємо від затвердженого інвестиційного плану. Компанія вже отримує перші в цьому році поставки техніки, яка буде активно задіяна на весняних польових роботах. Чергові поставки, серед яких будуть технічні засоби для реалізації осіннього етапу польових робіт і складське обладнання для картоплі, плануються ближче до жнив”, – розповів генеральний директор “Контінентал Фармерз Груп” Георг фон Нолкен.
Згідно з повідомленням, “Контінентал” придбав 21 новий трактор різної потужності, п’ять зернозбиральних комбайнів, чотири самохідні обприскувачі, п’ять сівалок, агрегати для обробітку ґрунту, розкидачі добрив, спеціальну та іншу допоміжну техніку, а також обладнання для точного землеробства.
В агрохолдингу зазначили, що всю нову техніку “Континентал” закуповує з огляду на стратегію розвитку та уніфікації техпарку. Уся техніка укомплектована для дотримання технології точного землеробства. Вона забезпечує відповідність таким вимогам: якісна та стабільна робота автопілота, можливість керування нормою внесення за картою завдання, автоматичне керування секціями агрегату, віддалений сервісний доступ до моніторингу, синхронізація польових робіт, навігація по міжряддях тощо.
Агрохолдинг “Мрія” і компанія CFG, об’єднані під назвою “Контінентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес з листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK про продаж активів.
Salic заснована 2012 року. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
PARK, КОНТИНЕНТАЛ, оновлення, сільгоспмашина, спецобладнання
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КПК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-лютому становив 1 млрд 210 млн грн, що на 2,4% менше, ніж за той самий період минулого року.
Згідно зі статистикою асоціації “Укрпапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках виробництво гофроящиків за цей період знизилося на 5,7% – до 33,45 млн кв. м, але комбінат упевнено зберігає лідерство з випуску гофротари в Україні.
Випуск картону скоротився на 20% – до 23,2 тис. тонн, за рахунок падіння випуску тарного картону майже на 23% – до 18,68 тис. тонн, коробкового – на 4,8%, до 4,52 тис. тонн.
Водночас випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення збільшився на 19,4% – до 7,8 тис. тонн, а виробництво туалетного паперу в рулончиках зросло на 20,5% – до 42,47 млн шт.
Комбінат, як і раніше, впевнено лідирує у випуску цієї продукції в Україні – всього за два місяці основними підприємствами галузі випущено 105,71 млн рулончиків – на 20,8% більше.
За даними “УкрПапір”, у лютому комбінат збільшив випуск паперу і картону на 5% до лютого-2023 і на 8,6% до січня-2024 – до 16,14 тис. тонн, гофроящиків відповідно скоротив на 7,7% і збільшив на 2,4% – до 16,93 млн кв.м.
Згідно з даними асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, за січень-лютий в Україні випуск паперу та картону скоротився на 2,2% до січня-лютого-2023 року – до 87,93 тис. тонн, тоді як картонних ящиків зріс на 12,3%, до 87,29 млн кв. м.
Київський КПК – головне підприємство Групи компаній “Київський КПК”, одного з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Має в своєму розпорядженні, зокрема, картонне виробництво потужністю 240 тис. тонн на рік і завод гофротари потужністю 355 млн кв. м., виробництво з випуску паперу-основи та готових виробів потужністю 70 тис. тонн паперу-основи щорічно.
Як повідомлялося, 2023 року комбінат випустив продукцію на 7 млрд 568 млн грн, що на 1,8% більше, ніж роком раніше.
Ціни на нафту еталонних марок зростають вранці в понеділок.
Незважаючи на незначне коригування вниз на торгах у п’ятницю, за підсумками всього минулого тижня сировина подорожчала приблизно на 4%, за даними Dow Jones Market Data.
“Найбурхливіша частина ралі ще попереду”, – вважає старший ринковий аналітик FxPro Алекс Купцикевич, якого цитує MarketWatch.
Ціна травневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:00 кв становила $85,64 за барель, що на $0,3 (0,35%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ці контракти подешевшали на $0,08 (0,1%) – до $85,34 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці підвищилися на $0,35 (0,43%) – до $81,39 за барель. За підсумками минулої сесії ціна цих контрактів знизилася на $0,22 (0,3%) і склала $81,04 за барель.
Підвищувальний вплив на ринок справила, зокрема, новина про скорочення запасів нафти в США вперше за сім тижнів.
Також факторами, що сприяють зростанню котирувань, є збереження геополітичної напруженості на Близькому Сході, атаки українських дронів на російські НПЗ і продовження обмежень на видобуток країнами ОПЕК+, зазначають експерти.
Крім того, Міжнародне енергетичне агентство підвищило прогноз попиту 2024 року на 200 тис. барелів на добу – до 103,2 млн б/д. У результаті МЕА тепер очікує, що на глобальний ринок цього року чекає дефіцит у розмірі близько 300 тис. б/д замість очікуваного раніше невеликого профіциту, якщо обмеження ОПЕК+ збережуться.
Державна програма кешбеку “Купуй українське” на 100% готова, але буде презентована після 28 березня, повідомив заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма на KIEF TALKS у п’ятницю.
“Деталі цієї програми я зараз не розповім. Не тому, що її немає. Вона виписана на всі 100%. Я б розповів, якби сьогодні було 28 березня. Якби відбулися пара міжнародних нарад, де можуть виникнути питання”, – сказав Шурма.
Окреслюючи базові принципи, він вказав, що за купівлю локального товару люди отримуватимуть “гідний кешбек”. При цьому методика, за якою товар можна буде віднести до категорії локального товару, також уже виписана.
Шурма уточнив, що програма передбачає обов’язковий безготівковий розрахунок із фіскальним чеком. Крім того, продавець має бути платником податку на загальній системі оподаткування.
Як повідомлялося, президент Володимир Зеленський анонсував запуск програми кешбеку “Купуй українське”, у межах якої громадяни України зможуть отримати компенсацію частини оплати за українські товари та послуги.
“За купівлю певних типів зроблених в Україні товарів і послуг громадяни України зможуть отримати повернення частини коштів на спеціальну картку”, – пояснив президент.
У лютому перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко повідомила, що для напрацювання необхідних для імплементації програми документів знадобиться близько трьох місяців.
Раніше повідомлялося, держбюджет-2024 передбачає 45 млрд грн на різні програми підтримки бізнесу, проте програма кешбеку серед них відсутня. Крім того, за найбільшою з держпрограм – часткової компенсації відсоткової ставки “5-7-9” – наразі борг уряду, за даними ЗМІ, становить близько 7 млрд грн.
Торговельний дефіцит України 2023 року становив $37,7 млрд, переважно завдяки розширенню від’ємного сальдо торгівлі товарами: як завдяки зниженню експорту, так і збільшенню імпорту.
Кабінет міністрів України заніс до Реєстру індустріальних (промислових) парків два індустріальні парки у Львівській та Рівненській областях, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Сьогодні ухвалюємо рішення про створення ще двох індустріальних парків”, – сказав прем’єр на засіданні уряду в п’ятницю.
За його словами, парк у Рівненській області створюється зі спеціалізацією на промислову переробку. Очікується створення 1400 робочих місць та інвестиції на суму понад 1 млрд грн.
Парк у Львівській області спеціалізуватиметься на переробній промисловості “з особливим акцентом на меблевому виробництві”. Інвестиції – понад 2 млрд грн. Очікується створення понад 2 тис. нових робочих місць.
“За останні півроку ми бачимо прогрес у створенні нових індустріальних парків. Для їхнього розвитку в поточному році в бюджеті закладено 1 млрд грн”, – написав Шмигаль у Telegram.
Як уточнив у Telegram представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук, у Львівській області до Реєстру індустріальних парків внесено ІП “ІндПарк Борислав”.
Крім того, Міністерство економіки повідомило в п’ятницю, що індустріальний парк “Ядро Індастрі” в Дрогобичі (Львівська обл.) отримав керуючу компанію, якою стало ТОВ “Дрогобич Міськбуд”.
“Договір про створення та функціонування ІП “Ядро Індастрі” укладено між ТОВ “Фасад Захід” та ТОВ “Дрогобич Міськбуд” 11 березня 2024 року”, – зазначено в повідомленні.
Як повідомлялося, ІП “Ядро Індастрі” внесено до Реєстру індустріальних парків наприкінці грудня 2023 року, ініціатором його створення виступило ТОВ “Фасад-Захід”, яке планує інвестувати в розвиток понад 561 млн грн.
Планується створення близько 500 робочих місць у промисловому кластері, одним із ключових видів виробництва якого планується зробити випуск вікон.
Уряд на засіданні в п’ятницю ухвалив порядок надання компенсації вартості збудованих заявником/інвестором зі значними інвестиціями об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення і приєднання до інженерно-транспортних мереж, необхідних для реалізації проєкту.
“…схвалили останній нормативний документ, необхідний для запуску механізму державної підтримки проєктів зі значними інвестиціями. Інвестори, які готові реалізувати в Україні проєкти вартістю від EUR12 млн, отримають від нас максимальне сприяння та підтримку у вигляді супроводу, податкових і митних пільг, компенсації витрат вартості збудованих об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури або підключення до інженерно-транспортних мереж тощо”, – наводяться в релізі Мінекономіки слова першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Вона додала, що цього року до держбюджету на підтримку таких інвесторів закладено 3 млрд грн.
У Мінекономіки уточнили, що отримати держпідтримку зможуть інвестори, які планують реалізувати в Україні проєкт вартістю від EUR12 млн із тривалістю реалізації до 5 років у сферах переробної промисловості, видобутку корисних копалин для подальшого перероблення або збагачення, транспорту, логістики, освіти, наукової діяльності, охорони здоров’я, поводження з відходами, мистецтва, культури, туризму, спорту, а також електронних комунікацій.
Для отримання підтримки потрібне подання заявником (юридичною особою – резидентом або нерезидентом) до Мінекономіки заявки разом із відповідними документами на оцінку проєкту зі значними інвестиціями, після чого міністерство повинно оцінити інвестиційний проєкт і надати висновок щодо доцільності/недоцільності його реалізації та укладення спеціального інвестиційного договору або відмови в укладенні.
Після цього відбудеться укладення спеціального інвестиційного договору, сторонами якого виступають Кабмін, орган місцевого самоврядування (якщо держпідтримка надається таким органом для реалізації проєкту зі значними інвестиціями), інвестор зі значними інвестиціями та заявник.
Також для супроводу в підготовці та реалізації інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями заявник має звернутися до UkraineInvest за інформаційною та консультативною допомогою.
Мінекономіки наголосило, що інвестори можуть отримати від держави кілька видів підтримки, які становлять до 30% від суми інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями, зокрема: переважне право користування земельними ділянками державної або комунальної власності, компенсацію витрат на будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення до інженерно-транспортних мереж, податкові пільги, безмитне ввезення необхідного обладнання, а також звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського комплексу та інших витрат, які можуть бути понесені.
Як ідеться в повідомленні, проєкти мають передбачати будівництво, модернізацію, технічне або технологічне переоснащення відповідних об’єктів інвестування та створення нових робочих місць. Інвестору потрібно створити принаймні 10 робочих місць із зарплатою щонайменше на 50% вищою за середню зарплату в регіоні за цим видом діяльності, або 30 робочих місць із зарплатою щонайменше на 30% вищою за середню зарплату в регіоні за цим видом діяльності, або 50 робочих місць із зарплатою щонайменше на 15% вищою за середню зарплату в регіоні за таким самим видом діяльності.
